Ухвала
від 16.10.2013 по справі 2а-27066/10/0570
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року справа №2а-27066/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Іллінові О.Є.

з участю представників відповідача Воробйової С.Г., Басс А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року по адміністративній справі №2а-27066/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпаливо» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійними рішень про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпаливо» звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000172240/0-5270/10/223013 та №0000182240/0-5879/10/22-013 від 25.02.2010р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 02.02.2010р. по 12.02.2010р. відділом контролю за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності ДПІ у Київському районі м. Донецька була проведена перевірка виконання контракту №272 від 27.02.2009р., укладеного між ТОВ «Донпаливо» та фірмою «ML TRADE LLP» (Великобританія), якою встановлена протермінована дебіторська заборгованість і зафіксовані порушення термінів розрахунків в іноземній валюті при виконанні названого контракту за період від 19.03.2009р. по 02.02.2010р.

За результатами перевірки був складений акт №948/22-0/34008160 від 12.02.2010р. Зазначеним актом були встановлені порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

На підставі цього акту, згідно з п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» ДПІ у Київському районі м. Донецька були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000172240/0-5270/10/22-013 від 25.02.2010р. на суму 1322583,40 грн та №0000182240/0-5879/10/22-013 від 25.02.2010р. на суму 340 грн.

Позивач з зазначеними рішеннями не згодний у повному обсязі. Посилаючись на Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. №136 зазначив, що виручка у сумі, передбаченій Контрактом, додатками №1-11 та додатковими угодами до нього надійшла у повному обсязі на валютний рахунок у строк, передбачений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Крім того, відповідач застосував штрафні (фінансові) санкції не враховуючи факту зменшення ціни за Контрактом та Додатків №1-11 до нього, згідно Додаткової угоди №3 від 30.04.2009р. до Контракту, розрахованої з урахуванням знижок за якісними показниками.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року по адміністративній справі №2а-27066/10/0570 адміністративний позов ТОВ «Донпаливо» задоволений, внаслідок чого визнані недійсним рішення відповідача №0000172240/0-5270/10/22-013 від 25.02.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1322583,40 грн та №0000182240/0-5879/10/22-013 від 25.02.2010р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн.

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (т.с.3 а.с.108-111). Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач вказує, що під час розгляду справи суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права та неповно з'ясував обставини справи. Апелянт вважає, що позивачем при подачі позову пропущений передбачений ст.99 ч.5 КАС України місячний строк звернення до суду. Додаткова угода, якої зменшена вартість товарів за контрактом, була укладена після здійснення фахівцями ДПІ перевірки позивача, оскільки до перевірки додаткова угода надана не була. Інвойси та ВМД, надані до суду першої інстанції та до митниці, є різними, чому судом першої інстанції оцінка не надана. Окрім того, зміна якісних показників вугілля відбулася при оформленні ВМД, а не в ході виконання зобов'язань за договором. При оформленні ВМД на експорт підприємство вже знало про якість вугілля, так як мало сертифікат якості ЦОФ.

Представники відповідача (апелянта) у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився,надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, що дає суду право розглянути справу у відсутність представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпаливо» зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 34008160.

У період з 02.02.2010р. по 12.02.2010р. відділом контролю за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на підставі направлення №156 від 02.02.2010р. на наказу №74 від 02.02.2010р. була проведена перевірка виконання контракту №272 від 27.02.2009р., укладеного між ТОВ «Донпаливо» і фірмою «ML TRADE LLP» (Великобританія), якою встановлена протермінована дебіторська заборгованість та зафіксовані порушення термінів розрахунків в іноземній валюті при виконанні названого контракту за період від 19.03.2009р. по 02.02.2010р.

В ході проведення перевірки були встановлені порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне надходження валютної виручки у сумі 300435,83 доларів США, термін порушення 119 днів, у сумі 169184 доларів США термін порушення 114 днів; п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме не задеклароване у декларації про валютні цінності станом на 01.01.2010р. майно на суму 46961986 доларів США, що експортоване за межі України з оплатою в іноземній валюті і за яке на звітну дату (01.01.2010р.) не надійшли в установлений законом термін валютні кошти, про складений акт № 948/22-0/34008160 від 12.02.2010р.

На підставі цього акту, згідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України, ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» ДПІ у Київському районі м. Донецька були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000172240/0-5270/10/22-013 від 25.02.2010р. на суму 1322583,40 грн та №0000182240/0-5879/10/22-013 від 25.02.2010р. на суму 340 грн.

Між ТОВ «Донпаливо» та фірмою «ML TRADE LLP» (Великобританія) був укладений контракт № 272 від 27.02.2009р. (надалі Контракт), згідно з яким позивач зобов'язаний поставити фірмі «ML TRADE LLP» (Великобританія) вугілля марки «Т», «ТР» у кількості, по ціні та якісним характеристикам, обумовленим в Додатках, які є невід'ємними частинами Контракту.

Згідно з пунктом 4 даного Контракту ціна на поставлений товар (вугілля), встановлюється по згоді сторін у специфікаціях до контракту у доларах США за тону, за умовою дотримання необхідних характеристик, які зазначені у додатках до нього. 06.03.2009 року сторонами укладена додаткова угода до Контракту, який доповнений пунктом 5.3. Ним передбачено, що у разі невідповідності якості вугілля базовим значенням у розмірах, що не перевищують граничні (бракувальні) значення, договірна вартість буде визначатися з урахуванням знижок (перерахунку за якість). Належним доказом такої невідповідності може бути висновок незалежної лабораторії «SGS» або «ССІ».

Відповідно до Додатків № 1-11 (Специфікацій) до контракту, базова ціна вугільної продукції складає 68,00 доларів США за тону без урахування знижок по якісним показникам. Ними також встановлені базові та бракувальні показники якості, визначений розмір знижок вартості товару, які мають застосовуватися у разі невідповідності якості зазначеним базовим показникам.

На виконання своїх зобов'язань по Контракту позивач поставив фірмі «ML TRADE LLP» (Великобританія) 2700 тон вугільної продукції.

Загальна вартість поставленої вугільної продукції без урахування знижок по якісним показникам (тобто виходячи з базових показників якості), яка відображена у інвойсах та періодичних вантажних митних деклараціях складає 1883600 доларів США. (ВМД №700000005/9/002212 від 13.03.2009р., №700000005/9/002480 від 20.03.2009р., №700000005/9/002573 від 24.03.2009р., №700000005/9/002773 від 30.03.2009р., №700000005/9/002850 від 31.03.2009р., №700000005/9/002002 від 06.03.2009р., №700000005/9/002210 від 13.03.2009р., №700000005/9/002479 від 20.03.2009р., №700000005/9/002626 від 25.03.2009р.).

На момент оформлення даних періодичних вантажних митних декларацій сертифікати якості незалежної лабораторії «SGS» були відсутні. Це підтверджується зазначенням у них якості вугілля, яке відповідає посвідченням якості підприємства виробника а також датами складання висновків незалежної лабораторії «SGS». У зв'язку з цим, відповідно до п.3 (у якому міститься визначення терміну «фактурна вартість») Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, що затверджена наказом Державної митної служби від 09.07.1997р. №307, у графі 42 «ціна товару» наведена фактурна вартість товару, що визначена на підставі наданих під час митного оформлення інвойсів. Як вже зазначалося, у цих інвойсах була наведена вартість, яка відповідає базовій (100%) якості.

В подальшому позивачем були отримані сертифікати якості незалежної лабораторії «SGS», які підтверджують невідповідність вугільної продукції базовим показникам якості (але ці показники є вищими, ніж граничні бракувальні): №DO 0920-0368/1 від 11.03.2009р., №DO 0920-0423/1 від 16.03.2009р., № DO 0920-0368/3 від 16.03.2009р., № DO 0920-0368/5 від 17.03.2009р., № DO 0920-0423/2 від 20.03.2009р., № DO 0920-0368/7 від 20.03.2009р., №DO 0920-0423/3 від 23.03.2009р., № DO 0920-0423/6 від 26.03.2009р., № DO 0920-0423/4 від 24.03.2009р., № DO 0920-0368/9 від 23.03.2009р., № DO 0920-0368/11 від 23.03.2009р., №DO 0920-0368/13 від 26.03.2009р., № DO 0920-0423/9 від 30.03.2009р., № DO 0920-0423/8 від 30.03.2009р., № DO 0920-0423/7 від 27.03.2009р., № DO 0920-0423/5 від 25.03.2009р., №DO 0920-0368/15 від 27.03.2009р., № DO 0920-0368/17 від 30.03.2009р., № DO 0920-0368/19 від 31.03.2009р., № DO 0920-0423/10 від 31.03.2009р., № DO 0920-0423/11 від 31.03.2009р., №DO 0920-0423/12 від 01.04.2009р.

Наявність цих сертифікатів підтверджується тим, що визначена у них якість вугілля зазначена вантажних митних деклараціях №700000005/9/002578 від 24.03.2009р., №700000005/9/002411 від 19.03.2009р., №700000005/9/002957 від 02.04.2009р., №700000005/9/003178 від 09.04.2009р., №700000005/9/003180 від 09.04.2009р., №700000005/9/003337 від 14.04.2009р., №700000005/9/002577 від 24.03.2009р., №700000005/9/002279 від 24.03.2009р., №700000005/9/002410 від 19.03.2009р., №700000005/9/002958 від 02.04.2009р., №700000005/9/003179 від 09.04.2009р., які були подані у відповідності до п. 11 Порядку та умов подання періодичної митної декларації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002р. №1985 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. №62).

Після отримання сертифікатів якості незалежної лабораторії «SGS» вартість була розрахована у відповідності з ними, про що були складені акти погодження якісних показників і вартості вугільної продукції №1/272 від 11.03.2009р., №2/272 від 16.03.2009р., №3/272 від 18.03.2009р., №4/272 від 20.03.2009р., №5/272 від 21.03.2009р., №6/272 від 26.03.2009р., №7/272 від 27.03.2009р., №8/272 від 30.03.2009р., №9/272 від 31.03.2009р., №10/272 від 31.03.2009р., №11/272 від 01.04.2009р.

У цих актах сторони Контракту з посиланням на сертифікати якості незалежної лабораторії «SGS», номери залізничних накладних, номери вагонів, узгодили розрахунок фактичної вартості товару. Цей розрахунок містить базові та фактичні показники якості, значення знижок за кожним показником, а також загальну знижку за актом та фактичну вартість поставленого вугілля.

Як зазначено у цих актах вони є невід'ємною частиною контракту №272 від 27.02.2009р. У судовому засіданні представники відповідача пояснили, що дані акти були у розпорядженні податкового органу під час перевірки. Це також підтверджується їх зазначенням у супровідному листі позивача без дати, що одержаний ДПІ 13.01.2010р. (т.с.2 а.с.188) та змістом заперечень до акту перевірки (т.с.2 а.с.189-190).

Як вбачається з Акту перевірки, підставою для висновків про несвоєчасне надходження валютної виручки у сумі 300435,86 доларів США - термін порушення 119 днів, та у сумі 169184 доларів США термін порушення -114 днів було те, що податковий орган обраховував виручку виходячи з фактурної ціни, яка була зазначена у вантажних митних деклараціях.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріплено принципи свободи зовнішньоекономічного підприємства, що полягає у праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно виступати у зовнішньоекономічні зв'язки; права суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо незаборонені чинними законами України; обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України; виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.

Нормами ч. 4 ст. 6 вказаного закону також передбачено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно з умовами Контракту №272 від 27.02.2009р. фактична вартість товару визначена з урахуванням знижок, зокрема у Актах узгодження вартості вугільної продукції згідно сертифікатів якості незалежної лабораторії «SGS».

Таким чином, відповідно до наведених норм законодавства перерахуванню на валютний рахунок позивача в уповноваженому банку належить саме виручка, визначена сторонами у Контракті.

Колегія суддів вважає, що відповідач при нарахуванні пені неправомірно надав перевагу вартості товару, яка була визначена у вантажних митних декларацій замість Контракту, оскільки таке не відповідає сфері застосування вантажної митної декларації.

Згідно з п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. №574 вантажна митна декларація - заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

Крім того, згідно з положеннями наказу Державної митної служби від 09.07.1997р. №307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» митна вартість використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання сторін на п. 1.8 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року за №136, оскільки її положення застосовуються у разі зменшення вже визначеної вартості товарів, зокрема у зв'язку з невідповідністю кількісних або якісних характеристик договору. В спірних відношеннях ціна не зменшувалась, а розраховувалась (визначалась) на підставі сертифікатів якості незалежної лабораторії «SGS». Згідно з ними якість відповідала умовам договору, оскільки була вище, ніж граничні бракувальні показники.

Матеріалами справи підтверджується, що виручка позивача у іноземній валюті, яка підлягає зарахуванню на його валютні рахунки, була перерахована у строки та розмірі, що встановлені Контрактом. Це спростовує висновки Акту перевірки, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про пропущення позивачем строків звернення до суду, передбачених ст.99 ч.5 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Оскаржувані позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000172240/0-5270/10/223013 та №0000182240/0-5879/10/22-013 прийняті відповідачем 25.02.2010р.

На той час частини 5 ст.99 КАС України ще не існувало, а загальний строк звернення до суду за захистом прав та свобод становив 1 рік, який позивачем не пропущений.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року по адміністративній справі №2а-27066/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а-27066/10/0570 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 18 жовтня 2013 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва

СудДонецький апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.10.2013
Оприлюднено21.10.2013
Номер документу34194379
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-27066/10/0570

Ухвала від 16.10.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Бишов М. В.

Ухвала від 25.09.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Бишов М. В.

Ухвала від 20.04.2011

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Нікулін Олександр Анатолійович

Ухвала від 20.04.2011

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Нікулін Олександр Анатолійович

Ухвала від 26.11.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Острович С.Е.

Ухвала від 17.08.2015

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Олішевська B.В.

Ухвала від 03.08.2015

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Олішевська B.В.

Ухвала від 19.08.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Острович С.Е.

Ухвала від 18.11.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Острович С.Е.

Ухвала від 16.10.2013

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Бишов М. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні