Постанова

від 09.10.2013 по справі 34/5005/6069/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року Справа № 34/5005/6069/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Картере В.І. (доповідач),

Прокопанич Г.К.

за участю:

ліквідатора боржника - не з'яв.,

ТОВ "Архон" - не з'яв.,

ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" - Патон О.О.,

ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - Кучерявої С.О.,

ПАТ КБ "Приватбанк" - Левченка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Ресурс" арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2013

у справі № 34/5005/6069/2012 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Архон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Ресурс"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2012 відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2013, боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено Талана Л.Г.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2013 (суддя Примак С.А.) відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" від 22.10.2012 № 017/1354 про усунення арбітражного керуючого Талана Л.Г. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Ресурс". Відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" від 25.10.2012 № 026-1465 про усунення арбітражного керуючого Талана Л.Г. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Ресурс". Відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" від 16.04.2013 № 017/728 про усунення арбітражного керуючого Талана Л.Г. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Ресурс". Відмовлено у задоволенні скарги ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 22.04.2013 № 5270/2898 про усунення арбітражного керуючого Талана Л.Г. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Ресурс" та призначення іншого ліквідатора, а також про зобов'язання ліквідатора Талана Л.Г. задовольнити заяву про визнання кредиторських вимог ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 05.11.2012 № 52-16/1275 у розмірі 180478143,54 грн. Відхилено грошові вимоги ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до ТОВ компанія "Ресурс" у розмірі 180478143,54 грн. Відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" від 21.05.2013 про заміну ліквідатора ТОВ "Ресурс". Задоволено вимогу ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 14.06.2013 про заміну кредитора в реєстрі вимог кредиторів ТОВ "Ресурс" з вимогами у розмірі 190400000,00 грн. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора боржника. Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Ресурс". Провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 (колегія суддів у складі: суддя Вечірко І.О. - головуючий, судді Науменко І.М., Тищик І.В.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2013 скасовано в частині затвердження ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора, ліквідації юридичної особи - ТОВ "Ресурс" та припинення провадження у справі. В іншій частині ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2013 залишено без змін. Справу № 34/5005/6069/2012 передано на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

У касаційній скарзі ліквідатор боржника Талан Л.Г. (з урахуванням поданих до неї доповнень) просить скасувати постанову апеляційної інстанції від 01.08.2013, а ухвалу господарського суду першої інстанції від 20.06.2013 залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги ліквідатор боржника стверджує про порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 4 2 , 22, 33, 34 ГПК України, ст.ст. 11, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині затвердження ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора, ліквідації юридичної особи - боржника та припинення провадження у справі і передаючи справу на розгляд до господарського суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор не здійснив всі заходи з ліквідації банкрута, передбачені Законом про банкрутство, тому затвердження судом першої інстанції звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та припинення юридичної особи - боржника, є передчасним.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено одного з кредиторів, а саме ПАТ "ЄВРАЗ - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського"

Однак, з такими висновками апеляційного суду Вищий господарський суд України не погоджується з огляду на наступне:

Згідно з ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи, що провадження у справі порушено 18.07.2012 відповідно до приписів пункту 1 1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення названого закону в редакції, що діяла до 19.01.2013.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону про банкрутство у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута (ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду першої інстанції від 26.07.2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2013, ТОВ "Ресурс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Талана Л.Г.

Отже, правомірність порушення провадження у справі про банкрутство та визнання ТОВ "Ресурс" банкрутом за ознаками ст. 52 Закону про банкрутство перевірена судом касаційної інстанції.

Статтею 25 Закону про банкрутство передбачено, що з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконання ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно з ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство подати свої грошові вимоги. Наслідком належного виконання ліквідатором зазначених обов'язків є встановлення заставних та конкурсних кредиторів боржника.

Так, суд першої інстанції, при розгляді заяв на дії ліквідатора та при розгляді ліквідаційного балансу, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановив наступне:

- в процесі здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором зроблено запити та отримано відповіді від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 06.09.2012, Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 14.08.2012, Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська від 07.08.2012, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 15.08.2012, Жовтневої районної виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.08.2012, Інспекції державного технічного нагляду від 10.08.2012, Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровськ та Солонянського району № 1 підпорядкований ГУМВС України в Дніпропетровській області від 10.08.2012, КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 03.09.2012, ДРФ "Центр державного земельного кадастру" від 09.08.2012, Державної авіаційної служби України від 09.10.2012, Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області від 19.11.2012, отримано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17.08.2012 та витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 17.08.2012;

- за боржником нерухомого майна, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, земельних ділянок не зареєстровано, виконавчі провадження у відношенні відповідача відсутні;

- з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо про наявність судового рішення господарського суду Закарпатської області від 14.02.2012 у справі № 5008/19/2012 за позовом ТОВ "Ресурс" до ПП "Весна" про спонукання поставити 410543,765 тон руди марганцевої на суму 221669000,00 грн.; а також рішення господарського суду Хмельницької області від 19.03.2012 у справі № 15/5025/9/12 за позовом ТОВ Компанії "Ресурс" до ПП "ДЕМОЛ-СЕРВІС" про спонукання поставити 710473,3 тон коксового дріб'язку на суму 451008456,25 грн.;

- ліквідатором ТОВ "Ресурс" були направлені запити до ПП "Весна", який не вручений адресату та до ПП "ДЕМОЛ-СЕРВІС", який був повернутий з відміткою пошти про відсутність такого підприємства;

- листом від 28.05.2013 Управління ДВС ГУЮ у Хмельницькій області повідомило, що виконавчі провадження, де сторонами виступають ТОВ Компанія "Ресурс" та ПП "ДЕМОЛ-СЕРВІС" станом на 27.05.2013 на виконанні не перебувають;

- листом від 29.05.2013 Управління ДВС ГУЮ у Закарпатській області повідомило, що на виконання до органів ДВС виконавчі документи, видані за рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.02.2012 у справі № 5008/19/2012 не надходили та станом на 29.05.2013 на виконанні не перебувають;

- згідно з Витягом з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.05.2013 ПП "ДЕМОЛ-СЕРВІС" знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням;

- відповідно до поданої учасниками судового процесу копії платіжного доручення № 302 від 28.12.2011 ТОВ "Ресурс" сплатило ТОВ "Техенергопостачання" понад 478000000,00 грн. за прості іменні акції на підставі договору;

- вказаній обставині судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надано відповідно оцінку і зазначено, що продавець ТОВ ДК "Техенергопостачання" не може бути емітентом враховуючи його організаційно-правову форму;

- відповідно до умов кредитного договору № 4Р11560И від 28.12.2011, укладеного банкрутом та КБ "Приватбанком" ТОВ "Ресурс" отримало кредит в сумі в 500000000,00 грн., який забезпечений договором застави майнових прав на грошові кошти;

- враховуючи, що ТОВ "Ресурс" ліквідується в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, то у ліквідатора відсутні документи по акціях, тому встановити емітентів неможливо; також неможливо встановити чи було переведено іменні акції документарної форми існування у бездокументарну форму існування;

- облік прав власності, встановлений в Україні, не передбачає створення та функціонування єдиної бази даних, яка б містила інформацію про власників іменних цінних паперів та належну їм кількість цінних паперів. Також, куплені акції у покупця повинні обліковуватися на спеціальному рахунку, але у довідці ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 06.09.2012 відсутнє посилання на наявність такого рахунку;

- 17.09.2012 ліквідатор звертався до ПАТ "ПриватБанк" та отримав відповідь від 27.09.2012 про те, що ПАТ "ПриватБанк" вилучено записи з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за договорами застави № Г21.1.2.0/5-6830 від 28.12.2011 та № Г.21.1.2.0/5-2740 від 30.10.2008;

- що стосується забезпечення вимог ПАТ "ПриватБанк" заставою, то у своїй заяві ПАТ "ПриватБанк" до ТОВ "Ресурс" від 07.11.2012 зазначило, що в забезпечення виконання частини зобов'язань з повернення кредиту між банком та поручителем було укладено договір поруки. В свою чергу, 06.11.2012 поручителем було виконано порушене зобов'язання ТОВ "Ресурс" з повернення кредиту, яке було забезпечено договором поруки;

- враховуючи особливості процесу банкрутства на підставі ст. 52 Закону про банкрутство, у ліквідатора відсутня документація, що підтверджує або спростовує заборгованість перед боржником, а відтак у ліквідатора були відсутні підстави для звернення до Департаменту ДВС МУЮ;

- наданий реєстр вимог кредиторів підтверджує визнані грошові вимоги ліквідатором у справі;

- в ході здійснення ліквідаційної процедури встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість перед кредиторами: ТОВ "Архон" - 465976,80 грн. (4 черга); ПАТ КБ "ПриватБанк" - 448763433,70 грн. (4 черга), - 18293,34 грн. (6 черга); ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" - 182054,82 грн. (4 черга); ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" - 2007770,48 грн. (4 черга); ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" - 31765935,53 грн. (4 черга ); ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - 190735083,56 грн. (4 черга); ПАТ "ЄВРАЗ-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" - 5402,74 грн. (4 черга);

- встановлені вимоги кредиторів залишились незадоволеними у зв'язку з відсутністю майна боржника.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, боржник за юридичною адресою відсутній, в чого надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.06.2012, в якому зазначено "статус відомостей про юридичну особу" міститься запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

У постанові Вищого господарського суду України від 06.03.2013, якою залишено в силі ухвалу господарського суду першої інстанції від 26.07.2012 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, вказано, що відповідно до вимог ст. 34 ГПК України лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника передбачає спрощену процедуру банкрутства, а відсутність керівних органів боржника за місцезнаходженням позбавляє ліквідатора можливості отримати від банкрута бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності.

У зв'язку з цим виявити майно, провести інвентаризацію активів боржника, витребувати бухгалтерську документацію у посадових осіб та здійснити дії з розшуку дебіторів та стягненню заборгованості неможливо.

Відповідно до ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з п. 6 ст. 31 вказаного Закону вимоги не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до п. 6 ст. 40 Закону про банкрутство провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Отже, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Місцевим господарським судом при винесенні ухвали про затвердження звіту ліквідатора були розглянуті всі вимоги, заявлені кредиторами до боржника.

За таких обставин судом першої інстанції відповідно до приписів ст. 43 ГПК України встановлено на підставі належних доказів, що в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором виконані передбачені законом дії щодо виявлення кредиторів, виявлення та реалізації майна боржника, припинення юридичної особи.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками суду першої інстанції про можливість затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, про ліквідацію ТОВ "Ресурс" та припинення провадження у справі на підставі ст. 32, п. 6 ст. 40 Закону про банкрутство, оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно та грошові кошти для задоволення вимог кредиторів, а надані ліквідатором документи свідчать про завершення ліквідаційної процедури.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено одного з кредиторів, а саме ПАТ "ЄВРАЗ - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", спростовується наявними матеріалами справи. Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалами господарського суду першої інстанції розгляд скарг на дії ліквідатора та питання щодо затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора боржника неодноразово відкладалися, про що учасникам судового процесу надсилалися ухвали. Однак, вказаний кредитор систематично не з'являвся у судові засідання і жодних скарг з приводу розгляду справи без його участі не подавав.

За таких обставин правові підстави для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2013 були відсутні.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала місцевого суду - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Ресурс" арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 скасувати.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2013 у справі № 34/5005/6069/2012 залишити в силі.

Головуючий суддя:С. Мирошниченко Судді: В. Картере Г. Прокопанич