Рішення

від 16.10.2013 по справі 37/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/116 16.10.13

За позовом до третя особа, про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-6» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київська міська державна адміністрація стягнення 295 543,15 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь учасники судового процесу:

від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/01/28-11 від 28.01.13 р.

від відповідача: Биліна Р.Г. - дов. № б/н від 09.09.13 р.

від третьої особи: Чалий О.О. - дов. № 050/05-4783 від 30.05.13 р.

Когут В.С. - дов. № 001-683 від 04.06.13 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-6» про стягнення 222 184,15 грн. основного боргу, 62 985,71 грн. інфляційних нарахувань та 10 373,30 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540387 від 30.12.2000 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2009 р. (суддя Кондратова І.Д.) порушено провадження у справі № 37/116, розгляд справи було призначено на 14.04.09 р.; залучено до участі у даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київську міську державну адміністрацію; зобов'язано учасників судового процесу надати суду пені документи.

Ухвалою суду № 37/116 від 14.04.09 р. було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

У зв'язку з призначенням судді Кондратової І.Д. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, згідно з розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 20.05.09 р. справу № 37/116 було передано судді Гавриловській І.О.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам № 14», ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Враховуючи наведене, підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне поновити провадження у даній справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Ухвалою суду від 08.08.13 р., керуючись ч. 3 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва поновив провадження у справі № 37/116; призначив розгляд справи № 37/116 на 02.10.13 р.; зобов'язав учасників процесу надати певні документи.

01.10.13 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про здійснення фіксування судового розгляду справи з допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.10.13 р. підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.13 р. надав суду заяву про заміну його найменування на ПАТ «Київенерго», яка залучена до матеріалів справи та задоволена.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 02.10.13 р. до 14.10.13 р. о 12:55 год. для підготовки зали судового засідання для фіксування судового розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача в судовому засіданні 14.10.13 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.10.13 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню; надав письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні 14.10.13 р. надав суду усні пояснення по суті спору.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 14.10.13 р. до 16.10.13 р. о 09:30 год. для дослідження доказів у справі, надання їм належної оцінки та перевірки розрахунків.

14.10.13 р. через службу діловодства господарського суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

15.10.13 р. через службу діловодства господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яку суд прийняв до розгляду.

Згідно з даною заявою про уточнення позовних вимог, позивач просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 201 307,60 грн., оскільки зазначену суму сплачено відповідачем після порушення провадження у справі № 37/116, що підтверджується довідкою про надходження грошових коштів від відповідача за спожиту теплову енергію, яка долучалася до матеріалів справи із заявою про заміну найменування позивача. Також просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ «Київенерго» 20 876,55 грн. основного боргу, 62 985,71 грн. інфляційної складової боргу та 10 373,30 грн. трьох відсотків річних.

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.13 р. підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.10.13 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню; надав суду письмове клопотання про призначення у справі № 37/116 судової експертизи.

Відповідно до ч. 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що при вирішенні спору в даній справі він не потребує спеціальних знань, у зв'язку з чим відхилив клопотання відповідача про призначення судової експертизи у справі № 37/116.

Представник третьої особи в судовому засіданні 16.10.13 р. надав суду усні пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 16.10.13 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового спору, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (енергопостачальна компанія) та Житлово-будівельним кооперативом «Молодіжний-6» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540387 від 30.12.2000 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 540387 від 30.12.2000 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), Положенням про Держспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.1. договору № 540387 від 30.12.2000 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 540387 від 30.12.2000 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 540387 від 30.12.2000 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: м. Київ, вул. Товарна, 1, розрахункова група, тел. 269-50-94, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію ЖБК «Молодіжний-6», облікові картки відповідача за період з січня 2006 р. до січня 2009 р. та відомості обліку споживання теплової енергії за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.02.09 р. до 01.02.09 р. становила 608 171,06 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 540387 від 30.12.2000 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 385 986,91 грн., у зв'язку з чим станом на 01.02.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 222 184,15 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-6» про стягнення 222 184,15 грн. основного боргу, 62 985,71 грн. інфляційних нарахувань та 10 373,30 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540387 від 30.12.2000 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 540387 від 30.12.2000 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив неповністю.

Відповідно до наданої позивачем 02.10.13 р. довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ЖБК «Молодіжний-6» за період з квітня 2004 р. до серпня 2013 р., у відповідача існує заборгованість за договором № 540387 від 30.12.2000 р. за період з 01.02.06 р. до 01.02.09 р. у розмірі 20 876,5 грн.

Судом було встановлено, що основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 540387 від 30.12.2000 р. за період з 01.02.06 р. до 01.02.09 р. у розмірі 201 307,60 грн. було погашено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 201 307,60 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 540387 від 30.12.2000 р. за період з 01.02.06 р. до 01.02.09 р., підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем при розрахунку застосовані нечинні тарифи, у зв'язку з чим загальна сума грошових коштів, сплачених за теплову енергію, перевищує вартість наданих послуг, а також суми оплат зараховувались не за призначенням платежу, а на погашення існуючої заборгованості відповідача поза межами спірного періоду.

Господарський суд не приймає доводи відповідача до уваги, оскільки дослідивши надані сторонами докази, вони не знайшли свого підтвердження. Як вбачається з облікових карток ЖБК «Молодіжний-6» за спірний період та письмових пояснень Київської міської адміністрації, розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/116 зупинялось.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 28.11.11 р. не приймається господарським судом до уваги, оскільки даною постановою не встановлено нечинність тарифів.

Відтак, на сьогодні відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 20 876,5 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-6» суми основного боргу за договором № 540387 від 30.12.2000 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 20 876,55 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 62 985,71 грн. інфляційної складової боргу та 10 373,30 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 540387 від 30.12.2000 р. за період з березня 2006 р. до січня 2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з березня 2006 р. до січня 2009 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 540387 від 30.12.2000 р. станом на 01.02.09 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 62 985,71 грн. інфляційної складової боргу та 10 373,30 грн. трьох відсотків річних за період з березня 2006 р. до січня 2009 р.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-6» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-6» (03191, м. Київ, вул. Якубовського, 11, код ЄДРПОУ 23698724) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 20 876 (двадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 55 коп. основного боргу, 62 985 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 71 коп. інфляційної складової боргу, 10 373 (десять тисяч триста сімдесят три) грн. 30 коп. трьох відсотків річних, 2 955 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 43 коп. витрат на сплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 201 307,60 грн. основного боргу припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 17.10.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.