Ухвала

від 10.10.2013 по справі 814/2073/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 р.Справа № 814/2073/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Град-Систем» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013р. ПП «Град-Систем» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000052202 і №0000062202 від 18.02.2013р., №0000592202 і №0000592202 від 24.04.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, про безпідставність віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ», ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» та ТОВ «ЮТЕК» є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують здійснення господарських відносин з вказаними контрагентами. Як на підставу порушення податкового законодавства в акті перевірки ДПІ посилається лише на неможливість контрагентами ПП «Град-Систем» виконати умови договорів виконання робіт внаслідок відсутності засобів ведення фінансово-господарської діяльності, на неможливість проведення зустрічних звірок щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків. Висновки про ознаки нікчемності укладених угод ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються посиланнями на будь-які первинні документи. Недоліки у правовому статусі контрагентів позивача самі по собі не тягнуть за собою протиправності віднесення сплачених сум до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, за умови реального здійснення господарських операцій платником податків.

ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що проведеною перевіркою встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності позивача з підприємствами ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ», ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» та ТОВ «ЮТЕК». Угоди позивача по операціях з вказаними контрагентами мають ознаки нікчемності, не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів, а тому, як наслідок, здійсненні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.06.2013р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС №0000592202 та №0000592202 від 24.04.2013р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування обставин справи та прийняти нову постанову, якою позов ПП «Град-Систем» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС від 15.01.2013р. №55, у період з 16.01.2013р. по 18.01.2013р. службовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Град-Систем» (код за ЄДРПОУ 31882088) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ» (код за ЄДРПОУ 37104023) за жовтень 2010 року, ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» (код за ЄДРПОУ 37031516) за квітень-липень, жовтень-грудень 2011 року, січень, березень, липень 2012 року та ТОВ «ЮТЕК» (код за ЄДРПОУ 31388007) за червень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №233/22-200/31882088 від 25.01.2013р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем:

- п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього на суму 151587 грн.;

- п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, всього на суму 139463 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що згідно з інформацією Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України за жовтень 2010 року, квітень-липень, жовтень-грудень 2011 року, січень, березень, червень, липень 2012 року ПП «Град-Систем» сформовано податковий кредит по ПДВ у т.ч. за рахунок здійснення операцій з контрагентами ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ», ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» та ТОВ «ЮТЕК». Суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними вказаними контрагентами, включено позивачем до складу податкового кредиту, відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за вказані періоди.

При проведенні перевірки податковим органом використано акти ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва: від 14.02.2011р. №231/23/300/37104023 «Про неможливість проведення перевірки платника податку ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ» (код за ЄДРПОУ 37104023) за період серпень-листопад 2010 року», від 09.11.2012р. №890/22-225/31388007 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЮТЕК» (код ЄДРПОУ 31388007) щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків за червень 2012 року», від 03.09.2012р. №729/22-225/37031516 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» (код ЄДРПОУ 37031516) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків-контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за березень 2012 року», від 16.11.2011р. №494/23-325/37031516 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» (код ЄДРПОУ 37031516) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень, липень, серпень 2011 року», від 18.10.2012р. №825/22-225/37031516 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БУДІВНИЦТВО «УКР-М» (код за ЄДРПОУ 37031516) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період липень, серпень 2012 року», від 18.10.2012р. №825/22-225/37031516 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БУДІВНИЦТВО «УКР-М» (код за ЄДРПОУ 37031516) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період липень, серпень 2012 року». При аналізі вказаних актів перевірок контрагентів позивача, податковий орган прийшов до висновку, про проведення ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ», ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» та ТОВ «ЮТЕК» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність у постачальників позивача складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Підприємству ПП «Град-Систем» підприємствами ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ», ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» та ТОВ «ЮТЕК» надавались первинні бухгалтерські документи та податкові накладні з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. На думку ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва правочини, здійсненні ПП «Град-Систем» з вказаними контрагентами-постачальниками можуть бути такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та згідно ч.1 ст.203 ЦК України суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемних.

На підставі вказаного акту перевірки 18.02.2013р. ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення: №0000052202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 199485,25 грн. (у т.ч. за основним платежем - 151586 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 47899,25 грн.) та №0000062202, яким ПП «Град-Систем» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 196208,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 139463 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 56745,50 грн.).

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС задоволено частково скаргу позивача та 24.04.2013р. винесено податкові повідомлення-рішення: №0000592202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 175857,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 151586 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24271,50 грн.) та №0000592202, яким ПП «Град-Систем» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 168093,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 139463 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28630,75 грн.).

Задовольняючи частково позов ПП «Град-Систем» та скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 24.04.2013р. №0000592202 та №0000592202 суд першої інстанції прийшов до висновку, що висновки акту перевірки про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ», ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» та ТОВ «ЮТЕК» є припущеннями перевіряючих, які не засновані на будь-яких належних доказах. Позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської і податкової звітності. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену податковими накладними.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з акту перевірки ПП «Град-Систем» були надані ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва усі первинні документи, що підтверджують факт реального виконання робіт ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ», ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» та ТОВ «ЮТЕК», а саме: договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, банківські виписки. Повнота та правильність оформлення вказаних первинних документів податковим органом не заперечується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належними первинними документами доведено факт виконання зобов'язань за договорами, як це передбачено ст.206 ЦК України, з контрагентами-постачальниками. Наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу, що свідчить про реальність господарських операцій.

В основу акту перевірки ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС посилається на матеріали перевірок ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ», ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» та ТОВ «ЮТЕК», які надійшли від ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, однак жодних доказів про самостійне дослідження обставин укладання договорів між вказаними контрагентами, предмету даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів акт перевірки ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС не містить.

Також, в акті перевірки та в обґрунтування вимог апеляційної скарги, серед іншого, податкова інспекція посилається на наявність постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.08.2012р. у справі №2а-2702/12/1470, якою визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ» з моменту державної реєстрації та припинено вказану юридичну особу. Колегія суддів не бере до уваги такі твердження апелянта, оскільки встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013р. скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.08.2012р. та прийнято нову постанову, якою позов ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС до ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ» про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, припинення юридичної особи - залишено без задоволення. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.09.2013р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договорів та його виконання контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку та мали право на видачу податкових накладних. Доводів протилежного ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції не надано. Більше того, жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності своїх контрагентів, в матеріалах перевірки відсутні. Відповідач в акті перевірки не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності його постачальників на момент проведення з ними операцій.

Відповідачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували відомості, викладені в акті перевірки №233/22-200/31882088 від 25.01.2013р., складеного за результатами перевірки ПП «Град-Систем». Більше того, сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами. Чинним законодавством України не визначені норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується на припущенні.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених позивачем та ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ», ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» і ТОВ «ЮТЕК», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначених правочинів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у позивача об'єктів оподаткування по господарських операціях з зазначеними контрагентами.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.