Постанова

від 15.01.2014 по справі 910/8952/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. Справа№ 910/8952/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Гончарова С.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

від позивача - Лазаренко Ю.Г. (представник за довіреність);

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013р.

по справі № 910/8952/13 (головуючий суддя - Гавриловська І.О., судді Нечай О.В., Удалова О.Г.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до державного підприємства «Житловий комплекс»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2013р. у позові відмовлено повністю

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Київводоканал» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року по справі № 910/8952/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ПАТ «АТ «Київводоканал» посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що прийнято без повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків, що викладені у ньому, обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 р., у зв'язку із перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, змінено склад суду та визначено судову колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., Гончаров С.А., Смірнова Л.Г.

Державне підприємство «Житловий комплекс» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлено.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, апеляційна скарга розглядається за відсутності представників відповідача, який повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

15.10.2010 р. між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», та державним підприємством «Житловий комплекс» був укладений договір № 09066/4-1-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підстав пред'явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а ДП «Житловий комплекс» зобов'язалося здійснювати своєчасну оплату наданих йому ПАТ «АК «Київводоканал» послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування № 190, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актам, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором. /а.с. 12-13/.

Згідно пункту 2.1.1. договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у ПАТ «АК «Київводоканал».

Згідно з пунктами 2.2.1., 2.2.2. договору позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) до банківської установи відповідача.

Як стверджує позивач, на виконання зазначеного договору ним було надано послуги відповідачу за період з жовтня 2010 року до лютого 2013 року на суму 178 001,74 грн. Крім того, зауважив, що позивачем було донараховано 113 011,71 грн. за попередні періоди, тоді як сплачено відповідачем всього 43 820,47 грн. Таким чином, позивач вважає, що у відповідача заборгованість перед позивачем у розмірі 247 192,98 грн.

06.03.2013 р. позивач звернувся до комісії з припинення підприємницької діяльності державного підприємства «Житловий комплекс» із заявою про визнання кредитором на суму 247 123,02 грн., на доказ направлення матеріали справи містять копію опису вкладення /а.с. 34/. Однак, 15.04.2013 р. ця заява повернулась до позивача з довідкою Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за закінченням терміну зберігання. /а.с. 35/.

Таким чином, позивач як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції, наполягає на тому, що ліквідаційна комісія ДП «Житловий комплекс» своїми діями щодо неотримання цінного листа ПАТ «АК «Київводоканал» з повідомленням про вручення ухиляється від розгляду кредиторських вимог, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду із позовом та просить суд зобов'язати ліквідаційну комісію Державного підприємства «Житловий комплекс» вчинити дії щодо визнання та включення до ліквідаційного балансу кредиторських вимог за договором від 13.05.2010 р. № 09066/4-1-10 в розмірі 247 192, 98 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявність боргу у відповідача в сумі 247 192, 98 грн., а тому підстави включати ці вимоги як вимоги кредитора до ліквідаційного балансу відповідача - відсутні.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.01.2013р. державне підприємство «Житловий комплекс» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. /а.с. 32-33/.

Так, наказом Державного комітету телебачення та радіомовлення України від 07.09.2011 р. № 253, було вирішено припинити діяльність державного підприємства «Житловий Комплекс», код ЄДРПОУ 36471293, шляхом його ліквідації, даний наказ є загальнодоступним для ознайомлення.

Пунктом 4.11. зазначеного наказу встановлено строк проведення ліквідації Державного підприємства «Житловий комплекс» - до 01.12.2011 р.

16.09.2011 р. в офіційному виданні «Бюлетень державної реєстрації» №190 (25) було розміщено оголошення про ліквідацію Державного підприємства «Житловий комплекс».

У відповідності до частини 2 статті 105 Цивільного кодексу України після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. (п.п. 3-5 ст. 105 ЦК України).

Доказів звернення позивача до ліквідаційної комісії у встановлений строк матеріали справи не містять.

Натомість позивач звернувся із вимогою про визнання кредитором на суму 247 123,02 грн. 06.03.2013 р.

Відповідно до пункту 3 статті 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Відповідно до пункту 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень є рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2012 р. у справі 5011-67/4863-2012 за позовом ПАТ «Київенерго» до ДП «Житловий комплекс» про зобов'язання вчинити дії - внести до перехідного ліквідаційного балансу вимоги кредитора. З даного судового рішення вбачається, що керівником відповідача був затверджений проміжний ліквідаційний баланс 17.11.2011 р.

Таким чином, цілком обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що станом на час звернення позивача з даним позовом проміжний ліквідаційний баланс вже був складений ліквідаційною комісією відповідача та затверджений керівником підприємства.

Окрім того, позивач стверджує, що відповідачу були присвоєні коди абонента 29-363 (щодо холодної води) та 29-50363 (щодо води, яка йде на підігрів), доказів на підтвердження зазначеного матеріали справи не містять.

Також не доведено того, що на балансі у відповідача перебували теплопункти, у зв'язку з чим йому нараховувалася заборгованість за воду, яка іде на підігрів.

В матеріалах справи наявні облікові картки за кодами, у тому числі, 29-1649 (Житловий КНАЦ Радіокомпанії), 29-51474 (ЖЕК-1016 КП УЖГ Шевченківського району), 29-51440 (ЖЕК «Шулявка»), у яких споживачами зазначені інші особи.

Також до суми заборгованості позивачем враховано суму 113 011,71 грн., пояснюючи це тим, що відповідачу цей борг було передано як правонаступнику, однак доказів зазначеного матеріали справи не містять.

Перевіряючи розрахунок позовних вимог, господарський суд міста Києва встановив, що по жодному місяцю спірного періоду наданими обліковими картками не підтвердився обсяг наданих послуг, і позивач це пояснити у судовому засіданні не зміг. Також не співпадають показники сплачених відповідачем грошових коштів у розрахунку позовних вимог та у наданих банківських виписках, і це позивачем також не обґрунтовано.

Крім того, позивач не довів дотримання ним умов договору щодо щомісячного направлення до банківської установи відповідача розрахункових документів для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено наявність боргу у відповідача на спірну, а тому підстави включення цих вимог як вимог кредитора до ліквідаційного балансу відповідача - відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо залучення відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Як у суді першої інстанції, так і судів апеляційної інстанції ПАТ «АК «Київводоканал», в порушення статті 27 Господарського процесуального кодексу України, не довів та не довів, яким чином рішення по даній справі може вплинути на права або обов'язки відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації щодо однієї із сторін.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013 р. у справі № 910/8952/13.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013 р. у справі № 910/8952/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/8952/13 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді С.А. Гончаров

Л.Г. Смірнова