Постанова

від 29.01.2009 по справі 01/139-38

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 29 січня 2009 р.                                                                                   

№

01/139-38 

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Головуючого     

Кочерової

Н.О.

суддів

Мамонтової

О.М. Черкащенка М.М.

розглянувши касаційну  скаргу

суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

на

постанову

від

20.10.2008 року Львівського апеляційного господарського суду

у справі

№

01/139-38 господарського суду Волинської області

за

заявою

приватного

підприємства "Боярин -Плюс"

про

перегляд

рішення господарського суду Волинської області від 24.10.2007 року за

нововиявленими обставинами

позивач 

відповідач

суб'єкт

підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1приватне підприємство

"Боярин -Плюс"

за участю представників сторін:

від

позивача: Токарчук

В.М. дов. № 23 від 10.04.2008

від

відповідача: не

з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У

вересні 2007 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1пред'явив в суді

позов до приватного підприємства "Боярин-Плюс" про стягнення

заборгованості в сумі 500688,0 грн., 164,61 грн. річних, а всього 500852,61

грн.

В

обгрунтування позовних вимог зазначав, що 17.04.2007 року між ним та

відповідачем було укладено усний договір купівлі-продажу транспортних засобів.

Відповідно до умов договору позивачем згідно довіреності від 17.04.2007 року на

підставі видаткових накладних: № РН-0000026 від 17.04.2007 року  відвантажено напівпричеп  CODER на загальну суму 90288,0 грн.; №

РН-0000028 від 17.04.2007 року відвантажено сідельний тягач марки RENAULT

PREMIUM на загальну суму 171000,0 грн.; № РН- 0000027 від 17.04 2007 року

відвантажено сідельний тягач марки 

RENAULT MAGNUM на загальну суму 164160,0 грн.; № РН-0000029 від

17.04.2007 відвантажено напівпричеп 

FRUHAUF на загальну суму 75240,0 грн.

17.04.2007

року відповідачу виставлено рахунки-фактури № 0000204, 00002005, 0000206,

00002007 на загальну суму 500688,0 грн. на оплату.

Прийнявши

транспортні засоби приватне підприємство "Боярин-Плюс"  кошти не сплатило, заявлені претензії

залишило без відповіді.

Рішенням

господарського суду Волинської області від 24.10.2007 року (суддя Якушева І.О.)

позов задоволено.

Стягнуто

з приватного підприємства "Боярин-Плюс" на користь фізичної особи

підприємця ОСОБА_1 500688,0 грн. заборгованості, 5006,88 грн. держмита, 118,0

грн.  витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу, 3000,0 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Задовольняючи

позов, господарський суд виходив з того, що у видаткових накладних №№

РН-0000026, РН-0000027, РН-0000028, РН-0000029 від 17.04.2007 року зазначена

ціна транспортних засобів. Підписи представника відповідача на накладних і

скріплення їх печаткою свідчать про погодження ним ціни товару на напівпричіп

CODER -90288,0 грн., сідельний тягач марки RENAULT MAGNUM  - 164160 грн., сідельний тягач марки RENAULT

PREMIUM -171000,0 грн., напівпричіп FRUHAUF -75240,0 грн.

Відповідачем

не надано доказів оплати за отримані транспортні засоби.

Постановою

Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008 року (судді: Бонк

Т.Б. -головуючий, Бойко С.М., Марко Р.І.) рішення господарського суду залишено

без змін з тих же підстав.

В

березні 2008 року приватне підприємство "Боярин-Плюс" звернулося до

господарського суду з заявою про перегляд рішення господарського суду за

нововиявленими обставинами, а саме: видаткові накладні № 0000026, № 0000027, №

0000028, № 0000029 від 17.04.2007 року, покладені в основу судового рішення

щодо стягнення заборгованості, є підробленими, бо відповідно до висновку № 80

від 27.02.2008 року експерта відділу криміналістичних експертиз НДЕКУ при УМВ

України у Волинській області друкарський текст представлених на дослідження

видаткових накладних від 17.04.2007 року за номерами РН-0000028, РН-0000027,

РН-0000029, РН-0000026 нанесений електрофотографічним способом з використанням

копіювально-розмножувальної техніки з чорним тонером, відтиски печаток

підприємця ОСОБА_1., приватного підприємства "Боярин-Плюс", нанесені

в результаті безпосереднього контакту кліше печаток з документами, підпис у

графі "відвантажив ОСОБА_1." нанесений кульковим  пишучим приладом, а зображення підпису в

графі "отримав  ОСОБА_2."

являється копією і нанесене струменевим друком з використанням

струменево-крапельного принтера.

Ухвалою

господарського суду Волинської області від 01.07.2008 року (суддя Якушева І.О.)

рішення господарського суду Волинської області від 24.10.2007 року залишено без

змін.

Залишаючи

рішення без змін, господарський суд зазначив, що обставини, на які посилається

приватне підприємство "Боярин-Плюс", не є нововиявленими в розумінні

ст.112 Господарського процесуального кодексу України.

Видаткові

накладні досліджувались судовими інстанціями при розгляді справи по суті, проте

ПП "Боярин-Плюс" не висловлювало 

заперечень щодо неналежності підписів і печатки.

Постановою

Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 року (судді:

Мирутенко О.Л. -головуючий, Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) ухвалу господарського

суду Волинської області від 01.07.2008 року скасовано.

Заяву

ПП "Боярин-Плюс" про перегляд рішення господарського суду від

24.10.2007 року за нововиявленими обставинами задоволено.

Рішення

господарського суду Волинської області від 24.10.2007 року скасовано.

Прийнято

нове рішення, яким в позові СПД ОСОБА_1. до ПП "Боярин-Плюс" про

стягнення 500852,61 грн. відмовлено.

Скасовуючи

ухвалу господарського суду  від

01.07.2008 року та рішення господарського суду від 24.10.2007 року, апеляційна

інстанція виходила з того, що обставини підробки видаткових накладних №№

РН-0000026, РН-0000027, РН-0000028, 

РН-0000029 від 17.04.2007 року, наданих суду позивачем, не були відомі

заявнику під час первинного розгляду справи по суті, але мають істотне значення

для справи, а тому є нововиявленими.

В

позові ОСОБА_1. відмовляється повністю, оскільки позивач не довів суду

документально факт передачі матеріальних цінностей та їх вартість.

В

касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1просить  постанову апеляційного господарського суду

скасувати, а ухвалу господарського суду залишити без змін, посилаючись на

порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши

пояснення представника позивача, перевіривши обставини справи та їх юридичну

оцінку, Вищий господарський суд України 

вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно

до ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може

переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за

нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли

бути відомі заявникові.

На

підставі  статті 112 ГПК  України судове рішення може бути переглянуто

за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення

їх після прийняття судового рішення.

Як

правильно зазначено в ухвалі господарського суду приватне підприємство

"Боярин-Плюс" ні при прийнятті рішення щодо стягнення

заборгованості  на підставі накладних, ні

при перегляді цього рішення в апеляційному господарському суді не оспорювало їх

як підроблені і не наполягало про проведенні 

відповідних експертиз щодо виконання підпису особою ПП

"Боярин-Плюс", яка отримувала транспортні засоби та наявність на них

відтиску печатки відповідача.

Більш

того, відповідач не оспорював факту отримання 

транспортних засобів і у відзиві на позовну заяву зазначав, що

транспортні засоби   він отримав і

оплатив їх вартість готівкою, а також зареєстрував ці засоби у Луцькому МРЕВ

УДАШ МВС України у Волинській області.

Наведе

спростовує висновок апеляційної інстанції про те, що позивач не довів суду факт

передачі матеріальних цінностей.

Якщо

нововиявлені обставини пов'язані із виявленням фактів подання фальшивих

документів, то такі факти мають бути підтверджені у встановленому законом

порядку.

Відповідно

до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.1981 року  із змінами 

"Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими

обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної

сили" суди повинні  виходити з того,

що посилання в заяві на наявність у матеріалах справи фальшивих документів за

загальним правилом визнається підставою для перегляду судового рішення, якщо ці

обставини встановлені вироком суду, що набрав законної сили.

Наявність

вироку заявником доведено не було.

Як

правильно зазначив суд першої інстанції в ухвалі  від 01.07.2008 року висновок спеціаліста

Луцького МВ науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВ України у

Волинській області № 80 від 27.02.2008 року не є нововиявленою обставиною, а є

одним із доказів, який  з'явився після

набрання рішенням  господарського суду

законної сили.

Не

можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі

доказів, які не були своєчасно надані стороною.

Наведене

свідчить про те, що у апеляційної 

інстанції були відсутні підстави для скасування ухвали господарського

суду, яка відповідає вимогам закону і обставинам справи.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111,

112, 114  Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову

від 20.10.2008 року Львівського апеляційного господарського суду скасувати,

ухвалу від 01.07.2008 року господарського суду Волинської області у справі №

01/139-38 залишити без змін.

Головуючий  суддя                                                                   

Н.Кочерова

Судді:                                                                                          

О.Мамонтова

                                                                                                     М.Черкащенко