Постанова
від 07.08.2013 по справі 2а-4294/12/1470
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

07 серпня 2013 року Справа № 2а-4294/12/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

до відповідачів: 1. Приватного підприємства «Гарант-ДШ», м. Миколаїв

2. Реєстраційної палати Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О. Ф. ,

секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача - 1: не з'явився.

Від відповідача - 2: не з'явився.

Суть спору: про припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих документів.

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Гарант-ДШ» (надалі - відповідач-1) та Реєстраційної палати Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (надалі - відповідач-2) про припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих документів.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Відповідач - 2 письмових заперечень суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2013 року Справа № 2а-4294/12/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

до відповідачів : 1. Приватного підприємства "Гарант-ДШ", м. Миколаїв

2. Реєстраційної палати виконавчого комітету Миколаївської міської ради, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О. Ф.

секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

від позивача: представник не з'явився

від відповідача I: представник не з'явився

від відповідача II: представник не з'явився

Суть спору : про припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих документів.

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Гарант-ДШ" (надалі - відповідач I) та Реєстраційної палати виконавчого комітету Миколаївської міської ради (надалі - відповідач II) про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ПП "Гарант-ДШ" з моменту реєстрації юридичної особи - 03.12.07 р. та припинення ПП "Гарант-ДШ", зареєстрованого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 03.12.07 р.

Відповідач I позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Відповідач II письмових заперечень суду не надав.

Дослідивши надані докази та заперечення, суд встановив наступне.

03.12.07 р. державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради було зареєстровано юридичну особу - ПП "Гарант-ДШ".

Засновником зазначеного підприємства виступала громадянка ОСОБА_1, що підтверджується Статутом приватного підприємства "Гарант-ДШ", зареєстрованого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 03.12.07 р. та рішеннями засновника від 03.12.07 р.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач посилався на протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 22.10.11 р., складеного співробітникам податкової міліції, яка пояснила, що ніякого відношення до ПП "Гарант-ДШ" вона не мала.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущене при створенні юридичної особи, яке неможливо усунути.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статі 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 р. № 509-XII (в редакції, що діяла станом на момент реєстрації відповідача I) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мали право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач мав би право звертатися до суду про визнання недійсною державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності з підстав порушень закону, які були допущені саме під час його створення. Це такі порушення закону, які унеможливлювали державну реєстрацію юридичної особи ще на момент самої реєстрації, але, незважаючи на їх наявність реєстрація була проведена.

Вичерпний перелік цих порушень був визначений в статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а саме:

- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

- невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;

- порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

- наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

- наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

- використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав є недопустимою.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних підстав передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для скасування державної реєстрації ПП "Гарант-ДШ" позивачем не наведено.

Окрім цього, до наданих громадянкою ОСОБА_2 пояснень суд відноситься критично і вважає, що вони можуть бути обумовлена наміром уникнути будь-якої, у тому числі, юридичної відповідальності шляхом перекладання її на інших осіб, а також зацікавленістю з інших причин.

У будь-якому випадку, лише пояснення громадянки ОСОБА_2 без наявності підстав, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" не є достатніми для скасування державної реєстрації підприємства.

Аргументи позивача, що зазначене товариство використовувалося для незаконної господарської діяльності, з метою ухилення від сплати податків, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та інше, судом не приймаються так як, по-перше, позивачем не надано жодного належного доказу з цього приводу, по-друге, якщо б всі зазначені дії могли відбутися в майбутньому, це було б після державної реєстрації, і не впливає на її дійсність.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ПП "Гарант-ДШ" з моменту реєстрації юридичної особи - 03.12.07 р.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, було передбачено:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання;

Відповідно із пунктом 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які неможливо усунути, чи в інших випадках, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не наведено жодного належного доказу на підтвердження своїх припущень щодо можливих допущених порушеннях вчинених відповідачем II при реєстрації підприємства ПП "Гарант-ДШ".

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Будь-яких інших підстав для припинення юридичної особи ПП "Гарант-ДШ" позивач не навів.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.