Ухвала

від 10.10.2013 по справі 822/3256/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3256/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Никифоренко В.І., представник на підставі довіреності

відповідача - Приліпко В.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Полуботкін" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання рішень протиправними та їх скасування , -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року приватне підприємство «Полуботкін» звернулось з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, Міністерства доходів і зборів України про визнання рішень протиправними та їх скасування.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року закрито провадження у частині визнання протиправними рішення ДПС у Хмельницькій області № 1970/10/10-218 від 18.02.2013 року та рішення ДПС України №4345/6/10-2215 від 21.03.2013 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що позивач є землекористувачем , а тому повинен сплачувати земельний податок.

Представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову перевірку ПП "Полуботкін" з питання неподання податкового розрахунку земельного податку за 2010 р., податкової декларації з плати за землю за 2011-2012 роки та несплати земельного податку за 2010-2012 роки.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №3002/15333468754 від 19.12.2012 р. про результати документальної позапланової перевірки приватного підприємства "Полуботкін" з питання неподання до Кам'янець-Подільської ОДПІ податкового розрахунку за 2010 рік, податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011-2012 роки та несплати земельного податку за 2010-2012 роки".

Вказаним актом встановлено, що земельний податок за 2010-2012 роки, в які плата за землю не сплачувалась, а земельні ділянки не використовувались ПП "Полуботкін" дорівнює 72348,71 грн. Так суб'єктом господарювання "Полуботкін" не подано податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік, чим порушено ст. 14 Закону України "Про плату за землю" та податкової декларації плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011-2012 роки, чим порушено п. 286.2 ст. 286 розділу ХІІІ "Плата за землю" Податкового Кодексу України.

В подальшому на підставі вищезазначеного акту перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000251543 від 15.01.2013 року про нарахування грошового зобов'язання із земельного податку в сумі 66717,95 грн. та 13570,25 грн. штрафних санкцій і № 0000261543 від 15.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб, за штрафними санкціями на суму 3060 грн.

28.01.2013 року позивачем було направлено скаргу. Рішенням ДПС у Хмельницькій області від 18.02.2013 року було частково задоволено скаргу позивача:

- скасовано податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ №0000251543 від 15.01.2013 р. в сумі 3110,24 грн. застосованої штрафної (фінансової санкції);

- скасовано податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ №0000261543 від 15.01.2013 р. в сумі 850 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, і не задоволено скаргу ПП "Полуботкін" у певній частині.

Рішенням № 4345/6/10-2215 від 21.03.2013 року ДПС України про результати розгляду повторної скарги попередні рішення залишені без змін.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції вказав, що оскільки позивач не є державною або комунальною власністю, договір оренди не укладався, акт на право власності або на право постійного користування земельною ділянкою не видавався і не реєструвався, тому й не існує узгоджених податкових зобов'язань по платі за землю до укладання та реєстрації договору оренди землі, до видачі свідоцтва про право власності або акту на право постійного користування землею, отже, не можуть застосовуватися санкції передбачені ст.ст. 109, 120, 123 ПК України, тому підприємство у даному випадку не зобов'язано самостійно обчислювати та сплачувати земельний податок за відсутності земельного правочину, який зобов'язує платника земельного податку самостійно обчислювати його розмір та сплачувати до не встановленого правочином органу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

15.01.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000251543, яким збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 80288, 20 грн., з яких 66717, 95 грн. за основним платежем та 13570,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення №0000261543, яким збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3060 грн.

Так, вказані повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки №3002/15333468754 від 19.12.2012 року, в якому зроблено висновок, що земельний податок в сумі 72348,71 грн. за 2010-2012 роки не сплачувався, при цьому земельні ділянки використовувались ПП «Полуботкін», також зазначено, що вказане порушення тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання (за 2010-2012 роки). В акті перевірки також вказано, що суб'єктом господарювання "Полуботкін" не подано податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік, чим порушено ст. 14 Закону України "Про плату за землю" та податкової декларації плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011-2012 роки, чим порушено п. 286.2 ст. 286 розділу ХІІІ "Плата за землю" Податкового Кодексу України.

Рішенням Державної податкової служби у Хмельницькій області №1970/10/10-218 від 18.02.2013 року скасовано податкове повідомлення-рішення №0000251543 від 15.01.2013 року в сумі 3110,24 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000261543 від 15.01.2013 року в сумі 850 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції.

Так, згідно зі ст. 18 Закону України "Про плату за землю", платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш ніж за два попередні роки. Той же самий строк (два останніх роки) застосовується при перегляді неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (вказана норма узгоджується з п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

За таких обставин зобов'язання по земельному податку (або орендної плати) в 2010 році в сумі 16954,13 грн. не повинно стягуватись так як у 2013 році закінчився строк давності сплати останнього за 2010 р., оскільки податкове повідомлення-рішення винесено 15.01.2013 року.

Крім того, пунктом 7 підрозділ 10 розділу ХІХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Тобто в даному випадку податковий орган не повинен був нарахувати штрафну санкцію за ставкою 25 % за несплату земельного податку за 2010 рік в сумі 4238,53 грн. за правилами Податкового Кодексу України, який ще не діяв в 2010 році.

Стаття 125 Земельного Кодексу України визначає, що право власності й право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання його власником чи користувачем документа, який засвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, а також його державної реєстрації. Таким документом є державний акт, тобто, одержання акта є моментом, починаючи з якого власники землі й землекористувачі стають платниками земельного податку.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (що включає дані реєстрації права власності, права користування землею і договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель), а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Обов'язок з ведення земельного кадастру покладено на Державний комітет по земельних ресурсах.

Відповідно до п.286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

В силу п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Відповідно до частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскільки державний акт на право власності, постійного користування земельною ділянкою не видавався, договір оренди не укладався, тому немає офіційного документу за даними державного земельного кадастру, який узгоджував би суму плати за землю, між сторонами ще не укладеного договору оренди між ПП "Полуботкін" та районною державною адміністрацією, у зв'язку з цим податковий орган перевіряв правовідносини, грошові зобов'язання за якими ще не узгоджені сторонами договору.

Крім того суд першої інстанції вірно вказав, що так як не було даних з державного земельного кадастру щодо використання земельних ділянок позивачем, а тому при обчисленні наявного податкового зобов'язання було застосовано дані по площах земельної ділянки з розрахунків МБТІ, що не передбачено чинним законодавством. Також відповідачем помилково використано загальну площу багатоповерхових об'єктів нерухомого майна, які в дійсності займають значно меншу площину на поверхні, в порівнянні з загальною площею всіх будівельних поверхів, наведених в розрахунку за актом перевірки, так як у даному випадку слід застосовувати показних площі, який займають дані об'єкти нерухомості на землі, а не розмір їх загальної площі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно скасовано податкові повідомлення-рішення, оскільки правомірність їх прийняття не підтверджено під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 жовтня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.