Постанова

від 26.09.2013 по справі 911/3094/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. Справа№ 911/3094/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області

на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2013 р. про відмову у прийнятті позовної заяви

у справі № 911/3094/13 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області

до Спеціалізованої медико-санітарної частини №16, м. Чорнобиль Київської області

про стягнення 2 606,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 р. Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Спеціалізованої медико-санітарної частини №16, м. Чорнобиль Київської області про стягнення 2 606,59 грн. завданої шкоди внаслідок переплати пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з недостовірними даними про заробітну плату та розбіжностями в сумі заробітної плати в довідці №103 від 16.05.2006 р., виданої відповідачем для обчислення пенсії Ігнатенко Л.В., останній нараховано та виплачено пенсію за період з 01.06.2006 р. по 28.02.2011 р. в більшому розмірі ніж фактично повинно бути виплачено, внаслідок чого позивачу заподіяно шкоду в розмірі 2606,59 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2013 р. у справі №911/3094/13 відмовлено у прийнятті позовної заяви та повернуто позивачу управлінню Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області позовну заяву до спеціалізованої медико-санітарної частини №16 про стягнення 2 606,59 грн. разом з доданими до неї матеріалами.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для розгляду до Господарського суду Київської області.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала не відповідає нормам чинного законодавства, так як в його мотивувальній частині мала місце вибірковість у дослідженні та прийнятті до уваги окремих положень законодавства.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації від 28.02.2013 р. № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим працівником адресата.

Отже, зазначені відмітки є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Аналогічна позиція, також викладена в п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009 р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

Приймаючи до уваги наявність на ухвалі від 12.09.2013 р. штампу канцелярії господарського суду про відправку процесуальних документів учасникам судового процесу, п'ятнадцятиденний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи та клопотань про продовження строку розгляду справи, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення апеляційної скарги по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з наступних підстав.

Місцевий господарський суд виходив з того, що спір у справі не виник з господарських відносин сторін, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, відповідно зазначений спір не підлягає розгляду в господарських судах України, а тому з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України відмовив у прийнятті позовної заяви.

Однак з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він зроблений з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

У відповідності до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ господарським судам визначена у ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» із змінами і доповненнями роз'яснено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

При цьому, у пункті 17 вказаної постанови визначено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність;

б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

В даному випадку позивач просить стягнути з відповідача саме збитки, спричинені переплатою пенсії, внаслідок видачі відповідачем довідки №103 від 16.05.2006 р. з недостовірними даними про заробітну плату та розбіжностями в сумі заробітної плати для обчислення пенсії Ігнатенко Л.В. Отже, при вирішенні даної справи слід керуватися, в тому числі, положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 224 ГК України саме учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують їх.

Таким чином, спір у даній справі виник з цивільно-правових відносин, пов'язаних з відшкодуванням збитків, не має ознак справи адміністративної юрисдикції, склад учасників відповідає приписам ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а тому підвідомчий господарським судам.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду про відмову у прийнятті позовної заяви підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на розгляд Господарського суду Київської області.

У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з числа зазначених у ч. 7 ст. 106 ГПК України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 09.08.2013 р. у справі № 911/3094/13 скасувати.

3. Справу № 911/3094/13 передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Гончаров С.А.

Яковлєв М.Л.