Ухвала

від 11.06.2014 по справі 201/1455/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5368/14 Справа № 201/1455/13 Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С.О. Доповідач - Демченко Е.Л. Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Городничої В.С.

при секретарі - Денисенко А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим позовом до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди землі, мотивуючи тим, що між ним та відповідачем укладено договір оренди землі, до умов якого останній, на підставі рішень Дніпропетровської міської ради №89/18 від 14 липня 2004 року та №489/26 від 20 квітня 2005 року, за актом приймання-передачі 19 травня 2005 року передав, а він прийняв у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 0,2805 га.

Зазначав, що площа частки, за яку справляється плата, становить 7,42 % або 0,0208 га по фактичному розміщенню нежитлових приміщень, власником яких на дату передачі земельної ділянки в оренду був він, а саме: нежитлові приміщення №194,XXXV, що знаходяться у будинку за АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську, зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:336:0001.

05 січня 2011 року нежитлові приміщення №194,XXXV, що знаходяться у будинку АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську були ним відчужені, згідно договору дарування нежитлових приміщень, на користь ОСОБА_3

Посилаючись на те, що він неодноразово звертався з листами та повідомляв Дніпропетровську міську раду про перехід права власності на нежитлові приміщення до іншого власника та припинення дії договору, але жодної відповіді щодо подальших дій стосовно розірвання діючого договору оренди землі отримано не було, просив розірвати з 12 січня 2011 року договір оренди земельної ділянки від 19 травня 2005 року, укладений між ним та Дніпропетровською міською радою, загальною площею 0,2805га, площа частки, за яку справляється орендна плата, становить 7,42% або 0,0208га по фактичному розміщенню нежитлових приміщень, які знаходяться по АДРЕСА_1 у м.Дніпропетровську, яка зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:336:0001 та зобов'язати відповідача підписати акт приймання-передачі від нього спірної земельної ділянки.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Договір оренди земельної ділянки від 19 травня 2005 року розірвано. Вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі Дніпропетровська міська рада, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2013 року скасовано та в ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2014 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 19 травня 2005 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2805га, площа частки за яку справляється орендна плата становить 7,42% або 0,0208га, по АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури. Договір укладено на 15 років.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 вересня 2009 року, яке набрало законної сили, за ОСОБА_2 було визнано право власності на самовільно перебудоване приміщення №194,ХХХУ по АДРЕСА_1 у м.Дніпропетровську.

Згідно з договором дарування нежитлових приміщень від 05 січня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_2 передав у безоплатну власність ОСОБА_3 нежитлові приміщення №194,XXXV, розташовані за вказаною вище адресою.

Пунктами «а»,«е» ч.1 ст.141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч.ч.1,3 ст.31 Закону України «Про орендну землі»).

У випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст.120 ЗК України).

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз.4 п.8 постанови «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року, питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору. В разі закінчення зазначеного в договорі строку оренди переважне право орендарів на поновлення договору оренди, передбачене ст.33 Закону України «Про оренду землі», поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

У п.12.8 договору оренди землі від 19 травня 2005 року укладеним між ОСОБА_2 та Дніпропетровською міською радою зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже виходячи з наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувану - право власності або право користування.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, попередній землекористувач - позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, а законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову щодо розірвання договору оренди земельної ділянки.

Така позиція міститься й у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 серпня 2013 року (справа №3-15 гс13).

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно розірвав договір оренди земельної ділянки, колегія суддів вважає надуманими та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються вимогами договору оренди землі, Закону України «Про оренду землі» та ЦК України, а інші приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: