Постанова

від 13.03.2007 по справі 11/389-06-10701

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" березня 2007 р.

Справа № 11/389-06-10701

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

Головуючого :                Михайлова М.В.

Суддів:                             Тофана В.М.,

Журавльова О.О.

При секретарі:               Лисіної О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за

довіреністю;

від відповідача: не з'явився,

повідомлений належним чином;

Розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, с. Муравлівка, Ізмаїльський

р-н, Одеська обл., АДРЕСА_1

на рішення господарського суду Одеської

області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року (підписане ІНФОРМАЦІЯ_2 року)         

зі справи № 11/389-06-10701         

за позовом Селянського(фермерського)

господарства „Марінов-син”,

с.

Лощинівка, Ізмаїльський р-н, Одеська обл., АДРЕСА_2

до  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_2

про стягнення заборгованості 12 484,00

грн.

Встановив:

ІНФОРМАЦІЯ_3 р. за вх. НОМЕР_1

Селянське (фермерське) господарство „Марінов-син” (далі -Позивач) звернулось до

Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2  8610,00 грн. вартості неоплаченого ячменю та

4201,68 грн. пені.

 Позивач на позовних вимогах наполягав,

ІНФОРМАЦІЯ_4 р. за вх. НОМЕР_2 надав пояснення по справі.

       Відповідач проти позовних вимог

заперечував з підстав того, що відповідачу відпущено ячмінь неналежної якості

та вказував, що після  засіву поля

ячменем позивача отримав рідкі сходи, після чого вирішив пересіяти вказане поле

товарним соняшником.

         Рішенням господарського суду Одеської

області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року (підписане ІНФОРМАЦІЯ_2 року) (суддя Власова

С.Г.) позов задоволено частково, стягнуто з Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (Одеська область  на користь Селянського (фермерського)

господарства „Марінов-син” -7000,00 грн., 2555,00 грн. пені, 95,55 грн.

держмита; 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, в решті позову  відмовлено.

Рішення  господарського  суду 

мотивоване  тим,  що позовні вимоги в частині стягнення  основного 

боргу підлягають задоволенню  у  сумі  7

000  грн.,  виходячи з 

умов  договору  купівлі-продажу. Саме 10 000  кг 

ячменю позивач був зобов'язаний 

продати  відповідачу,  при 

фактичному   продажу 12 300

кг.  Пропорційно  умовам 

договору  розрахована  пеня  у

розмірі 4201,68 грн. Саме в цих розмірах борг 

і  пеня  є обґрунтованими, підтвердженими наявними

матеріалами справі і відповідають вимогам діючого законодавства, а  в частині стягнення оплати за ячмінь  у кількості 2300 кг відпущений поза

умовами  Договору від ІНФОРМАЦІЯ_5 р.

позовні вимоги  позивачем не

обґрунтовані  та не вказані підстави їх

стягнення,  тому задоволенню не

підлягають.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду

з апеляційною скаргою, в якій просить 

прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішенням

господарського суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року (підписане

ІНФОРМАЦІЯ_2 року), та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог

відмовити повністю; покласти судові витрати, понесені під час розгляду справи у

господарському суді та витрати в апеляційній інстанції на позивача по справі.

            Свої вимоги відповідач мотивує  тим, що суд не повністю з'ясував обставини,

що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального

права, а саме : позивачем не було надано підтвердження відповідачу, а також не

надано суду доказів того, що він був власником насінного ячменю

"Сталкер" -ІІІ репродукції, таким чином судом не було досліджено

факту, чи має позивач право не пред'явлення позову про стягнення заборгованості

за договором; позивачем не було надано жодного підтвердження якості проданого

ячменю  ні під час його продажу, ні під

час його поставки, ні під час судового розгляду справи; позивачем не були

виконані умови Договору щодо якості проданого та поставленого ячменю, та не

надано необхідних документів; також суд не звернув увагу на прохання

відповідача до позивача надати документи, які б підтверджували, що  позивачем був проданий ячмінь саме належної

якості.

           ІНФОРМАЦІЯ_6 року позивач надав

відзив на апеляційну скаргу вх. НОМЕР_3, в якому проти доводів апеляційної

скарги заперечує, та просить апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 на рішення господарського суду Одеської

області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року зі справи № 11/389-06-10701 залишити без

задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, як

таке, що прийнято у відповідності до норм діючого законодавства та обставин

справи.

          Свою позицію позивач мотивує тим, що

доводи позивача не підтверджуються жодними документами, не відповідають

фактичним обставинам справи, та не можуть враховуватись судом, як належні

докази.

            Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК

України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду

апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву,

дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування

господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального

права, дійшла висновку, що апеляційна скарга  

не  підлягає  задоволенню  

з наступних підстав.

Відповідач  вважає,  що йому 

проданий  товар  неналежної 

якості  та  вартість 

ячменю  є нижчою, ніж  того 

намагався  довести позивач.   Відповідно  

до  ст.638  ЦК 

України  договір  є 

укладеним,  якщо  сторони 

в  належній  формі 

досягли  згоди з  усіх 

істотних умов  договору.  Ціна 

товару  передбачена  умовами 

договору  купівлі-продажу  та 

складає  0,70  коп. 

за  1кг  до 

ІНФОРМАЦІЯ_7 року. Тобто  така  ціна 

існує  при  купівлі 

ячменю  у  кількості 

10 000 кг  і  господарський суд правильно  застосував 

цю ціну.

Що  стосується  якості 

ячменю,  то колегія  суддів 

зазначає ,  що  відповідно 

до  ст.33 ХПК  України 

кожна  сторона  повинна 

довести  ті  обставини, 

на  які  вона 

посилається  як на  підставу 

своїх  вимог  та 

заперечень.

Колегія  суддів  вважає, 

що відповідач  не надав  ніяких 

доказів  того,  що 

спірний  ячмінь  є 

неякісним. Він  прийняв  ячмінь 

по  накладним НОМЕР_4 від

ІНФОРМАЦІЯ_5 року та НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_8 року вагою  12 300 

кг  на  суму 8 610,00 грн.  На 

час  отримання  ячменю 

претензій  з  його 

боку  щодо  якості 

товару  не  було.

 Відповідно 

до  листа  управління 

агропромислового  розвитку

Ізмаїльської     районної  державної 

адміністрації  НОМЕР_6 від

ІНФОРМАЦІЯ_9 року  згідно  агротехнічним 

вимогам  сів  ярового 

ячменю  проводиться  у 

строк  з ІНФОРМАЦІЯ_10.

 Фактично 

відповідач  посіяв  його 

ІНФОРМАЦІЯ_11 року  що не  є 

сприятливою  умовою  для 

сівби.

Крім того  невідомо  який 

саме ячмінь  був  посіяний 

на  площі  36 

га  відповідно  до 

акту  від  ІНФОРМАЦІЯ_12 

року, та чому  відповідач  не 

запросив для  укладення  акту 

представника  позивача.

 Вказаний 

акт  підписаний  нібито 

депутатами  Ізмаїльської  районної 

та  Муравльовської  сільської 

рад.  Але  до 

акту  не  прикладені 

посвідчення  депутатів  про 

їх  повноваження  на 

складання  такого  акту, копії  

їх  депутатських  посвідчень, тому  колегія суддів  вважає його 

позбавленим доказової  сили.

Колегією  суддів  досліджені 

також   атестат акредитації

НОМЕР_7 виданий  ІНФОРМАЦІЯ_13  року, 

чинний  до ІНФОРМАЦІЯ_14  року, 

який  засвідчує,  що 

вимірювальна  лабораторія  асоціації 

сільськогосподарських 

виробників  „Прогрес”

відповідає  критеріям  акредитації і акредитована  на 

право  проведення  вимірювань у 

сфері  поширення державного  метрологічного  нагляду. Вказаною  лабораторією 

складений  акт  випробувань НОМЕР_8  від і року згідно  якого   

ячмінь  яровий „ Сталкер”  врожаю ІНФОРМАЦІЯ_15  року, проба 

якого  доставлена  фермером 

ОСОБА_3,  не заражений  шкідниками 

та не  має  хвороб, може 

бути  використаний  для 

сівби.

 Договір 

купівлі-продажу  складений  особисто 

ОСОБА_2,  де  записано  

його  рукою,  що 

ячмінь  - насіннєвий,  тобто 

він  у  якості 

ячменю  переконався.

 Відповідно 

до  ст. 4 Закону  України 

„Про  власність”:  „Власник 

на свій  розсуд  володіє, користується і розпоряджається  належним 

йому  майном.”

 Відповідно 

до  ст.49  Закону 

України  „Про  власність”: „Володіння  майном 

вважається правомірним,  якщо  інше 

не буде встановлено  судом,  третейським 

судом”.  Таким  чином, 

якщо  відповідач  не 

вважає  позивача  належним 

власником,  він    повинен 

був   надати  про 

це  докази.  А позивач 

мав  право  розпоряджатися  належним  йому майном, 

тому  що  володіння 

його  правомірне.

 Господарський 

суд  обґрунтовано задовольнив  позовні 

вимоги  частково,  виходячи 

з  того  що 

договір  купівлі-продажу  був 

укладений  на  10 000 

кг  ячменю. Саме  на  цю  кількість 

ячменю  відповідачем  видана 

довіреність  серії НОМЕР_9  від ІНФОРМАЦІЯ_5  року. 

Пеня  судом  також 

нарахована  виходячи  з 

цієї  кількості   у 

сумі 2555,00  грн.

 Таким 

чином, з урахуванням  наведеного,

колегія  суддів  вважає, що 

господарським  судом  не допущено 

порушень  норм  матеріального 

та  процесуального  права, 

висновки,  викладені  у 

рішенні  місцевого  суду, 

відповідають  обставинам  справи, 

тому апеляційна  скарга  не 

підлягає  задоволенню,  рішення 

господарського  суду  слід 

залишити  без  змін.

                        Керуючись ст. ст.

99,101,103,105 ГПК України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 на рішення господарського

суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року 

у справі № 11/389-06-10701 

залишити  без  задоволення, 

рішення  господарського  суду -без 

змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена

у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.  

          Головуючий суддя:                                                                              

М.В. Михайлов

         Суддя:                                                                                        

          В. М. Тофан

         Суддя:                                                                                                   

О.О. Журавльов