Постанова

від 11.12.2013 по справі 910/2848/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 910/2848/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А. суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

"Техмаш Сервіс"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 16.10.2013 року

у справі № 910/2848/13 Господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш

Сервіс"

про повернення 35 600,00 грн. попередньої оплати

за участю представників сторін:

позивача - Мамедова О.Л. дов. від 28.10.2013 р.,

відповідача - Вознюк А.В. дов. від 01.10.2013 р.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 09.12.2013 р. у зв'язку з завантаженістю судді Бакуліної С.В. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Кравчук Г.А., судді - Мачульський Г.М., Полянський А.Г.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 р. (суддя - Чебикіна С.О.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 р. (судді - Рябуха В.І., Кондес Л.О., Ропій Л.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 р. скасовано, прийнято нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" 35 600 грн. попередньої оплати, 1 361 грн. судового збору за подання позовної заяви та 860 грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш Сервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони усно домовились про постачання відповідачу насосів та пристрою захисту двигуна.

21.09.2012 р. відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000023 на суму 150 999 грн. 21.09.2012 р. позивач перерахував 45 000 грн. попередньої оплати.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст. 639 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Апеляційним господарським судом відзначено було, що сторони своїми конклюдентними діями уклали договір поставки у спрощений спосіб, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

У рахунку-фактурі від 21.09.2012 р. № СФ-0000023 зазначено, що термін постави обладнання від 4-х до 7-ми робочих тижнів після оплати.

09.10.2012 р. відповідач звернувся до позивача з листом № 6, де просив доплатити по рахунку-фактурі від 21.09.2012 р. № СФ-0000023 ще 30 500 грн. (це 50% повної вартості замовлення) для розміщення замовлення в ТОВ "Грундфос-Україна".

Позивач звернувся до відповідача з листом 18.10.2012 р.№ 3901, в якому просив повідомити про стан його замовлення, а у листі № 3902 просив повідомити дату готовності поставки обладнання.

Повідомленням від 18.10.2012 р. № 8 відповідач повідомив позивача, що його замовлення в ТОВ "Грундфос-Україна" не розміщено в зв'язку з неотриманням від позивача 30 500 грн. доплати; частина грошових коштів перераховано ТОВ "Грундфос-Україна". 24.10.2012 р. позивач листом № 3971 просив в зв'язку з порушенням відповідачем свого обов'язку щодо поставки обладнання повернути попередню оплату в сумі 45 000 грн.

13.11.2012 р. та 11.12.2012 р. позивач надіслав відповідачу претензії № 4270 та 4679, в яких вимагав повернути 45 000 грн. попередньої оплати.

Відповідач 11.01.2013 р. (200,00 грн), 17.01.2013 р. (2000,00 грн), 28.01.2013 р. (2000,00 грн), 10.04.2012 р. (200,00 грн) та 26.06.2013 р. (під час розгляду справи у суді першої інстанції 5000,00 грн) здійснив часткове повернення попередньої оплати в загальному 9400,00 грн з призначенням платежу "часткове повернення грошових коштів за товар згідно листа від 24.10.2012 р. № 3971 (згідно рахунку від 21.09.2012 р. № 23)", згідно банківських виписок по рахунку позивача.

Судом зазначено, що причин відмови від повернення решти суми попередньої оплати відповідачем не наведено.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки, відповідач не поставив позивачу обладнання та враховуючи те, що він розпочав повернення суми попередньої оплати, що розцінено судом як надання згоди на повернення коштів, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога позивача щодо повернення суми попередньої оплати в сумі 35 600 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш Сервіс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року у справі № 910/2848/13 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Поновити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року у цій справі.

Головуючий суддя Кравчук Г.А.

Судді Мачульський Г.М.

Полянський А.Г.