Рішення

від 07.10.2013 по справі 5006/32/189пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.2013 Справа № 5006/32/189пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Харакоз К.С., судді: М.М. Гринник, О.В. Говорун.,

при секретарі судового засідання Фроловій Т.С.,

розглянувши справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмайла Олексія Івановича, м. Донецьк,

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Крівітеск», м. Донецьк, 2. Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку, м. Донецьк,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, в особі Донецької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», м. Донецьк,

про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

За участю:

представник позивача Жмайло О.І. - арбітражний керуючий;

представник відповідача 1 Роганов А.Н. за довіреністю;

представник відповідача 2 не з'явився;

представник третьої особи Степашов М.І. за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмайла Олексія Івановича, м. Донецьк звернулась до господарського суду з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Крівітеск», м. Донецьк та Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», м. Донецьк про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням поданої заяви від 07.10.13р. позивач просить суд:

1. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІВІТЕСК» (код ЄДРПОУ 37040646; адреса: м.Донецьк, вул.Коваля, б.84, кв.45) нерухоме майно - вбудоване приміщення загальною площею 194,7 кв.м., розташоване на першому поверсі в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 та належить ТОВ «КРІВІТЕСК» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №597763 від 19.02.2013р.;

2. Зобов'язати Реєстраційну службу Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку області скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наступні записи:

- запис в книзі № 14 vdk сторінка 104, реєстровий №7169 від 06.10.2010 року про державну реєстрацію за ТОВ «КРІВІТЕСК» (ЄДРПОУ 37040646) 83001, м.Донецьк, вул. Коваля, буд.84, кв.45. право власності на приміщення № НОМЕР_6 площею 120,6 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8;

- запис в книзі № 14 vdk сторінка 104, реєстровий №7169 від 06.10.2010 року про державну реєстрацію за ТОВ «КРІВІТЕСК» (ЄДРПОУ 37040646) 83001, м.Донецьк, вул. Коваля, буд.84, кв.45 право власності на приміщення № НОМЕР_7, площею 74,1 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8;

- запис в книзі № 20n сторінка 180, реєстровий № 10362 від 29.10.2010 року про державну реєстрацію за ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р/н, ІПН НОМЕР_1), адреса реєстрації: АДРЕСА_3. право власності на приміщення № НОМЕР_6 площею 120.6 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8;

- запис в книзі № 20n сторінка 181, реєстровий № 10363 від 29.10.2010 року про державну реєстрацію за ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_2 р/н, ІПН НОМЕР_2), адреса реєстрації: АДРЕСА_4. право власності на приміщення № НОМЕР_7, площею 74,1 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8.

- запис в книзі № 8ndk сторінка 92, реєстровий № 1482 від 16.03.2010 року про державну реєстрацію за ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_3 р/н, ІПН НОМЕР_3), адреса реєстрації: АДРЕСА_9 право власності на вбудоване приміщення загальною площею 194.7 кв. м., розташоване на 1-му поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8;

- запис в книзі № 6ndk сторінка 65, реєстровий № 1482 від 11.03.2010 року про державну реєстрацію за ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_4), адреса реєстрації: АДРЕСА_5. право власності на вбудоване приміщення загальною площею 194,7 кв. м., розташоване на 1-му поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8;

- запис в книзі № 12vdk сторінка 79, реєстровий № 7169 від 09.03.2010 року про державну реєстрацію за ТОВ «Архітектурно - будівельна компанія «АРКАДА» (ЄДРПОУ 25331175) 83048, м.Донецьк, пр.-т Визволення Донбасу, буд. 10 право власності на вбудоване приміщення загальною площею 194,7 кв. м., розташоване на 1-му поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8.

Вимоги викладені в заяві від 07.10.13р. про уточнення позовних вимог розцінюються судом як заява про зміну предмету позову та приймаються судом як остаточно заявлені.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на договір купівлі-продажу вбудованого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_11 17.03.2008 року за реєстровим №1343, кредитний договір №014/07/175/016 від 17.03.2008 року, додаткову угоду до кредитного договору від 13.06.2008 року, договір іпотеки №014/07-175/016/1 від 24.03.2008 року та інші документи. Ліквідатор в позовній заяві зазначає, що 20.03.2008 року позивачем було відчужено заставне нерухоме майно іншій особі - ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «АРКАДА» шляхом укладення попереднього договору та договору купівлі-продажу нерухомого майна без нотаріального посвідчення, а тому такий договір є нікчемним. Згодом щодо спірного майна було укладено ще декілька правочинів та зареєстровано право власності на спірне майно за іншими особами.

За таких обставин позивач звернувся до суду за захистом свого права власності шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання скасувати записи про державну реєстрацію права власності.

Представник позивача в судове засідання 07.09.2013 року з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача 1 в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив. 23.01.2013 року від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що даний спір не може бути розглянуто в порядку господарського судочинства, оскільки договір іпотеки та договір купівлі-продажу від 17.03.2008 року було укладено громадянкою ОСОБА_1 Посилався на справу про банкрутство позивача як на причину відсутності предмету спору у даній справі, а також на відсутність у позивача права на звернення до суду з даним позовом з огляду на недоведеність наявності у неї права власності на спірне майно. Зазначив, що ТОВ «Крівітеск» є добросовісним набувачем спірного майна. При цьому позивач не визначив індивідуально майно, яке необхідно витребувати, не довів, що він є належним власником цього майна та що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій майно було передане власником, через зазначені обставини. Просив припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

23.01.2013 року ухвалою суду було замінено відповідача 2 Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» на Реєстраційну службу Головного управління юстиції у Донецькій області.

Ухвалою від 21.02.2013 року замінено відповідача 2 Реєстраційну службу Головного управління юстиції у Донецькій області на належного - Реєстраційну службу Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку.

Ухвалою суду від 02.07.13р. замінено відповідача 2 по справі - Реєстраційну службу Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецька на належного - Ворошиловське районне управління юстиції у місті Донецьку.

Представник відповідача 2 в судове засідання з'явився. 17.07.13р. надав відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в частині скасування права власності на нерухоме майно за безпідставністю та закрити провадження по справі в частині зобов'язання реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку скасувати державну реєстрацію права власності за відповідачем на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_8 за непідвідомчістю, оскільки спір стосується здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій та підвідомчий Донецькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою суду від 07.11.2012 року було порушено провадження у справі та залучено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Представник третьої особи в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. 15.11.2012р. надав письмові пояснення, в яких підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

07.11.2012 року ухвалою суду було забезпечено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та встановлення заборону реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на спірне майно.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 04.01.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Сковородіної О.М. у відпустці справу №5006/32/189пн/2012 було передано на розгляд судді Харакозу К.С.

В судовому засіданні 18.03.2013 року оголошувалась перерва до 21.03.2013 року.

Ухвалою суду від 22.04.13р. продовжувався строк розгляду справи за клопотанням відповідача 1 до 07.05.2013р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 07.05.2013р для розгляду справи призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Харакоз К.С., судді Гринник М.М., Осадча А.М.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 05.08.2013р. змінено склад судової колегії: змінено суддю Осадчу А.М. на Говоруна О.В.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із неявкою представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.03.08р. між ТОВ «ФІТЕКО» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу вбудованого приміщення, загальною площею 194,70кв.м. на 1-му поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, який був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_11, за реєстровим №1343. (а.с. 191-192).

17.03.2008р. між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/07-175/016, згідно з умовами якого Банк зобов'язався надати ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 540000 (п'ятсот сорок тисяч) доларів США, 00 центів, строком погашення по 16.03.2018р., а ОСОБА_1 зобов'язалась повернути наданий кредит, сплатити відсотки в розмірі 13,5 % в передбаченому порядку та строки (а.с. 14-17).

13.06.2008р. між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №014/07-175/016 від 17.03.2008р., згідно якої ОСОБА_1 зобов'язалась тратити відсотки в розмірі 14,5 % річних за користування кредитними коштами.

24.03.2008 року в забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/07-175/016 від 17.03.2008р. між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений Договір іпотеки № 014/07-175/016/1, предметом якого є нерухоме майно: вбудоване приміщення загальною площею 194,7 кв. м., розташоване на 1-му поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, яке належало ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу будованого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_11 17.03.2008р. за реєстровим №1343 і зареєстровано КП БТІ м.Донецька 19.03.2008 року за реєстраційним номером 18926397 номер запису: 1482. (т.1 а/с 14-17).

Заборона на відчудження спірного майна була зареєстрована 24.03.2008р. приватним нотаріусом ОСОБА_14 за номером 186 (т.1 а/с 17 оборот).

20.03.2008 року між ТОВ «Архітектурно-Будівельна компанія «АРКАДА» та ОСОБА_1 був укладений попередній договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, а саме: підвального та вбудованого приміщення на 1-му поверсі загальною площею 143,50 кв.м. в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 та вбудованого приміщення загальною площею 194,7 кв.м., розташоване на 1-му поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8. Зазначений Договір укладений без нотаріального посвідчення.

25.12.2009р. рішенням Київського районного суду м. Донецька по справі № 2-6158/09 задоволено позов ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «АРКАДА» до ОСОБА_1, було визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнано за ТОВ Архітектурно-будівельна компанія «АРКАДА» право власності спірне майно.

06.10.2010р. рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу Банку відхилено, рішення Київського районного суду м.Донецька від 25.12.09р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.03.2011р. Рішення Київського районного суду м. Донецька від 25.12.09р. та Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 06.10.2010р. скасовані, провадження по справі позовом ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «АРКАДА» до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності закрито.

09.03.2010 року ТОВ «Архітектурно-Будівельна компанія «АРКАДА» продало за договором купівлі-продажу спірне майно ОСОБА_10. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстровим № 997.

12.03.2010 року між ОСОБА_10 продано спірне майно ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу спірного, який був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстровим 1070.

29.03.2010 року ОСОБА_18, Фізична особа-підприємець ОСОБА_8, Фізична особа-підприємець ОСОБА_7, ОСОБА_19 з одного боку та ОСОБА_9 з іншого боку уклали попередній договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості, а саме: - підвального та вбудованого приміщення на 1-му поверсі загальною площею 143,50 кв.м. в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10; - вбудованого приміщення загальною площею 194,7 кв.м., на 1-му поверсі в житловому будинку літ. А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8. Зазначений Договір було укладено без нотаріального посвідчення.

10.09.2010р. заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька по справі № 2-350/10 задоволено позов ОСОБА_18, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, ОСОБА_19 до ОСОБА_9, треті особи - АТ «Райффайзен Банк Азаль» та виділено в натурі як окремий об'єкт нерухомості та визнано за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 право власності на приміщення № НОМЕР_6 площею 120,6 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_8; за фізичною особою -підприємцем ОСОБА_8 право власності на приміщення № НОМЕР_7, площею 74,1 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_8.

17.02.2011р. ухвалою Київського районного суду м.Донецька за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної Дирекції Райффайзен Банк Аваль» скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Донецька - 10.09.2010 року.

Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 30.03.2011 року по справі № 2-1200/11 задоволений позов ОСОБА_18, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, ОСОБА_19 до ОСОБА_9, за участю третьої особи - АТ «Райффайзен Банк Аваль», виділено в натурі як окремий об'єкт нерухомості та визнано за ОСОБА_8 право власності на приміщення № НОМЕР_7, площею 74,1 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_8 та виділено в натурі як окремий об'єкт нерухомості та визнано за ОСОБА_7 право власності на приміщення № НОМЕР_6 площею 120,6 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_822.06.11р. рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області рішення Київського районного суду м.Донецька від 30.03.11р. скасовано.

02.11.2011 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 22.06.2011 року залишено без змін.

30.09.2010 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 та ТОВ «КРІВІТЕСК» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: приміщень № НОМЕР_7, площею 74,1 кв. м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_8, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстровим № 4019.

30.09.2010 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 та ТОВ «КРІВІТЕСК» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: приміщень № НОМЕР_6 площею 120,6 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_8, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстровим № 4020.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів №9061683 від 30.09.10р. (Запис №1), 30.09.10р. за №4138783 проведена реєстрація правочину - договору купівлі-продажу, за яким набувачем вбудованого приміщення №№ НОМЕР_7, площею 74,1 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_8 є ТОВ «КРІВІТЕСК» (т.1 а.с. 107-108).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів №9061514 від 30.09.10р. (Запис №1), 30.09.10р. за №4138783 проведена реєстрація правочину - договору купівлі-продажу, за яким набувачем вбудованого приміщення №№ НОМЕР_6 площею 120,6 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_8 є ТОВ «КРІВІТЕСК» (т.1 а.с. 113-114).

З Витягів Про державну реєстрацію прав КП БТІ м.Донецька власником вбудованих приміщень №№ НОМЕР_7, площею 74,1 кв.м. та №№ НОМЕР_6 площею 120,6 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_8 є ТОВ «КРІВІТЕСК» (т.1 а.с. 109, 115).

Згідно з відомостями наданими КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» в листі від 23.01.2012 року вих.№01-3/4603, право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_8, площею 74,1 кв.м. та площею 120,6кв.м. 06.10.10р. зареєстроване за ТОВ «КРІВІТЕСК» (т.1 а.с.18-19).

07.11.12р. в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області зареєстрована Декларація про готовність до експлуатації об'єкта - вбудованих нежитлових приміщень, розміщених на першому поверсі існуючого житлового будинку АДРЕСА_8 під медичний центр відновного лікування по проспекту Київському в Київському районі м.Донецька (без змін геометричних розмірів) (т.1, а.с. 126).

Згідно інформаційної довідки №2392934 від 13.04.13р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта, за ТОВ «КРІВІТЕСК» зареєстроване нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_8 на підставі Свідоцтва про право власності, №597763, виданого 19.02.2013р. (т.2, а.с. 102).

21.07.2011р. постановою Господарського суду Донецької області Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.02.2012р. по справі про банкрутство ліквідатором призначений арбітражний керуючий Жмайло Олексій Іванович (т.1 а.с. 81-82).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.

За змістом ст.387 ЦК України підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.).

Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння він повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно. Отже, умовами задоволення такого позову є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Відповідно до ч.3 ст.334 ЦК України (в редакції, діючій на момент укладення договору) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в обґрунтування наявності у неї права власності на спірне нерухоме майно посилається на договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17.03.2008 року, укладений в письмовій формі та посвідчений нотаріально. 19.03.2008 року.

У зв'язку зі скасуванням 23.03.11р. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Київського районного суду м. Донецька по справі №.2-6158/09 від 25.12.09р суду, договір на підставі якого спірне майно вибуло із власності позивача до ТОВ «Архітектурно-Будівельна компанія «АРКАДА», в силу приписів ст.ст. 204, 215, 220, 236 ЦК України є недійним з моменту укладання, та таким, що не створює правових насідків.

Таким чином, позивач продовжує бути власником спірного майна.

Проте, як було зазначено раніш, спірне приміщення перебуває у відповідача 1, оскільки було придбано ним за договорами купівлі-продажу від 30.09.2010р. у ФОП ОСОБА_8 (74,1 м кв.) та у ФОП ОСОБА_7 (120,6 м.кв.), та ним було здійснено його перебудову згідно до Декларації про готовність до експлуатації об'єкта до експлуатації, зареєстрованою 07.11.2012р. в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, та отримано Свідоцтво про право власності від 19.02.2013р., на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис про реєстрацію за ним права власності на спірне приміщення.

Таким чином, з урахуванням факту скасування рішень Київського районного суду м.Донецька від 10.09.2010р. по справі №2-350/10 та від 30.03.2011р. по справі №2-1200/11 якими було здійснено поділ в натурі спірного приміщення, у володінні відповідача 1 перебуває спірне приміщення, право власності на яке належить позивачеві.

Згідно з положеннями ч.2 ст.41 Конституції України та ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та ст.ст. 317, 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За приписами статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п.2.15. Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. №11 у відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Враховуючи, що спірне майно є предметом договору іпотеки, про що відповідні записи були внесені до державних реєстрів іпотек та заборон, а також зміст мотивувальної частини рішення Київського районного суду м. Донецька від 10.09.2010р. по справі №2-350/10, відповідач 1 повинен був знати про недобросовісність набування спірного майна у власність, незважаючи на заяви продавців, викладені в договорах від 30.09.2010р.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача права власності на спірне майно, встановивши обставини фактичного володіння майном відповідачем 1, з метою захисту права власності позивача господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

В частині вимог позивача щодо зобов'язання Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку області скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно суд відмовляє з огляду на наступне.

Згідно до визначень, запроваджених ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, їх обмежень, обтяжень», що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

01.01.2013 р. вступив в дію Закон України від 01.07.2004 р. № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого був створений новий Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Згідно Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 р. № 1844/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 р. за № 2102/22414, цей порядок визначає процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі разом - Реєстри) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 6, п. 7 цього Порядку перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень. Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані витяги з Державного реєстру правочинів, проте, будь-яких відомостей про перенесення (наявність) відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачем не надано. Отже, суду не надано доказів про чинність цього запису та наявність його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, відповідач 2 у відзиві від 778/033-09 повідомляв, що для скасування записів про права власності, які виникли та були зареєстровані до 2013р., необхідно зареєструвати відповідні права у новому Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і тільки після цього скасовувати їх реєстрацію.

За таких обставин позовні вимоги про зобов'язання відповідача 2 скасувати записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не підлягають задоволенню у зв'язку із їх відсутністю.

Щодо належності вирішення спору господарському суду суд зазначає наступне.

Господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає ст.1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).

Склад сторін у даній справі відповідає приписам ст.1 ГПК України.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст.3 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Даний спір за своєю правовою природою має ознаки господарського спору за предметним та суб'єктним складом.

Характер правовідносин, щодо яких виник спір, носить господарський характер. Із матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається, що відповідачем порушуються права та охоронювані законом інтереси позивача як суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Судом прийнято до розгляду позовну заяву із заявленими вимогами майнового (вартість майна 400 000,00 грн.) та немайнового характеру (зобов'язання вчинити сім дій по скасуванню записів в державному реєстрі).

Таким чином, судом розглянуто одну вимогу майнового та 7 вимог немайнового характеру.

Як роз'яснено Пленумом Вищого господарського суду України в п.2.11.постанови №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Означене об'єднання зумовлює необхідність у відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" сплачувати судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру, які згідно ч. 2 ст. 4 вказаного Закону складають для господарський судів - за подачу позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати, що діяла на час звернення до суду (2012рік, 1 073,00 гривні).

Судом було прийнято позов до розгляду зі сплаченим позивачем судовим збором у розмірі 8 000,00 грн., що відповідає лише заявленій вимозі майнового характеру.

Крім того, позивачем було сплачено суму 1 609,50 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Таким чином, в процесі розгляду справи встановлено факт недоплати судового збору за розгляд 7 вимог немайнового характеру (7 * 1 073,00 грн. = 7 511,00 грн.).

Відповідно до п.2.23. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд в залежності від конкретних обставин справи може у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Приймаючи до уваги, що часткове задоволення позову, а саме відмова в задоволені позовних вимог немайнового характеру пов'язана не з безпідставним зверненням позивача до суду, а у зв'язку зі зміною законодавчого регулювання системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з 01.01.2013р., враховуючи підстави виникнення та результати розгляду спору, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача 1, а саме:

- стягнути з відповідача 1 на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 9 609,50 грн.;

- стягнути з відповідача 1 на користь держави судовий збір в сумі 7 511,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 204, 215, 216, 220, 236, 317, 319, 321, 328, 334, 387, 392 Цивільного кодексу України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, їх обмежень, обтяжень», ст.ст. 1, 2, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмайла Олексія Івановича, м. Донецьк, до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Крівітеск», м. Донецьк, 2. Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку, м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, в особі Донецької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», м. Донецьк, про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІВІТЕСК» (код ЄДРПОУ 37040646; адреса: м.Донецьк, вул.Коваля, б.84, кв.45) нерухоме майно - вбудоване приміщення загальною площею 194,7 кв.м., розташоване на першому поверсі в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 174177 за Товариством з обмеженою відповідальністю «КРІВІТЕСК» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №597763 від 19.02.2013р.

В задоволенні вимог про зобов'язання Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку області скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крівітеск» (83001, м. Донецьк, вул.Коваля, б.84, кв.45; код ЄДРПОУ 37040646) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_7; ідентифікаційний номер НОМЕР_5) судові витрати в сумі 9609 (дев'ять тисяч шістсот дев'ять) гривень 50 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крівітеск» (83001, м. Донецьк, вул.Коваля, б.84, кв.45; код ЄДРПОУ 37040646) на користь держави судовий збір у розмірі 7 511 грн. (сім тисяч п'ятсот одинадцять) гривень 00 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2013 року.

Головуючий К.С. Харакоз

Судді М.М. Гриник

О.В. Говорун