Ухвала

від 08.10.2013 по справі 2а-1472/12/0170/3

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/42450/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 у справі № 2а-1472/12/0170/3

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський-2006"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку, спонукання до виконання певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство в судовому порядку оскаржило дії Державної податкової інспекції та висновок останньої щодо відмови у привласненні позивачу статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, а також просить зобов'язати відповідача видати довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України та п. 308.6 ст. 308 Податкового кодексу України, оскільки складаючи висновок про відмову Товариству у підтверджені статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку (далі - ФСП), Державна податкова інспекція діяла понад передбачений законом спосіб здійснення власних повноважень.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.

Скориставшись своїм правом на касаційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій поставлено питання скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, що підтверджується свідоцтвом № 2000011873 Серії НБ № 027874, виданим Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією, який у період з 2008 по 2010 роки був зареєстрований як платник ФСП, 31.01.2011 подав до органу державної податкової служби податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за 2011 рік та інші документи у відповідності до вимог Податкового кодексу України для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку. Відповідачем висновком було відмовлено Товариству у привласненні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на підставі того, що позивач на момент представлення документів для придбання статусу платника податку має податковий борг з доходів фізичних осіб у сумі 211 429,73 грн., що відповідно до п. 301.6 ст. 301 Податкового кодексу України є підставою для відмови у реєстрації як платника вказаного податку.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що Товариство звернулось до державного контролюючого органу щодо підтвердження статусу платника податку, а не із заявою про реєстрацію платника ФСП, оскільки позивач був платником вказаного податку у попередні періоди. А виявлення за результатами документальної перевірки факту недотримання платником податку вимог ст. 301 Податкового кодексу України може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації у якості платника фіксованого сільськогосподарського, а не відмови у видачі довідки про набуття або підтвердження статусу платника ФСП. При цьому суди зазначили, що доказів на підтвердження наявності у позивача саме податкового боргу відповідачем не надано.

Порядок набуття та підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку встановлено ст. 308 Податкового кодексу України. Зокрема, для набуття або підтвердження статусу платника цього податку особа має подати відомості (довідку) про земельні ділянки із зазначенням кожного документа, який встановлює право власності/користування кожною земельною ділянкою.

Відповідно до абз. "б" пп. 308.6.2 п. 308.6 ст. 308 Податкового кодексу України реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником ФСП скасовується, зокрема, за рішенням контролюючого органу у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень ст. 301 гл. 2 р.цього Кодексу. При цьому такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Зокрема, не може бути зареєстрований як платник ФСП суб'єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 301.6.3 п. 301.6 ст. 301 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів того, що сума 211 429,73 грн. є узгодженою та має статус податкового боргу.

З огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів законності свого рішення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи органа податкової служби, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 у справі № 2а-1472/12/0170/3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К Голубєва

А.О. Рибченко