Постанова

від 07.10.2013 по справі 5004/1650/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Справа № 5004/1650/12

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівГольцової Л.А., Євсікова О.О., розглянувши касаційні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарант" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 р. (головуючий суддя Огороднік К.М., судді Тимошенко О.М., Коломис В.В.) у справі№ 5004/1650/12 Господарського суду Волинської області за позовомФізичної особи-підприємця Марчукової Валентини Михайлівни доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарант" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Луцької міської ради в особі Управління містобудування та архітектури проусунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, за участю представників: позивачане з'явились, відповідачаКозак А.Ю., третьої особине з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача не чинити перешкод у користуванні нежитловим приміщенням - магазином промислових товарів "Мадот", що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Кравчука, 44, а саме: не чинити перешкод у поновленні пандусу між дорогою та бордюром в дворі будинку № 44 по вул. Кравчука, м. Луцьк.; не перешкоджати доїзду до другого входу в магазин промислових товарів "Мадот", який знаходиться в дворі будинку № 44 по вул. Кравчука, м. Луцьк; не перешкоджати встановленню пневматичного підйомника на другому вході в магазин з двору будинку № 44 по вул. Кравчука, м. Луцьк, для доступу маломобільних груп населення в магазин "Мадот".

Рішенням Господарського суду Волинської області від 07.03.2013 р. у справі

№ 5004/1650/12 в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 р. рішення Господарського суду Волинської області від 07.03.2013 р. у справі №5004/1650/12 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено та визначено таке: Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Гарант" усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням - магазином промислових товарів "Мадот", що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Кравчука, 44; Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Гарант" не чинити перешкоди Фізичній особі - підприємцю Марчуковій Валентині Михайлівні у користуванні нежитловим приміщенням - магазином промислових товарів "Мадот", що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Кравчука, 44, а саме: не чинити перешкод у поновленні пандусу між дорогою та бордюром в дворі будинку № 44 по вул. Кравчука, м. Луцьк.; не перешкоджати доїзду до другого входу в магазин промислових товарів "Мадот", який знаходиться в дворі будинку № 44 по вул. Кравчука, м. Луцьк; не перешкоджати встановленню пневматичного підйомника на другому вході в магазин з двору будинку № 44 по вул. Кравчука, м. Луцьк, для доступу маломобільних груп населення в магазин "Мадот".

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 13, 15, 16, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 43, 83 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, а також дійшов помилково висновку про доведеність факту вчинення відповідачем перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження своїм майном.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили наступне.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 81 від 24.02.2000 р. був затверджений акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію магазину промислових товарів площею 245,0 кв. м з присвоєнням адреси: вул. Кравчука, 44/50.

В технічному паспорті від 21.10.1999 р. на дане приміщення в якості дворових споруд вказані бетонні сходи - площею 20,8 кв. м та 38,3 кв. м та зазначені в плані поверху переобладнаного нежитлового приміщення, в якому передбачено два входи.

В технічному паспорті приміщень магазину від 06.05.2001 р., виданого на Марчукову В.М., в якості дворових споруд вказані бетонні сходи - площею 20,8 кв. м та 38,3 кв. м, а в розділі "Технічний опис конструктивних елементів інженерного устаткування" зазначено "Ганки" площею 28,5 кв. м.

Між Марчуковою В.М. та Довгальовою С.В. 22.02.2007 р. був укладений договір про припинення спільної часткової власності на частини приміщення магазину.

Марчукова В.М. є власником магазину промислових товарів "Мадот" загальною площею 123,4 кв. м, який знаходиться по вул. Кравчука, 44 в м. Луцьку, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 18175798 від 20.03.2008 р.

Згідно з пояснювальною запискою до ескізного проекту: "Підйомник для доступу маломобільних груп населення в існуючий магазин "Мадот" влаштовується згідно з чинним законодавством. В комплексі з підйомником влаштовуються додаткові сходи та другий вхід до торгівельного залу в місці існуючого віконного прорізу. Втручання в несучі конструкції будинку виключені." Вказаний ескізний проект 10.01.2012 р. був погоджений з головою ОСББ "Гарант" Туровим О.В. та 17.01.2012 р. з головним архітектором м. Луцька.

Туровим О.В. 29.10.2012 р. було вручено Марчуковій В.М. лист за № 55, в якому голова ОСББ "Гарант" зазначив, що будівництво запасного пожежного виходу в магазин в двір будинку № 44 по вул. Кравчука було здійснене без виготовлення та затвердження відповідної технічної документації, та заборонив від імені ОСББ "Гарант" використання другого виходу (входу) в магазин.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в позові, виходив з того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження своїх позовних вимог та зазначив, що лист № 55 від 29.10.2012 р. не може вважатися належним та допустимим доказом, який підтверджував би вчинення перешкод у реалізації правомочностей власника майна.

Апеляційний господарський суд із такими висновками місцевого суду не погодився, взявши до уваги лист Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, в якому вказується про законність облаштування двох входів до магазину згідно технічного паспорту на магазин промислових товарів від 27.11.2012 р. (з сторони вул. Кравчука та з сторони дворової території), чим спростовуються доводи відповідача про відсутність належної технічної документації для облаштування двох входів до магазину по вул. Кравчука, 44.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи міститься постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.11.2012 р., винесена дільничним інспектором міліції Карпінською О.М., відповідно до якої в діях голови ОСББ "Гарант" Турова О.В. вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 356 КК України (самоправство). Вказаною постановою підтверджується факт вчинення зі сторони відповідача дій, які створюють перешкоди у реалізації власником своїх правомочностей щодо вільного володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При розгляді справи апеляційним господарським судом взяті до уваги доводи позивача, а також надані позивачем на підтвердження цих доводів докази (постанова про відмову в порушенні кримінальної справи), яким апеляційним судом надано оцінку в сукупності з іншими доказами у справі. Також апеляційним судом взято до уваги листування між сторонами у справі, звернення відповідача до державних органів з приводу, на думку відповідача, неправомірних дій позивача.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Підставою негаторного позову є належне право позивача користуватися і розпоряджатися майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Особливістю подання позову в порядку ст. 391 ЦК України є те, що позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Отже, для правильного вирішення спору, поданого на підставі відповідної норми (негаторного позову), судам належить на підставі належних та допустимих доказів з'ясувати зміст майнових прав позивача щодо спірного майна, а також наявність чи відсутність порушення прав позивача щодо користування та розпоряджання цим майном неправомірними діями відповідача, що не пов'язані з позбавленням позивача володіння зазначеним майном.

Апеляційним судом встановлено, що позивач є власником приміщення магазину по вул. Кравчука, 44 у м. Луцьк, а з боку відповідача, як встановлено вище, вчиняються дії, що порушують права ФОП Марчукової В.М. як власника вказаного приміщення.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому останнє підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Разом з тим колегія суддів відзначає, що апеляційний суд прийняв рішення про задоволення позовних вимог "про усунення перешкод в користуванні приміщенням", які позивачем не заявлялись, чим вийшов за межі позовних вимог.

Оскільки зі сторони заінтересованої сторони відповідного клопотання не було, вказані процесуальній дії апеляційного суду не відповідають приписам п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Також колегія суддів відзначає, що позивач згідно з заявленими позовними вимогами просив суд саме зобов'язати відповідача не чинити перешкод у користуванні майном, а тому резолютивна частина судового рішення про задоволення позову має бути викладена у відповідності до обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

Оскільки колегією суддів встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування в цій справі, з'ясовані апеляційним судом з достатньою повнотою, але допущено помилки в застосуванні норм процесуального права, через що резолютивна частина постанови не відповідає позовним вимогам, викладеним в прохальній частині позовної заяви, оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає зміні.

Окремо колегія суддів відзначає, що апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу, в порушення ст.ст. 84, 105 ГПК України не вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Згідно зі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1.073,00 грн. судового збору за розгляду справи місцевим судом та 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (всього 1.646,50 грн.).

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарант" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 р. у справі № 5004/1650/12 змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

" 1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Марчукової Валентини Михайлівни задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 07.03.2013 р. у справі №5004/1650/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарант" (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 44, код ЄДРПОУ 34148136) не чинити перешкод Фізичній особі - підприємцю Марчуковій Валентині Михайлівні (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Грибоєдова, 14, кв. 6, ідент. код № 1790805587) у користуванні нежитловим приміщенням - магазином промислових товарів "Мадот", що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Кравчука, 44, а саме: не чинити перешкод у поновленні пандусу між дорогою та бордюром в дворі будинку № 44 по вул. Кравчука, м. Луцьк.; не перешкоджати доїзду до другого входу в магазин промислових товарів "Мадот", який знаходиться в дворі будинку № 44 по вул. Кравчука, м. Луцьк; не перешкоджати встановленню пневматичного підйомника на другому вході в магазин з двору будинку № 44 по вул. Кравчука, м. Луцьк, для доступу маломобільних груп населення в магазин "Мадот".

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарант" (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 44, код ЄДРПОУ 34148136) на користь Фізичної особи - підприємця Марчукової Валентини Михайлівни (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Грибоєдова, 14, кв. 6, ідент. код № 1790805587) 1.646,50 грн. судового збору.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.".

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіЛ.А. Гольцова О.О. Євсіков