Постанова

від 15.10.2013 по справі 826/14966/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 жовтня 2013 року 14:58 справа №826/14966/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача : Козира А.О.;

відповідача: Киричека О.О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія" доМіжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі по тексту - відповідач, МГУ-ЦО), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2013 року №0000074040.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/14966/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 15 жовтня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення МГУ-ЦО від 01 липня 2013 року №0000074040 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення за порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 448,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 632,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 816,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 13 червня 2013 року №674/40-40/30675977 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СП "Голографія" (код за ЄДРПОУ 30675977) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "КФ "Горизонталь" (код ЄДРПОУ 37889322) за період з 01.10.2011 по 30.06.2012" (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 1 632,00 грн.

Висновки Акта перевірки мотивовані наступним: позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "КФ "Горизонталь", оскільки за даними ДПІ у Солом'янському районі ТОВ "КФ "Горизонталь" порушило вимоги Цивільного кодексу України в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, здійснених по ланцюгу постачання.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що повна назва контрагента позивача - ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь".

Позивач вважає протиправним збільшенням грошового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з того, що ним дотримано всі необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія", виходячи з наведених нижче мотивів.

Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 зазначив, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія" та ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема,чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" згідно накладної від 14 травня 2012 року поставило позивачу товар, а саме модуль керування спалахом для системи POWERScope 400 та модуль спалаху для системи POWERScope на загальну суму 9 792,00 грн.

ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" виписало позивачу податкову накладну від 27 квітня 2012 року №585 на загальну суму 9 792,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 632,00 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", у зв'язку з придбанням товарів.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Позивач зазначав, що придбані у ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" товари використані у господарській діяльності, а саме встановлені для системи BST POWERScope 400 (машина DL), яка призначена для візуального контролю друкованої продукції на машинах де металізації і є їх невід'ємною частиною, на підтвердження чого надав копію звіту про використання запчастин та інших матеріалів від 27 червня 2012 року №ГФ000000032, підписаного начальником конструкторського відділу. При цьому будь-які інші докази, які б свідчили на користь реальності господарської операції та мети використання придбаного товару в господарській діяльності, в матеріалах справи відсутні.

Водночас, на думку суду, надана позивачем копія звіту про використання запчастин та інших матеріалів не дає змоги встановити фактичне використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача, а саме встановлення на "систему BST POWERScope 400".

Позивачем не надано також доказів та пояснень з приводу належності ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія" "системи BST POWERScope 400", її сутності, призначення та яким чином вказана система задіяна у господарській діяльності.

Крім того, позивачем не надано доказів, які б підтверджували транспортування придбаних у ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" товарів та оприбуткування їх в бухгалтерському обліку підприємства.

Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" носять реальний характер, а придбані товари використані в межах господарської діяльності або придбавались із такою метою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 01 липня 2013 року №0000074040 є правомірним.

Суд погоджується з доводами позивача про відсутність повноважень у відповідача визнавати правочини нікчемними, однак зазначає, що зазначене не є самостійною підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у разі недоведеності реальності господарської операції.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, МГУ-ЦО доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія" не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко