Постанова

від 14.10.2013 по справі 820/7515/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 жовтня 2013 р. справа № 820/7515/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представників позивача - Межерицький А.О.,

представника відповідача - Полежака О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Корвет» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000172201 від 15.08.2013р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 310364,25 грн. (в тому числі за основним платежем 269417,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 40947,25 грн.)

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в липні 2013 року проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 02.08.2013р. № 115/20-34-22-01-05/25613301 (а.с. 24-59 том 1), згідно висновків якого встановлено пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток всього на суму 269 417,00 грн., в тому числі: за 2010 рік на суму 93549,0 грн., за І квартал 2011 року на суму 33002,0 грн., за ІІ-IV квартали 2011 року на суму 72630,00 грн., за 2012 рік на суму 70236,00 грн.; порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ЗОНДОПОЛІТЕХ» (податковий номер 31436715) за лютий 2011 року на суму 600,00 грн., по взаємовідносинах з ТОВ «Дельта Універсал» (податковий номер 33481749) за березень 2012 року на суму 325,00 грн.; порушення п. 176.2 (б) ст. 176, абз.1 п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020, а саме: надання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за Ф.1 ДФ у 2011-2010 р.р. не у повному обсязі з недостовірними відомостями.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0000172201 від 15.08.2013р., відповідно до якого позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 310364,25 грн. (в тому числі за основним платежем 269417,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 40947,25 грн.)

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, а також необхідність збільшення позивачу податкового зобов'язання і нарахування штрафних санкцій, відповідач виходив з того, що в ході податкової перевірки виявлено зайве віднесення позивачем до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування суму 1 156 443,0 грн., в тому числі за 2010 рік - 374197,0 грн. (оренда землі - 60499,0 грн., послуги банку - 11233,0 грн., послуги зв'язку - 8726,0 грн., підписка на журнали по бухгалтерському обліку - 6431,0 грн., газове обслуговування - 7522,0 грн., каналізація - 6210,0 грн., енергопостачання - 68678,0 грн., амортизація - 29512,0 грн., інші витрати - 66651,0 грн.); за 1 квартал 2011 року - 132007,0 грн. (оренда землі 15124,0 грн., послуги банку - 2460,0 грн., послуги зв'язку - 1933,0 грн., підписка на журнали по бухгалтерському обліку - 170,0 грн., газове обслуговування - 566,0 грн., витрати на газопостачання - 67521,0 грн., витрати на воду - 906,0 грн., каналізація - 720,0 грн., енергопостачання - 17750,0 грн. амортизація - 12892,0 грн., інші витрати - 13432,0 грн.); за 2-4 квартал 2011 року - 315783,0 грн. (оренда землі - 45374,0 грн., послуги банку - 8072,0 грн., послуги зв'язку - 5788,0 грн., підписка на журнали по бухгалтерському обліку - 3983,0 грн., газове обслуговування - 1401,0 грн., витрати на газопостачання - 71514,0 грн., витрати на воду - 5275,0 грн., каналізація - 54811,0 грн., амортизація - 49135,0 грн., інші витрати - 66202,0 грн.; за 2012 рік - 334456,0 грн. (оренда землі - 60499,0 грн., послуги банку - 12538,0 грн., послуги зв'язку - 7505,0 грн., підписка на журнали по бухгалтерському обліку - 10969,0 грн., газове обслуговування - 2614,0 грн., витрати на газопостачання - 170527,0 грн., витрати на воду - 7753,0 грн. , каналізація - 258,0 грн., енергопостачання - 78358,0 грн., амортизація - 82249,0 грн., інші витрати - 54186,0 грн.)

Таким чином відповідач дійшов висновку, що позивачем, в порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, зайво відніс до складу валових витрат 374197,0 грн. за 2010 рік, 13207,0 грн. за 1 квартал 2011 року, витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування: за 2-4 квартали 2011 року - 315783,0 грн., за 2012 рік - 334456,0 грн.

15.08.2013р. з посиланням на зазначений вище акт перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000172201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 310364,25 грн. (в тому числі основний платіж - 269417 грн., штрафні (фінансові) санкції - 40947,25 грн.).

Як з'ясовано судом, єдиним мотивом, на підставі якого відповідач дійшов висновку про заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток є те, що ТОВ «Корвет» в розрахункових калькуляціях на виробництво готової продукції (тара із гофрокартона, пакети із папера) під кожне замовлення не вказано допоміжні матеріали (клей, стрічка, фарби, проволока), експлуатаційні витрати (витрати на електричну енергію, газ, воду та інше) та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції.

Суд з такими висновками відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що позивач, ТОВ «Корвет», пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації та набуло правового статусу юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 25613301, взято на облік як платника податків і зборів в ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів Харківської області.

Суд зауважує, що при реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю обчислення платниками податків грошових зобов'язань та зборів податковий орган у силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України повинен забезпечити неухильне дотримання вимог п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та самостійно встановити достовірні показники величин, котрі впливають на розмір податку (збору), тобто елементів податку в розумінні ст.7 згаданого кодексу.

При цьому, згідно з приписами п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Зазначені приписи кореспондують положенням ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», де зазначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд бере до уваги приписи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9); інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (ч.3 ст.9).

За даними бухгалтерського обліку позивача сума витрат за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р. складає 8514749,0 грн., за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 складає 11998453 грн.

Вказана обставина підтверджена дослідженими в ході судового розгляду документами, а саме: розшифровкою витрат, платіжними дорученнями, витягом з журнал-ордеру по рахунку 631, актами списання, актами виконаних робіт, калькуляціями, платіжними дорученнями, іншими приєднаними до справи бухгалтерськими документами.

В перевіряємому періоді підприємство займалось виробництва готової продукції а саме : тари із гофрокартонна , картонна, пакетів із папера.

До складу витрат перевіряємо періоду позивачем, зокрема, було включено: в 2010р.- 374197,00грн. які складались з таких видів витрат: податок на землю -60499,00 грн., послуги банку -11233,00грн.,послуги зв'язку -8726,0 грн., підписка на журнали по бухгалтерському обліку-6431,00грн., газове обслуговування - 7105,00 грн., витрати на газопостачання -101630,00грн. витрати на воду -7522,00 грн., каналізація -6210,00грн., енергопостачання -68678,00 грн., амортизація-29512,00 грн., інші витрати-66651,00 грн.; в 1 кварталі 2011р.- 132007,00грн., які складались з таких видів витрат: податок на землю -15124,00 грн., послуги банку -2460,00грн., послуги зв'язку -1933,0 грн., підписка на журнали по бухгалтерському обліку-170,00грн., газове обслуговування - 566,00 грн., витрати на газопостачання -67521,00грн., витрати на воду -906,00 грн., каналізація -720,00грн., енергопостачання -17750,00 грн., амортизація-12892,00 грн., інші витрати-13432,00 грн.; в 2-4 кварталах 2011р.- 315783,00грн., які складались з таких видів витрат: податок на землю -45374,00 грн., послуги банку -8072,00грн., послуги зв'язку -5788,0 грн., підписка на журнали по бухгалтерському обліку-3983,00грн., газове обслуговування - 1401,00 грн., витрати на газопостачання -71514,00грн., витрати на воду -5275,00 грн., каналізація -4228,00грн., енергопостачання -54811,00 грн., амортизація-49135,00 грн., інші витрати-66202,00 грн.; в 2012р.- 334456,00грн., які складались з таких видів витрат: податок на землю -60499,00 грн., послуги банку -12538,00грн., послуги зв'язку -7505,0 грн., підписка на журнали по бухгалтерському обліку-10969,00грн., газове обслуговування - 2614,00 грн., витрати на газопостачання -170527,00грн., витрати на воду -7753,00 грн., каналізація -258,00грн., енергопостачання -78358,00 грн., амортизація-82249,00 грн., інші витрати-54186,00 грн.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач для виробництва готової продукції складає розрахунок калькуляції по кожному замовнику.

В калькуляції на одиницю товару вказана ціна матеріалів без ПДВ; заробітна плата працівників виробництва; нарахування на заробітну плату працівників виробництва; адміністративні витрати та збут; послуги транспорту; послуги допоміжних виробництв; інші операційні витрати; загальна собівартість; ціна продажу товарів без ПДВ; відпускна ціна товарів без ПДВ середня ціна матеріалів без ПДВ на одиницю виміру; сума загальногосподарських витрат; сума заробітної плати працівників виробництва на одиницю продукції; середня ціна матеріалів без ПДВ; сума загальногосподарських витрат на реалізовану продукцію; сума заробітної плати працівників виробництва. Зокрема як складова кожної калькуляції вказана сума інших операційних витрат.

В зв'язку із встановленим суд зазначає, що відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічна норма містяться в пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України якою визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається зі змісту пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, собівартість реалізованих товарів є витратами операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

При цьому за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 названого Кодексу, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з пунктом 138.2 цієї ж статті Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу пункту 138.4 статті 138 названого Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Визначених Податковим кодексом України підстав, котрі б унеможливлювали віднесення позивачем на витрати 1-4 кварталу 2010р., 1 кварталу 2011р., 2-4 кварталу 2011р., 1-4 кварталу 2012р. суми витрат в розмірі 20513202 грн. судом в ході розгляду справи не виявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, заперечуючи проти позову, відповідач не подав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що витрати ТОВ за перевіряємий період мають складати саме 19422093 грн. як про це зазначено в акті перевірки від 02.08.2013р. № 115/20-34-22-01-05/25613301, а не 20513202 грн.

Таким чином, за наявності належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а також додержання встановлених законом обмежень для окремих видів витрат, платник податку вправі відносити відповідні суми до складу валових витрат, а також витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000172201 від 15.08.2013р.

Стягнути з державного бюджету (п/р 31217206784011 УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет» (код ЄДРПОУ 25613301) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 21 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя (підпис) С.В. Архіпова