Постанова

від 16.10.2013 по справі 905/3011/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 905/3011/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Жукової Л.В. Нєсвєтової Н.М., розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на постанову та на рішенняДонецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року у справі господарського судуДонецької області за позовомприватного акціонерного товариства "Підприємство "Інформсервіс" допублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" простягнення 2340,24 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився, - відповідача:Єпішев О.В.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року ПАТ "Підприємство "Інформсервіс" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення 2340,24 грн., як безпідставно отриманих грошових коштів на підставі ст.1212 ЦК України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в розмірі 2340,24 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року та рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами порушено та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а також дана невірна оцінка обставинами справи, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 11.07.2005 року між ВАТ "ДТЕК Донецькобленерго" (правонаступником якого є ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", як постачальником) та ПАТ "Підприємство "Інформсервіс" (як споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії №437 відповідно до умов якого, відповідач прийняв на себе зобов'язання постачати електричну енергію позивачу, а споживач - оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно умов договору та додатків до нього.

Відповідно до п. 2 договору, під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно з умовами п.1 та п.4.5. Додатку №5.5 до договору "Порядок розрахунків" (в редакції від 13.11.2007 року), сторони визначили, що розрахунковим вважається період з 00-00 год. 10 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24-00 год. 9 числа розрахункового місяця. Розрахунки за електричну енергію здійснюються до початку розрахункового періоду шляхом перерахування споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати обсягу очікуваного споживання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, включаючи ПДВ.

09.10.2012 року сторони підписали додаткову угоду до договору, якою припинили його дію.

Судами встановлено, що станом на 09.10.2012 року (на час розірвання договору) у позивача рахувалась переплата за електроенергію за жовтень, яка ним використана не була з підстав розірвання договору, в розмірі 2340,24 грн., що самими сторонами не заперечується.

Позивачем направлено відповідачу претензію від 29.11.2012 про повернення попередньої оплати за спірним договором в розмірі 2340,24 грн.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Підприємство "Інформсервіс" до ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення 2340,24 грн., як таких, що утримуються позивачем без достатньої правової підстави.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала .

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За переконанням колегії суддів, даний вид зобов'язань є позадоговірним, який породжує такі факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

За змістом п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 року, електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

Згідно до вимог п. 4.8 додатку № 5 до договору "Порядок розрахунків", у разі, якщо за підсумками розрахункового періоду вартість спожитої електроенергії менше, ніж сума оплати, що надійшла за такий календарний місяць, залишок коштів нараховується як попередня оплата позивача на наступні розрахункові періоди. Зазначений пункт діє виключно за умов відсутності заборгованості позивача за попередні розрахункові періоди.

Судами було встановлено, що спірна сума була попередньою оплатою за наступні розрахункові періоди після припинення дії договору, яка являє собою різницю між оплаченою в розмірі договірної величини та фактично спожитої електроенергії за попередні розрахункові періоди, яка була внесена позивачем на підставі договору, але у зв'язку з припиненням його дії, підстави знаходження у відповідача цієї суми - відпали.

Вимогами п. 5.10 Правил КЕЕ, що регулює порядок остаточного розрахунку між споживачем та постачальником електроенергії за регульованим тарифом внаслідок припинення продажу електроенергії, передбачено повернення споживачу коштів сплачених понад вартість електроенергії, отриманої від постачальника.

Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору , якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно з цим, суди дійшли вірного висновку про те, що оскільки спірна сума є оплатою за наступні після припинення дії договору розрахункові періоди, то зазначена норма не може бути застосована в даному випадку до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо наявності правових підстав для задоволення позову, оскільки спірна сума є такою, що утримується відповідачем без достатньої правової підстави.

Згідно з приписами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх судових інстанцій відповідають матеріалам справи, встановленим фактичним обставинам справи, зроблені на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів та у відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для скасування чи зміни їх не вбачається.

Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваної постанови, а лише зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та встановлених обставин справи, водночас, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх переоцінка не віднесена до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року та рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року у справі №905/3011/13 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Л.В. Жукова

Н.М. Нєсвєтова