Рішення

від 11.10.2013 по справі 624/606/13-ц

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/606/13-ц

№ провадження 2/624/205/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Кегичівка 11 жовтня 2013 року

Кегичівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого-судді Рибальченко Р.І.

при секретарі Проскурні Л.М., Гармаш О.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в с.Кегичівка справу за позовом ОСОБА_1, в особі представника позивача ОСОБА_2, до приватного сільськогосподарського підприємства імені Щорса про розірвання договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди землі, в якій зазначає, що 01.02.2007 року між ним та ПСП ім.Щорса було укладено договір оренди землі №21. Відповідно до даного договору ОСОБА_1 передав ПСП ім.Щорса в оренду земельну ділянку площею 6,43 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області та належить позивачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №769261, виданого Павлівською сільською радою Кегичівського району Харківської області. ПСП ім.Щорса, на думку позивача, постійно ухиляється від виконання умов Договору та вимог законодавства щодо договорів даного виду, а саме: не проводить перерахунку орендної плати за договором, виплату орендної плати здійснює без необхідних документів, виплата орендної плати здійснюється не в повному обсязі. Орендна плата на рік складає 1600 кг зерна, 150 кг соняшнику, 100 кг цукру. Договором не встановлено грошової оцінки розміру орендної плати. Відповідач не надавав позивачу первинних бухгалтерських документів на отриману ним продукцію, що виплачувалася в рахунок орендної плати із зазначенням кількості та вартості отриманої продукції. Запит про отримання таких відомостей за 3 роки відповідач проігнорував. Крім того, відповідач не надавав позивачу сертифіката якості продукції, що позбавило його можливості реалізувати частину продукції через торгівельну мережу. Виплата орендної плати здійснювалася не в повному обсязі, а саме: соняшник та цукор видавалися у розмірі 50 % від кількості, яка вказана у Договорі. Позивач не може це довести, так як відповідач не надавав йому первинних документів на продукцію. У зв'язку з цим він просив витребувати у відповідача такі відомості. Враховуючи, що відповідач порушував умови договору, то позивач не мав можливості контролювати виконання умов договору щодо повноти сплати орендної плати та відповідності її розміру вимогам діючого законодавства, а також, що порядок розрахунків, якого притримується відповідач, не дає можливості реалізовувати надлишки сільськогосподарської продукції. Внаслідок цього позивач зазнав збитків. Тому позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 01.02.2007 року №21, укладений між ним та ПСП ім.Щорса.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав і доповнив, що він має земельну ділянку (пай) площею 6,7 га. Директор ПСП «Щорса» Ніценко Д.Я. орендну плату повністю не сплачує. Так він з моменту укладення договору оренди видає лише 50 кг цукру, 50% соняшнику, зернові видає повністю. При цьому відповідач документи на продажу не видає. Коли звертався за будь - чим, крім орендної плати, відмовляє в усьому. З скаргами на дії відповідача не звертався, письмово йому претензії не пред»являв. За отриману продукцію по договору оренди розписувався у відомостях. Чи утримували з його доходів по орендній платі податок, йому невідомо. Вважає, що він повинен сплачувати податки з своїх доходів. Відповідач безкоштовно йому орав город, але не культивував і не сіяв. Також відповідач давав йому безоплатно 2 тони силосу та 4 тюки соломи. Основна його претензія до відповідача по договору оренди полягає в тому, що відповідач йому не додає 50 кг цукру та 75 кг соняшнику. Позивач не заперечує, що в договорі оренди не передбачено видавати йому документи на отриману продукцію. Доказів того, що йому відповідач видавав в рахунок орендної плати засмічену продукцію в нього немає.

Представник позивача в суді позов підтримав і доповнив, що позивач уклав договір оренди землі з відповідачем, передав йому землю і останній повинен його виконувати: виплачувати орендну плату. Позивач виконав умови договору і може вимагати його виконання. Відповідач позивачу виплачує орендну плату не повністю: не видає 100% цукру та насіння соняшнику, зерно видає неякісне. Також відповідач не видавав орендодавцю при виплаті орендної плати документи, щоб позбавити останнього пред»явити претензії про неналежну якість продукції. Відсутній сертифікат якості. Зернові мали домішки. Відсутність документів не дали можливості пред»явити претензії відповідачу. В договорі оренди не вказано вартість орендної плати в грошах. Є нормативні документи, що орендна плата повинна обліковуватися в грошах. Орендар повинен перераховувати в грошах, вести облік, розраховувати собівартість продукції. Орендна плата повинна рахуватися по середній собівартості. Орендар ухиляється від виконання своїх обов»язків. Орендар не надає документи, дані про вартість, довідку про середню вартість, про якість. В договорі оренди не вказано про обов»язок видавати документи, але це є в нормативно-правових документах. Те, що відповідач видавав безкоштовно позивачу силос, солому, то це не передбачено договором і він може брати на себе будь-які зобов»язання.

В 2007 році в договорі оренди грошова оцінка відсутня, що унеможливлює проводити індексацію орендної плати . Не дивлячись на звернення до відповідача, він не надав документи про видачу орендної плати, чим порушив Закон України «Про захист прав споживачів». Тому неможливо довести, що продукція низької якості. Ціни, за якими відпускається продукція, відповідачем завищена до 30%. Відповідач порушив умови договору оренди і законодавство, тому він просить розірвати договір оренди між сторонами.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди землі з тих причин, що він не повністю отримував орендну плату, йому не видавалися документи на отриману продукцію. З цим не можна погодитися , так як позивач щороку отримував повністю в рахунок орендної плати продукцію, передбачену договором. Договір виконується як передбачено. Є відомості на видачу продукції, по яких отримував орендну плату і позивач. Договір оренди землі не містить даних про необхідність видавати орендодавцю документи. З виданої продукції ПСП «Щорса» щорічно сплачує податок з доходів фізичних осіб.

Крім того, в судовому засіданні досліджені письмові докази по справі: копія Державного акту серія Р2 №769261, про право приватної власності на землю на ім.»я ОСОБА_1, що йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 6,4334 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради.( а.с.9-10).

З договору оренди землі №21 від 01.09.2007 року вбачається, що він укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПСП ім.. Щорса, предметом якого є земельна ділянка площею 6,43 га . Договір укладено на 15 років. Орендна плата вноситься орендарем в натуральній формі. Розмір орендної плати на рік складає 1600 кг зерна, 150 кг соняшнику, 100 кг цукру. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється автоматично (без додаткової угоди) та індексується відповідно до офіційно встановленого індексу індексації. До розміру орендної плати також включається сума прибуткового податку, яка не виплачується Орендодавцеві, а перераховується Орендарем до бюджету згідно «Інструкції про прибутковий податок з громадян». Орендна плата вноситься протягом року не пізніше 31 грудня. Передача продукції в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами. Договір підписаний сторонами, проведено державну реєстрацію 12.05.2008 року за №040869600231.(а.с.26-27).

Судом також досліджено в суді відповідь представника позивача на заперечення відповідача. Незважаючи на те, що позивач та його представник просять про розірвання договору оренди землі №21 від 01.02.2007 року, у відповіді на заперечення мове йде про договір оренди №23.

З довідки начальника відділу Держземагенства у Кегичівському районі Харківської області вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6323183700:10:001:0007, наданої у власність ОСОБА_1 в 2010 та в 2011 роках становила 87327,26 грн.; в 2012 році становила 153346,68 грн. (а.с. 108 ).

В суді досліджені копії документів, якими оформляється передача продукції в рахунок орендної плати орендодавцям ПСП ім. Щорса, в тому числі і ОСОБА_1 (а.с. 60-82). В суді виявлено, що проти прізвища позивача на кожному документі є підписи про отримання продукції та отримання послуг.

Судом досліджено розрахунки нарахування орендної плати за земельний пай ОСОБА_1 за 2010-2012 роки (а.с.83-85) та (а.с. 105-107 ). Суд приймає до уваги розрахунки на а.с,105-107, що підписані головним бухгалтером та директором ПСП Щорса, підписи завірені печаткою і які свідчать, що в 2010 році ОСОБА_1 після вирахування податку з фізичних осіб повинен отримати орендної плати на суму 2226,84 грн. Фактично йому нараховано орендної плати 3028,5 грн., з якої утримано податок з фізичних осіб 454,28 грн.; до видачі йому належало 2574,23 грн. З позивача ж утримано в рахунок податку з фізичних осіб 50 кг насіння соняшнику та 50 кг цукру на суму 446,5 грн. Розрахунок свідчить, що в 2010 році орендодавець фактично одержав орендної плати 2582 грн., що більше на 355,16 грн. порівняно з 2226 грн.84 коп., які дорівнюють 3% нормативної грошової оцінки землі, а також, що орендарем за свій рахунок доплачено за орендодавця 7,78 грн. податку з фізичних осіб.

В 2011 році ОСОБА_1 після вирахування податку з фізичних осіб повинен отримати орендної плати на суму 2226,84 грн. Фактично йому нараховано орендної плати 3177,36 грн., з якої утримано податок з фізичних осіб 476,6 грн.; до видачі йому належало 2700,76 грн. З позивача ж утримано в рахунок податку з фізичних осіб 50 кг насіння соняшнику та 50 кг цукру на суму 412 грн. Розрахунок свідчить, що в 2011 році орендодавець фактично одержав орендної плати 2765,36 грн., що більше на 538,52 грн. порівняно з 2226,84 грн., які дорівнюють 3% нормативної грошової оцінки землі, а також, що орендарем за свій рахунок доплачено за орендодавця 64,6 грн. податку з фізичних осіб.

В 2012 році ОСОБА_1 після вирахування податку з фізичних осіб повинен отримати орендної плати на суму 3910,34 грн. Фактично йому нараховано орендної плати 4393,92 грн., з якої утримано податок з фізичних осіб 659,09 грн.; до видачі йому належало 3734,83 грн. З позивача ж утримано в рахунок податку з фізичних осіб 50 кг насіння соняшнику та 50 кг цукру на суму 530 грн. Розрахунок свідчить, що в 2012 році орендодавець фактично одержав орендної плати 5641 грн., що більше на 1730,66 грн. порівняно з 3910,34 грн., які дорівнюють 3% нормативної грошової оцінки землі, а також, що орендарем за свій рахунок доплачено за орендодавця 129,09 грн. податку з фізичних осіб.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 01.02.2007 року між сторонами по справі було укладено договір оренди землі №21. Відповідно до даного договору оренди землі вбачається, що він укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПСП ім.. Щорса, предметом якого є земельна ділянка площею 6,43 га . Договір укладено на 15 років. Орендна плата вноситься орендарем в натуральній формі. Розмір орендної плати на рік складає 1600 кг зерна, 150 кг соняшнику, 100 кг цукру. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється автоматично (без додаткової угоди) та індексується відповідно до офіційно встановленого індексу індексації. До розміру орендної плати також включається сума прибуткового податку, яка не виплачується Орендодавцеві, а перераховується Орендарем до бюджету згідно «Інструкції про прибутковий податок з громадян». Орендна плата вноситься протягом року не пізніше 31 грудня. Передача продукції в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами. Договір підписаний сторонами, проведено державну реєстрацію 17.03.2008 року за №040869600231. (а.с.26-27). Розрахунки нарахування орендної плати за земельний пай ОСОБА_1 за 2010-2012 роки вказують на те, що він повинен був отримати в 2010 році орендної плати на суму 2226,84 грн., а фактично отримав на суму 2582 грн.; в 2011 році він повинен був отримати орендної плати на суму 2226,84 грн., а фактично отримав на суму 2765 грн.36 коп.; в 2012 році він повинен був отримати орендної плати на суму 3910,34 грн., а фактично отримав на суму 5641 грн. (а.с. 105-107).

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 отримано орендну плату по договору оренди землі №21 повністю, що частково визнав в суді позивач, підтверджується письмовими доказами, даслідженими в суді. Позивач в суді стверджував, що орендар з моменту укладення договору оренди видає лише 50 кг цукру, 50% соняшнику, зернові видає повністю. як орендну плату кожного року. Відомості на видачу соняшнику в рахунок орендної плати по земельному паю за 2010-2012 роки спростовують пояснення позивача, що він отримав 50% соняшнику як орендну плату, тобто 75 кг. В даних відомостях вказано, що він отримав по 100 кг насіння сонящнику: за 2010 рік - а.с. 71 об., за 2011 рік - а.с.81, за 2012 рік - а.с.62. Також в суді доведено, що 50 кг насіння соняшнику та 50 кг цукру утримано на сплату податку з фізичних осіб.

При цьому суд приймає до уваги, що позивач, отримав орендну плату, яка є не меншою 3% від нормативної вартості його землі.

Представник позивача в позові вказує, що відповідач не проводить перерахунку орендної плати за договором, виплату орендної плати здійснює без необхідних документів, виплата орендної плати здійснюється не в повному обсязі. Орендна плата на рік складає 1600 кг зерна, 150 кг соняшнику, 100 кг цукру. Договором не встановлено грошової оцінки розміру орендної плати. Відповідач не надавав позивачу первинних бухгалтерських документів на отриману ним продукцію, що виплачувалася в рахунок орендної плати із зазначенням кількості та вартості отриманої продукції.

Суд вважає, що в суді позивач та його представник не навели доказів, що їх вимоги обгрунтовані та відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про оренду» орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Договором оренди землі між сторонами №21 передбачено орендна плата в натуральній формі: 1600 кг зерна, 150 кг соняшнику, 100 кг цукру, з урахуванням, що 50 кг насіння соняшнику та 50 кг цукру утримано на сплату податку з фізичних осіб, виплачена протягом 2010-2012 років повністю.

Видача орендної плати оформлена відповідачем письмово, на що вказують відомості на видачу продукції в рахунок орендної плати, які підписані директором ПСП ім. Щорса та є підписи орендодавців, зокрема і ОСОБА_1, про отримання орендної плати.(а.с.60-82). Надання позивачу первинних бухгалтерських документів на отриману ним продукцію, що виплачувалася в рахунок орендної плати із зазначенням кількості , якості та вартості отриманої продукції, договором оренди не передбачена.

Представник позивача вказує на необхідність проведення розрахунків вартості продукції, яка передавалася в рахунок орендної плати, за середньою собівартістю з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 672, якою установлено, що перерахунок обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову проводиться виходячи з фактичної собівартості визначених договором видів продукції, робіт (послуг), яка склалася в господарстві за минулий рік, відповідно до Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. N 452. При цьому суд приймає до уваги , що постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. N 452 втратила чинність 16.05.2002 року. Крім того, суд вважає, що в зв»язку з тим, що відповідач повністю розрахувався з позивачем відповідно до договору оренди землі №21 в натуральній формі плати за оренду земельної ділянки, то не виникало необхідності по даному договору проводити перерахунок натуральної форми плати у грошову.

Суд прийшов до висновку, що відповідач вірно проводить розрахунки враховуючи ринкову вартість, так як відповідно до ст.39 п.п 1.1. Податкового кодексу України податковий контроль за трансфертним ціноутворенням передбачає коригування податкових зобов'язань платника податків до рівня податкових зобов'язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансовим умовам, які мали місце під час здійснення зіставних операцій, передбачених цією статтею, сторони яких не є пов'язаними особами. Як свідчить розрахунок ПСП ім Щорса нарахування оренної плати позивачу податок з фізичних осіб сплачено до бюджету згідно з ст.39 п.п 1.1., ст. 167 п.1, ст.168 п..п 1.1 Податкового кодексу України .

При цьому суд приймає до уваги, що позивач отримав орендну плату, яка є не меншою 3% від нормативної вартості його землі.

Суд не погоджується з думкою представника позивача, що відповідач, при проведенні розрахунку по договору оренди землі №21 від 01.02. 2007 року порушив вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України, Законом «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.4 ст.31 Закону України «Про оренду землі» розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Судом не встановлено невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», умови договору теж виконані.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України : «Кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.»

Керуючись ст.ст. 10,11, 209,212,214-215,218 ЦПК , ст.ст.12, 16, 525 ЦК України, Законом України «Про оренду землі»,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В позові ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі №21 від 01.02.2007 року, який укладено між ним та приватним сільськогосподарським підприємством ім. Щорса на земельну ділянку площею 6,43 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення віддруковано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення складений 16.10.2013 року.

Суддя Р.І. Рибальченко