Постанова

від 11.09.2013 по справі 814/3139/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 року Справа № 814/3139/13-а

м. Миколаїв.

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середа О.Ф. , розглянув в порядку письмового провадження справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Юженергобуд», м. Южноукраїнськ, Миколаївська область

до відповідача : Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.06.2013 року № 0000172201, № 0000182201, № 0000192201,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Юженергобуд» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.06.2013 року № 0000172201, № 0000182201, № 0000192201.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 11.06.2013 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000172201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 147081,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 33798,75 грн., № 0000182201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3885173,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 971293,25 грн., № 0000192201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 59102,00 грн. на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 27.05.2013 року № 19/22-01/04630809. Позивач вважає, що прийняті відповідачем рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні та вважає, що у нього були підстави для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим просить в задоволені позову просить відмовити.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби проведена документальна планова перевірка Публічного акціонерко товариства «Юженергобуд» (код ЄДРПОУ 04630809) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, про що складений акт від 27.05.2013 року № 19/22-01/04630809 (надалі - Акт перевірки). За результатами проведення перевірки встановлені порушення вимог:

- п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п. 12.1.5 п.12.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1, п.п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 147 081,00 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 3 885 173,00 грн.;

- абз. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 59 102,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0000172201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток у сумі 180 879,75 грн., у тому числі за основним платежем - 147 081,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 33 798,75 грн., податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0000182201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 4 856466,25 грн., у тому числі за основним платежем - 3 885 173,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 971 293,25 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.0.2013 року № 0000192201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 59 102,00 грн.

ПАТ «Юженергобуд» до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «АКПД-Плюс» (код ЄДРПОУ 34756876) на загальну суму 753 897,00 грн., в т.ч. за листопад 2011 року -500 000,00 грн., грудень 2011 року - 253 897,00 грн.

Відповідачем встановлено нереальність здійснення господарських відносин із контрагентами - постачальниками по ланцюгу постачання та контрагентами - покупцями, оскільки у ТОВ «АКПД-Плюс» відсутні будь -які складські та інші приміщення, транспортні засоби та інша техніка чи обладнання призначене для забезпечення здійснення господарської діяльності, а тому господарська діяльність ТОВ «АКПД-Плюс» за листопад - грудень 2011 року має ознаки нереальності здійснення.

В Акті перевірки відповідач зазначає, що до Южноукраїнської ОДПІ на запит від 03.04.2013 року № 58/7/22-621 «Щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «АКПД-Плюс» листом від 23.02.2012 року отримано акт № 67/23/34756876 від 23.02.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АКПД Плюс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, згідно яких встановлено нереальність здійснення господарських відносин із контрагентами - постачальниками по ланцюгу постачання та контрагентами - покупцями, акт № 146/22/34756876 від 31.05.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АКПД Плюс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року та за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року».

Відповідачем зазначено, що позивачем на порушення вимог абз. «а» п.198.1 , п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України завищено податковий кредит за рахунок податкових накладних отриманих від ТОВ «АКПД Плюс» сформованих по угодах, що мають ознаки фіктивності.

Судом встановлено, що в серпні 2012 року ТОВ «АКПД Плюс» звернулося до суду з позовом щодо визнання незаконними дій ДПІ у Московському районі м. Харкова з проведенням зустрічної звірки ТОВ «АКПД Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року та за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, за наслідками якої складений акт від 31.05.2012 року № 146/22/34756876 та за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року за наслідками якої складений акт від 23.02.2012 року за № 67/23/34756876. 09.08.2012 року Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги ТОВ «АКПД Плюс» та визнав дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2012 року по 31.12.2011 року, за наслідками якої складено акт від 23.02.2012 року № 67/23/34756876 та щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року та за період з 01.11.2011 р по 30.11.2011 р за наслідками якої складено акт від 31.05.2012 року № 146/22/34756876 протиправними. 09.10.2012 року Харківським апеляційним адміністративним судом Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року по справі № 2а-7329/12/2070 залишено без змін.

Також позивачем до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, отриманими від ТОВ «Експортком» (код ЄДРПОУ 37766274) на загальну суму 373 607,00 грн., в т.ч. листопад 2011 року - 116 667,00 грн. та грудень 2011 року - 256 940,00 грн.

Відповідачем зазначено про те, що за юридичною адресою ТОВ «Експортком» директор відсутній, фактичне місце здійснення діяльності підприємства встановити немає можливості.

В Акті перевірки відповідач зазначає, що листом ДПІ у Московському районі м. Харків надіслано акт № 145/2220/37766274 від 31.05.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Експортком» щодо документального підтвердження в обліку за період листопад 2011 року, акт № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Експортком» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року.

Судом встановлено, що в липні 2012 року ТОВ «Експортком» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Московському районі м. Харків щодо визнання незаконними дій ДПІ з проведення зустрічних звірок контрагентами, оформлених актами про неможливість проведення зустрічних звірок з зазначенням у вказаних актах відсутності факту реального здійснення господарських операцій за жовтень грудень 2011 року. 18.07.2012 року позовні вимоги ТОВ «Експортком» задоволено в повному обсязі та дане рішення залишено в силі Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012 року по справі № 2а-4679/12/2070.

Крім того, позивачем до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Генбудінвест» (код за ЄДРПОУ 37318658) на загальну суму 204 538,00 грн., в т.ч. по періодам травень 2012 року - 110 253,00 грн., червень 2012 року - 94 285,00 грн.

В Акті перевірки відповідачем зазначено, що відповідно до висновку ВПМ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року господарська діяльність ТОВ «Генбудінвест» має ознаки нереальності здійснення. До Южноукраїнської ОДПІ надіслано акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 28.03.2013 року.

ПАТ «Юженергобуд» до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП «Укрросстрой-2006» (код ЄДРПОУ 34264956) на загальну суму 1 048 403,00 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2012 року - 1 048 403,00 грн. та віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 2 049 311,00 грн., в т.ч. по періодам : 4 квартал 2012 року - в сумі 2 049 311 грн.

Органом ОДПІ зазначено, що підприємство ПП «Укрросстрой- 2006» має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Згідно даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту» в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП «Укрроссстрой- 2006» за листопад 2012 року має розбіжності з задекларованими показниками контрагентів, тобто податковий кредит не підтверджено податковими зобов'язаннями покупців.

В Акті перевірки зазначено, що ПАТ «Юженергобуд» до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, отриманим від «Оптторгінвест» (код за ЄДРПОУ 38120800) на загальну суму 486 160,00 грн., в т.ч. по періодам : грудень 2012 року - 486 160,00 грн. Відповідачем також зазначено про те, що ТОВ «Оптторгінвест» має стан платника 9 (направлено повідомлення платника про відсутність за місцезнаходженням.)

Позивачем до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладеним, отриманим від ТОВ «Валета» (код за ЄДРПОУ 33056542) на загальну суму 87 966,00 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2011 року - 87 966,00 грн. Відповідачем зазначено, що за період липень 2011 р - травень 2012 року господарська діяльність ТОВ «Валета» має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності , відсутні власні основні фонди та інше.

ПАТ «Юженергобуд» до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «ВСК Геос» (код за ЄДРПОУ 36756148) на загальну суму 246 833,00 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2010 року - 10 000,00 грн., грудень 2010 року - 236 833,00 грн. Відповідач зазначає, що виходячи з того, що при здійсненні ТОВ «ВСК Геос» фінансово - господарської діяльності була відсутня дійсна воля і волевиявлення директора Товариства, а первинні бухгалтерські документи, будь - які угоди та податкові декларації ТОВ «ВСК Геос» підписані без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів/ послуг перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів/послуг за період з 01.05.2010 року по 31.05.2011 року, які підпадають під визначення ст..185 ПК України. Таким чином на думку відповідача ПАТ «Юженергобуд» порушено вимоги пп..7.4.1. та пп..7.4.5 п.7.4., пп..7.5.1. п.7.5. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість».

ПАТ «Юженергобуд» до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «СТЦ Охоронні системи» в особі директора Жолобова О.В. діючого на підставі Статуту. Відповідачем зроблено висновок про те, що правочини між ТОВ «СТЦ Охоронні системи» та контрагентами - покупцями за листопад 2012 року здійсненні без мети настання реальних наслідків, та відповідно до пп.. 1, 2 ст. 215, пп. 5 ст.203 ЦК України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

ПАТ «Юженергобуд» до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Тібус» (код ЄДРПОУ 36222404) на загальну суму 742 047,51 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2012 року - 140 275,00 грн., грудень 2012 року - 601 772,00 грн.

До Южноукраїнської ОДПІ надійшов акт від 25.02.2013 року № 726/2240/36222404 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тібус» за період листопад 2012 року та акт від 25.03.2013 року № 1151/2240/36222404 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Тібус», згідно яких за вказаною адресою підприємство не знаходиться.

Судом встановлено, що в травні 2013 року ТОВ «Тібус» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі з проведення позапланової документальної перевірки за період листопад 2012 року та складання акту від 25.02.2013 року № 726/2240/36222404 та за період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 року та складання акту від 25.03.2013 року № 1151/2240/36222404. 14.05.2013 року Харківський окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою задовільним позов ТОВ «Тібус» в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.2. вказаного розділу визначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

П. 2.4. Розділу 2 Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем для проведення планової документальної перевірки надані всі наявні первинні документи, що підтверджують факт взаємовідносин із своїми контрагентами за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, цей факт підтверджується податковим органом, оскільки останній в акті перевірки зазначає про наявність наданої первинної документації.

Відповідачем в Акті перевірки не спростовується достовірність відомостей, що містяться у первинних документах, наданих до перевірки, що підтверджує факт протиправного визначення порушень, вчинених позивачем.

Суд вважає, що господарські операції ПАТ «Юженергобуд» з контрагентами, а саме: ПП «Укрросстрой-2006», ТОВ «ВСК Геос», ТОВ «АКПД Плюс», ТОВ «Експортком», ТОВ «Валета», ТОВ «Генбудінвест», ТОВ «Тібус», ТОВ «Оптторгінвест», ТОВ «СТЦ Охоронні системи», що відбувалися у перевіряємому періоді, носять реальний характер та підтверджені належними первинними документами, які фіксують факт вчинення господарської операції, а первинні документи в свою чергу складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1. ст. 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додануу вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що надані до перевірки податкові накладні оформлені у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України, а тому останні мають всі необхідні обов'язкові реквізити, що визначені для податкової накладної та встановлені у п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Отже, ПАТ «Юженергобуд», отримуючи від своїх контрагентів у перевіряємому періоді податкові накладні, оформлені відповідно до приписів ст. 201 Податкового кодексу України, цілком правомірно використав їх в якості підстави для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Разом з тим, у висновках акту перевірки встановлене заниження ПАТ «Юженергобуд» податку на прибуток на загальну суму 147 081,00 грн. в порушення вимог п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п. 12.1.5 п.12.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1, п.п.138.2, п. 138.4 ст. 138, Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Так, відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, з приписів вищевказаних норм чітко вбачається, що єдиною обов'язковою підставою для твердження про неналежність до складу валових витрат є відсутність відповідних документів, що їх підтверджують, проте платником податків ПАТ «Юженергобуд» під час проведення перевірки на виконання вимог податкового органу надано в повному обсязі документи, що підтверджують здійснення платником податків витрат за перевіряємий період, та цей факт не заперечується податковим органом.

Під час проведення перевірки не встановлено факту використання отриманих товарів (робіт, послуг), не в межах господарської діяльності платника податків.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, обов'язковою умовою для врахування витрат для визначення об'єкта оподаткування є наявність первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків цих витрат.

Судом встановлено, що єдиною підставою для тверджень податкового органу щодо порушення ПАТ «Юженергобуд» Податкового кодексу України та Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» є посилання на наявність актів про неможливість проведення зустрічних звірок наших контрагентів - ПП «Укрросстрой-2006», ТОВ «ВСК Геос», ТОВ «АКПД ПЛЮС», ТОВ «Експортком», ТОВ «Валета», ТОВ «Генбудінвест», ТОВ «Тібус», ТОВ «Оптторгінвест», ТОВ «СТЦ Охоронні системи», якими встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності останніх.

Відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ПАТ «Юженергобуд» та його контрагенти є окремими суб'єктами зі статусом юридичної особи, а відтак зі змісту Податкового кодексу України є окремими платниками податку на додану вартість (на час спірних операцій).

Таким чином, суд вважає. що відповідач помилково застосував норми чинного податкового законодавства України в частині кваліфікації вчиненого позивачем правочину.

Такий висновок суду підтверджується практикою вирішення спорів Європейським судом з прав людини.

Так, відповідно з пунтком 57 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Контролюючим органом не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Також суд вважає доцільним зазначити, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228 ЦК України); правочин. Який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 ЦК України); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, то при наявності наміру у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а вразі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Таким чином, повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ та витрати, належать до виключної компетенції судових органів, що безумовно підтверджує факт протиправності встановлення податковим органом в акті перевірки від 27.05.2013 року № 19/22-01/04630809 факту вчинення нікчемних правочинів між позивачем та його контрагентами. Проте, податковим органом в акті перевірки не зазначено про наявність судових рішень, якими б була встановлена недійсність правочинів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, ПАТ «Юженергобуд» мало усі законодавчо визначені підстави для відображення у складі податкового кредиту та валових витрат сум витрат у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) у своїх контрагентів, а тому викладені у акті перевірки від 27.05.2013 року висновки не можуть вважатися підставою для визначення ПАТ «Юженергобуд» грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Отже КАС України надає можливість звернутись до адміністративного суду для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідач є органом державної влади, тобто суб'єктом владних повноважень, прийняття даним органом рішень, які зачіпляють майнові інтереси суб'єктів господарювання пов'язані із здійсненням його владних управлінських функцій, а тому визнання протиправними даних рішень підлягає захисту в судовому порядку.

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті в порушення норм податкового законодавства, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Юженергобуд» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0000172201, прийняте Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0000182201, прийняте Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0000192201, прийняте Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 293,93 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто три гривні 93 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства «Юженергобуд» (код ЄДРПОУ 04630809).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа