Постанова

від 10.10.2013 по справі 912/653/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2013 року Справа № 912/653/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А.(доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Турбуєвій А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Чернов О.В. представник, довіреність №б/н від 19.04.13р.;

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кіровський" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2013р. у справі №912/653/13

за позовом приватного підприємства "Сфера - ЕМЕ", м. Кіровоград

до публічного акціонерного товариства "Кіровський", с. Вільне, Кіровоградський район, Кіровоградська область

про стягнення 342 777, 26 грн.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року приватне підприємство "Сфера - ЕМЕ" (далі ПП "Сфера - ЕМЕ") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Кіровський" (далі ПАТ "Кіровський") про стягнення 291 361, 00 грн. основного боргу, 2 958, 05 грн. інфляційних втрат, 11 114, 36 грн. 3% річних, 37 343, 85 грн. пені (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.06.2013р. №19191/13 (т.1 а.с.190-191)).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2013р. у справі №912/653/13 (суддя Глушков М.С.) позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив з того, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору №40/10 від 30.12.2010р. на надання охоронних послуг виконав, тоді як відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг охорони належним чином не здійснив, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 291 361, 00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Кіровський" звернулось з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2013р. по справі №912/653/13 та прийняти нове рішення.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення господарським судом норм процесуального права в зв'язку з прийняттям рішення без участі в судовому засіданні представника ПАТ "Кіровський", який не мав змоги прийняти участь в судовому засіданні, оскільки ухвала господарського суду від 11.06.2013р. про призначення розгляду справи на 18.06.2013р. о 12 год. 00хв. була отримана підприємством тільки 18.06.2013р. о 16 год. 20 хв.; суд першої інстанції позбавив відповідача можливості надати відзив на позовну заяву, відповідні докази, внаслідок чого неповно з'ясовані обставини справи та порушені права відповідача, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В відзиві на апеляційну скаргу ПП "Сфера - ЕМЕ" вважає рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2013р. по справі №912/653/13 законним та обґрунтованим, просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Кіровський" - без задоволення.

Представник ПАТ "Кіровський" в судові засідання 20.08.2013р. та 10.10.2013р. не з'явився, про час та місце проведення судових засідань відповідач був повідомлений належним чином (т.2 а.с.14, 28). Клопотань про відкладення розгляду справи від скаржника не надходило.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

30.12.2010р. між ПП "Сфера - ЕМЕ" (охоронна фірма) та ВАТ "Кіровський", що змінило назву на ПАТ "Кіровський" згідно Закону України "Про акціонерні товариства", (замовник) укладено договір №40/10 на надання охоронних послуг, за умовами якого замовник передає, а охоронна фірма приймає під охорону об'єкти, перераховані і визначені в дислокації (додаток №1 до договору) охоронюваного "об'єкту" (п. 1.1 договору).

За п. 2.2. договору, оплата за охорону відповідно до обумовлених тарифів та кількості часів охорони здійснюється щомісяця передплатою до 15 числа поточного місяця по платіжним вимогам - дорученням охоронної фірми, які вручаються замовнику.

За фактично виконані роботи сторонами в кінці кожного календарного місяця підписується акт виконаних робіт (п. 2.3. договору).

Договір набирає законної сили з дня його підписання сторонами і діє до 30.12.2011р. У випадку, якщо сторони не повідомили один одного про закінчення дії договору за 10 днів до закінчення його дії, договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах, з тими ж правами та обов'язками (п. 10.1. договору).

11.03.2013р. договір розірвано сторонами відповідно до угоди про розірвання договору на надання охоронних послуг №40/10 від 30.12.2010р., в п. 3 якої сторони погодили, що зобов'язання замовника щодо оплати вартості охоронних послуг, наданих за договором №40/10, не припиняються і повинні бути виконані на протязі двох банківських днів з моменту підписання акта здачі-приймання робіт (надання послуг).

Як вбачається з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), позивач в період з грудня 2010р. по 11 березня 2013р. надав відповідачу охоронні послуги на загальну суму 1 909 950, 00 грн., на оплату яких було виставлено відповідні рахунки. Відповідач зобов'язання щодо оплати наданих послуг виконав частково, сплативши позивачу 1 618 589, 00 грн.

Таким чином, заборгованість ПАТ "Кіровський" перед ПП "Сфера - ЕМЕ" становив 291 361, 00 грн.

19.03.2013р. відповідач отримав претензію позивача від 14.03.2013р. з вимогою погасити заборгованість, що залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Докази оплати заборгованості за надані послуги охорони в матеріалах справи відсутні, відповідачем суду не надані.

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В п. 2.5. договору №40/10 сторони встановили, що за порушення строків оплати, що передбачені в п. 2.2. договору, замовник сплачує охоронній фірмі пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заява відповідача про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені в матеріалах справи відсутня.

Часткова оплата відповідачем охоронних послуг, наданих позивачем, проведена з порушенням строків, визначених договором №40/10, в зв'язку з чим підлягає стягненню з відповідача 37 343, 85 грн. пені за загальний період з 31.10.2011р. по 19.04.2013р., що розрахована позивачем окремо по кожному акту виконаних робіт в межах шестимісячного строку.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обґрунтованим розрахунком позивача за період з 31.01.2011р. по 19.04.2013р. відповідач повинен сплатити на користь позивача 3 % річних в розмірі 11 114, 36 грн. та 2 958, 05 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2011р. по березень 2013р.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вирішуючи спір у даній справі, суд виходить з того, що заявлені вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відсутністю платіжних документів щодо оплати суми заборгованості.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції станом на 18.06.2013р. не мав доказів повідомлення відповідача належним чином про час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ухвали про порушення провадження у справі від 22.04.2013р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.05.2013р., в яке представник скаржника не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (т.1 а.с.131). Ухвалою суду від 21.05.2013р. розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 11.06.2013р. В судове засідання 11.06.2013р. представник скаржника не з'явився, повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, надіслав клопотання про перенесення судового засідання (т.1 а.с.146а, 177). Ухвалою суду від 11.06.2013р. розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 18.06.2013р. на 12 год. 00 хв. В судове засідання 18.06.2013р. представник відповідача не з'явився.

Зазначивши в рішенні суду від 18.06.2013р. про повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового розгляду справи, господарський суд не послався на відповідні докази (повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо).

Відповідач не був належним чином повідомлений судом про час та місце проведення судового засідання, оскільки рекомендоване поштове повідомлення свідчить про отримання відповідачем 18.06.2013р. ухвали господарського суду про призначення справи до розгляду в судовому засіданні на 18.06.2013р. о 12 год. 00 хв. (т.1 а.с.201).

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, у томі числі і тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України приймає нове рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кіровський", с.Вільне, Кіровоградський район, Кіровоградська область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2013р. у справі №912/653/13 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Кіровський", с. Вільне, Кіровоградський район, Кіровоградська область на користь приватного підприємства "Сфера - ЕМЕ", м. Кіровоград 291 361, 00 грн. основного боргу, 2 958, 05 грн. інфляційних втрат, 11 114, 36 грн. 3% річних, 37 343, 85 грн. пені та 6 855, 55 грн. витрат по сплаті судового збору.

Виконання постанови доручити господарському суду Кіровоградської області.

Припинити стягнення за наказом господарського суду Кіровоградської області від 17.07.2013р. про примусове виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2013р. по справі №912/653/13.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 15.10.2013р.)