Ухвала

від 17.10.2013 по справі 7/272

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

17.10.2013 Справа № 7/272

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду скаргу державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії (83114, місто Донецьк, вулиця Щорса, будинок № 87; код ЄДРПОУ - 32402870) на дії відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції (86200, Донецька область, місто Шахтарськ, вулиця Крупської, будинок № 14) з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 08 грудня 2011 року у справі № 7/272

за позовом державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії

до державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» - дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» (86252, Донецька область, Шахтарський район, село Золотарівка; код ЄДРПОУ - 20323581)

про стягнення 2 281 796,66 гривень, -

за участю представників сторін:

від скаржника (стягувача): Остапенко А.І. (довіреність б/н від 19.10.2012)

від боржника: не з'явився

від органу ДВС: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 08 грудня 2011 року у справі № 7/272 позовні вимоги державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії до державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» - дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 201 100,69 гривень, за реактивну електроенергію у розмірі 2 080 695,97 гривень задоволено повністю.

19 вересня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга, в якій державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії просить:

- визнати недійсною постанову відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції від 05 вересня 2013 року про скасування процесуального документу ВП № 39360336;

- визнати недійсною постанову відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції від 05 вересня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 39360336.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29 вересня 2013 року розгляд скарги призначено на 03 жовтня 2013 року.

03 жовтня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшли заперечення на скаргу, в яких відділ державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції просить відмовити в задоволенні скарги.

Розгляд скарги відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03 жовтня 2013 року розгляд скарги відкладено на 17 жовтня 2013 року у зв'язку з неявкою представника стягувача.

Представник скаржника Остапенко А.І. в судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги.

Представники боржника та відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду скарги повідомлені своєчасно та належним чином. На минулому судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, просили в її задоволенні відмовити.

Відповідно до частини другої статті 121-2 ГПК України, неявка в судове засідання представників органу Державної виконавчої служби та боржника, не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, заслухавши уповноваженого представника скаржника, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, оцінивши всі докази в сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України «Про виконавче провадження», та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року.

Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенція суду.

Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується Розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України «виконання рішення, ухвали, постанови» , ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Частиною першою та другою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08 грудня 2011 року у справі № 7/272 позовні вимоги державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії до державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» - дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 201 100,69 гривень, за реактивну електроенергію у розмірі 2 080 695,97 гривень задоволено повністю.

Стягнуто з державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» - дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» на користь державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 201 100,69 гривень, за реактивну електроенергію у розмірі 2 080 695,97 гривень, державне мито у розмірі 22 817,97 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 гривень (том 1, а.с. 166-167).

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 26 грудня 2011 року був виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 08 грудня 2011 року (том 2, а.с. 1).

Так, в силу статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

14 серпня 2013 року державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії звернулося до відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції із заявою від 08 серпня 2013 року за № 5983/12 про прийняття вищевказаного наказу до виконання, відкриття виконавчого провадження (том 2, а.с. 95).

Матеріали справи свідчать, що на підставі заяви стягувача - державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії 14 серпня 2013 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції винесено постанову ВП № 39360336 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 26 грудня 2011 року у справі № 7/272 про стягнення з державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» - дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» на користь державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 201 100,69 гривень, за реактивну електроенергію у розмірі 2 080 695,97 гривень, державного мита у розмірі 22 817,97 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 гривень, а всього 2 304 850,63 гривень (том 2, а.с. 93).

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Копія постанови про відкриття виконавчого надсилається не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Наявний в матеріалах справи супровідний лист від 14 серпня 2013 року за вихідним № 4-141/21682, № 4-141/21683, свідчить про надсилання учасникам виконавчого провадження копій постанов про відкриття виконавчого провадження (том 2, а.с. 92).

04 вересня 2013 року на адресу відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції надійшов лист від 02 вересня 2013 року за вихідним № 01-07/347, в якому державним відкритим акціонерним товариством «Енергетичне управління» - дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» повідомляється про наявність на день відкриття виконавчого провадження ухвали суду про надання боржнику відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 08 грудня 2011 року у справі № 7/272 (том 2, а.с. 90-91).

Дійсно, ухвалою господарського суду Донецької області від 17 червня 2013 року у справі № 7/272 задоволено заяву державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» - дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» та надано останньому відстрочку виконання рішення суду у даній справі строком до 01 липня 2014 року (том 2, а.с. 58).

Факт отримання державним підприємством «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії вказаної копії ухвали про надання відстрочки у справі № 7/272, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 21 червня 2013 року (том 2, а.с. 44).

05 вересня 2013 року начальником відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції винесено постанову ВП № 39360336 про скасування процесуального документу - постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 серпня 2013 року (ВП № 39360336) з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 26 грудня 2011 року у справі № 7/272 (том 2, а.с. 89).

05 вересня 2013 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції винесено постанову ВП № 39360336 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 26 грудня 2011 року у справі № 7/272 (том 2, а.с. 88).

Підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та відмови у відкритті виконавчого провадження, є наявність ухвали про відстрочку виконання рішення суду у даній справі, про яку не було повідомлено стягувачем при пред'явленні виконавчого документу до примусового виконання.

Відповідно пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення.

Ця норма кореспондується з абзацом шостим підпункту 3.8.1 пункту 3.8 Інструкції про проведення виконавчий дій, яким також передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення.

Господарським судом приймається до уваги те, що у відповідності до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця, зокрема, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.

Вказана норма Закону базується на принципах добросовісності та поважного ставлення до іншого учасника виконавчого провадження.

При цьому стягувачу на момент пред'явлення наказу до примусового виконання було відомо про надання державному відкритому акціонерному товариству «Енергетичне управління» - дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 08 грудня 2011 року у справі № 7/272.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення стягувачем відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 08 грудня 2011 року у справі № 7/272; заява про примусове виконання наказу не містить жодних відомостей про таку обставину.

На спростування таких обставин скаржник доказів не надав.

Свідоме ігнорування стягувачем положень частини п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», дотримання якої є обов'язковим для всіх учасників виконавчого провадження і залежить виключно від добросовісності, потягло за собою винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Повідомлення боржником відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 08 грудня 2011 року у справі № 7/272 й слугувало підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

Статтею 83 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем.

Оскільки правомірним є скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, то як похідне є правомірним винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

За наведених обставин оскаржувані стягувачем постанови відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції винесено у повній відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про правомірність дій відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції та про відсутність підстав для задоволення скарги державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Доводи скаржника визнати неправомірними.

Скаргу державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії на дії відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції відхилити.

Ухвала набирає законної сили 17 жовтня 2013 року та може бути оскаржена через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.

Суддя С.М. Фурсова