Ухвала

від 26.09.2013 по справі 2а-13558/12/0170/26

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13558/12/0170/26

26.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Домінанта-Буд"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів- Котлярова Олена Валеріївна, довіреність № 670/10/10-24 від 09.09.13

розглянувши матеріали справи № 2а-13558/12/0170/26 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 09.07.13

за позовом Приватного підприємства "Домінанта-Буд" (вул. Будівельників, 6 В,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97403)

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (вул. Д.Ульянова, 2 Б,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97408)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.13 у справі № 2а-13558/12/0170/26 позовні вимоги Приватного підприємства "Домінанта-Буд" до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0000792304 від 23.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 22646,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1875,00 грн. та №0000782304 від 23.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 31335,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3242,00 грн.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача скаргу підтримала, просила задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.13 скасувати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, що не перешкоджає розгляду скарги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Євпаторія АР Крим Державної податкової служби з 29.10.2012 року по 02.11.2012 року проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП «Домінанта-Буд» (ЄДРПОУ 32626434) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійснення фінансово-господарських операцій з БВП «Строитель-плюс» (ЄДРПОУ 31263808), ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), ПП «Сіті Буд» (ЄДРПОУ 37081640) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 09.11.2012 року №1777/22-02/32626434 (далі - акт перевірки).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені порушення:

- пп. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9 пп. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, п. 44.1 ст. 44,п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 31335 гривні у тому числі:

1 квартал 2010 року заниження - 9 370,00 грн.; півріччя 2010 року заниження - 9 3703,00 грн.; 3 квартал 2010 року заниження - 9 370,00 грн.; 2010 рік заниження - 12 964,00 грн.; 1квартал 2011 року заниження - 11 844,00 грн.; 2 квартал 2011 року заниження - 6 527,00 грн., по взаємовідносинам з наступними контрагентам: БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд».

- п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.1, пп. 7.2.6, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями та п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 22646,00 грн. у тому числі по періодам:

Лютий 2010 - 7 496,00 грн.; Лютий 2011 - 2 808,00 грн.; Березень 2011 - 6 667,00 грн.; Травень 2011 - 5 675,00 грн.

На підставі виявлених порушень, ДПІ в м. Євпаторії АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000792304 від 23.11.2012 року, яким ПП «Домінанта-Буд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 22646,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1875,00грн. (т.1 а.с.55);

- №0000782304 від 23.11.2012 року, яким ПП «Домінанта-Буд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 31335,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3242,00грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того що, при проведені перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач дійшов необґрунтованих висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства та донарахував грошові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до матеріалів справи, ПП «Домінанта-Буд» мало фінансово-господарські взаємовідносини з БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд» за період у 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Як встановлено судом першої інстанції, у період, що був предметом перевірки, позивач мав підрядні та субпідрядні договірні відносини з зазначеними вище контрагентами.

На підставі отриманих первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, позивач формував валові витрати та податковий кредит, які на думку відповідача, сформовані безпідставно, оскільки фактичного виконання господарських операцій не було, так як ці контрагенти позивача свою фінансово-господарську діяльність не здійснювали, отже не могли виконувати роботи для позивача.

Проте, первинними бухгалтерськими документами та висновком судової економічної експертизи, проведеної у даній справі, безперечно підтверджується виконання правочинів між позивачем та вказаними особами у період, що перевірявся.

Так, у виконання господарських договорів, між позивачем та його контрагентами були підписані акти виконаних робіт, за виконані роботи позивач перерахував підрядникам кошти, що свідчить про зміни в активах позивача та про фактичне виконання господарських операцій.

За господарськими операціями контрагенти позивача виписали податкові накладні, які включені останнім до податкового кредиту відповідних періодів та які є єдиною підставою для формування податкового кредиту.

Проте лише наявність податкової накладної не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, оскільки право на нарахування податкового кредиту виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Як зазначено в акті перевірки, висновку, про відсутність реального настання правових наслідків за правочинами між позивачем та БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд» податковий орган дійшов внаслідок того, що ним були отримані акти про неможливість проведення зустрічної звірки зазначених осіб. В зв'язку з цим та порушеною кримінальною справою №69-0146 стосовно директора ТОВ «Союз КДС» Кирюшка С.М., та кримінальну справу по факту фіктивного підприємництва шляхом створення та придбання суб'єктів господарської діяльності, зокрема і контрагентів позивача, які в свою чергу формули податковий кредит, отриманий від контрагентів-постачальників, який не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. На підставі цього, правочини, укладені між позивачем та вказаними контрагентами у період, що перевірявся, не спричинили реального настання правових наслідків та за приписами цивільного законодавства такі правочини є нікчемними, а тому, як наслідок, господарські операції не мають ознак «товарності».

Проте, колегія суддів такі доводи вважає неспроможними та вказує наступне.

Твердження податкового органу щодо відсутності у позивача права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за господарськими операціями з зазначеними контрагентами у зв'язку з відсутністю товарності таких операцій має бути доведеним належним чином.

Разом з тим, неможливість проведення зустрічної звірки та порушення кримінальної справи стосовно інших осіб не свідчить про порушення податкового законодавства позивачем в силу принципу індивідуальної відповідальності.

В зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів щодо «безтоварності» господарських операцій, у суду не має правових підстав для висновку про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат у періоді, що перевірявся.

Судом першої інстанції з'ясовано, що за результатами вищенаведеної проведеної документальної перевірки був зроблений висновок що позивачем та його контрагентами - БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд» були укладені правочини, які суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, спрямовані на заволодіння майном держави дохідної частини бюджету, а отже порушують публічний прядок. Отже угоди між позивачем та його контрагентами - БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд» є нікчемними.

У Акті перевірки та апеляційній скарзі зазначено, що податковим органом встановлено, що усі операції , за участю вищенаведених контрагентів позивача, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Стосовно нікчемності правочинів, покладених податковим органом в основу висновків за наслідками перевірки, колегія суддів вказує на таке.

Відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 Цивільного Кодексу України ); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 Цивільного Кодексу України ).

Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 Цивільного Кодексу України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного Кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містить посилань на такі факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

У Акті та апеляційній скарзі міститься посилання на матеріали досудового слідства, яким встановлено, що протягом 2009-2012р.р. на території АР Крим діяла група осіб, які згідно єдиному плану з розподілом ролей, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких злочинів економічної спрямованості, організували злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету.

Також апелянтом зазначено, що у ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, а саме створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) у тому числі і контрагентів позивача з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 205 ч.2, 27, ч.5,212 ч.3 Кримінального кодексу України.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що матеріали досудового слідства, а саме - протоколи допиту свідків під час досудового слідства не є належними та допустимими доказами в силу ст. 70 КАС України.

Обґрунтування встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства, що призвело до нарахування позивачу грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, не можуть ґрунтуватися на викладених даних досудового слідства по кримінальних справах порушених відносно посадових осіб постачальників контрагентів позивача за фактами фіктивного підприємництва, умисного ухилення від сплати податків, оскільки ці факти не містять конкретних даних про здійснені операцій та не містять доказів наявності причинного зв'язку між взаємовідносинами контрагентів позивача з такими юридичними особами та відносинами позивача з контрагентами по вказаних вище угодах.

В той же час, документи позивача, які були досліджені судом першої інстанції, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 р. та Положення №168/704, є первинними документами, які мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що первинні документи позивача не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податковий орган не пересвідчився у фактичному виконанні господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а висновки зробив лише на підставі актів, складених стосовно контрагентів позивача та довільного трактування приписів цивільного законодавства.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, також вони були предметом дослідження судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.13 у справі № 2а-13558/12/0170/26 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна