Ухвала

від 03.06.2014 по справі 826/14966/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14966/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі : Лебедєвій Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "15" жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 року № 0000074040.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "15" жовтня 2013 року в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "15" жовтня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до податкового повідомлення-рішення МГУ-ЦО від 01 липня 2013 року №0000074040 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення за порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 448,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 632,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 816,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 13 червня 2013 року №674/40-40/30675977 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СП "Голографія" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "КФ "Горизонталь" за період з 01.10.2011 по 30.06.2012" (далі по тексту - Акт перевірки). У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 1 632,00 грн.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволені позовних вимог. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" згідно накладної від 14 травня 2012 року поставило позивачу товар, а саме модуль керування спалахом для системи POWERScope 400 та модуль спалаху для системи POWERScope на загальну суму 9 792,00 грн. ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" виписало позивачу податкову накладну від 27 квітня 2012 року №585 на загальну суму 9 792,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 632,00 грн. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Як вбачається з обставин справи, позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", у зв'язку з придбанням товарів. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Позивач зазначав, що придбані у ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" товари використані у господарській діяльності, а саме встановлені для системи BST POWERScope 400 (машина DL), яка призначена для візуального контролю друкованої продукції на машинах де металізації і є їх невід'ємною частиною, на підтвердження чого надав копію звіту про використання запчастин та інших матеріалів від 27 червня 2012 року №ГФ000000032, підписаного начальником конструкторського відділу. При цьому будь-які інші докази, які б свідчили на користь реальності господарської операції та мети використання придбаного товару в господарській діяльності, в матеріалах справи відсутні. Водночас, надана позивачем копія звіту про використання запчастин та інших матеріалів не дає змоги встановити фактичне використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача, а саме встановлення на "систему BST POWERScope 400". Позивачем не надано також доказів та пояснень з приводу належності ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія" "системи BST POWERScope 400", її сутності, призначення та яким чином вказана система задіяна у господарській діяльності. Крім того, позивачем не надано доказів, які б підтверджували транспортування придбаних у ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" товарів та оприбуткування їх в бухгалтерському обліку підприємства. Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" носять реальний характер, а придбані товари використані в межах господарської діяльності або придбавались із такою метою. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судуд першої інстанції, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 01 липня 2013 року №0000074040 є правомірним.

Враховуючи викладене, повно та всебічно перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 15.10.2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "15" жовтня 2013 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія" - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "15" жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.