АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/9249/13 Справа № 201/1455/13 Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С.О. Доповідач - Єлізаренко І.А. Категорія 23
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Михайловської С.Ю., Черненкової Л.А.,
при секретарі -Новицькій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди землі,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2013 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди землі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між ним та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач, на підставі рішень Дніпропетровської міської ради № 89/18 від 14 липня 2004 року та № 489/26 від 20 квітня 2005 року за актом приймання - передачі 19 травня 2005 року передав, а він прийняв у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 0,2805га, площа частки, за яку справляється плата, становить 7,42 % або 0,0208 га по фактичному розміщенню нежитлових приміщень, власником яких на дату передачі земельної ділянки в оренду був він, а саме: нежитлові приміщення НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що знаходиться у будинку АДРЕСА_2, зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:336:0001. 05 січня 2011 року нежитлові приміщення НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що знаходяться у будинку АДРЕСА_2 були відчужені ним, згідно договору дарування нежитлових приміщень, на користь ОСОБА_3 Він неодноразово звертався з листами та повідомив Дніпропетровську міську раду про перехід права власності на нежитлові приміщення до іншого власника та припинення дії договору, але жодної відповіді щодо подальших дій стосовно розірвання діючого договору оренди землі отримано не було. Тому просив договір оренди земельної ділянки від 19 травня 2005 року розірвати та зобов»язати відповідача підписати акт приймання-передачі від нього земельної ділянки загальною площею 0,2805 га, площа частки, за яку справляється орендна плата, становить 7,42 % або 0,0208 га по фактичному розміщенню нежитлових приміщень, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково, договір оренди земельної ділянки від 19 травня 2005 року укладений між ОСОБА_6 та Дніпропетровською міською радою розірвано, вирішено питання щодо судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Дніпропетровська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_6 відмовити, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи 19 травня 2005 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_6 було укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. В оренду передається земельна ділянка площею 0,2805 га, площа частки за яку справляється орендна плата становить 7,42% або 0,0208 га. Строк дії договору 15 років (а.с.6-8).
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 вересня 2009 року, яке набрало законної сили за ОСОБА_6 було визнано право власності на самовільно перебудоване приміщення НОМЕР_1 , НОМЕР_3, за адресою: АДРЕСА_2, яке складається з наступних приміщень: літ. А-9 в підвальній частині приміщення НОМЕР_2 (поз.9-14), загальною площею 26 кв.м., на 1-ому поверсі приміщення НОМЕР_1 (поз.1-17 перший рівень поз. 19-25 другий рівень) загальною площею 487,4 кв.м., усього загальною площею 513,4 кв.м., в загальному користуванні в підвалі у приміщенні НОМЕР_2 поз. 15, 16, 21, 22 площею 17,8 кв.м., на 1-ому поверсі у приміщенні НОМЕР_1 поз. 18 площею 9,3 кв.м., усього в загальному користуванні 27,1 кв.м. без акту введення в експлуатацію (а.с.107).
Згідно договору дарування нежитлових приміщень від 05 січня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6 передав у безоплатну власність ОСОБА_3 нежитлові приміщення НОМЕР_1, НОМЕР_2 , що знаходяться у будинку АДРЕСА_2 (а.с.25-28).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 частково суд першої інстанції виходив з того, що позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою та фактичне користування спірною земельною ділянкою здійснює інша особа, однак, в повній мірі зі вказаними висновками рішення суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки суд дійшов них через, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Позивач в своїй позовній заяві вказав, що він не являється власником нерухомості, розташованої на орендованій ним земельній ділянці, що також підтверджується наданими до матеріалів справи доказами. Власником нежитлових приміщень за вищевказаною адресою, згідно договору дарування, укладеного між позивачем та ОСОБА_3, на теперішній час є ОСОБА_3
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції не з»ясував питання щодо кола осіб, які приймають участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, як нового власника нерухомості, що розташована на спірній орендованій земельній ділянці, взагалі не було залучено до участі у справі.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки порушує право особи, яка не була залучена до участі у справі, а тому у задоволенні позову ОСОБА_6 повинно бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди землі скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди землі - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2013 |
Оприлюднено | 16.10.2013 |
Номер документу | 34122318 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Єлізаренко І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні