Постанова

від 16.10.2013 по справі 910/2848/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2013 р. Справа№ 910/2848/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Мамедова О.Л., дов. від 22.07.2013 №2321,

від відповідача Вознюк А.В., дов. від 01.10.2013 №7,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013

(дата підписання - 26.07.2013)

у справі №910/2848/13 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш Сервіс"

про повернення 35600,00 грн попередньої оплати

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2013 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш Сервіс" (далі - відповідач) про повернення 35600,00 грн попередньої оплати відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки позивач відмовився від замовлення поставки в зв'язку з втратою інтересу, відповідач зобов'язаний повернути суму попередньої оплати.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 16.10.2013. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 03.09.2013) позивачу - 06.09.2013 та відповідачу - 05.09.2013, долучені до матеріалів справи.

15.10.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 16.10.2013 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. На запитання суду пояснив, що відповідач визнає, що має повернути суму попередньої оплати позивача, але наразі немає змоги це зробити, оскільки кошти перераховані ним ТОВ "Грундфос-Україна".

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 205, 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договори можуть укладатись як в письмовій, так і в усній формі, а правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, тобто виражається їхніми конклюдентними діями.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як вбачається з позовної заяви та апеляційної скарги, сторони усно домовились про постачання позивачем відповідачу насосів та пристрою захисту двигуна (далі - обладнання).

21.09.2012 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000023 на суму 150999,00 грн.

21.09.2012 позивач перерахував 45000,00 грн попередньої оплати.

Отже, сторони своїми конклюдентними діями уклали договір поставки у спрощений спосіб, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1,2 ст. 712 ЦК України).

Як зазначено у рахунку-фактурі від 21.09.2012 №СФ-0000023 термін постави обладнання від 4-х до 7-ми робочих тижнів після оплати.

09.10.2012 відповідач звернувся до позивача з листом №6, де просив доплатити по рахунку-фактурі від 21.09.2012 №СФ-0000023 ще 30500,00 грн (це 50% повної вартості замовлення) для розміщення замовлення в ТОВ "Грундфос-Україна".

18.10.2012 позивач звернувся до відповідача з листом №3901, в якому просив повідомити про стан його замовлення, а у листі №3902 просив повідомити дату готовності поставки обладнання.

Повідомленням від 18.10.12 №8 відповідач проінформував позивача, що його замовлення в ТОВ "Грундфос-Україна" не розміщено в зв'язку з неотриманням від позивача 30500,00 грн доплати; частина грошових коштів перераховано ТОВ "Грундфос-Україна".

24.10.2012 позивач листом №3971 просив в зв'язку з порушенням відповідачем свого обов'язку щодо поставки обладнання повернути попередню оплату в сумі 45000,00 грн.

13.11.2012 та 11.12.2012 позивач надіслав відповідачу претензії №4270 та 4679, в яких вимагав повернути 45000,00 грн попередньої оплати.

Претензії отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Відповідач 11.01.2013 (200,00 грн), 17.01.2013 (2000,00 грн), 28.01.2013 (2000,00 грн), 10.04.2012 (200,00 грн) та 26.06.2013 (під час розгляду справи у суді першої інстанції 5000,00 грн) здійснив часткове повернення попередньої оплати в загальному 9400,00 грн з призначенням платежу "часткове повернення грошових коштів за товар згідно листа від 24.10.2012 №3971 (згідно рахунку від 21.09.2012 №23)", про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки по рахунку позивача. Об'єктивних причин відмови від повернення решти суми попередньої оплати відповідачем не наведено.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 35600,00 грн попередньої оплати.

Статтею 612 ЦК України, а саме ч. 3 встановлено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 ст.693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В зв'язку з тим, що відповідач не поставив позивачу обладнання (хоча б на суму попередньої оплати), враховуючи те, що розпочав повернення суми попередньої оплати (що розцінюється судом як надання згоди на повернення коштів), вимога позивача щодо повернення суми попередньої оплати в сумі 35600,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Додаткова вимога позивача в заяві про уточнення позовних вимог від 22.07.2013 про стягнення з відповідача 920,69 грн 3% річних (самостійна вимога, що базується на нових підставах) залишається без розгляду, на підставі ст.22 ГПК України, згідно якої позивач може змінити предмет або підставу позову до початку розгляду справи по суті.

Висновок суду першої інстанції, що відповідач не відмовився від свого обов'язку щодо поставки обладнання, а зупинив його виконання, очікуючи від позивача доплати, суперечить ст.693 ЦК України.

Оскільки позивач втратив інтерес до виконання відповідачем зобов'язання та відмовляється від замовлення, а відповідач частково повернув кошти, місцевим господарським судом при відмові в позові не обґрунтовано долю суми попередньої оплати та не зазначено законних підстав для утримання відповідачем 35600,00 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів.

Отже, з огляду на викладене вище, рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 у справі №910/2848/13 скасувати, прийняти нове.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш Сервіс" (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 11, код 37469877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код 37502259) 35600 (тридцять п'ять тисяч шістсот) грн 00 коп. попередньої оплати, 1361 (тисячу триста шістдесят одну) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 860 (вісімсот шістдесят) грн 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/2848/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.