Постанова

від 10.10.2013 по справі 826/5190/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5190/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Майстер-Клас» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Майстер-Клас» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Майстер-Клас» (надалі за текстом - «ТОВ «Майстер-Клас») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003992290 від 25.03.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 324 455 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0004002290 від 25.03.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 309 005 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15.02.2013 р. по 28.02.2013 р. посадовцями державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) проведено документальну планову перевірку ТОВ «Майстер-Клас» з питань дотримання вимог податкового за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 642/22-90-32798778 від 06.03.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст.ст. 139, 198, 201 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати товарів та послуг за договорами, укладеними з ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект», ТОВ «Центробуд Альфа», ТОВ «ВКФ «Профі-Центр», ТОВ «Гораціо», ТОВ «Аксіома Бізнесу».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Згідно видаткових накладних та актів виконаних робіт у І, ІІ, IV кварталах 2012 р. позивач придбав у ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект», ТОВ «Центробуд Альфа», ТОВ «ВКФ «Профі-Центр», ТОВ «Гораціо», ТОВ «Аксіома Бізнесу» товарно-матеріальні цінності та отримав послуги з прибирання території, підбору і навчання персоналу, пошуку клієнтів, а також інформаційно-консультаційні та юридичні послуги.

Витрати з оплати цих товарів та послуг позивач відніс до складу валових витрат, а сплачений у складі їх вартості ПДВ - до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно даним акту Бориспільської ОДПІ Київської області «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Центробуд Альфа» № 192/236/35525358 від 23.08.2012 р. не підтверджено наявність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) ТОВ «Центробуд Альфа» у ТОВ «Ферал-Трейдінг» та продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Відповідно до акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект» № 275/2220/37587950 від 09.08.2012 р. не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект» із підприємствами-постачальниками та покупцями у березні-квітні 2012 р.

Крмі того, акти приймання-передачі наданих послуг складені позивачем з ТОВ «ВКФ «Профі-Центр», ТОВ «Гораціо», ТОВ «Аксіома Бізнесу» не містять деталізації та розшифровки послуг.

Наведене, на думку податкового органу, свідчить про те, що угоди між ТОВ «Майстер-Клас» та ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект», ТОВ «Центробуд Альфа», ТОВ «ВКФ «Профі-Центр», ТОВ «Гораціо», ТОВ «Аксіома Бізнесу» не підтверджені відвідними розрахунковими і платіжними документами та не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003992290 від 25.03.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 324 455 грн., у тому числі 259 564 грн. за основним платежем та 64 891 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0004002290 від 25.03.2013 р., яким ТОВ «Майстер-Клас» збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 309 005 грн., у тому числі 247 204 грн. за основним платежем та 61 801 грн. за штрафними санкціями.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач необґрунтовано сформував валові витрати та не підтвердив своє право на податковий кредит.

На думку судової колегія наведений висновок окружного адміністративного суду не можна вважати таким, що зроблений на підставі повно та всебічно досліджених обставин справи.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, врегульовано 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Позивачем було надано копії: договорів купівлі-продажу з ТОВ «Центробуд Альфа» № 03-13/УП від 01.02.2012 р., № 47/03/ЦБ від 30.03.2012 р., № 48/03/ЦБ від 30.03.2012 р., № 49/03/ЦБ від 30.03.2012 р., № 50/03/ЦБ від 30.03.2012 р., № 62/04/ЦБ від 04.04.2012 р., № 63/04/ЦБ від 05.04.2012 р., № 64/04/ЦБ від 06.04.2012 р., договорів про надання кур'єрських послуг з ТОВ «Центробуд Альфа» № 53/04/ЦБ від 02.04.2012 р., № 54/04/ЦБ від 02.04.2012 р., договорів на виконання робіт з прибирання території та внутрішніх приміщень з ТОВ «Центробуд Альфа» № 55/04/ЦБ від 02.04.2012 р., № 56/04/ЦБ від 02.04.2012 р., № 60/04/ЦБ від 03.04.2012 р., № 61/04/ЦБ від 03.04.2012 р., договорів про надання послуг з пошуку та підбору фахівців з ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект» № 10/03/УПП від 10.03.2012 р., № 20/04/УПП від 30.03.2012 р., № 22/04/УПП від 02.04.2012 р., № 24/04/УПП від 03.04.2012 р., договору купівлі-продажу з ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект» № 12/03/УВМ від 15.03.2012 р., договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг на тему «Правова та функціональна підготовка адміністрації, диспетчерів та контролерів» з ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект» № 13/03/УВМ від 19.03.2012 р., № 26/04УН від 20.04.2012 р., договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг на тему «Правова та функціональна підготовка ревізорів та аналітиків» з ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект» № 14/03/УВМ від 20.03.2012 р., № 27/04/УН від 23.04.2012 р., договору про надання послуг з пошуку нових клієнтів з ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект» № 25/04/УНК від 04.04.2012 р., договору про надання юридичних послуг з ТОВ «Аксіома Бізнесу» № 20/ЮУ від 03.12.2012 р., договору про надання інформаційно-консультаційних послуг на тему «Правова та функціональна підготовка адміністрації, диспетчерів та контролерів» з ТОВ «Гораціо» № 21511-12/Г від 03.05.2012 р., договору про надання послуг по підбору, пошуку та організації роботи з кадрами з ТОВ «ВКФ «Профі-Центр» № 49/03-МК від 01.03.2012 р., видаткових накладних, актів прийому-передачі наданих послуг та виконаних робіт, звітів про пошук та підбір персоналу у березні 2012 р. та квітні 2012 р., акту надання послуг по юридичному обслуговуванню, податкових накладних, банківських виписок.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Аналіз наданих ТОВ «Майстер-Клас» податкових та видаткових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження валових витрат та сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект», ТОВ «Центробуд Альфа», ТОВ «ВКФ «Профі-Центр», ТОВ «Гораціо», ТОВ «Аксіома Бізнесу», які були предметом перевірки.

Помилковим є посилання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на акти Бориспільської ОДПІ Київської області та ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про неможливість проведення зустрічних звірок, за висновками яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Центробуд Альфа», ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект» з підприємствами-постачальниками, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому слід зазначити, що за умови підтвердження дійсного виконання відповідної господарської операції певні недоліки первинних документів, зокрема, відсутність деталізації та розшифровки отриманих послуг не можуть слугувати підставою для висновку про неправомірність формування покупцем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з ТОВ «Торгова компанія Укртехкомплект», ТОВ «Центробуд Альфа», ТОВ «ВКФ «Профі-Центр», ТОВ «Гораціо», ТОВ «Аксіома Бізнесу» є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Майстер-Клас» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення № 0003992290 від 25.03.2013 р. та податкове повідомлення рішення № 0004002290 від 25.03.2013 р.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 15 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.