Рішення

від 01.10.2013 по справі 5023/5458/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р.Справа № 5023/5458/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Приватного АТ "НВЦ "Трансмаш", м. Луганськ до ТОВ "Електрична та тепловозна тяга", м. Харків про розірвання договору, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення штрафу за участю представників:

позивача - Чумас Г.Г. за довіреністю № б/н від 02.08.2012 р.

відповідача - Семенов В.О. за довіреністю № б/н від 07.12.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Трансмаш" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрична та тепловозна тяга" (відповідач) про розірвання договору поставки № 07122-Р від 20.07.2012 р. та зобов'язання відповідача повернути позивачу передплату в розмірі 89703,48 грн.; зобов'язання відповідача повернути позивачу 9560,52 грн. сплачених за товар неналежної якості; стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 478,02грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому вказував, що позивачу в задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі, оскільки відповідачем належним чином були виконані свої зобов'язання за договором поставки № 07122-Р від 20.07.2012 р.

Представники сторін до початку судового засідання призначеного на 01.10.2013 р. о 12:20, через канцелярію господарського суду 01.10.2013 р. за вх. № Д659/13, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач надав відмову від позову в частині позовних вимог (вх. № 33048 від 11.09.2013 р.) згідно якої він заявляв про відмову від п.3 та п.4 позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу 9560,52 грн., сплачених за товар неналежної якості, та стягнення штрафу за нього в сумі 478,02 грн. В обґрунтування позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу 9560,52 грн., сплачених за товар неналежної якості, та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 478,02 грн. позивач посилався на накладну № 520 від 08.10.2012 р. та довіреність № 127 від 08.10.2012 р.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Господарським судом було встановлено, що відмова позивача від позову в частині позовних вимог була підписана ген. директором Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Трансмаш" Мокроусовим С.Д.

Також, представником позивача 20.09.2013 р. були надані до суду письмові пояснення (вих. № 013/498 від 19.09.2013 р.) в яких він вказував, що відмова від позову в частині позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитися від позову, господарський суд відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог, оскільки ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, та припинити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу 9560,52 грн. сплачених за товар неналежної якості та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 478,02 грн. на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 24.01.2013 р. за вх. № 2865, надав клопотання про призначення експертизи. Згідно клопотання відповідач просив суд призначити у справі № 5023/5458/12 судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи є підпис виконаний на оригіналі накладної № 520 від 08.10.2012 р. біля слова "ПОЛУЧИЛ" підписом, що виконаний директором ТОВ "Електрична та тепловозна тяга" Букою Андрієм Анатолійовичем?

2. Чи міститься на оригіналі накладної № 520 від 08.10.2012 р. підпис, що виконаний директором ТОВ "Електрична та тепловозна тяга" Букою Андрієм Анатолійовичем?

Господарський суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи, вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки позивач відмовився від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу 9560,52 грн., сплачених за товар неналежної якості, та стягнення штрафу за нього в сумі 478,02 грн. на підставі накладної № 520 від 08.10.2012 р. та довіреності № 127 від 08.10.2012 р.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 01.10.2013 р. за вх. № 36229, надав клопотання про відстрочку виконання рішення суду по справі на 3 місяці відповідно до п.6 ст. 83 ГПК України у випадку задоволення позову. Дане клопотання судом долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні в частині розірвання договору поставки № 07122-Р від 20.07.2012 р. та зобов'язання відповідача повернути позивачу передплату в розмірі 89703,48 грн. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в цій частині.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Між сторонами був укладений договір поставки № 07122-Р від 20.07.2012 р. (надалі - договір).

На підставі договору та специфікації № 1 від 20.07.2012 р. відповідач зобов'язався поставити позивачу комплектуючі до гальмівного обладнання для рухомого складу залізниць, а саме: головка з'єднувальна 1а за ціною 44,4 грн. за 1 шт. з ПДВ 20 % та наконечник 1а за ціною 14,28 грн. за 1 шт. з ПДВ 20 %.

На підставі п. 5.1. договору товар повинен бути поставлений відповідачем не пізніше 10 робочих днів від дня отримання попередньої оплати згідно з п. 7.2. договору.

Відповідно до п. 7.2. договору позивач зобов'язувався оплатити відповідачу товар по цьому договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача за кожну партію товару на підставі рахунку-фактури в наступному порядку, передплата у розмірі 100 відсотків від вартості товару.

Відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № ЭТТ-172 від 03.09.2012 р. на поставку головки з'єднувальної кількістю 5500 шт. на суму 244200,00 грн. та наконечника кількістю 4500 шт. на суму 64260,00 грн. Загальна вартість товару, що повинен бути переданий складає 308460,00 грн.

Згідно з п. 7.2. договору, специфікації № 1 та на підставі рахунку № ЭТТ-172 від 03.09.2012 р. позивач платіжними дорученнями № 109 від 14.09.2012 р., № 6095 від 19.09.2012 р., № 179 від 21.09.2012 р., № 210 від 25.09.2012 р. здійснив 100 % передплату товару на загальну суму 308460,00 грн., належним чином виконавши свої зобов'язання за договором.

За таких обставин відповідно до п. 5.1. договору у відповідача виникло зобов'язання передати позивачу вищезазначений товар. Але відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав. Відповідно до накладної № ЭТТ-203 від 08.10.2012 р. позивач отримав головки з'єднувальні кількістю 3339 шт. на суму 148251,60 грн. та наконечник в кількості 2139 шт. на суму 30544,92 грн. Згідно з накладною № ЭТТ-207 від 19.10.2012 р. Позивач отримав головки з'єднувальні кількістю 900 шт. на суму 39960,00 грн. Отже, загальна вартість непереданого товару складає 89703,48 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

При цьому суд зазначає, що така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 43/308-10.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу передплату в розмірі 89703,48 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про розірвання договору поставки № 07122-Р від 20.07.2012 р. господарський суд зазначає, що п.11.1. договору було передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2012 р. Отже, на момент розгляду справи даний договір припинив свою дію. За таких обставин провадження у справі в частині розірвання договору поставки № 07122-Р від 20.07.2012 р. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В задоволенні клопотання представника відповідача про відстрочку виконання рішення суду по справі на 3 місяці суд вважав за необхідне відмовити, оскільки позивач та відповідач є комерційними підприємствами, які несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, та тим, що представник позивача проти задоволення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду по справі заперечував та вказував, що надання відстрочки відповідачу завдасть позивачу істотної матеріальної шкоди, що є не допустимим.

Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, та те, що позивач відмовився від позову в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу 9560,52 грн. сплачених за товар неналежної якості та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 478,02 грн., господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2867,07 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 78, п.1-1 та п.4 ч.1. ст. 80, 82-85, 111-28, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання повернути 9560,52 грн. сплачених за товар неналежної якості та стягнення штрафу в сумі 478,02 грн.

Припинити провадження у справі в частині розірвання договору поставки № 07122-Р від 20.07.2012 р.

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрична та тепловозна тяга" (61033, м. Харків, вул. Кисловодська, буд. 15, оф. 1, код ЄДРПОУ 34045149) повернути Приватному акціонерному товариству "Науково-виробничий центр "Трансмаш" (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 127 А, код ЄДРПОУ 30009065, р/р 2600614637 в ЛОД «Райффайзенбанк Аваль», МФО 304007) передплату в розмірі 89703,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрична та тепловозна тяга" (61033, м. Харків, вул. Кисловодська, буд. 15, оф. 1, код ЄДРПОУ 34045149) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Трансмаш" (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 127 А, код ЄДРПОУ 30009065, р/р 2600614637 в ЛОД «Райффайзенбанк Аваль», МФО 304007) 2867,07 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про відстрочку виконання рішення суду по справі.

Повне рішення складено 07.10.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.