Постанова

від 10.10.2013 по справі 910/2033/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. Справа№ 910/2033/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Вертипорох Ю.В.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Білоус Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Техноком»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2013р.

у справі №910/2033/13 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Техноком»

до Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення грошових коштів в сумі 2 789 577,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобайл Техноком» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 2 734 137,11 грн.

До прийняття рішення по суті позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, за якою позивач просив суд стягнути з відповідача 2 789 577,22 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2013р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобайл Техноком» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2013р. у справі №910/2033/13 повністю та прийняте нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 2 789 577,22 грн.

Апелянт зазначає, що підставою для звернення з позовом у даній справі стало порушення відповідачем вимог ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України, вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та умов укладеного Договору банківського рахунку №13872 від 22.03.2011р., яке полягало в тому, що за наявності коштів на рахунку позивача, відповідач не здійснив перерахування цих коштів на його вимогу.

На думку скаржника, суд першої інстанції неправомірно здійснив ототожнення поняття кредиторських вимог та стягнення залишкових коштів на рахунку, оскільки кредиторські вимоги позивача не є предметом розгляду даної справи. Як зазначає апелянт, введення рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №25 від 29.10.2012р. тимчасової адміністрації у відповідача не є підставою для неможливості виконання розпоряджень позивача та перерахування коштів, оскільки наслідком запровадження тимчасової адміністрації, визначеним ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не передбачено заборони на здійснення виплат, пов'язаних із забезпеченням його операційної діяльності.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України, та не надав апеляційному суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Третя особа не надала письмових пояснень щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2013р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Зеленін В.О. прийняла до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Техноком» та призначила розгляд справи на 30.09.2013р.

30.09.2013р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

На підставі ст. 77 ГПК України апеляційним судом в судовому засіданні 30.09.2013р. оголошено перерву до 10.10.2013р.

10.10.2013р. представник відповідача повторно не з'явився в судове засідання.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, враховуючи також те, що згідно ухвали про призначення справи до розгляду явка представників сторін не визнавалась обов'язковою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

22 березня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мобайл Техноком» та Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» був укладений Договір банківського рахунку №13872, за умовами якого відповідач відкриває позивачеві поточний рахунок №2600813872001 у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України.

Пунктом 2.2. Договору передбачені права позивача, як клієнта, серед яких зокрема, право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштів на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом; право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором послуг.

Серед обов'язків відповідача Договором визначено, зокрема, зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування позивача у відповідності до чинного законодавства України; забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок позивача.

06.08.2012р. сторонами був підписаний Додатковий договір до Договору банківського рахунку №13872 від 09.02.2011р. про відкриття поточного рахунку, за яким п. 1.1. Договору доповнено абзацом про те, що банк (відповідач у справі) відкриває клієнту (позивачеві у справі) спеціальний поточний рахунок №2604213872001 у національній валюті до умов Договору та законодавства України та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України.

У відповідності до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Стаття 1068 Цивільного кодексу України визначає, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зараховувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність підстав для повернення відповідачем грошових коштів з поточного рахунку позивача, що відкритий за договором банківського рахунку.

Так, 03.09.2012р. позивач подав заявку на купівлю валюти №026 на суму 100 000,00 доларів США. Одночасно позивачем було подано платіжне доручення на перевод валюти №026 від 03.09.2012р. на суму 100 000,00 доларів США, яке було проведене відповідачем у валютній виписці від 05.09.2012р.

Однак, вказана сума коштів не була перерахована контрагенту позивача. Також вона не була повернута і позивачеві.

Звертаючись з листом від 31.10.2012р. №56 до відповідача, позивач попросив його негайно перерахувати кошти згідно поданого ним платіжного доручення контрагенту або повернути ці кошти на його рахунок.

Листом від 23.10.2012р. за №0448 відповідач повідомив позивача про те, що заявка №026 від 03.09.2012р. на суму 100 000,00 доларів США проведена банком 05.09.2012р. Крім того зазначив, що платіжне доручення №026 від 03.09.2012р. на суму 100 000,00 доларів США станом на 17.10.2012р. банком не виконано. Дана сума, як вказав позивач у листі, знаходиться на р/р 2902201 «Перекази до списання з коррахунку». Затримка з перерахуванням викликана технічними причинами в банку.

Згідно з п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем умов Договору банківського рахунку, а також ст. 1066, ст. 1068 Цивільного кодексу України, п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та порушення, у зв'язку з цим, прав позивача щодо розпорядження власними грошовими коштами. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що таке порушення відбулось ще до здійснення тимчасової адміністрації банку та не було усунуте і під час тимчасової адміністрації, хоча статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не заборонялось здійснювати витрати, пов'язані і забезпеченням операційної діяльності банком.

Згідно постанови Правління Національного банку України від 09.01.2013р. №4 «Про відкликання банківської ліценції та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Ерде Банк». Дана постанова прийнята за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк».

На виконання вказаної постанови рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 10.01.2013р. розпочато процедуру ліквідації «Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк», починаючи з 10.01.2013р.

У відповідності до ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк може бути ліквідований, зокрема, у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, на момент розгляду спору відповідач знаходиться на стадії ліквідації і відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, яка має здійснюватись відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та процедура проведення якої регулюється ст.ст. 44 - 54 розділу VIII цього Закону.

Однак, до правовідносин між банком, що ліквідується, та клієнтом, які виникли з Договору банківського рахунку, необхідно застосовувати положення Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003р. за №492 та ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України.

Так, в п. 20.9. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах зазначається, що після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку. Повідомлення про закриття рахунків клієнтів ліквідатор банку надсилає до відповідних органів державної податкової служби у порядку, установленому Державною податковою адміністрацією України.

Згідно ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Отже, наслідком прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії є закриття поточних рахунків клієнтів, що в свою чергу передбачає обов'язок банку видати залишок грошових коштів, які містяться на поточному рахунку, що закривається.

Правомірність застосовування до спірних правовідносин норми ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України, яка регулює питання розірвання договору банківського рахунку, пояснюється тим, що фактично закриття рахунку при ліквідації банку і є розірванням договору банківського рахунку.

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що повернення грошових коштів клієнту з його поточного рахунку в банку, який ліквідується, має відбуватись в порядку, передбаченому п. 20.9. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003р. за №492 та ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України. При цьому саме зобов'язання банку щодо видачі (повернення) залишку грошових коштів клієнту вважається таким, що настало з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії банку.

Крім того, вирішуючи спір, апеляційний суд виходив також з приписів ст. 1074 Цивільного кодексу України, за якою обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або у випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Отже, з аналізу даної норми вбачається, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями й не може обмежувати права клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку. Таке обмеження можливо лише за рішенням суду або у випадках, встановлених законом. Банк звільняється від відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі арешту грошових коштів, що знаходяться на рахунку клієнта, або зупинення операцій за його рахунком, які застосовуються виключно на підставі рішення суду.

Судова колегія апеляційного суду також відмічає, що вирішення питання про стягнення з відповідача залишку грошових коштів на рахунку жодним чином на впливає на права та охоронювані інтереси інших осіб та не порушить черговість задоволення вимог кредиторів, визначену ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Даний висновок підтверджується положеннями п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», за якими виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема у разі здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або ліквідації банку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», крім випадків, пов'язаних з виплатою коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку у межах суми відшкодування, що гарантується Фондом; витрат, пов'язаних із забезпеченням операційної діяльності такого банку; виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку.

Отже, виконавче провадження не зупиняється при ліквідації банку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у випадку виплати витрат, пов'язаних із забезпеченням операційної діяльності такого банку.

Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що згідно банківської виписки по особовому рахунку позивача №2600813872001 залишок грошових коштів склав 2 789 577,22 грн., що включає в себе 100 000,00 доларів, і відповідачем не надано доказів того, що ця сума зменшилась у зв'язку із здійсненням позивачем операцій по цьому поточному рахунку, апеляційний суд вважає правомірним стягнути з відповідача на користь позивача 2 789 577,22 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Техноком» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2013р. у справі №910/2033/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Техноком» задовольнити в повному обсязі.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» (01025, м. Київ, вул. Гончарна, 20, код ЄДРПОУ 34817907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Техноком» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 14-А, код ЄДРПОУ 37393253) 2 789 577,22 (два мільйони сімсот вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят сім грн. 22 коп.) грн. боргу.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» (01025, м. Київ, вул. Гончарна, 20, код ЄДРПОУ 34817907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Техноком» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 14-А, код ЄДРПОУ 37393253) 55 791,54 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто одна грн. 54 коп.) грн. судового збору за подачу позовної заяву до Господарського суду міста Києва.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» (01025, м. Київ, вул. Гончарна, 20, код ЄДРПОУ 34817907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Техноком» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 14-А, код ЄДРПОУ 37393253) 27 895,77 (двадцять сім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять грн. 77 коп.) грн. судового збору за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

8. Справу №910/2033/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Алданова С.О.

Зеленін В.О.