Ухвала

від 02.10.2013 по справі 2а-7593/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Справа № 135583/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року у справі за позовом Чернівського споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

07.07.2011 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до суду та просив скасувати акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки позивача та податкове повідомлення - рішення № 0000232321 від 14.06.2011 року.

В обґрунтування вимог зазначає, що у Акті Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 60/23-01758874 від 26.05.2011 року не обґрунтовано порушення норм податкового законодавства Чернівським споживчим товариством, а невиконання зобов'язання по сплаті податкових платежів контрагента позивача не є ознакою порушення податкового законодавства позивачем.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі в частині позовних вимог про скасування акта про результаті позапланової невиїзної документальної перевірки.

Оскаржуваною постановою позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області № 0000232321 від 14.06.2011 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема вказує, що суд не здійснив аналіз господарської та економічної діяльності TзOB «ТД «Вікові традиції» на рівні укладеного договору з Чернівським споживчим товариством, а також його реальну можливість здійснювати будь-які господарські операції, в тому числі поставку товарів позивачу.

Вважає, що судом не було встановлено причин відсутності у позивача на момент проведення перевірки і винесення податкового повідомлення-рішення товарно-транспортних накладних, виписок з банку, оборотно-сальдової відомості, хоча на адресу Чернівського споживчого товариства направлено лист № 3234/8/23 від 04.05.2011 року, про надання копій підтверджуючих документів щодо взаєморозрахунків з ТзОВ «ТД «Вікові традиції», що підтверджується сторінкою 5 Акта перевірки ДПІ у Мостиському районі №60/23-01758874 від 26.05.2011р.. Надання таких документів вже в ході судового розгляду ставить під сумнів їх існування на момент здійснення господарської діяльності.

На стадії апеляційного розгляду проведено заміну відповідача з Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області на її правонаступника - Городоцьку об'єднану державну інспекцію Головного Управління Міндоходів у Львівській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 19.05.2011 року Державною податковою інспекцією у Мостиському районі Львівської області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Чернівського споживчого товариства.

За результатами перевірки складено Акт № 60/23-01758874 від 26.05.2011 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань правильності формування сум податкового зобов'язання та сум податкового кредиту за грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року в частині взаємовідносин з ТзОВ «Торгівельний дім «Вікові традиції».

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року встановлено його заниження в сумі 2 214,33 грн. Чернівським споживчим товариством.

На підставі акта перевірки 26.05.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 60/23-01758874 від 26.05.2011 року форми «Р» №0000232321, яким відповідно до п. п. 7.4.1 п. п. 7.4.5. п. 7.4 п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 185.1. ст. 185. п. 188.1. ст. 188. п. 198.2, п. 198.3., п. 198.4, п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.4., П. 201.6., п. 201.7., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2768 грн., у тому числі основний платіж 2 214 грн.. штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 554 грн..

Здійснюючи перевірку відносин учасників договору № ЛВ/11-49001 від 17.08.2009 року, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Вікові традиції» (постачальник) здійснював передачу у власність партії товару згідно замовлення на поставку, а Чернівське споживче товариство (покупець) зобов'язувалось прийняти та оплатити товар,судом першої інстанції взято до уваги долучені позивачем документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

Зокрема, додаткова угода від 06.04.2010 до договору № ЛВ/11-49001 від 17.08.2009 року, податкові накладні № 1805475 від 12.02.2011 року на суму 2109,60 грн. , №1805223 від 15.01.2011 року на суму 5358,40 грн., № 1805106 від 24.12.2010 року на суму 1754 грн. ,№ 1805075 від 17.12.2010 року на суму 4064 грн.. Долучені до матеріалів справи видаткові накладні № Л 1805475 від 12.02.2011 року на суму 2109,60 грн., № Л 1805223 від 15.01.2011 року на суму 5358.40 грн., № Л 1805106 від 24.12.2010 року на суму 1754 грн., № Л 1805075 від 17.12.2010 року на суму 4064 грн. та платіжні доручення № 183 від 23.02.2011 року на суму 2000 грн.. № 210 від 28.02.2011 року на суму 2000 грн., №119 від 02.02.2011 року на суму 3954 грн.. № 165 від 18.02.2011 року на суму 3000 грн., № 236 від 07.12.2010 року на суму 9085 грн.. № 261 від 17.12.2010 року на суму 7000 грн.. №275 від 21.12.2010 року на суму 5500 грн., товарно-транспортних накладні №836767 від 12.02.2011 року. № 190846 від 15.01.2011 року, №227448 від 24.12.2010 року. № 227474 від 17.12.2010 року; оборотно-сальдові відомості по рахунку: 631 за грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, сертифікат відповідності та додаток до сертифіката відповідності.

Висновки суду першої інстанції про правомірність формування податкового кредиту позивача ґрунтуються на аналізі норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового Кодексу України ( далі - ПК України).

Згідно п. 185.1. ст. 185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вказані вище письмові докази свідчать про використання позивачем в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності товарно-матеріальних цінностей, придбаних у контрагента ТзОВ «Торгівельний дім «Вікові традиції» та спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій із вказаним контрагентом.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на обставини, встановлені у Акті від 31.03.2011 року № 1023/23/36572896 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Вікові традиції» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «ТАІСТА» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, складеному посадовими особами Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, стосовно відсутності будь-якої інформації про наявні у товариства складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства є безпідставними.

З матеріалів справи, а саме із акта Державної податкової адміністрації у м. Дніпропетровську № 1023/23/36572896 від 31.03.2011 р. вбачається, що контрагент позивача - ТзОВ «Торгівельний дім «Вікові традиції» відобразив податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Покликання податкового органу на висновки перевірки Державної податкової адміністрації у м. Дніпропетровську № 1023/23/36572896 від 31.03.2011 року щодо відсутності матеріальної та технічної бази у ТзОВ «Торгівельний дім «Вікові традиції» не заслуговують на увагу та є безпідставними. Податковим органом безпідставно заперечується проведення господарської операції позивача та відображення такої в податковому обліку лише з підстав, що викладені в акті податкової перевірки. Наявність таких висновків суперечить реалізації презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яку повинні довести контролюючі органи, а не покладати це на суб'єктів господарювання.

Так, згідно із підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 ПК України податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках тощо.

Відповідно до пункту 83.1. статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення тощо.

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Про первинні документи також зазначається у підпункті 135.2. статті 135 та підпункті 138.2. статті 138 ПК України, відповідно до яких доходи та витрати платників податку на прибуток визначаються на підставі первинних документів, відповідно до вимог правил ведення бухгалтерського обліку.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону № 996-ХІV). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Платник податків здійснюючи господарські операції на підставі первинних документів веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань. При цьому підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податків. При цьому, на контролюючий орган покладається зобов'язання довести порушення податкового законодавства платником податків.

З врахуванням цих обставин, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно відображено в податковому обліку господарська операція, проведення якої підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. Податковим органом не представлено жодних доказів в обґрунтування правильності застосування податкової норми при винесенні податкового повідомлення-рішення, з врахуванням чого податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області № 0000232321 від 14.06.2011 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року у справі № 2-а-7593/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль