Постанова

від 09.10.2013 по справі 822/3624/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/3624/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року 10:53м. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В.В. при секретаріКозельській А.В. за участі:представника позивача: Басистюка О.С., представника відповідача: Сурника М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпресс-М" до Хмельницької митниці Міндоходів про визнання незаконними та скасування картки відмови та рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпресс-М" звернулося до суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці Міндоходів про визнання незаконними та скасування картки відмови у митному оформленні №400060000/2013/00152 від 02.09.2013 року та рішення №400050000/2013/000088/2 від 02.09.2013 року про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги мотивує тим, що Хмельницькою митницею при оформленні товару ТОВ "Імпресс-М" безпідставно визначено митну вартість та видано картку відмови у митному оформленні, оскільки у відповідача були наявні всі документи, необхідні для визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Вважає, що твердження відповідача з приводу розбіжності в наданих документах є необґрунтованими. Одночасно із поданням митному органу МД, позивачем подано всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару, зазначену у декларації. Отже ТОВ "Імпресс-М" при подачі митної декларації (МД) вірно визначено митну вартість товар, а саме за основним методом її визначення.

Представник позивача в судовому засіданні, із врахуванням наданого уточнення позовних вимог, позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів 400050000/2013/000088/2 від 02.09.2013 року і картка відмови у митному оформленні №400060000/2013/00152 від 02.09.2013 року є такими що прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Митним кодексом України.

Одночасно представник відповідача у своєму запереченні пояснив, що під час аналізу товаросупровідних документів, поданих ТОВ "Імпресс-М" до митного оформлення товару за МД №400050000/3/014270, посадові особи митного органу встановили наявність розбіжностей та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (документи, що містять відомості про вартість страхування, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України). В зв'язку із цим, відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити, враховуючи наступне.

Судом встановлено, 02.09.2013 року з метою митного оформлення тафтингового покриття для підлоги, придбаного позивачем, відповідно до зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.11.2008р., укладеного між ТОВ "Промекспорт" та ТОВ "Імпресс-М" позивач подав до Хмельницької митниці МД №400050000/3/014270, задекларувавши митну вартість товару на рівні 41777,68 EUR, визначеної за ціною контракту, яка у гривнях складає 441955,06 грн. (виходячи з курсу 10,578736 грн. за 1 Євро на момент подачі МД). Для підтвердження заявленої у декларації митної вартості позивач надав відповідачеві такі основні документи:

- декларація митної вартості МД №400050000/3/014270 від 02.09.2013р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 12.11.2008р. №1 між компанією ТОВ "Промекспорт" (Продавець) та ТОВ "Імпресс-М" (Покупець);

- рахунок-фактура №17 від 30.08.2013 р.;

- специфікація №17 від 30.08.2013 р. до контракту №1 від 12.11.2008р.;

- накладна №17 від 30.08.2013р.;

- СМR від 21.03.2013 року №232192;

- копія експортної декларації країни відправлення від 23.03.2013 року;

- довідка-калькуляція транспортних витрат №46 від 02.09.2013р.

Згідно документів, поданих ТОВ "Імпресс-М" рівень цін склав - 2,05 та 2,10 EUR/кв.м. на загальну суму 41210,51 EUR без урахування транспортних витрат. Транспортні витрати щодо поставки вищезазначеного товару, відповідно до довідка-калькуляція перевізника на автомобіль склали 6 000 грн.

Виходячи із вищезазначеної заявленої митної вартості товару, митний платіж мав складати 88 206,55 грн. (20% від митної вартості товару).

Після вивчення зазначених вище документів, керуючись ч.3 ст.53 МК України, позивачу було запропоновано надати додаткові документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару, а саме:

1) договір поставки товарів з відстрочкою платежу №215 від 10.11.2008 року укладені заводом виробником ТОВ «Нева Тафт» та ТОВ «Промекспорт»;

2) рахунок-фактура заводу виробника ТОВ «Нева Тафт» за №761 від 30.08.2013р. на купівлю тафтингового покриття для підлого ТОВ «Промекспорт»;

3) товарна накладна за №3800 від 30.08.2013 року на отримання тафтингового покриття підлоги ТОВ «Промекспорт» від заводу виробника ТОВ «Нева Тафт»;

4) прайс-лист виробника ТОВ «Нева Тафт» затверджений Генеральним директором 01.01.2013 року;

5) прайс-лист продавця ТОВ «Промекспорт» затверджений Генеральним директором 01.05.2013 року;

6) цінова довідка Хмельницької торгово-промислової палати за №22-05\510 від 02,09.2013р. про вартість тафтингового покриття для підлоги.

Надання вищезазначених документів підтверджено супровідним листом ТОВ «Імпресс-М» за №131 від 02.09.2013 року на адресу Хмельницької митниці та записами в митній декларації МД №400050000/3/014270 від 02.09.2013р.

Проаналізувавши додатково надані документи, було встановлено, що вони належним чином і об'єктивно не підтверджують заявлену вартість товару і тому, на думку митного органу, за наданими декларантом документами встановити дійсну ціну товару по вищевказаній МД №400050000/3/014270 від 02.09.2013р. було неможливо.

За таких обставин відповідач, застосувавши другорядний метод визначення вартості товару, прийняв оспорюване рішення №400050000/2013/000088/2 від 02.09.2013 року про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару відповідно 2,2288EUR та 2,2180EUR/м.кв. товару, на загальну суму 43672,77EUR з врахуванням транспортних витрат, чим донараховано митну вартість товару на загальну суму 1895,09EUR, в зв'язку з чим митний платіж склав 92205,08 грн., що на 3998,53 грн. більше, від задекларованої позивачем суми, а також відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації №400050000/2013/00152 від 02.09.2013 року, в якій одночасно вказано про необхідність провести декларування товарів, здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до прийнятого митним органом письмового рішення.

Вважаючи протиправним рішення №40050000/2013/000088/2 від 02.09.2013 року про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні №400050000/2013/00152 від 02.09.2013 року позивач звернувся до суду, оскаржуючи дане рішення та картку відмови.

Досліджуючи правомірність зазначених вище дій та рішень відповідача, суд враховує наведене нижче.

В силу ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч.1 ст.51 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Водночас, в силу п.1 ч.3 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: ч.1 зазначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із пояснень сторін та матеріалів справи встановлено, що єдиною підставою для отримання додаткових документів від позивача для визначення митної вартості товарів була відсутність договору про вартість страхування.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 53 Митного кодексу України такий документ подається декларантом для підтвердження заявленої митної вартості тільки у разі якщо таке страхування здійснювалось.

Позивач не укладав договір страхування, тому не міг подати такий документ для підтвердження заявленої митної вартості.

Разом з тим документи які вимагав відповідач від позивача для підтвердження заявленої митної вартості і які отриманні відповідачем згідно супровідного листа позивача № 131 від 02.09.2013 року входять в перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України і можуть бути витребувані у позивача тільки за умов встановлених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, тобто у разі якщо документи зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Представником відповідача у судовому засіданні не надано пояснень та відповідних документів які б свідчили про те, що документи подані позивачем для визначення митної вартості товару згідно із переліком визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд, при вирішенні спору не бере до уваги такі підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № 400050000/2013/000088/2 від 02.09.2013 року як відомості про вартість страхування, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням, витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані із транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, оскільки Митним кодексом України не передбачено такої деталізації вартості отриманого товару при виставленні для оплати рахунку-фактури.

Суд вважає, що така деталізація вартості поставленого товару при її необхідності є правом постачальника та покупця.

Представником відповідача у судовому засіданні не надано пояснень та відповідних документів які б свідчили про те, що позивач поніс додаткові витрати на оплату вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням, витрат на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані із транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Також позивачем надані митному органу транспортні (перевізні) документи, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, як це передбачено пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України, інших вимог вказана стаття Кодексу не містить.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Представником відповідача не наведено доказів необхідності ігнорування основного методу визначення митної вартості товарів, а також інших таких методів крім резервного, підстав для його застосування немає.

Суд встановив, що відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.11.2008р. №1 між компанією ТОВ "Промекспорт" (Продавець) та ТОВ "Імпресс-М" (Покупець) поставка товару здійснюється постачальником в кількості, асортименті і цінах, обумовлених в додатках на кожну партію поставки, а оплата товару - шляхом відстрочки оплати 45 день з дати передачі товару покупцю. Покупець здійснює оплату витрат, пов'язаних із організацією доставки товару протягом 5 банківських дні з моменту виставлення рахунку-фактури.

Загальна вартість задекларованої в МД №400050000/2013/014270 партії товару складає 41210,51 ЕUR, тобто 2,05 та 2,10 EUR/кв.м.

Відповідач прийшов до висновку, що заявлена митна вартість не відповідає інформації, яка містилася у наданих документах, а саме митна вартість подібних товарів становила відповідно 2,2288 EUR та 2,2180 EUR/кв.м. товару.

Визначаючи митну вартість товару, задекларованого в МД №400050000/2013/014270, в розмірі 41210,51 ЕUR, позивач відповідно до ст.58 МК України застосував перший метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч. 1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).

В силу ч. 21 ст.58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Суд встановив, що митна вартість партії товару, задекларована позивачем в МД №400050000/2013/014270 на рівні 41210,51 ЕUR/кв.м., обумовлена сторонами зовнішньоекономічного контракту №1 від 12.11.2008 року у додатках до контракту та підтверджується поданими одночасно з цією декларацією документами, а отже, задекларовані позивачем відомості щодо митної вартості товару є об'єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Суд встановив, що підставою для винесення спірного рішення про коригування митної вартості товарів №400050000/2013/000088/2 від 02.09.2013 року слугували висновки митного органу щодо наявності розбіжностей у наданих позивачем документах щодо рівня митної вартості задекларованого товару (2,05 та 2,10 EUR/кв.м.) та рівня митної вартості подібних товарів, які були продані на експорт в Україну приблизно в тих же кількостях і на тих же комерційних умовах, час експорту яких був максимально наближений до оцінюваних товарів ( 2,2288 та 2,2180 EUR/кв.м.).

За таких обставин відповідач застосував другорядний метод визначення вартості товару (а саме резервний).

Проте, суд встановив, що відомості щодо митної вартості товару, задекларованого у МД №4000500000/2013/014270, підтверджуються документально. Позивачем до митного оформлення надано всі документи згідно до переліку та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-3 ст. 53 МК України. А наявність у митного органу інформації щодо митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів не може бути підставою для коригування митної вартості товару за умови обґрунтованого застосування декларантом основного методу визначення митної вартості.

Факт ненадання позивачем додаткових документів на вимогу відповідача в даному випадку не може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, оскільки, в силу ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю: виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Заявляючи товар до митного оформлення позивач: 1) правомірно здійснив розрахунок митної вартості; 2) подав всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МК України. В даних документах наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) вірно обрав метод визначення митної вартості товару за ціною договору; 4) до митного органу не надходила документально підтверджена офіційна інформація митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Оскільки позивач правомірно визначив митну вартість товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, то у відповідача не було підстав для прийняття спірного рішення №400050000/2013/000088/2 від 02.09.2013 року про коригування митної вартості та картки відмови в митному оформленні товару №400050000/2013/00152 від 02.09.2013 року .

Відповідач при прийнятті рішення № 400050000/2013/000088/2 від 02.09.2013 року про коригування митної вартості товарів не взяв до уваги, що Хмельницькою митницею за цим же зовнішньоекономічним контрактом № 1 від 12.11.2008 року розмитнений аналогічний товар по митній вартості яка була заявлена позивачем.

Суд також вважає неприйнятним визначення відповідача вартості товару за резервним методом із врахуванням вартості виробленої продукції на території Російської Федерації не враховуючи її реалізацію на територію України без податкової ставки податку на додану вартість, що підтверджується рахунками на реалізацію зазначеної продукції.

В силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність дій щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів №400050000/2013/000088/2 від 02.09.2013 року і картки відмови в прийнятті митної декларації №400050000/2013/00152 від 02.09.2013 року, а відтак позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що з урахуванням положень ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Конституцією України, Митним кодексом України, ст.ст. 71, 86, 158-163, 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 400050000/2013/00152 Хмельницької митниці Міндоходів від 02.09.2013 року та рішення Хмельницької митниці Міндоходів від 02.09.2013 року за № 400050000/2013/000088/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Хмельницької митниці Міндоходів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпресс-М", код ЄДРПОУ 34007365, зайво сплачені митні платежі на суму 3998 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 53 коп.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Імпресс-М" здійснені ним судові витрати в сумі 149 (сто сорок дев`ять) грн. 11 коп., підтверджені платіжним дорученням №131 від 05.09.2013року з Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 14 жовтня 2013 року о 15год. 30 хв.

Суддя /підпис/В.В. Матущак "Згідно з оригіналом" Суддя В.В. Матущак