Рішення

від 14.10.2013 по справі 910/16050/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/16050/13 14.10.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16050/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральбудпроект", м. Київ,

до акціонерного товариства закритого типу "Київсоюзшляхпроект", м. Київ,

про стягнення 224 749,83 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Федорової-Овчаренко О.В. (довіреність від 22.08.2013 б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістральбудпроект" (далі - ТОВ «Магістральбудпроект») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з акціонерного товариства закритого типу "Київсоюзшляхпроект" (далі - АТЗТ «Київсоюзшляхпроект»): 212 368 грн. заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання умов договору на розробку проектної документації від 01.12.2008 № 53 (далі - Договір); 3 391,12 грн. 3% річних; 512,91 грн. втрат від інфляції та 8 477,80 грн. пені, а всього 224 749,83 грн. (позивачем помилково вказано 224 749,80 грн.).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.09.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2013 розгляд справи було відкладено на 14.10.2013.

У судовому засіданні 14.10.2013 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, вимог, викладених в ухвалах господарського суду міста Києва від 22.08.2013 та 23.09.2013, не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Вказані ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на поштову адресу, зазначену у позовній заяві, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.10.2013 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

01.12.2008 ТОВ «Магістральбудпроект» (виконавець) та АТЗТ «Київсоюзшляхпроект» (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

- замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання з виконання робіт з розробки основних положень проекту організації будівництва до ТЕО будівництва мостового переходу через р. Дніпро з підходами до автомобільної дороги Київ-Іванків (Р-02) та Київ-Чернігів-Нові Яриловичи (М-01) Великої кільцевої дороги навколо Києва. Мостовий перехід через водосховище Київської ГЕС (пункт 1.1 Договору);

- вартість робіт згідно з протоколом узгодження договірної ціни становить 418 640 грн., крім того ПДВ 20 % - 83 728 грн., всього з ПДВ - 502 368 грн. (пункт 2.1 Договору);

- розрахунок здійснюється після остаточного закінчення та приймання робіт відповідно до акта виконаних робіт (пункт 2.2 Договору);

- строки дії Договору: початок - з моменту підписання Договору; закінчення - до повного виконання договірних зобов'язань та розрахунків між сторонами (пункт 6.1 Договору).

Відповідно до акта приймання-передачі проектної продукції за Договором проектна продукція відповідає умовам Договору і належним чином оформлена; належить до сплати 502 368 грн., у тому числі ПДВ 20% - 83 728 грн. Акт підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками товариств.

Крім того, відповідно до податкової накладної від 31.03.2009 № 34 загальна сума коштів, що підлягає оплаті, 502 368 грн.

Позивач роботи здав, а відповідач їх прийняв і жодних зауважень щодо якості робіт позивачу не надіслав.

З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2009 АТЗТ «Київсоюзшляхпроект» здійснило часткову оплату у сумі 30 000 грн.; позивачу також було надіслано листа від 05.08.2010 № 541/ПВ, в якому відповідач фактично визнав заборгованість у сумі 472 368 грн. (502 368 грн. - 30 000 грн.) та запропонував позивачеві узгодити графік платежів з погашення заборгованості.

Листом від 22.08.2011 № 40 ТОВ «Магістральбудпроект» зазначило, що після узгодження графіку платежів АТЗТ «Київсоюзшляхпроект» були сплачені кошти на загальну суму 260 000 грн. (17.09.2010 - 90 000 грн.; 08.10.2010 - 30 000 грн.; 22.12.2010 - 90 000 грн. та 18.04.2011 - 50 000 грн.).

Таким чином, борг АТЗТ «Київсоюзшляхпроект» перед ТОВ «Магістральбудпроект» склав 212 368 грн. (502 368 грн. - 30 000 грн. - 90 000 грн. - 30 000 грн. - 90 000 грн. - 50 000 грн. = 212 368 грн.).

В адресованому ТОВ «Магістральбудпроект» листі від 18.09.2012 № 757/ФЕВ АТЗТ «Київсоюзшляхпроект» зазначило, що не може погасити заборгованість у повній мірі, а тому просить позивача надати термін для сплати боргу та узгодити скоригований графік погашення платежів за основним боргом за Договором таким чином (з жовтня 2012 року по березень 2013 року відповідач перераховуватиме по 30 000 грн., у квітні ж 2013 року - 32 368 грн.

Жодних доказів сплати АТЗТ «Київсоюзшляхпроект» зазначеної суми боргу суду не подано.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 212 368 грн. є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки АТЗТ «Київсоюзшляхпроект» не дотримувалося графіку погашення заборгованості то з листопада 2012 року почалося прострочення боржника з такої оплати, а тому позивачем заявлено до стягнення 3% річних на загальну суму 3 391,12 грн., а саме за періоди: з 01.11.2012 по 14.08.2013 - 705,21 грн. (за розрахунком суду 707,67 грн.); з 01.12.2012 по 14.08.2013 - 631,23 грн. (за розрахунком суду 633,70 грн.); з 01.01.2013 по 14.08.2013 - 554,79 грн. (за розрахунком суду 557,26 грн.); з 01.02.2013 по 14.08.2013 - 478,36 грн. (за розрахунком суду 480,82 грн.); з 01.03.2013 по 14.08.2013 - 409,32 грн. (за розрахунком суду 411,78 грн.); з 01.04.2013 по 14.08.2013 - 332,88 грн. (за розрахунком суду 335,34 грн.) та з 01.05.2013 по 14.08.2013 - 279,34 грн. (за розрахунком суду 282 грн.), проте здійснення перерахунку судом 3% річних за вказані періоди фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог (за перерахунком суду вказана сума становить 3 408,57 грн.).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 512,91 грн. втрат від інфляції за періоди: з 01.11.2012 по 14.08.2013 на суму 150,24 грн. (за розрахунком суду 59,88 грн.); з 01.12.2012 по 14.08.2013 на суму 150,24 грн. (за розрахунком суду 89,97 грн.); з 01.01.2013 по 14.08.2013 на суму 90,06 грн. (за розрахунком суду 29,91 грн.); з 01.02.2013 по 14.08.2013 на суму 30 грн. (за розрахунком суду - 30,03 грн.); з 01.03.2013 по 14.08.2013 на суму 30 грн. (за розрахунком суду - 0,03 грн.); з 01.04.2013 по 14.08.2013 на суму 30 грн. (за розрахунком суду - 0,03 грн.) та з 01.05.2013 по 14.08.2013 на суму 32,37 грн. (за розрахунком суду -0,03 грн.).

У листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція).

Так, судом встановлено, що протягом періоду заборгованості мала місце і дефляція (30,12 грн.), а тому стягненню з відповідача підлягає 482,79 грн. втрат від інфляції; у стягненні ж решти таких втрат слід відмовити.

Що ж до стягнення пені, то господарський суд міста Києва дійшов висновку, що ця заявлена позивачем вимога підлягає частковому задоволенню з урахуванням такого.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтями 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 Контракту передбачено, що за порушення замовником строку оплати виконаних підрядником робіт, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення оплати.

За приписами частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 8 477,80 грн. за періоди: з 01.11.2012 по 01.05.2013 на суму 1 763,01 грн. (за розрахунком суду 2 237,70 грн.); з 01.12.2012 по 01.06.2013 на суму 1578,08 грн. (за розрахунком суду 2 250 грн.); з 01.01.2013 по 01.07.2013 на суму 1 386,99 грн. (за розрахунком суду 2 225,75 грн.); з 01.02.2013 по 01.08.2013 на суму 1 195,89 грн. (за розрахунком суду 2 220,27 грн.); з 01.03.2013 по 14.08.2013 на суму 1 023,29 грн. (за розрахунком суду 2 003,01 грн.); з 01.04.2013 по 14.08.2013 на суму 832,19 грн. (за розрахунком суду 1 620,82 грн.) та з 01.05.2013 по 14.08.2013 на суму 689,35 грн. (за розрахунком суду 1 349,70 грн.), проте здійснення перерахунку судом пені за вказані періоди фактично також призведе до виходу судом за межі позовних вимог (за перерахунком суду вказана сума становить 13 887,25 грн.).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи той факт, що ТОВ «Магістральбудпроект» заявлено до стягнення 3 391,12 грн. 3 % річних та 8 477,80 грн. пені, а клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог у відповідних частинах.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Київсоюзшляхпроект» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5; ідентифікаційний код 01388437) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Магістральбудпрпоект» (02096, м. Київ, вул. Привокзальна, 8/1; ідентифікаційний код 19486956): 212 368 (двісті дванадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. основного боргу; 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 79 коп. втрат від інфляції; 3 391 (три тисячі триста дев'яносто одну) грн. 12 коп. 3% річних; 8 477 (вісім тисяч чотириста сімдесят сім) 80 коп. і 4 494 (чотири тисячі чотириста дев'яносто чотири) грн. 52 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.10.2013.

Суддя О. Марченко