Ухвала

від 14.10.2013 по справі 801/5249/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5249/13-а

14.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Облетова Галина Василівна, довіреність № 001/7 від 10.01.13

представник відповідача, Управління Державної казначейської служби у місті Феодосії Автономної- не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача про розгляд справи у його відсутність,

представник відповідача, Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Митрофанова Ірина Андріївна, довіреність № 001/8 від 10.01.13

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 20.06.2013 у справі № 801/5249/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників, 1, Приморський, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим,98176)

до Управління Державної казначейської служби у місті Феодосії Автономної Республіки Крим (вул. Назукіна, 1, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про стягнення 1721149,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1721149,00грн. та пеню за прострочення бюджетного відшкодування в сумі 11288,85грн., вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції.

Вказуючи на допущені, на думку відповідача, судом порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлене судом першої інстанції рішення та відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»(далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби(далі-відповідач) про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1721149,00грн.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що відповідачем була здійснена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень-червень 2010року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з квітня по червень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт перевірки № 579/23-4/14309008 від 06.09.2010, яким встановлені, зокрема, порушення: підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 «а» пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1721149,00грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 15.09.2010 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000082304/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1721149,00грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.09.2010 №0000082304/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість за квітень 2010року у розмірі 8651764,00грн., за травень 2010року у розмірі 222417,00грн., за червень 2010року у розмірі 633558,00грн., всього в сумі 1721149,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2012 по справі №2а-12387/10/4/0170 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.09.2010 №0000082304/0.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 вказана постанова залишена без змін.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій на час виникнення спірних правовідносин було визначено в законі України «Про податок на додану вартість»( який діяв у період, за яким позивач просить стягнути бюджетне відшкодування з податку на додану вартість).

Слід зазначити, що для отримання платником податків сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, органи податкової служби та державного казначейства України за умови наявності підстав для такого відшкодування, повинні вчинити певні дії, передбачені Законом, що повністю відповідає приписам пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що на час звернення позивача до суду бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1721149,00грн. на рахунок позивача перераховано не було.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2012 по справі №2а-12387/10/4/0170 набрала законної сили, отже, у позивача право на отримання сум бюджетного відшкодування виникло з дня набрання рішення законної сили- з 10.04.2013, що також повністю узгоджується з приписами пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Як зазначалось вище, вказане податкове повідомлення-рішення від 15.09.2010 №0000082304/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010року у розмірі 8651764,00грн., за травень 2010року у розмірі 222417,00грн, за червень 2010року у розмірі 633558,00грн., всього в сумі 1721149,00грн. скасовано постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2012 у справі № 2а-12387/10/4/0170 та набрало законної сили в силу ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013.

Таким чином, зі змісту судового рішення по вищезазначеній справі встановлено неправомірність зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1721149,00грн.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011, врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Таким чином, встановлені такі обставини: позивач виконав всі необхідні дії щодо розрахунку та подачі документів для повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені вимогами Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення відповідача скасовано в судовому порядку, з моменту прийняття є протиправним та таким, що порушує право позивача на відшкодування податку на додану вартість за наслідками здачі податкової декларації з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 200.17 статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Зміст статті 25 Бюджетного кодексу України свідчить, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до пункту 5 частини четвертої Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011, казначейство відповідно до покладених на нього завдань здійснює безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з пунктом 7 частини четвертої Положення про Державну казначейську службу України казначейство здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Учасниками адміністративного процесу у справах про стягнення бюджетної заборгованості є суб'єкти господарювання, органи державної податкової служби та територіальні органи державного казначейства. Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Тобто мають місце правові підстави для відшкодування позивачу з Державного бюджету України суми з податку на додану вартість в розмірі 1721149,00грн.

На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України встановлений строк, протягом якого орган державної податкової служби зобов'язаний надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Так, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до частини другої пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду по справі 32а-12387/10/4/0170 була отримана відповідачем 22.04.2013, отже, з 23.04.2013 почався перебіг 5-тиденного строку щодо направлення до органів державного казначейства висновку про перерахування сум бюджетного відшкодування. Відповідно з 30.04.2013 орган державного казначейства відповідно до висновку відповідача повинен здійснити перерахування на користь позивача коштів. Отже, з 14.05.2013 невідшкодовані суми податку на додану вартість стають бюджетною заборгованістю та розпочинається нарахування пені.

Враховуючи зазначене, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 1721149,00грн., а також пеня по бюджетній заборгованості в сумі 11288,85грн. є обґрунтованими та відповідають вимогам діючого законодавства.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 у справі № 801/5249/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко