Ухвала

від 16.12.2014 по справі 21/306-09/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 грудня 2014 року Справа № 21/306-09/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М., суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., перевіривши касаційну скаргуОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 та на рішення господарського суду Київської області від 08.10.2013 у справі№21/306-09/13 господарського суду Київської області за позовомОСОБА_4 доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Високе" простягнення вартості частини майна та прибутку товариства ВСТАНОВИВ:

Подана 21.11.2014 (відповідно до штемпелю поштового відділення зв'язку на конверті) ОСОБА_4 (далі скаржник) касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 та на рішення господарського суду Київської області від 08.10.2013 у справі №21/306-09/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову Київського апеляційного господарського суду винесено 16.01.2014 , а касаційну скаргу ОСОБА_4 подано 21.11.2014 , що підтверджується штемпелем поштового відділення зв'язку на конверті, в якому була надіслана касаційна скарга, тобто скаржник звернувся з касаційною скаргою з пропуском двадцятиденного строку для її подання, чим порушив вищенаведені норми ГПК України.

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено (п. 5 ч.1 ст. 111-3 ГПК України).

За приписами частини першої ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи №21/306-09/13 ОСОБА_4 у 2009 році звернувся з позовною заявою до господарського суду Київської області (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.10.2013) про суд стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Високе" вартості його частки у статному капіталі (майні) підприємства на час виходу із складу учасників, що становить 6,13%, у розмірі 394900 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.10.2013, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014, у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено повністю.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовані не наданням доказів на підтвердження внеску ОСОБА_4 до статутного капіталу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Високе", а також не наданням свідоцтва товариства про внесення вкладу ОСОБА_4, як учасника вказано товариства.

Клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на оскарження рішення господарського суду Київської області від 08.10.2013 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 у справі №21/306-09/13 обґрунтовано намаганням отримання ОСОБА_4 свідоцтва учасника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Високе".

Водночас, колегія суддів зазначає, що наведені скаржником підстави пропуску процесуального строку на оскарження прийнятих у даній справі судових рішень, не є тими поважними причинами, з якими закон пов'язує право суду поновити процесуальний строк на касаційне оскарження, а є суто організаційними проблемами скаржника, а ніяк не непереборними та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії - подання касаційної скарги в установлені законом строки.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом строку, більше як на дев'ять місяців.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 53, 86, 110, п. 5. ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 та рішення господарського суду Київської області від 08.10.2014 у справі №21/306-09/13.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 та на рішення господарського суду Київської області від 08.10.2014 у справі №21/306-09/13 повернути скаржнику.

Справу № 21/306-09/13 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере