Постанова

від 16.10.2013 по справі 924/664/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

16 жовтня 2013 року Справа № 924/664/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.07.13 р. у справі № 924/664/13

за позовом державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м.Київ)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" (Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Шутнівці)

про стягнення 635,85 грн. - 3% річних, 21863,19 грн. збитків, 10425,3 грн. штрафу

За участю представників:

Позивача - Куляша Оксана Іванівна (довіреність № 14/20-74-13 від 14.01.2013 р.)

Відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.07.2013 р. у справі №924/664/13 (суддя Смаровоз М.В.) позов державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" про стягнення 635,85 грн. - 3% річних, 21863,19 грн. збитків, 10425,3 грн. штрафу - задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 635,85 грн. - 3% річних, 21863,19 грн. збитків, 10425,3 грн. штрафу, 1720,5 грн. відшкодування судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк. справи 78-81).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зокрема зазначає, що суд першої інстанції вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 21863,19 грн. збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору повторного лізингу №22-11-6 рпл/257 від 14.04.2011 р., з чим ТзОВ «Дари+Поділля» не погоджується з наступних підстав.

Пунктом 8.7. договору повторного лізингу №22-11-6 рпл/257 від 14.04.2011 р. визначено, що лізингоодержувач повертає лізингодавцю предмет лізингу в комплектному та справному стані з урахуванням його нормального ступеня зносу. Відповідно, зменшення вартості механізмів і агрегатів, в тому числі і сівалки внаслідок зміни ринкової кон'юнктури не є збитками і не може відшкодовуватись.

Вказує, що державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Афратовим А.Л. при виконанні виконавчого напису №558 від 06.03.2012 р. виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибіга С.Е. складено акт яким встановлено, що виконавчий напис виконано у повному обсязі, сівалка УПС-8-2 вилучена у ТзОВ «Дари+Поділля» та передана ДПАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі її представника Шелест Сергія Анатолійовича. Сівалка була передана в с. Шутнівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, без будь-яких зауважень щодо її технічного стану та комплектності.

Зокрема, в обґрунтування позовних вимог ДПАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» посилається на акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 03.05.2012р., який складено в м. Києві за участю ТзОВ «Дари+Поділля» (Лізингоодержувач) в особі директора Гая Віталія Володимировича і ДПАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (Лізингодавець) в особі заступника голови правління Семикопного Т.Л. При цьому, як вказано в акті «Лізингоодержувач від підпису та печатки відмовився. Акт державного виконавця від 03.05.12 р.».

Скаржник зазначає, що обставини викладені в акті приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 03.05.2012 р. суперечать акту державного виконавця від 03.05.2012 р., оскільки в цей період директор ТзОВ «Дари+Поділля» знаходився в с. Шутнівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області і фізично не міг бути в м. Києві.

Вважає, що звіт № 74/7 про оцінку майна від 03.05.2012 р., а саме сівалки УПС-8, спростовує дані зазначені в акті приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 03.05.2012 р.

Скаржник зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права (арк. справи 86-88).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дари+Поділля» прийнято до провадження, справу призначено до розгляду (арк. справи 85).

Від позивача на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №14239/13, від 27.08.2013 р.), в якому заперечує проти доводів скаржника.

Зазначає, що предмет лізингу був вилучений у відповідача 03.05.2012 р. та ТзОВ «Експертною компанією "Укравтоекспертиза-Стандарт" була проведена експертна оцінка предмета лізингу, за результатами якої складено звіт з відповідним висновком. У висновку зазначено, що станом на 03.05.2012 р. вартість сівалки УПС -8 складає 17205,00 грн.

Позивач вказує, що станом на дату повернення сівалки УПС-8 її залишкова вартість при нормальному ступені спрацювання складала 39068,19 грн. (57562,98 - 18494,79 = 39068,19). Де 57562,98 грн. (невідшкодована вартість предмета лізингу та сума, яка амортизується станом на дату отримання предмета лізингу відповідачем), 18494,79 грн. - відшкодована частина вартості предмета лізингу до дня вилучення (до 03.05.2012 р.) в яку входять 3-ри повних лізингових платежів у розмірі 4796,92 грн. та частина лізингового платежу 4104,03 грн. (4796,92*3+4104,03=18494,79).

Таким чином, різниця між залишковою 39068,19 грн. та експертною вартістю 17250,00 грн. складає 21863,19 грн. - збитки, яких зазнав позивач, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, предмет лізингу не відповідає стану з урахуванням нормального зносу, комплектність порушена, що підтверджується протоколом огляду від 03.05.2012 р. (додаток до звіту про визначення експертної вартості предмета лізингу).

Вважає рішення господарського суду Хмельницької області від 17.07.13 р. у справі №924/664/13 законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права (арк. справи 95-98).

Представник відповідача (скаржника) у судовому засіданні апеляційної інстанції 18.09.2013р. підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Просить рішення господарського суду Хмельницької області від 17.07.2013р. у справі №924/664/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 16.10.2013 р. представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги. Вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому просив суд залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 16.10.2013р. представник відповідача не з'явився, хоч про час та місце розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

14.04.2011р. відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (в подальшому перейменовано на «Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»), лізингодавець, та товариство з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля", лізингоодержувач, уклали договір повторного лізингу (бюджетні кошти) №22-11-6 рпл/257 (арк. справи 10-14), відповідно до п.1.1. якого, лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк майно, яке є власністю лізингодавця і визначено у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно з п.2.1. договору, лізингодавець за договором передає лізингоодержувачу предмет лізингу, який було придбано за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Порядком використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1904 від 10.12.03 р., що знаходився в користуванні у СТОВ "Липівка" Томашпільського району Вінницької області, на умовах договору фінансового лізингу № 2-03-184фл від 24.03.2003 р. і його було повернуто лізингодавцю.

Як передбачено п. 2.2. договору, строк лізингу відраховується з дати укладення між сторонами акта приймання-передачі у користування предмета лізингу, що укладається у 4-х автентичних примірниках.

Відповідно до п. 3.1. договору, лізингодавець має право, зокрема: вимагати повернення предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності, відповідно до умов договору; в односторонньому порядку відмовитися від договору та вимагати повернення простроченої заборгованості і у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса - предмет лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів .

Згідно з п. 3.4. договору, лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема: належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством та інструкціями виробника; своєчасно і в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору; за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу лізингодавця протягом 10 календарних днів повернути йому предмет лізингу разом з технічною документацією згідно з актом передачі в технічно справному та комплектному стані. У разі відсутності технічного паспорта та іншої документації, яка ідентифікує предмет лізингу, лізингоодержувач за власний рахунок у десятиденний термін поновлює її та передає втрачені документи лізингодавцю. При поверненні предмета лізингу лізингоодержувач зобов'язаний підписати акт звірки взаємних розрахунків, акт приймання-передачі, надати видаткову та податкову накладні.; забезпечувати збереження предмета лізингу та нести повну майнову відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження.

Як передбачено п. 3.6. договору, за власні кошти і без подальшої компенсації лізингоодержувач проводить утримання предмета лізингу, пов'язане з його експлуатацією, технічне обслуговування і всі види ремонту, а за письмовим погодженням з лізингодавцем згідно з технічними умовами виробника предмета лізингу - модернізацію чи переобладнання останнього.

Відповідно до п. 4.1. договору, з моменту підписання акта передачі одержання предмета лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Згідно з п. 4.3. договору, лізингоодержувач після укладення договору перераховує на рахунки лізингодавця: попередній платіж у частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості, включаючи ПДВ, на який не нараховується лізинговий платіж у частині винагороди лізингодавцю; комісію за організацію поставки техніки в розмірі 7 відсотків невідшкодованої вартості. Датою сплати попереднього платежу і комісії є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.

Як передбачено п. 4.5. договору, амортизація предмета лізингу нараховується лізингоодежувачем прямолінійним методом протягом періоду його очікуваного використання, що дорівнює строку лізингу, згідно з нормами амортизації, у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.1. договору, предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом передачі за умови надходження коштів, визначених пунктом 4.3 договору, на рахунок лізингодавця.

Згідно з п.5.3. договору, з дати підписання акта передачі ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін, де зокрема в п.п. 7.1, 7.4, 7.7. вказано, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. У разі дострокового припинення дії договору лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю збитки, у тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмета лізингу, недоїмки, пені, штрафи, що виникли внаслідок дострокового припинення дії договору. Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і не припиняється до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до п.8.7. договору, за несплату протягом 30 календарних днів лізингового платежу чи невиконання (неналежного виконання) положень договору лізингоодержувачем останній за власний рахунок, у термін не більше 10 календарних днів, повертає лізингодавцю предмет лізингу в комплектному та справному стані з врахуванням його нормального ступеня зносу на підставі акта повернення предмета лізингу, а у разі невідповідності нормальному ступеню спрацювання його або некомплектності лізингодавець проводить експертну оцінку предмета лізингу за рахунок лізингоодержувача. При поверненні предмета лізингу лізингоодержувач зобов'язаний підписати акт звірки взаємних розрахунків, акт приймання-передачі, надати видаткову та податкову накладні.

Як встановлено п.8.8. договору, дострокове повернення предмета лізингу лізингоодержувачем допускається виключно за згодою лізингодавця. У разі дострокового повернення предмета лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю на його вимогу штраф у розмірі, визначеному пунктом 4.3 договору.

Сторони домовились, що лізингодавець у разі порушення або неналежного виконання лізингоодержувачем умов договору застосовує до лізингоодержувача наступні оперативно-господарські санкції: лізингодавець має право безперешкодного доступу до предмета лізингу для його повернення від місцезнаходження та самостійно або із залученням третіх осіб здійснювати повернення (вилучення) предмета лізингу за рахунок лізингоодержувача. Протидія лізингоодержувача у здійсненні лізингодавцем зазначеної оперативно-господарської санкції є посяганням на право власності лізингодавця на предмет лізингу та є підставою для притягнення лізингоодержувача до відповідальності, визначеної чинним законодавством України та договором (п. 8.9. договору).

Строк позовної давності 10 років, а для пені, штрафу та інших видів неустойки - 3 роки (п.9.3. договору).

Відповідно до додатку № 1 «Кількість, ціна, вартість предмета лізингу», вартість предмета лізингу складає 63958,87 грн., попередній лізинговий платіж 6395,89 грн., комісія за організацію поставки техніки в розмірі 7% невідшкодованої вартості предмету лізингу складає 4029,41 грн.; графік сплати лізингових платежів.

Як свідчать матеріали справи, 16.05.2011 р. державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (лізингодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дари+Поділля» (лізингоодержувачем) складено акт приймання-передачі, відповідно до якого державне публічним акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» передає, а товариство з обмеженою відповідальністю «Дари+Поділля» приймає у платне користування на умовах договору повторного фінансового лізингу № 22-11-6 рпл/257 від 14.04.2011 р. предмет лізингу (сільськогосподарську техніку, яка була у користуванні), а саме: універсальну пневматичну сівалку УПС-8, вартістю 63958,87 грн.

03.05.2012р. державним виконавцем районного відділу ДВС Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Афратовим А.Л. складено акт при примусовому виконанні виконавчого напису №558 від 06.03.2012 р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Б. про вилучення сівалки УПС-8-2 у ТзОВ «Дари+Поділля». В цьому акті державним виконавцем встановлено, що виконавчий напис виконано у повному обсязі, сівалка УПС-8-2 вилучена у ТзОВ «Дари+Поділля» та передана ДПАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі її представника Шелеста Сергія Анатолійовича.

Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 10.12.2012р. у справі №12/5025/1149/12 позов Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», за дорученням якої діє Хмельницька філія НАК «Украгролізинг» до товариства з обмеженою відповідальністю «Дари+Поділля» задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 21911,39 грн. заборгованості, 1899,41 грн. пені.

Оцінювачем ТзОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт» - Горобець В.В. 03.05.2012р. складено звіт № 74/7 про оцінку майна - сівалки УПС-8, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Китайгород (замовник - НАК 2Украгролізинг»). У висновку цього звіту вказано, що відповідно до замовлення державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», згідно з договором № 14-18-382 від 04.01.2011 р., додаткової угоди № 27/147 від 03.05.2012р., оцінювач Горобець В.В. виконав незалежну оцінку майна - сівалка УПС-8, яка розташована за адресою: с. Китайгород, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, яке належить державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та зазначив, що ринкова вартість сівалки УПС-8 станом на 03.05.2012 р. складає 17205 грн.

18.03.2013р. державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» надіслало вимогу № 14/608 на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Дари+Поділля», в якій, керуючись умовами укладеного договору, зокрема, пунктами 8.8., 4.3. договору, додатком №1 до договору, ст. 530 Цивільного Кодексу України, позивач вимагає сплатити штраф у розмірі 10425,3 грн.

В матеріалах справи відсутні докази задоволення зазначеної вимоги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У разі порушення зобов'язання, як передбачено ст.611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як підтверджується матеріалами справи, за період з 16.05.2011р. по 03.05.2012р. предмет лізингу знаходився у володінні відповідача на підставі договору лізингу, а, зважаючи на зміст пунктів 3.4.2, 5.3, 7.4 договору, зменшення вартості предмета лізингу до розміру, який є меншим, ніж його залишкова вартість, сталося з вини відповідача.

Господарський суд Хмельницької області дійшов вірного висновку про наявне порушення відповідачем пункту 3.4.2 договору, оскільки останнім, всупереч вимогам ст.614 Цивільного кодексу України, не доведено відсутність його вини у зниженні до 17205 грн. вартості переданого йому майна та завдання внаслідок цього позивачеві 21863,19 грн. збитків.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 21863,19 грн. збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору повторного лізингу № 22-11-6 рпл/257 від 14.04.2011р.

Як встановлено положеннями ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача 635,85 грн. - 3% річних (станом на 27.03.2013р.) та 10425,3 грн. штрафу (за дострокове повернення предмету лізингу), беручи до уваги неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених означеним договором від 14.04.2011р.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.07.13 р. у справі № 924/664/13 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.