Рішення

від 22.11.2006 по справі 11/389-06-10701

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2006 р.

Справа  № 11/389-06-10701

За позовом:

Селянського (фермерського) господарства „Марінов-син”.

До відповідача: Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1.

про стягнення заборгованості

12484,00 грн.

                                                                 Суддя     Власова С.Г.

Представники:

від позивача:  Марінов І.С. (керівник).

від відповідача: ОСОБА_1.

Суть спору:

17.10.2006 р. за вх. № 13276 Селянське (фермерське) господарство „Марінов-син”

(далі -Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною

заявою про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи

ОСОБА_1 8610,00 грн. вартості неоплаченого ячменю та 4201,68 грн. пені.

Позивач на позовних вимогах

наполягає, 01.11.2006 р. за вх. № 24270 надав пояснення по справі.

Відповідач проти позовних вимог

заперечує, 22.11.2006 р. надав додаткові документи по справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників

позивача, суд встановив наступне:

04.04.2005 р. сторони уклали

Договір відповідно до пункту 1 якого Позивач зобов'язався відпустити

Відповідачу насінний ячмінь „Сталкер” -III репродукції за ціною 0,70 грн. за 1

кг. у кількості до 10 тон.

На виконання умов Договору

Позивачем було відпущено Відповідачу ячмінь у кількості 12300 кг. на загальну

суму 8610 грн. (за накладною № НОМЕР_1 у кількості 9380 кг. на суму 6566 грн.

та за накладною НОМЕР_2у кількості 2920 кг. на суму 2044 грн.).

Відповідно до пункту 2 Договору,

Відповідач повинен був в строк до 01.05.2006 р. розрахуватись за отриманий

ячмінь, але свої зобов'язання у зазначений термін, за поставлений ячмінь  не розрахувався.

За несвоєчасне виконання грошового

зобов`язання ,Позивач, згідно пункту 5 Договору нарахував Відповідачу пеню у

розмірі 3874,00 грн. (за період з 01.05.2005 р. по 01.08.2005 р.).

02.08.2006 р. Позивач направив на

адресу Відповідача претензію, яка залишена останнім без відповіді.

Посилаючись на порушення

Відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів СФГ „Марінов-син”,

Позивач  просить суд стягнути вказану

заборгованість, яка виникла в наслідок неналежного виконання Відповідачем умов

Договору та пеню.

Відповідач проти позовних вимог

заперечує з підстав того, що Відповідачем відпущено ячмінь неналежної якості та

вказує, що після  засіву поля ячменем

Позивача отримав рідкі сходи, після чого а 

вирішив пересіяти вказане поле товарним соняшником.

Позивач на позовних вимогах

наполягає, в судовому засіданні пояснив, що на момент укладення договору та

поставки ячменю , Відповідач, знав якої якості відпущене насіння, крім того

роботи по засіву проводились Відповідачем з порушенням строку  засіву ,що могло стати причиною поганої

схожості насіння .

Досліджуючи

матеріали справи, аналізуючи  норми

чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних

висновків.         

За договором купівлі-продажу одна

сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у

власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується

прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655

Цивільного Кодексу України).

Ст. 193 Господарського Кодексу

України, ст. 526 Цивільного Кодексу України 

передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається,

крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського

Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або

неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення

господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього

заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не

передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення

господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не

доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії

непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних

умов здійснення господарської діяльності.

На виконання умов Договору

Позивачем було відпущено Відповідачу ячмінь за накладною № НОМЕР_1 у кількості

9380 кг. на суму 6566 грн. та за накладною НОМЕР_2у кількості 2920 кг. на суму

2044 грн., всього у кількості 12300 кг. на загальну суму 8610 грн.

Позовні вимоги Позивача в частині

стягнення з Відповідача 8610,00 грн. вартості неоплаченого ячменя підлягають

задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 33 Господарсько

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на

які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько

процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які

мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ч. 2 п. 1 ст. 638

Цивільного Кодексу України істотними умовами 

договору  є  умови 

про  предмет договору, умови, що визначені

законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті

умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до умов п. 1 Договору

від 04.04.2005 р. Позивач зобов`язався відпустити Відповідачу ячмінь в

кількості до 10 тон. за ціною 0,70 грн.

Саме на цю кількість ячменю

Відповідачем видана довіреність серії ЯЖО № НОМЕР_3 від 04.04.2005 р.

Враховуючи вищевикладене, та те що

істотними умовами Договору, зокрема, є кількість та ціна відпущеного ячменю,

позовні  вимоги в частині стягнення з

Відповідача вартості неоплаченого ячменю на підставі порушення умов Договору

від 04.04.2005 р.,  підлягають

задоволенню в сумі в 7000,00 грн. (10000 кг х 0,70 грн./1 кг.).

Відповідно до статей 546, 549 ЦК

України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою

(штрафом, пенею), що є грошовою сумою або іншим майном, що обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день

прострочення виконання, які боржник повинен передати кредиторові у разі

порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статей 546-547

Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися

неустойкою (зокрема, пенею), правочин щодо якої вчиняється у письмовій формі.

Відповідач повинен був оплатити

відпущений ячмінь в строк до 01.05.2005 р. Відповідач у встановлений договором

термін оплату не здійснив.

Відповідно до п. 5 Договору у разі

несвоєчасної оплати Відповідачем ячміню, останній сплачує пеню у розмірі 0,1 %

від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Позивачем заявлено до стягнення

пеню у розмірі 4201,88 грн. за період прострочки з 01.05.2005 р. по 01.09.2006

р. та надано її розрахунок.

Зазначений розрахунок судом до

уваги не приймається, як необгрунтований з огляду на наступне.

По-перше розрахунок пені за

Договором повинен здійснюватись із заборгованості 7000 грн. (вартість 10 тон

ячменю відповідно до п. 1 Договору).

По-друге  відповідно до підпункту 1 п. 2 ст. 258

Цивільного Кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується позовна

давність в один рік.

Згідно розрахунку суду розмір пені

за термін прострочення з 17.10.2005 р. по 17.10.2006 р. (дата надходження

позовної заяви до суду) складає:

7000 грн. х 0,1 % х 365 днів =

2555,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні

вимоги в частині стягнення з Відповідача пені у розмірі 4201,68 грн. підлягають

задоволенню частково в сумі 2555,00 грн., тому як в саме в цьому розмірі вони є

обґрунтованими, підтвердженими наявними матеріалами справі і відповідають

вимогам діючого законодавства.

З огляду на те, що позовні вимоги в

частині стягнення оплати за ячмінь  у

кількості 2300 кг відпущений поза умовами 

Договору від 04.04.2005 р. Позивачем не обґрунтовані  та не вказані підстави їх стягнення,

задоволенню не підлягають.

Оцінюючи докази у справі в їх

сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов

висновку, що позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства

„Марінов-син” до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

підлягають задоволенню частково у розмірі 7000 грн. вартості відпущеного та

неоплаченого Відповідачем ячменю за договором та 2555,00 грн. пені, а всього

9555, грн., тому що саме в цьому розмірі вони підтвердженими наявними

матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного

мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на

відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                    Керуючись ст.ст. 22, 44,

49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_4 на користь Селянського

(фермерського) господарства „Марінов-син” (68644, Одеська область, Ізмаїльський

район, с. Лощинівка, вул. Свердлова, 23, код 31125577) -7000,00 грн., 2555,00

грн. пені, 95,55 грн. держмита; 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.          В решті позову - відмовити

Рішення

суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його

підписання.

Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                          

Власова С.Г.

Рішення підписане 07.12.2006 р. в порядку статті 85 ГПК

України.