Рішення

від 08.10.2013 по справі 21/306-09/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. Справа № 21/306-09/13

за позовом Кравця Михайла Васильовича

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Високе"

про стягнення вартості частини майна та прибутку товариства

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Голодна Ф.К. - довіреність б/н від 19.08.2013р.;

від відповідача: Завальнюк В.В. - довіреність № 149 від 20.09.2011р.;

експерти КНДІСЕ: Ратуш Н.П. - свідоцтво № 272-12 від 31.10.2012 р.;

Жижонок Т.М. - свідоцтво № 143-11 від 17.05.2007 р.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 21/306-09/13 за позовом Кравця Михайла Васильовича до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Високе" про стягнення вартості частини майна та прибутку товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з виплати позивачу вартості частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі, яке пов'язане з виходом з товариства.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2009 р. порушено провадження у справі № 21/306-09 (Судя Ярема В.А.) та призначено її до розгляду.

Ухвалами господарського суду Київської області від 07.06.2010 р., від 03.11.2010 р., від 30.12.2010 р., від 18.04.2011 р. та від 26.12.2011 р. були призначені судові економічні експертизи, однак вказані ухвали залишені експертними установами без виконання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.04.2012 р. втретє призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

12.07.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшли матеріали господарської справи № 21/306-09 разом із супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та висновком судово-економічної експертизи № 4624/4680/12-44 від 11.07.2012 р.

Враховуючи те, що експертами не дано суду відповідей на перше та друге питання, поставлені ухвалою господарського суду Київської області від 09.04.2012р., у зв'язку з відсутністю необхідних документів на час проведення експертизи та надання відповідачем Балансу (Форма № 1-м) СТОВ "Високе" станом на 01.01.2010 р., ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2012 р. призначена додаткова судова економічна експертиза у справі № 21/306-09, яка залишена без виконання у зв'язку з нездійсненням позивачем попередньої оплати вартості експертизи.

Ухвалами господарського суду Київської області від 12.03.2013 р. та від 25.06.2013 р. були призначені додаткові судові економічні експертизи, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

02.09.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали господарської справи №21/306-09 разом із супровідним листом та висновком експертів за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи № 6780/8220/13-45 від 16.08.2013р., виконаної на вимоги ухвали господарського суду Київської області від 25.06.2013р.

24.09.2013 р. відповідачем подані письмові заперечення з урахуванням висновків експертів з яких вбачається, що висновок експерта № 6780/8220/13-45 від 16.08.2013р. не може бути врахований при остаточному вирішенні спору.

30.09.2013 р., в зв'язку з перебуванням судді Яреми В.А. у відпустці з 30.09.2013 р. по 11.10.2013 р., розпорядженням голови господарського суду Київської області № 252-АР призначено повторний автоматизований розподіл справи 21/306-09 з метою дотримання строків її розгляду.

Згідно автоматизованого розподілу справ, справу № 21/306-09 передано для розгляду судді Наріжному С.Ю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2013 р. справу № 21/306-09 прийнято до свого подальшого провадження та присвоєно їй № 21/306-09/13.

08.10.2013 р. позивачем подано заява про уточнення позовних вимог, згідно якої він просить прийняти рішення яким стягнути з СТОВ «Високе» вартість його частки у статутному капіталі (майні) підприємства на час виходу із складу учасників , що становить 6,13 %, у розмірі 394900 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до Статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Високе», затвердженого протоколом № 1 від 17.02.2005 р. Загальних зборів засновників та зареєстрованого Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 08.04.2005 р. за № 13491050001000107, Товариство створене в процесі реорганізації і є юридичним правонаступником КСП «Високе».

Згідно п. 2.4 Статуту, склад учасників Товариства, порядок формування Статутного фонду, розмір частки кожного члена товариства, терміни та порядок внесення ними вкладів визначається установчим договором.

Засновниками Товариства є фізичні особи - громадяни України та юридична особа, а саме: Кравець М.В., Корнійчук В.Ф. та TOB «Агро-Дібрівка» (п. 2.5 Статуту).

Пунктом 5.7 Статуту СТОВ «Високе» визначено, що добровільний вихід учасника з товариства здійснюється на підставі його письмової заяви, яка повинна бути розглянута протягом одного місяця. Учасник вважається таким, що вибув з товариства, з моменту вирішення про це зборами учасників.

У пункті 6.1 Статуту СТОВ «Високе» зазначено, що Товариство с власником майна, наданого йому учасниками у власність, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.

У Статуті СТОВ «Високе» перелічені джерела формування коштів і майна Товариства. Це: гроші, матеріальні внески, майнові і земельні паї учасників; прибуток, одержаний від господарської діяльності; прибуток від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення та дотації з бюджетів; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій» підприємств та громадян; інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Згідно пунктів 6.5 та 6.6 Статуту СТОВ «Високе», для забезпечення господарської діяльності Товариства за рахунок внесків учасників Товариства створено Статутний фонд у розмірі 46250 грн., який розподіляється між учасниками наступним чином: Кравець М.В. вносить 2835,00 грн., що становить 6,13%; Корнійчук В.Ф. вносить 2834,00 грн., що становить 6,12%; ТОВ «Агро-Дібрівка» вносить 40581,00 грн., що становить 87,75%.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір Статутного фонду. Збільшення Статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів, крім випадків, передбачених законодавством (п. 6.12 Статуту).

Як передбачено п. 6.18 Статуту, при виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційно частці у Статутному фонді. Оплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою Товариства майнова частка може бути повернута повністю або частково в натуральному вигляді.

Учаснику, який вибув, сплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством у даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником Товариству тільки у користування, повертається у натуральному вигляді без винагороди (п. 6.19 Статуту).

Пунктом 6.23 Статуту передбачено, що прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства сплачуються проценти за кредити банків, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства, учасники якого визначають напрями його використання.

Отже, згідно даних Статуту СТОВ «Високе», одним із учасників Товариства значиться Кравець Михайло Васильович, ідентифікаційний номер 2264812586, частка у Статутному капіталі Товариства якого складає 6,13%, що у грошовому еквіваленті становить 2835 (дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн. 00 коп.

В матеріалах справи міститься Заява учасника СТОВ «Високе» Кравця М.В. від 31.05.2008 р., в якій він попередив Товариство про свій вихід із складу засновників з 01.10.2008 р. з виплатою йому належної частки майна Товариства, пропорційної його частці в Статутному фонді Товариства, та належної частки прибутку за 9 місяців 2008 р. та активах підприємства станом на 01.10.2008 р. (т.1, а. с. 23).

Однак, як свідчать матеріали справи, до жовтня 2008 р. підприємство не зреагувало на дане звернення, тому Кравцем В.М. повторно направлено заяву від 22.10.2008 р. з приводу того, що він не був запрошений на збори засновників і, відповідно, не повідомлений про прийняття рішення про його вихід та не ознайомлений із розміром виплати його долі як учасника товариства.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з протоколу Загальних зборів СТОВ «Високе» від 04.02.2009 р. № 5, засновниками товариства на порядок денний було винесено питання щодо розгляду заяви Кравця Михайла Васильовича про його вихід зі складу засновників товариства та проведення з ним розрахунків.

Загальними зборами учасників СТОВ «Високе» одноголосно вирішено виключити Кравця М.В. зі складу засновників товариства.

Згідно з п. 5.7. Статуту та Витягу з протоколу № 5 Зборів Засновників СТОВ "Високе" від 04.02.2009 р., датою виходу учасника Кравця М.В. з СТОВ "Високе" є 04.02.2009р.

Проте як вбачається з посилань позивача, станом на час розгляду справи в суді вартість частку його долі як учасника у Статутному фонді підприємства 6,13% відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим він звернувся до суду з відповідним позовом. При цьому, в обґрунтування вартості його частки у майні підприємства позивач посилається на висновок експерта № 6780/8220/13-45 від 16.08.2013р.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною 1 ст. 144 ЦК України встановлено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

За приписами ст. 148 ЦК України та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" вихід учасника з товариства породжує певні правові наслідки як для цього учасника, так і для товариства. З моменту виходу учасника припиняються корпоративні відносини між ним та товариством.

При цьому, найважливішим правовим наслідком виходу учасника є виникнення у товариства зобов'язань щодо розрахунків з ним. Між товариством і учасником виникають зобов'язальні правовідносини щодо виділення належної частки в майні товариства. У розумінні вказаної статті учасник, який вибув, набуває статусу кредитора, а товариство стає боржником. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Пунктом 3.5. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28 грудня 2007 року № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" встановлено, що відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі та частину прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника.

Згідно з п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).

Отже, у зв'язку з виходом учасника товариства Кравця М.В. із складу засновників СТОВ «Високе», у відповідності до норм ст. 148 глави 8 підрозділу 2 Цивільного кодексу України, ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» та п. 6.18-6.19 Статуту СТОВ «Високе», йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у Статутному фонді (капіталі), а також сплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту його виходу.

З метою встановлення формування статутного фонду Товариства, на адресу СТОВ «Високе» надійшов лист КНІСЕ № 4624/4680/12-44 від 04.05.2012 р. з клопотанням за підписом експертів Т.М. Жижонок та Н.П. Ратуш про надання, зокрема: документів що підтверджують внесення в статутний фонд долі вкладу Кравця М.В., документи стосовно формування статутного фонду (капіталу ) та відображення їх в бухгалтерському обліку підприємства з дати реєстрації до дати виходу Кравця М.В. з товариства; документів стосовно внесків ( додаткових) та в якій формі (грошовій та майновій) учасників товариства, в тому числі Кравця М.В. та відображення їх в бухгалтерському обліку підприємства з дати реєстрації до дати виходу засновника з Товариства (том 2. а.с. 97-98).

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.05.2012 р. клопотання експертів задоволено та зобов'язано відповідача надати у розпорядження експертам витребувані ними документи.

12.07.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшли матеріали господарської справи № 21/306-09 разом із супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та висновком судово-економічної експертизи №4624/4680/12-44 від 11.07.2012р.

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що клопотання судових експертів від 04.05.2012 р. про надання документів СТОВ "Високе" не задоволеною, а надати відповідей на поставлені судом питання експертам не вдається за можливе.

Згідно із п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 р. при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу. (п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Таким чином, вище наведене визначає, що необхідною умовою для захисту свого уявленого порушеного права, в тому числі виплати вартості частки в товаристві, мають особи, які внесли свій вклад до статутного капіталу товариства.

Нормами статті 86 глави 8 розділу II ГК України від 16.01.2003р. №436-ІУ та Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ передбачено, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 52 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р. №1576-ХІІ передбачено, що до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства .

Згідно із ст. 144 ЦК України від 16.01.2003 № 435-ІУ, до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сила протягом першого року діяльності товариства.

Згідно із ст. 117 ЦК України, учасники господарського товариства зобов'язані: 1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом ; 3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства. Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Відповідно до п. 4.3. Установчого договору про створення та діяльність СТОВ» Високе» (витяг в додатку № 1) первинний статутний фонд товариства в розмірі 46250 грн. формувався шляхом внесення майнових паїв засновників товариства.

Частиною 2 п. 4.5. Установчого договору майнові права на частку в статутному фонді підтверджуються заявою учасника на ім'я директора та довідкою про одержане від учасника відповідних майнових прав.

У відповідності з додатком до установчого договору до списку учасників товариства включено Кравця Михайла Васильовича, який мав вкласти майновий пай на суму 2835 грн., що становить 6,13 % статутного фонду товариства.

Відповідно до документів по розділу майнових та земельних часток, майно засновників на суму 46250 грн. склали основні засоби згідно переліку в додатку № 2.

Згідно п. 7.6. Установчого договору майновий пай, який був внесений учасником до статутного фонду повертається учасникові, що виходить з товариства без додаткової винагороди.

Відтак, Кравець М.В. мав документально підтвердити факт внесення в статутний фонд СТОВ «Високе» своєї долі та документально довести факт формування статутного фонду товариства з включенням його частки.

Однак, судом встановлено, що документи на підтверджують внесення учасником Кравцем М.В. грошових коштів у вигляді внеску до статутного фонду СТОВ «Високе» до каси товариства або до банківської установи, у матеріалах справи відсутні, як і відсутнє і саме свідоцтво товариства про внесення вкладу учасником товариства.

Крім того, документи, що засвідчують факт прийняття - передачі майнового паю Кравця М.В. в статутний фонд товариства в управлінні агропромислового розвитку відсутній, що підтверджується листом Управлінням Агропромислового розвитку Тетіївської райдержадміністрації Київської області від 30.09.2013 р. № 207 (оригінал в матеріалах справи).

З приводу висновку експертів від 16.08.2013 р. № 6780/8220/13-45 судом встановлено, що під час проведення додаткової судово-економічної експертизи яка призначена ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2013 р., вбачається, що питання формування статутного фонду Товариства не досліджувалося, відповідні документи у позивача не витребовувалися, тому висновок експертів Жижонок Т.М. та Ратуш Н.П. від 16.08.2013 р. № 6780/8220/13- 45 не може бути врахований судом при остаточному вирішенні спору.

Оскільки Кравцем М.В. не надано доказів на підтвердження забезпечення свого внеску до статутного капіталу СТОВ «Високе», а також у товариства такі дані відсутні, отже, відсутній правочин спрямований на набуття цивільних прав та обов'язків у відповідності до норм ч. 1 ст. 202 ЦК України. Дана правова позиція закріплена зокрема у Постанові Вищого господарського суду від 14.10.2008 р. у справі № КЗ9/57-08.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що в задоволені вимог позивача слід відмовити у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2013 р. у справі № 5006/36/86/2012

Витрати по сплаті судового збору та за проведення судових експертиз, понесені позивачем, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на останнього, у з в'язку з відмовою у задоволені позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.10.2013 р.

Суддя Наріжний С.Ю.