Постанова

від 09.10.2013 по справі 910/12505/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. Справа№ 910/12505/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

позивача: Тупікова К.В. - пред. за дов. б/н від 10.01.2013;

відповідача: Зозуля Н.М. - пред. за дов. б/н від 16.07.2013.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М»

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2013р.

у справі № 910/12505/13 (суддя - Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М»

про стягнення 172826,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2013 року позов задоволено повністю: підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека ЛТД» 166 284,00 грн. - основного боргу, 5 440,00грн. - пені, 1 102,00грн. -3 % річних та 3 456,52 грн. - судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Концерн "ЕКОП" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення змінити, а саме, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека ЛТД» 102 758,40 грн. - основного боргу, 3127,02 грн. - пені та 635,55 грн. -3 % річних, в решті позову відмовити, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Вимоги відповідача обґрунтовані тим, що за розрахунком ціни позову, який позивачем був наданий суду, сума боргу в період з 01.01.2013 по 31.01.2013 становить 38 613,60 грн., але відповідно до акту прийняття-передачі робіт (надання послуг) №ОУ-207 від 31.01.2013р. за цей період (а.с. 18) складає разом з ПДВ 25 742,40 грн. Також, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували заборгованість відповідача в розмірі 25 742,40 грн. за період надання послуг 01.05.2013 - 31.05.2013 та в розмірі 24 912,00 грн. за період надання послуг 01.06.2013 - 30.06.2013, у зв'язку з чим сума боргу у відповідача перед позивачем складає, як стверджує скаржник, 102 758,40 грн., в такому разі пеня та 3 % річних також підлягають перерахуванню та зменшенню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач звертає увагу, на те, що факт надання послуг за період 01.05.2013 - 30.06.2013 підтверджується викопіюванням з робочого журналу на об'єкті ТОВ «Н-М», а вся сума заборгованості - 166 284,00 грн., підтверджується гарантійним листом Відповідача №24 від 02.07.2013 за підписом заступника директора.

Ухвалою від 19.08.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 04.09.2013 року.

В судове засідання 07.08.2013 представники сторін з'явилися, у розгляді справи була оголошена перерва до 09.10.2013

В судове засідання 09.10.2013 представники сторін з'явилися.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 172 826,00 грн., з яких 166 284,00 грн. - основного боргу, 5440,00 грн. - пені та 1102,00 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надав послуги з охорони об'єкту, відповідно до Договору №1705/1/ФО від 30.09.2011р., однак відповідач в порушення умов даного договору не оплатив ці послуги в повному обсязі. Позовні вимоги ґрунтуються на актах прийняття-передачі робіт (надання послуг) за період з 01.12.2012 по 30.06.2013р.

Відповідач не надав письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням заперечень, представника в судове засідання до суду першої інстанції з невідомих причин не направив, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення 09.07.2013 поштової кореспонденції № 0103024589009 уповноваженому представнику відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київським детиктивно - охоронним агентством" (Виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Н-М" (Замовником) було укладено Договір № 1705/1-ФО про надання охоронних послуг (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1. замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по фізичній охороні силами постів охорони,кількість яких визначається додатковими угодами до даного договору, об'єкта замовника, який знаходиться за адресою: м. київ, вул. Сиваська, 1а (торгово-розважальний комплекс).

Термін дії договору сторони визначили п.7.1., відповідно до умов якого строк дії даного Договору встановлюється з 04.10.2011 р. і до 31.12.2011 р.

У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагає його припинення, договір вважається пролонгованим на тих же умовах і на той же строк, без обмеження кількості раз пролонгацій. (п. 7.2. Договору).

30.09.2011р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 1705/1/ФО від 30.09.2011р, про надання охоронних послуг, відповідно до якої, сторони дійшли згоди, що виконавець з 18:00 годин " 04" жовтня 2011р. виставляє на об'єкті замовника чотири охоронці цілодобово.

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2012р. між сторонами було підписано Додаткову угоду № 2 до Договору № 1705/1/ФО від 30.09.2011р. про надання охоронних послуг, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що виконавець з 01.10.2012р. здійснює охорону об'єкта замовника силами трьох охоронців цілодобово.

Вартість послуг охорони з 01.10.2012р. складає - 17,30 грн., в тому числі ПДВ, за одну годину роботи одного охоронця.

28.12.2012р. між сторонами було підписано Додаткову угоду № 3 до Договору № 1705/1/ФО від 30.09.2011р. про надання охоронних послуг, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що виконавець з 01.01.2013р. здійснює охорону об'єкту замовника силами двох охоронців цілодобово.

Наявні у справи докази свідчать про те, що на умовах зазначеного Договору, за період з 01.12.2012 по 30.06.2013, позивачем надані, а відповідачем прийняті, охоронні послуги на суму 188 916,00 грн. Проте, відповідач в порушення умов договору, за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем за спірний період виникла заборгованість в сумі 166 284,00 грн., яка на день пред'явлення позову не погашена відповідачем у добровільному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2013р. відповідач направив на адресу позивача Гарантійний лист за вих. № 24, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-М" не заперечує щодо існування боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське детективно-охоронне агентство "Безпека ЛТД" в розмірі 166 284,00 грн. відповідно до Договору № 1705/1/ФО від 30.09.2011р. та зобов'язується її погасити протягом трьох місяців (до листопада 2013 р.).

Відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися з позовом до суду.

Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з наступних підстав:

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з п. 1 ст. 901 ЦКУ, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень п. 1 ст. 903 ЦКУ якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Умовами Договору визначено, що:

4.1. вартість охоронних послуг визначається сторонами на основі домовленості і складає: 15,03 грн. в тому чисті ПДВ, за одну годину роботи одного охоронця цілодобового посту; 21,00 грн., в тому числі ПДВ за одну годину роботи одного охоронця денного посту.

4.2. У випадку зміни нори затрат виконавця, в тому числі при проведенні державою індексації доходів населення та інших факторів, які впливають на ціну послуг, сума договору може змінюватись за згодою сторін шляхом укладання додаткових угод до даного договору.

4.3. оплата за послуги охорони здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахунку виставленої в рахунку-фактурі суми на поточний рахунок виконавця до двадцятого числа поточного місяця. Рахунок-фактура складається на основі щомісячного табелю обліку робочого часу, який складається виконавцем і затверджується замовником.

4.4. По закінченню поточного місяця виконавець до першого числа наступного місяця надає замовнику два екземпляри Акту приймання наданих послуг охорони. Замовник до п'ятого числа наступного місяця зобов'язаний підписати Акт і повернути один екземпляр виконавцю.

Уповноваженими представниками сторін на підтвердження виконання Договору підписано, та скріплено печатками підприємств акти прийняття-передачі робіт (надання послуг),

№ОУ-3052 від 31.12.2012р.-38 613,60 грн., разом з ПДВ.

№ОУ-207 від 31.01.2013р.- 25 742,40 грн., разом з ПДВ.

№ОУ-454 від 28.02.2013р.- 23 251,20 грн., разом з ПДВ.

№ОУ-706 від 31.03.2013р.- 25 742,40 грн., разом з ПДВ.

№ОУ-967 від 30.04.2013р.-24 912,00 грн., разом з ПДВ.

Як вказує позивач в позовній заяві, він направив відповідачу акти прийняття-передачі робіт (надання послуг) №ОУ-1216 від 31.05.2013р.-25 742,40 грн., разом з ПДВ та №ОУ-1468 від 30.06.2013р.- 24 912,00 грн., разом з ПДВ, які відповідач на момент розгляду справи в суді першої інстанції позивачу не повернув. Також, відповідач мотивованої відмови від підписання вказаних актів не направив, натомість 02.07.2013р. направив на адресу позивача Гарантійний лист за вих.. № 24 за підписом заступника директора Нгуен Куок Ту, в якому визнав суму боргу у розмірі 166 284,00 грн. та зазначав, що вказана заборгованість буде погашена не довше ніж за 3 місяці, тобто, можна вважати, що відповідач прийняв надані послуги в повному обсязі, про що свідчать надані позивачем до суду апеляційної інстанції акти прийняття-передачі робіт (надання послуг) №ОУ-1216 від 31.05.2013р.-25 742,40 грн., разом з ПДВ та №ОУ-1468 від 30.06.2013р.- 24 912,00 грн., разом з ПДВ підписані уповноваженими особами та скріплені печатками підприємств, копії яких додані позивачем до відзиву на апеляційну скаргу.

З розрахунку позивача, поданому до суду апеляційної інстанції з клопотанням про приєднання документів до матеріалів справи вих.. №327 від 04.10.2013, вбачається, що позивач надав послуги за період з 01.12.2012 по 30.06.2013 на суму 188 916,00 грн., відповідач же оплатив частково за грудень 2012 р., надані послуги на суму 22 632,00 грн., у зв'язку з чим і виникла заборгованість в розмірі 166 284,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 166 284,00 грн. - заборгованості за надані послуги охорони за Договором є правомірною та підлягає задоволенню. Доказів погашення заборгованості відповідачем за Договором матеріали справи не містять, у зв'язку з чим підстав для зміни рішення колегія суддів не вбачає.

Також, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 5 440,00 грн. - пені та 1 102,00 - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних в сумі 1 102,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.5. договору у разі ненадходження грошових засобів за надані послуги до закінчення поточного місяця виконавцем нараховується пеня від суми заборгованості з початку наступного місяця за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у вказаний період.

Оскільки позовні вимоги про стягнення 166 284,00 грн. - суми боргу задоволено повністю, а позивачем зроблений вірний розрахунок 5 440,00 грн. - пені та 1 102,00- 3% річних, що перевірений судом першої інстанції та з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, тому вказані вимоги, також, правомірно задоволені місцевим господарським судом та відсутні підстави для їх зміни.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2013р. є необґрунтованими, якими не спростовані висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для його скасування або зміни.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2013р. у справі №910/12505/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/12505/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.