Постанова

від 16.10.2013 по справі 905/3468/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 905/3468/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Жукової Л.В. Нєсвєтової Н.М., розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на постанову та на рішенняДонецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року у справі господарського судуДонецької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Аякс 2010" допублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" простягнення 13251,91 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився, - відповідача:Єпішев О.В.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року ТОВ "Аякс 2010" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення 13251,91 грн., як безпідставно отриманих грошових коштів на підставі ст.1212 ЦК України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в сумі 13251,91 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року та рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами порушено та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а також дана невірна оцінка обставинами справи, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.01.2007 року між ВАТ "ДТЕК Донецькобленерго" (правонаступником якого є ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", як постачальником) та ДП "Техноскрап" ТОВ "Скрап" (як споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії №5770 відповідно до умов якого, відповідач прийняв на себе зобов'язання постачати електричну енергію ДП "Техноскрап" ТОВ "Скрап" для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднано потужністю 100 кВт, а ДП "Техноскрап" ТОВ "Скрап" - оплачувати відповідачу вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.

У подальшому, 10.01.2012 року між ВАТ "ДТЕК Донецькобленерго" (як кредитором), ДП "Техноскрап" ТОВ "Скрап" (як боржником) та ТОВ "Аякс 2010" (як поручителем), який є позивачем у даній справі, укладено договір поруки, відповідно до якого, поручитель зобов'язується у повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржника, передбачених договором №5770 від 12.01.2007 року (основного договору), який укладений між кредитором та боржником. Підставою зобов'язання, забезпеченого порукою за цим договором, є основний договір.

Судами встановлено, що протягом дії договору на постачання електричної енергії, позивач, як поручитель, здійснював оплату вартості спожитої ДП "Техноскрап" ТОВ "Скрап" еклектичної енергії, що сторонами не заперечується.

Відповідно до п. 4.5 додатку №5 до основного договору, розрахунки за електричну енергію здійснюються до початку розрахункового періоду шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, включаючи ПДВ.

30.10.2012 року, відповідач та ДП "Техноскрап" ТОВ "Скрап" підписали додаткову угоду до договору №9, якою припинили дію договору №5770 від 12.01.2007 року з 30.10.2012 року.

Судами встановлено, що на час розірвання основного договору, у ТОВ "Аякс 2010" рахується переплата за електроенергію за жовтень, яка ДП "Техноскрап" ТОВ "Скрап" використана не була, в розмірі 13251,91 грн., що сторонами не заперечується.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Аякс 2010", як особи, яка здійснювала оплату вартості електроенергії, спожитої ДП "Техноскрап" ТОВ "Скрап" до ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення 13251,91 грн., як таких, що утримуються позивачем без достатньої правової підстави.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала .

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За переконанням колегії суддів, даний вид зобов'язань є позадоговірним, який породжує такі факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Згідно до вимог п. 4.8 додатку № 5 до договору "Порядок розрахунків", у разі, якщо за підсумками розрахункового періоду вартість спожитої електроенергії менше, ніж сума оплати, що надійшла за такий календарний місяць, залишок коштів нараховується як попередня оплата позивача на наступні розрахункові періоди. Зазначений пункт діє виключно за умов відсутності заборгованості позивача за попередні розрахункові періоди.

Згідно п. 5.10 Правил користування електричною енергією, що регулює порядок остаточного розрахунку між споживачем та постачальником електроенергії за регульованим тарифом внаслідок припинення продажу електроенергії, передбачено повернення споживачу коштів сплачених понад вартість електроенергії, отриманої від постачальника.

Враховуючи зазначені умови договору та Правил КЕЕ, висновок судів про те, що оскільки на кінець жовтня у споживача існувала переплата за невикористану протягом жовтня електроенергію, то на момент розірвання договору, спірна сума є попередньою оплатою за наступний розрахунковий період, який іде після припинення дії договору, а, відповідно з цим, у зв'язку з припиненням дії основного договору підстави знаходження у відповідача цієї суми - відсутні, є вірним.

Щодо посилань скаржника в касаційній скарзі на те, що ТОВ "Аякс 2010" є неналежним позивачем у даній справі, оскільки відповідно до договору поруки до нього перейшли лише зобов'язання боржника, а не права щодо основного зобов'язання, то колегія суддів вважає за необхідне вказати на таке.

Статтею 559 ЦК України визначені підстави припинення поруки, відповідно до яких, порука припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Згідно ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору, зобов'язання сторін припиняються.

За переконанням колегії суддів, за змістом наведених статей, припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, за якого в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати. Термін "порука", застосований у ч.1 ст.559 ЦК України, використовується в розумінні зобов'язальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки.

Отже, з моменту розірвання основного договору та припинення зобов'язань за ним, припинилась і порука.

Поряд з цим, колегія суддів вказує на те, що предметом позовних вимог у даній справі є вимоги про виконання відповідачем деліктних зобов'язань, які виникли після припинення виконаних позивачем договірних зобов'язань.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Згідно з приписами ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх судових інстанцій відповідають матеріалам справи, встановленим фактичним обставинам справи, зроблені на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів та у відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для скасування чи зміни їх не вбачається.

Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваної постанови, а лише зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та встановлених обставин справи, водночас, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх переоцінка не віднесена до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року та рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року у справі №905/3468/13 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Л.В. Жукова

Н.М. Нєсвєтова