Постанова

від 14.10.2013 по справі 913/1898/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.10.2013р. справа №913/1898/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Лисенко С.І. за посвідченням;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Фрік В.Я. - керівник.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації «Автогаражне товариство «Фіат м. Краснодон», м. Краснодон Луганської області

на рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2013р. (повний текст від 02.09.2013р) у справі №913/1898/13 (суддя Зюбанова Н.М.)

за позовом Прокурора міста Краснодона в інтересах держави в особі Краснодонської міської ради Луганської області, м. Краснодон Луганської області

до Громадської організації «Автогаражне товариство «Фіат м. Краснодон», м. Краснодон Луганської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Краснодона звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області, до відповідача, Громадської організації «Автогаражне товариство «Фіат м. Краснодон», м. Краснодон Луганської області, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.02.2009р., державна реєстрація від 10.04.2009р. №114000/040940300040, який укладений з ГО «Автогаражне товариство «Фіат м. Краснодон», відносно земельної ділянки площею 1,3275га під фактично існуючими будівлями гаражів, а саме: викладення п.5 розділу «Об'єкт оренди» договору в новій редакції: «Нормативна грошова вартість земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого 05.06.2013р. управлінням Держземагентства в Краснодонському районі Луганської області, становить 2 063 333,25грн.»; викладення п.7 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: «Розмір орендної плати становить 0,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Сума орендної плати на рік становить 10 316,66грн.».

Рішенням від 29.08.2013р. господарський суд Луганської області позовні вимоги прокурора задовольнив у повному обсязі, обґрунтувавши свій висновок тим, що приписами цивільного і податкового закону та умовами спірного договору встановлена можливість внесення до нього відповідних змін за умови, що в матеріалах справи наявне чинне рішення міської ради про нормативну грошову оцінку земель міста Краснодона.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2013р. у справі №913/1898/13 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки рішенню Краснодонської міської ради №34/2356 від 28.11.2008р. на предмет можливості укладання договору про надання в оренду земельної ділянки відповідачу, оскільки рішенням Краснодонської ради народних депутатів Ворошиловградської області №462 від 15.08.1989р. було вирішено відвести земельну ділянку площею 0,7га на кв. Баракова в районі котельні для створення гаражного товариства «Фіат». Тобто, за твердженням апелянта, відповідач є користувачем земельної ділянки і не може бути зобов'язаний переоформити право постійного користування на право оренди.

Вищевикладене, на думку заявника, не було взято до уваги судом першої інстанції, що є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення місцевого господарського суду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 01.10.2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю вказаного представника за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Краснодонської міської ради №34/2356 від 28.11.2008р. Громадській організації «Автогаражне товариство «Фіат м. Краснодон» було надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 1,3275га під фактично існуючими будівлями гаражів, розташованими у м. Краснодон, кв. Баракова.

06.02.2009р. між Краснодонською міською радою (орендодавцем) та Громадською організацією «Автогаражне товариство «Фіат м. Краснодон» (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (зареєстрований у Краснодонському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії «Центр ДЗК», про що в Книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №114000/040940300040 від 10.04.2009р.), за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,3275га за рахунок забудованих земель, земель які використовуються для транспорту та зв'язку, строком на 10 років починаючи з дати його державної ресєтрації. На земельній ділянці знаходяться гаражі, які належать орендарю на підставі рішення виконавчого комітету Краснодонської міської ради народних депутатів від 16.08.1989р. №462 та рішення Краснодоснької міської ради від 17.06.2008р. №452.

Пунктом 5 договору визначено, що нормативна грошова вартість земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого 07.11.2008р. Відділом Держкомзему у м. Краснодон Луганської області, становить 497 648,65грн.

Згідно п.7 договору, розмір орендної плати становить 0,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Сума орендної плати за рік становить 2 488,24грн. (в цінах 2008 року).

Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, внаслідок інфляційних процесів, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку або його частину, в інших випадках, передбачених законом (п. 13 договору).

Відповідно до п. 33 договору, будь-які зміни або доповнення до нього здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін. При відсутності взаємної згоди сторін щодо змін умов цього договору, його дострокового розірвання, на вимогу зацікавленої особи ці питання вирішуються в судовому порядку.

В подальшому, у зв'язку з прийняттям Краснодонською міською радою рішення №22/1375 від 24.05.2012р. та введенням з 01.07.2012р. нової нормативної грошової оцінки земель м. Краснодона, позивач звертався до відповідача з листом №111/389 від 17.09.2012р., в якому наголошував на необхідності звернутись до Краснодонської міської ради із заявою (клопотанням) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині встановлення орендної плати.

Однак не вирішення вказаного питання в досудовому порядку зумовило звернення прокурора до суду з відповідним позовом в інтересах Краснодонської міської ради.

Як зазначалось вище, господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Під час дії спірного договору набув чинності Податковий кодекс України, пункт 288.1 статті 288 якого визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, розмір орендної плати не може бути меншим трикратного розміру земельного податку для інших категорій земель.

Згідно п. 274.1 ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України (чинні на момент направлення пропозиції про внесення відповідних змін), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Краснодонська міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що 24.05.2012р. Краснодонською міською радою було прийнято рішення №22/1375 «Про затвердження і введення в дію нормативної грошової оцінки земель м. Краснодону», відповідно якого з 01.07.2012р. введено в дію нормативну грошову оцінку земель м. Краснодона по економічно-планувальних зонах залежно від функціонального використання земель згідно чинного законодавства.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держземагентства у Краснодонському районі Луганської області 05.06.2013р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 13275кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Краснодон, кв. Баракова (користувач - Громадська організація «Автогаражне товариство «Фіат м. Краснодон»), становить 155,43грн. за 1кв.м. в цінах 2013р.

Таким чином, за висновком судової колегії, пункти 5 та 7 договору оренди земельної ділянки від 06.02.2009р. не відповідають вимогам чинного земельного, податкового законодавства та вказаному нормативно-правовому акту Краснодонської міської ради в частині визначення розміру нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки та, відповідно, розміру річної орендної плати.

Згідно з матеріалами справи, Краснодонська міська рада зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, проте докази вирішення цього питання в позасудовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

У пункті 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами і доповненнями) викладено правову позицію про те, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).

При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За таких обставин, судова колегія вважає позовні вимоги про внесення змін у п.п.5 та 7 спірного договору обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання заявника апеляційної скарги на не дослідження судом першої інстанції факту того, що відповідач є користувачем спірної земельної ділянки на підставі рішення Краснодонської міської ради народних депутатів №462 від 15.08.1989р., а отже - безпідставне зобов'язання останнього оформити орендні правовідносини відносно вказаної земельної ділянки, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та приписами чинного законодавства з огляду на наступне.

Так, до апеляційної скарги відповідачем додана копія рішення Краснодонської міської ради народних депутатів №462 від 15.08.1989р. «Про відвід земельних ділянок під цивільне будівництво», яким було вирішено відвести земельну ділянку площею 0,7га на кв. Баракова в районі котельної для створення гаражного товариства «Фіат». Разом з цим, доказів надання вказаному товариству права постійного користування вказаною земельною ділянкою, оформленого у відповідності з вимогами чинного законодавства (державний акт тощо), до матеріалів справи не надано.

Крім того, в матеріалах справи наявний статут Громадської організації «Автогаражне товариство «Фіат м. Краснодон», з якого не вбачається, що підприємство відповідача є правонаступником прав гаражного товариства «Фіат», для створення якого було виділено земельну ділянку у 1989 році. Відсутні в матеріалах справи і докази оскарження рішення Краснодонської міської ради №34/2356 від 28.11.2008р. «Про надання в оренду земельної ділянки ГО «АТ «Фіат м. Краснодон».

Враховуючи викладене та звертаючи увагу на приписи чинного земельного закону, нормативні акти Краснодонської міської ради, укладений 06.02.2009р. договір оренди землі, твердження апелянта про наявність у нього права постійного користування спірною земельною ділянкою є безпідставними, а також такими, що не спростовують обов'язку останнього привести умови спірного договору у відповідність з чинними нормами земельного та податкового законодавства.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2013р. у справі №913/1898/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються приписами чинного законодавства, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на скаржника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2013р. (повний текст від 02.09.2013р) у справі №913/1898/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Громадської організації «Автогаражне товариство «Фіат м. Краснодон», м. Краснодон Луганської області, на рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2013р. (повний текст від 02.09.2013р) у справі №913/1898/13- залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М М'ясищев

Надруковано примірників - 7

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

2-прокуратурі

1-господарському суду

1-ДАГС