Рішення

від 14.10.2013 по справі 4/17-348-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2013 р.Справа № 4/17-348-2011

За позовом: Приватного підприємства „Стража";

До відповідача: Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон";

про стягнення

Головуючий суддя: Меденцев П.А.

Судді: Цісельський О.В.

Панченко О.Л.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: Кущак М.С. (голова правління); Бережний О.В. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ : 01.02.2011 року за вх. № 453/2011 Приватне підприємство „Стража" звернулось до господарського суду Одеської області із позовом про стягнення із Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" 50 217,52 грн.

Ухвалою суду (суддя Літвінов С.В.) від 02.02.2011 року було порушено провадження у справі № 4/17-348-2011.

28.03.2011 року у справі № 4/17-348-2011 суддею Літвіновим С.В. прийнято рішення, яким позов задоволено у повному обсязі.

За результатами розгляду касаційної скарги на рішення суду від 28.03.2011 року Вищим господарським судом України 13.09.2012 року прийнято постанову, якою рішення господарського суду Одеської області від 28.03.2011 року у справі № 4/17-348-2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

За результатами повторного автоматичного розподілу справи між суддями, справу № 4/17-348-2011 передано на розгляд судді Меденцеву П.А.

Ухвалою суду від 10.10.2012 року справу № 4/17-348-2011 прийнято до розгляду суддею Меденцевим П.А.

Ухвалою суду від 28.11.2012 року провадження у справі №4/17-348-2011 було зупинено до розгляду пов'язаної з нею іншої справи №5017/1673/2012.

По справі №5017/1673/2012 від 18.03.2013 року було винесено рішення, яким позов Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" про визнання недійсними договору та акту до нього - задоволено частково. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року, рішення по справі №5017/1673/2012 року - залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2013 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року - залишено без змін.

Ухвалою суду від 02.08.2013 року провадження у справі № 4/17-348-2011 було поновлено та призначено до розгляду.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 18.09.2013 року Ухвалою суду від 28.08.2013 року.

Ухвалою суду від 16.09.2013 року у зв'язку зі складністю справи № 4/17-348-2011, на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 16.09.2013 року було прийнято справу до колегіального розгляду у наступному складі: головуючий суддя Меденцев П.А., суддя Цісельський О.В., суддя Панченко О.Л.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

28.08.2013 року за вх. №25861/13 Приватне підприємство „Стража" надало до суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме: просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 45 000,00 грн., на підставі акту приймання виконаних робіт (наданих послуг) за серпень 2011 року. В даному випадку позивач одночасно змінив предмет та підставу позову, що в господарському процесі не допускається, виходячи з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК. Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ст. 16 ЦК можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У п. 2 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України на запитання, чи можлива з огляду на приписи частини четвертої статті 22 ГПК одночасна зміна підстав і предмета позову, відповів, що за змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива.

Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Таким чином, у задоволенні заяви Приватного підприємства „Стража" про уточнення позовних вимог від 28.08.2013 року за вх. №25861/13 суд відмовляє.

Відповідач у судових засіданнях, призначених по справі, проти позову заперечував, посилаючись на підстави викладені у письмових поясненнях по справі від 16.09.2013 року за вх. №27588/13.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

12.07.2010р. між Приватним підприємством „Стража" та Акціонерним товариством „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" був укладений договір № 7 про надання охоронних послуг.

Згідно до п.п.1.1. договору позивач зобов'язується виконувати за завданнями відповідача роботи (послуги) з охорони будівель та прилеглих до них територій, розташованих за адресами: м. Одеса, вул. Ак. Гаркавого, 6, вул. Степова, 9, вул. Болгарська, 71 (надалі об'єкт охорони).

Відповідно до пп.. 2.1.1.та 2.3.1 відповідач зобов'язаний передати об'єкт під охорону позивача відповідно до п.1.1 договору, а позивача зобов'язується прийняти об'єкт під охорону.

Пунктом 2.3.3 передбачено що позивач зобов'язується здійснювати охорону об'єкту охорони, забезпечувати пропускний режим, ввіз/вивіз (винос) майна відповідно до умов договору. Позивач зобов'язаний забезпечити схоронність майна відповідача, приймати заходи по припиненню спроб несанкціонованого проникнення на територію об'єкту, що охороняється, а також здійсняти заходи по затриманню осіб, що порушують режимні заходи, громадського порядку (п.2.3.4 договору).

Згідно п. 3.1.договору щомісячна вартість робіт позивача складає 45 000,00 грн. в місяць без ПДВ. Оплата здійснюється не пізніше п'ятого числа місяця за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (п.3.2 договору).

12.07.2010р. сторони підписали акт приймання - передачі об'єкту охорони, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв під охорону будівлі, споруди, а також прилеглу до них територію, розташованих за адресами: м. Одеса, вул. Ак. Гаркавого, 6, вул. Степова, 9, вул. Болгарська, 71.

01.09.2010р. на підставі домовленості між сторонами договір був фактично розірваний.

Приватне підприємство „Стража" у позовній заяві стверджує, що умови договору виконувало належним чином, здійснювало заходи по схоронності майна відповідача.

Так, відповідно до акту здачі-прийняття робіт від 01.08.2010р., вартість послуг за липень 2010р. з урахуванням дати здачі об'єкту під охорону складає 28 306,00 грн. Відповідач умови договору виконав, надані послуги оплатив.

31.08.2010р. сторони підписали акт приймання виконаних робіт, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт за серпень 2010р.склала 45 000,00 грн.

Втім, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, заборгованість не сплатив.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Вимогами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як вище встановлено господарським судом, 12.07.2010р. між Приватним підприємством „Стража" та Акціонерним товариством „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" був укладений договір № 7 про надання охоронних послуг.

Проте, суду відомо, що у справі №5017/1673/2012, через яку господарський суд зупиняв провадження по справі №4/17-348-2011, від 18.03.2013 року було винесено рішення, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2013р. та постановою ВГСУ від 20.06.2013 року, яким позов Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" про визнання недійсними договору та акту до нього - задоволено частково, а саме: визнано недійсним договір про надання охоронних послуг №7 від 12 липня 2010 року, укладений між Приватним підприємством "Стража" та Акціонерним товариством "Машинобудівне виробниче об'єднання "Оріон", стягнуто з Приватного підприємства "Стража" на користь Акціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об'єднання "Оріон" судовий збір у розмірі 1 073 гривни, у решті вимог відмовлено.

Таким чином, суд доходить до висновку, що посилання позивача на договір про надання охоронних послуг №7 від 12 липня 2010 року укладений між Приватним підприємством „Стража" та Акціонерним товариством „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон", як на підставу позову у справі №4/17-348-2011 є неправомірним, що пояснюється наступним.

Відповідно до ст. 73 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 74 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Як видно з зазначеної норми закону зобов'язання не може виникати з якогось первинного бухгалтерського документу, яким є, наприклад, акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) за серпень 2011 року, на копію якого посилається позивач. В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які акти чи їх копії про надання позивачем відповідачу охоронних послуг в серпні 2011 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.03.2013 року у справі № 5017/1673/2012 також встановлено відсутність повноважень у особи, якою підписано договір про надання охоронних послуг від імені Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „ Оріон" на момент укладення договору 12 липня 2010 року, колегія суддів прийшла до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та визнання недійсним договору про надання охоронних послуг, укладеного 12 липня 2010 року між: Акціонерним товариством „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" та Приватним підприємством „Стража", оскільки дані про керівника підприємства Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" - відділом державних реєстраторів були внесені 17 червня 2010 року і тому з моменту внесення змін до ЄДРПОУ належним та повноважним керівником є Кущак Микола Степанович.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України: факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що доводи позивача є необгрунтованими та безпідставними, а вимоги - такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевикладене у суду відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог. Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного підприємства „Стража" до Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2013 року.

Головуючий - Меденцев П.А.

Суддя Цісельський О.В.

Суддя Панченко О.Л.