Постанова

від 08.10.2013 по справі 2а-8700/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

   ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И "08" жовтня 2013 р.                               м. Київ                              К/9991/30039/12 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Сіроша М.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Луганської митниці на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року у справі №2а-8700/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Феодосійська тютюнова фабрика” до Луганської митниці про визнання протиправним рішення щодо визначення митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, - ВСТАНОВИЛА: У вересні 2011 року ТОВ “Феодосійська тютюнова фабрика” звернулося суд з позовом до Луганської митниці, в якому просило визнати протиправним рішення про визначення митної вартості товарів  №702000006/2011/001597/1 від 12.09.2011 р., та визнати недійсною картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702000009/1/00424 від 12.09.2011 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 липня 2011 року між ТОВ “Феодосійська тютюнова фабрика” та “Diamond tobacco service LTD” (Англія) укладений зовнішньоекономічний контракт №17 на поставку листового тютюну виробництва республіка Туреччина в кількості 3000 тонн, листового тютюну виробництва Республіка Зімбабве в кількості 1000 тонн. Ціна та сума кожної поставки вказується у супроводжувальних документах інвойсах. Позивачем 26 серпня 2011 року подана ВМД  для здійснення митного оформлення товару  - листовий тютюн типу Оріенталь  вагою 10560 кг з визначенням митної вартості  товару за ціною контракту в розмірі 62292,49 грн., тобто 7814,40 доларів США, що становить  0,74 доларів США /кг, що відповідає ціні, обумовленої контрактом. При здійснені контролю митної вартості наданого на розмитнення товару Луганською митницею витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товарів митна вартість яких визначається; відповідна бухгалтерська документація; копія ВМД країни експорту; висновок про вартість характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, що має відповідні повноваження; переклад наданих до митного оформлення документів; інші документи за бажанням декларанта. За підстав ненадання витребуваних документів Луганська митниця здійснила коригування митної вартості товару, визначеної позивачем та прийняла рішення про визначення митної вартості товарів від 12 вересня 2011 року № 702000006/2011/001597/1 з визначенням митної вартості товару за 6 - резервним методом, згідно якого митна вартість товару позивача становить 42134,40 доларів США. Відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів від 12 вересня 2011 року № 702000006/2011/001597/1 Луганська митниця надала Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702000009/1/00424 від 12 вересня 2011 року. Позивач вважає, що визначення Луганською митницею митної вартості товарів за резервним (шостим) методом є передчасним. Так, здійснюючи функцію контролю за визначенням митної вартості імпортованого згідно Контракту листового тютюну відповідач виходив із опрацьованих відомостей бази даних Єдиної автоматизованої системи ДМСУ та прийняв до уваги наявну цінову інформацію про розмитнення митними органами на підставі ВДМ № 806010001/1/9947 від 20.07.11, № 80601001/1/11325 від 18.08.11 товару за ціною 3,99 дол.США/кг за кг на умовах ДАФ кордон України. Однак, згідно цих же відомостей Єдиної автоматизованої системи ДМСУ, відповідач був проінформований та володів даними про те, що згідно ВМД № 600060002/2011/00215 від 28.04.2011; № 600060002/2011/00214 від 28.04.2011; № 600060002/2011/000304 від 03.06.2011 ТОВ “Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД” здійснило розмитнення ідентичного товару - листового тютюну, за ціною 0,81 долар США / кг. При цьому якість товару, його фізичні характеристики, умови поставки DDU UA м. Євпаторія є аналогічною тому, що поставляється позивачу згідно Контракту. Позивач  вважає оскаржуване рішення про визначення митної вартості товарів від 12 вересня 2011 року № 702000006/2011/001597/1 протиправним та просить його скасувати і  визнати недійсною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702000009/1/00424 від 12 вересня 2011року. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення про визначення митної вартості товарів від 12.09.2011р. №702000006/2011/001597/1. Визнана недійсною картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702000009/1/00424 від 12.09.2011р.. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Луганська митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає  задоволенню з наступних підстав. Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ “Феодосійська тютюнова фабрика” та “Diamond tobacco service LTD” (Англія) укладений зовнішньоекономічний контракт №17 від 11.07.2011 року щодо поставки тютюну сонячної сушки з невиділеною середньої жилкою, тип Oriental виробництва республіки Туреччина в кількості 3000 тонн, листового тютюну сонячної сушки з невиділеною середньої жилкою, тип Oriental виробництва республіка Зімбабве в кількості 1000 тонн. Згідно контракту поставка товару проводиться за умов DDU Євпаторія, України (Інкотермс -2000). Кожна сторона сплачує податки та мито у своїх країнах. Відповідно специфікації встановлена різна вартість на товар в залежності від сорту товару. За листовий тютюну сонячної сушки з невиділеною середньої жилкою, тип Oriental , Trabzon AG,BG,KP,CU виробництва Турції встановлена вартість в сумі 0,74 USD. З метою здійснення митного оформлення товару - листовий тютюн типу Ориенталь  за зовнішньоекономічним контрактом ТОВ “Феодосійська тютюнова фабрика” 26 серпня 2011 року позивачем подана ДМВ-1 №702000009/2011/009986 з визначенням митної вартості товару – листового тютюну виробництва Туреччини в кількості  10560 кг за ціною договору – першим методом в розмірі 62292,49 грн. (7814,40 доларів США), тобто 0,74 доларів США /кг відповідно контракту. Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані наступні документи: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір, генеральна специфікація від 15.07.2011 р., специфікація № 1 від 19.08.2011 р. (без перекладу), інвойс № 105    від 19.08.2011 р. ( без перекладу), комерційна пропозиція продавця (без перекладу), міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 038860,    сертифікат якості (без перекладу). При проведенні перевірки правильності визначення митної вартості товару митним органом виявлена невідповідність заявленої митної вартості товару даним, які містилися  в базі даних ЄАІС ДМСУ, товар поставлений за непрямим контрактом англійською фірмою, виробник Тереччина. Луганською обласною митницею 26.08.2011р. з метою належного та об'єктивного визначення митної вартості задекларованих ТОВ “Феодосійська тютюнова фабрика” товарів, витребувані у позивача додаткові документи, а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; відповідна бухгалтерська документація (рахунки на придбання товару у виробника, платіжні документи, інше); копія ВМД країни експорту; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно з законодавством; переклад наданих на іноземній мові документів, інші документи за бажанням. Про що був зроблений відповідний запис на ДМВ-1. Із записом митного органу про необхідність подання додаткових документів декларант був ознайомлений 26.08.2011 р., про що свідчить його підпис на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості товару форми ДМВ-1. ТОВ “Феодосійська тютюнова фабрика” керуючись п.13 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження звернулося до Луганської митниці із заявою про подовження строку надання додаткових документів на 10 днів до 11.09.2011 р.. Однак, 12.09.2011 декларантом було повідомлено Луганську митницю про неможливість надання будь-яких документів щодо підтвердження заявленої митної вартості товару та спростування сумнівів, які виникли на момент розгляду документів, при цьому між декларантом і митним органом була проведена процедура консультацій з визначенням митної вартості товару за 6 – резервним методом, про що зроблений відповідний запис на декларації митної вартості. Луганською митницею 12 вересня 2011 року видане рішення про визначення митної вартості №702000006/2011/001597/1, у якому митну вартість товару визначено на рівні, 3,9900 дол. США/кг за резервним методом. При цьому у графі 33 Рішення про визначення митної вартості від 12.09.2011 № 702000006/2011/001597/1 чітко зазначено причини, через які митна вартість товару не може бути визначена за першим, другим, третім, четвертим та п'ятим методами визначення митної вартості товарів, докладну інформацію та джерела, які використовувалися Луганською митницею при прийнятті рішення про визначення митної вартості від 12.09.2011 № 702000006/2011/001597/1. Відповідно до рішення про визначення митної вартості від 12.09.2011 № 702000006/2011/001597/1 Луганська митниця надала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702000009/1/00424 від 12.09.2011. Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов виходили з того, що декларантом надані митному органі усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, в тому числі, вантажна митна декларація, декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір, генеральна специфікація від 15.07.2011 р., специфікація № 1 від 19.08.2011 р., інвойс № 105    від 19.08.2011 р., в яких, зокрема, визначена вартість товару за одиницю (кг) на рівні 0,74 доларів США, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 038860,    сертифікат якості, тобто відомості про заявлену позивачем митну вартість є об'єктивними,    такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально. Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності рішення відповідача про визначення митної вартості товару за 6 методом та винесення картки відмови. Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу. Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 259 Митного кодексу України, діючого на час спірних правовідносин, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Частиною першою статті 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. При цьому, згідно з приписами частини першої статті 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною першою статті 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості (частина третя статті 260 Митного кодексу України). Відповідно ч.1 ст.266 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Пунктом 5 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року, передбачено, що для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1 (декларація форми ДМВ-1). Відповідно до пункту 7 Порядку № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню. У свою чергу, для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також: або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства; або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту (пункт 8 Порядку № 1766). З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що відомості про фактичну вартість товарів, що містяться у документах, які подаються митному органу для підтвердження митної вартості товарів за ціною господарської операції, повинні базуватися на об'єктивній, документально підтвердженій інформації та співпадати із заявленою митною вартістю. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у ході перевірки заявленої позивачем митної вартості товару - листового тютюну виробництва Туреччини, імпортованих за ДМВ №702000009/2011/009986 від 26 серпня 2011 року з визначенням митної вартості товару в кількості  10560 кг за ціною договору – першим методом в розмірі 62292,49 грн. (7814,40 доларів США), тобто 0,74 доларів США /кг відповідно контракту, були подані наступні документи для підтвердження митної вартості товару: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір, генеральна специфікація від 15.07.2011 р., специфікація № 1 від 19.08.2011 р. (без перекладу), інвойс № 105    від 19.08.2011 р. ( без перекладу), комерційна пропозиція продавця (без перекладу), міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 038860,    сертифікат якості (без перекладу). При цьому товар поставлявся за зовнішньоекономічним контрактом з англійською фірмою, виробник турецька фірма, вона ж і відправник товару. Виходячи з поданих позивачем документів мала місце участь третьої сторони, а надані декларантом документи були подані без перекладу і не відображали дійсну та об'єктивну митну вартість товару, визначену ст.267 МК України, діючого на час спірних правовідносин. Крім того, митним органом виявлена невідповідність заявленої митної вартості товару даним, які містилися  в базі даних ЄАІС ДМСУ. З урахуванням тих обставин, що товар поставлений за непрямим контрактом англійською фірмою, виробник та відправник Туреччина, а за умовами контракту відсутні визначеність порядку формування ціни товару, тобто які складові закладені у ціну товару, тому у відповідача були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару. Згідно з приписами частини другої статті 265 цього Кодексу, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Відповідно до пункту 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Пунктом 13 Порядку № 1766 передбачено, що декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. Згідно з приписами пункту 14 цього Порядку у разі, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильними дії відповідача, що неподання декларантом усіх витребуваних митним органом додаткових документів надає право митному органу визначити митну вартість задекларованого товару на підставі наявних відомостей, документів, наданих позивачем відповідно вимог ст.266 МК України, оскільки, заявлені позивачем відомості щодо митної вартості імпортованого товару є документально не підтвердженими; документи, подані  декларантом до митного контролю та митного оформлення ставлять під сумнів достовірність інформації про заявлену митну вартість товарів за ціною господарської операції. З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів вважає, що висновки Луганської митниці стосовно неможливості визначення митної вартості товару, задекларованого позивачем за ціною господарської операції, є обґрунтованими та такими, що відповідають основним засадам митного контролю. Стосовно наявності підстав для застосування митним органом резервного методу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини третьої статті 266 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 269 (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271 (метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості), або обчислена відповідно до вимог статті 272 (метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується послідовно, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Аналізуючи зміст наведених вище правових норм митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено ненадання позивачем суду належних та допустимих доказів щодо об'єктивно підтвердженої митної вартості товару, а також проведення Луганською митницею консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів. При цьому, відповідач надавав декларанту відповідний строк для подання додаткових документів та надання документів з перекладом,  Луганська митниця при визначені митної вартості товару за 6 методом мотивувала неможливість застосування  попередніх 2-5 методів визначення митної вартості, про що було зазначено  у спірному рішенні про визначення митної вартості товару. За таких обставин, колегія суддів вважає, що використовуючи владні управлінські функції при визначенні митної вартості товару, митний орган діяв в порядку черговості послідовного використання методів, передбачених статтями 267-272 Митного кодексу України. Посилання позивача на розмитнення ідентичного товару за відповідною ціною не ґрунтуються на матеріалах справи. Оскільки відповідачем надані дані бази ЄАІС ДМСУ, які підтверджують правильність дій митного органу щодо застосування резервного методу  при визначенні митної вартості товару. При цьому, колегія суддів зазначає, що по кожній партії товару проходить  визначення митної вартості товару з урахуванням наданих документів та обставин доставки імпортованого товару. Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Враховуючи наведене постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з відмовою в позові виходячи з наведених обставин. Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, - П О С Т А Н О В И Л А : Касаційну скаргу Луганської митниці задовольнити. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення. В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Феодосійська тютюнова фабрика” до Луганської митниці про визнання протиправним рішення щодо визначення митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України відмовити. Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Судді: