Рішення

від 26.09.2013 по справі 308/288/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 вересня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.

суддів - Леска В.В., Чужі Ю.Г.

при секретарі - Пудак О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора міста Ужгорода на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08 квітня 2013 року по справі за позовом прокурора м.Ужгорода в інтересах держави в особі Департаменту освіти Ужгородської міської ради, Державного навчального закладу - ЗОШ I-III ступенів №8, до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про визнання частково недійсним рішення Ужгородської міської ради та Державного акту на право власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и л а :

Прокурор м. Ужгород в інтересах Держави в особі департаменту освіти Ужгородської міської ради, Державного навчального закладу - ЗОШ І-ІІІ ступенів №8, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати п. 1.2 рішення Ужгородської міської ради від 18.12.2008 № 942 «Про надання та приватизацію земельних ділянок»; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 432240, виданий 19.11.2009 ОСОБА_1, кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:20:001:0149; зобов'язати відділ Держкомзему в м. Ужгороді скасувати державну реєстрацію вказаного Державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,09 га.

Позов мотивований тим, що Ужгородською міською радою, в порушення вимог Земельного кодексу України, без попереднього вилучення у ЗОШ № 8 частини земельної ділянки, яка перебувала у її користуванні, було надано ОСОБА_1 дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,09 га., а в подальшому рішенням № 942 від 18.12.2008 було затверджено проект відведення та надано у власність земельну ділянку площею 0,09 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі вул. Г.Свободи. 19.11.2009 ОСОБА_1 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 432240.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 8 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Заступник прокурора м. Ужгорода в апеляційні скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вважає, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у ЗОШ І-ІІІ ступенів №8 відсутній державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, наведене позивачем право у неї не виникло. Крім того, позивачами пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, а посилання на те, що прокуратурі міста Ужгорода стало відомо про відповідні порушення при проведенні перевірки 10.01.2012 Головним управлінням Держкомзему у Закарпатській у зв'язку з чим, вони вважають, що строк позовної давності пропущений з поважних причин, є не обґрунтованим та не підтвердженим жодними доказами.

Проте таких висновків суд дійшов з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до ст. 87 ЗК УРСР 1970 року, який діяв на час будівництва школи № 8 в м. Ужгороді, землями міської забудови вважались землі, що забудовані або призначені для цієї мети за генеральним планом розвитку і забудови міста, які надавались у безстрокове користування за рішенням виконавчого комітету міської Ради депутатів трудящих у відповідності з генеральним планом розвитку і забудови міста. Розміри земельних ділянок для об'єктів цивільного і житлового будівництва визначались виконавчими комітетами міських Рад депутатів трудящих у відповідності з будівельними нормами і правилами (ст. 88 ЗК 1970 року).

Відповідно до ЗК України 2001 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (ст. 39 ЗК України). Підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 141 ЗК України), які проводяться у відповідному порядку (ст. 142, 149 ЗК України).

ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Ак. Корольова, № 4. За твердженням директора школи Мигалина Л.І.,ЗОШ №8 є найбільшою школою у м. Ужгороді, у ній навчаються щорічно більше 1100 учнів, має 39 класів. На спірній земельній ділянці розташований спортивний майданчик школи.

Відповідно до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 N 63, розміри земельних ділянок шкіл, що будуються, встановлюються відповідно до ДБН 360-92* "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень" (п.2.1) Додатком 1 визначено склад і площі зон земельних ділянок загальноосвітніх шкіл на одну паралель класів.

Відповідно до ДБН 360-92**, затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. N 44 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» розміри земельних ділянок шкіл на 33 класи у міських поселеннях передбачено 2,5 га.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради №574 від 30.12.1980 було дозволено розробити проектно-кошторисну документацію на будівництво середньої школи на 1176 учнів в житловому кварталі по вул. Академіка Корольова (а.с.139). Згідно Статуту середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 відділу освіти виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів в редакції від 30.01.1995 «школа має земельну ділянку, площею 2,9 га. де розміщені спортивний та географічний майданчик, зал відпочинку, господарські будівлі тощо» (п.5.7 Статуту) (а.с.167-169). Площа земельної ділянки 29124 кв. м. вказана і у новій редакції Статуту школи, затвердженій 25.03.2009 (п. 5.6.) (а.с. 141-166).

Рішенням Ужгородської міської ради «Про надання та приватизацію земельних ділянок» №140 від 26.12.2006 (п. 3.34) ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 надано дозвіл на підготовку матеріалів інвентаризації земельної ділянки площею 2,9124 га в м. Ужгороді, вул. Ак. Корольова, 4 (а.с.8, 135).

Генеральний план (схема) земельної ділянки по вул. Ак Корольва в„– 4 було складено 03.05.2007 (а.с.184). Проте згідно ситуаційного плану, виконаного у січні 2011 року (а.с.181), площа земельної ділянки становить 2,6260 га.

Рішенням Ужгородської міської ради від 03.06.2011 № 179 «Про регулювання земельних відносин» ЗОШ № 8 надано дозвіл на складання технічної документації землеустрою, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою площею 2, 6260 га. (а.с.138).

В той же час, рішенням Ужгородської міської ради від 11.07.2008 №773 (п. 2.35) ОСОБА_1 надано дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,09 га для індивідуальної житлової забудови по вул. Г.Свободи в м. Ужгороді (а.с.9). Товариством «Терра Капітал» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 110-134), та рішенням Ужгородської міської ради № 942 від 18.12.2008 було затверджено проект відведення та надано у власність земельну ділянку площею 0,09 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі вул. Г.Свободи (а.с.10). Цим же рішенням було надано у власність земельну ділянку площею 0,09 га. ОСОБА_5 19.11.2009 ОСОБА_1 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 432240 (а.с.12), і згідно плану меж земельної ділянки від точки «Б» до точки «В» вказано земля ЗОШ № 8.

Вказуючи, що у ЗОШ І-ІІІ ступенів №8 відсутній державний акт на право постійного користування земельною ділянкою і наведене позивачем право у школи не виникло, суд першої інстанції, в той же час, посилається на те, що, оскільки ЗОШ № 8 є суміжним землекористувачем, у матеріалах проекту відведення земельної ділянки наявний висновок ЗОШ №8 про добровільну відмову від частини земельної ділянки площею 900 кв.м. та відсутність заперечень щодо її передання ОСОБА_1 у власність, і ця заява належним чином оформлена у відповідності до п. «а» ст.ст. 140,141 ЗК України. Також в матеріалах технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку надану ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, міститься Акт встановлення (відновлення) на місцевості (в натурі) та погодження меж земельної ділянки. Вказаний акт підписаний всіма суміжними користувачами, зокрема: Ужгородською міською радою, гр. ОСОБА_5, ЗОШ №8 (підпис директора школи скріплений гербовою печаткою школи).

Проте директор, як керівник державного навчального закладу, не є особою, уповноваженою на складання заяви про добровільну відмову від постійного користування земельною ділянкою. Відповідно до ст. 142 ЗК України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки, на підставі якої власник земельної ділянки приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідний передбачений законом порядок дотримано не було, рішення про припинення права ЗОШ № 8 користування земельною ділянкою Ужгородська міська рада не приймала. В справі відсутні рішення будь-якого органу про припинення права користування чи вилучення частини земельної ділянки з користування ЗОШ № 8.

Як вбачається з викопіювання плану міста по вул. Ак. Корольова (а.с. 171) земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків по вул. Генерала Свободи у місці розташування спірної земельної ділянки - не передбачені.

А отже, генеральним планом населеного пункту або детальним планом території, не передбачено будівництво житлового будинку у визначеному ОСОБА_1 місці, а рішення органу місцевого самоврядування про надання такої земельної ділянки суперечить вимогам Закону України «Про планування і забудову територій», Закону України «Про основи містобудування», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Державним будівельним нормам та Державним санітарним правилам і нормам.

Крім того, відповідно до збірного кадастрового плану земельної ділянки Ужгородської ЗОШ № 8, земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 включені до земельної ділянки по вул. Ак.Корольова, визначеної Генеральним планом, внаслідок чого площа земельної ділянки, що залишається у користуванні ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8, становить 2,4488 га (а.с.182). На земельній ділянці, переданій у власність ОСОБА_5, збудовано котельню для забезпечення теплопостачання ЗОШ № 8 та НВК «Первоцвіт» (а.с.179).

Таким чином, на момент прийняття Ужгородською міською радою рішення про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,09 га для індивідуальної житлової забудови по вул. Г.Свободи в м. Ужгороді, ця земельна ділянка не була вільною, з користування ЗОШ № 8 не вилучалась, а тому таке рішення органу місцевого самоврядування суперечить закону.

Відповідні порушення вимог земельного законодавства були виявлені за результатами перевірки законності надання Ужгородською міською радою земельної ділянки ОСОБА_1, проведеної державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Закарпатської області, та зафіксовані в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.01.2012 р (а.с.11). Відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить здійснення державного контролю у частині, зокрема, додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Таким чином, позиція суду першої інстанції, що державним інспекторам з контролю за використанням та охороною земель не надано повноважень проводити перевірки «з питань законності надання органами місцевого самоврядування земельних ділянок фізичним та юридичним особам», не відповідає зазначеному Закону.

Оскільки порушення вимог земельного законодавства були виявлені у січні 2012 року, прокурором не було пропущено визначений ст. 257 ЦК України строк звернення до суду.

Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки, яка використовується школою, у приватну власність, та повернення ЗОШ № 8 м. Ужгорода землі, яка вибула з її користування незаконно. Відповідна позиція викладена в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013, справа № 6-92цс13.

В даній справі позивач довів, що відповідач ОСОБА_1, не зважаючи на виданий їй державний акт на право власності не земельну ділянку, не набула права власності на неї у встановленому законодавством порядку, оскільки спірна земельна ділянка вибула із користування ЗОШ № 8 без дотримання закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки п. 1.2 рішення Ужгородської міської ради від 18.12.2008 № 942 «Про надання та приватизацію земельних ділянок» суперечить актам цивільного законодавства, його слід визнати незаконним та скасувати

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Як вказано у постановах Верховного Суду України від 22.05.2013 № 6-33цс13 та від 19 червня 2013 № 6-57цс13 Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Статтею 140 ЗК України встановлено перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку для випадків, коли право власності набуто в установленому законом порядку. Проте відповідач набула права власності на земельну ділянку на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, а тому Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1, слід визнати недійсним.

Прокурором також було заявлено вимогу зобов'язати відділ Держкомзему в м. Ужгороді скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,09 га. Проте така вимога не може бути задоволена у цій справі. Відділ Держкомзему в м. Ужгороді відповідачем не було зазначено. Цей орган не було залучено до участі у справі і судом першої інстанції.

Зважаючи на викладене, через неправильне застосування норм матеріального права рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у відповідності до п. 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, яким позов слід задовольнити частково - визнати незаконним та скасувати п. 1.2 рішення Ужгородської міської ради від 18.12.2008 № 942 «Про надання та приватизацію земельних ділянок» та визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Департаменту освіти Ужгородської міської ради - задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08 квітня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов прокурора м. Ужгорода - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати п. 1.2 рішення Ужгородської міської ради від 18.12.2008 № 942 «Про надання та приватизацію земельних ділянок».

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,09 га. серії ЯЕ № 432240, виданий 19.11.2009 ОСОБА_1, кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:20:001:0149.

У задоволенні позову в частині зобов'язання відділу Держкомзему у м. Ужгороді скасувати державну реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,09 га. серії ЯЕ № 432240, виданого 19.11.2009 ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча

Судді