Рішення

від 21.10.2013 по справі 2/121/319/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ (М. ФЕОДОСІЯ)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа №: 22-ц/191/9/13Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С. Доповідач суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

головуючого суддіМоісеєнко Т.І., суддівРедько Г.В., Романової Л.В., при секретаріКувшиновій А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави, в особі Державного підприємства «Старокримське лісомисливське господарство», до Феодосійської міської ради АР Крим, ОСОБА_6, Відділу Держкомзему у м. Феодосія, треті особи - Рада Садівничих товариств масиву «Горний», Садівниче товариство «Політ», про визнання частково недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки у державну власність, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року заступник прокурора м. Феодосії звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі ДП «Старокримське лісомисливське господарство» до Феодосійської міської ради АР Крим, ОСОБА_6, Відділу Держкомзему у м. Феодосія, треті особи - Рада Садівничих товариств масиву «Горний», Садівниче товариство «Політ» про визнання недійсним та скасування рішення Феодосійської міської ради № 2506 від 25 листопада 2005 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України», визнання державного акту серії ЯБ № 531761 на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 незаконним та його скасування, зобов'язання відділу Держкомзему в м. Феодосії скасувати запис щодо реєстрації державного акту серії ЯБ № 531761 на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 в книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, повернення земельної ділянки у державну власність в особі ДП «Старокримське ЛМГ».

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Феодосійської міської ради № 2506 від 25.11.05 року було затверджено технічну документацію із землеустрою про передачу ОСОБА_6 безоплатно у приватну власність земельної ділянки АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення місцевої ради, 18.02.06 року ОСОБА_6 був виданий державний акт серія ЯБ № 531761 на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 для ведення садівництва. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010601900133.

Прокурор вважає, що рішення Феодосійської міської ради № 2506 від 25.11.05 року та Державний акт на право власності на земельну ділянку були прийняти всупереч вимогам чинного законодавства. Так, за інформацією ДП «Кримгеоінформатика» № 88/1-11 від 30.03.2011 року, при порівнянні меж земельної ділянки, виділеної ОСОБА_6, та матеріалів Плану лісонасаджень Феодосійського лісництва

Старокримського Лісомисливського господарства АР Крим (лісовпорядкування 1999, інв. 13431009\04) було встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_6 (кадастровий номер 0111600000010080646) знаходиться в межах земель Старокримського ЛМГ. Таким чином, з лісових земель Державного підприємства «Старокримське лісомисливське господарство», для потреб, не зв'язаних з лісогосподарським виробництвом, було вилучено земельну ділянку площею 0,12 га , що є порушенням п. «г» ч. 4 ст. 84 ЗК України, відповідно до якого землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом, є державною власністю і не можуть передаватися у приватну власність. За вказаним фактом прокуратурою м. Феодосії 31.03.11 року порушено кримінальну справу № 12011019010046.

Про існування рішення Феодосійської міської ради АР Крим № 2506 від 25.11.05 року прокуратурі міста стало відомо лише в березні 2011 року. Разом з тим, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконними правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, у т.ч. право постійного користування.

За такими обставинами, прокурор вважає строк позовної давності для звернення з вказаним позовом не пропущеним. (постанова ВСУ від 4.02.09 №2-1/2599-2008).

Після уточнення позовних вимог, заступник прокурора м. Феодосії просив визнати пункт 2 рішення Феодосійської міської ради № 2506 від 25.11.05 року «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України», в частині затвердження п. 24 додатку № 2, а саме: списку громадян, яким передано у приватну власність земельні ділянки незаконними та скасувати його, визнати державний акт серія ЯБ № 531761 про право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку АДРЕСА_1, незаконним та скасувати його; зобов'язати відділ Держкомзему в м. Феодосії скасувати запис щодо реєстрації Державного акту серія ЯБ № 531761 на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Рішенням Феодосійського міського суду від 27.03.2012 року позовні вимоги заступника прокурора м. Феодосії були задоволені частково.

Визнано незаконним та скасовано пункт 2 рішення 43 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради № 2506 від 25 листопада 2005 року «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України», в частині затвердження пункту 24 додатку № 2 списку громадян, яким передано у приватну власність земельні ділянки, а саме ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,1200 га, розташованої в АДРЕСА_1.

Визнано незаконним та скасовано державний акт серія ЯБ № 531761 на право власності на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,1200 га, розташовану у АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111600000:01:008:0646, виданий 18 лютого 2006 року на ім'я ОСОБА_6

Повернуто земельну ділянку площею 0,1200 га, розташовану у АДРЕСА_1 у державну власність в особі ДП «Старокримське лісомисливське господарство».

Стягнуто з ОСОБА_6 і Феодосійської міської ради судовий збір в дохід держави в розмірі по 107 грн. 30 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову повністю. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені надані сторонами докази, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд не звернув увагу на те, що спір, який виник у даній справі, є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства; надана ОСОБА_6 спірна земельна ділянка розташована на землях СТ «Політ» та остання є членом вказаного товариства; позивачем не надані докази встановлення меж лісового фонду в натурі та відомостей про те, що спірна земельна ділянка знаходиться у власності або користуванні Феодосійського лісництва ДП «Старокримське лісомисливське господарство».

На думку апелянта, суд не врахував тих обставин, що під час внесення відомостей до державного земельного кадастру про передачу у приватну власність спірної земельної ділянки, у державному земельному кадастрі вона не була віднесена до лісового фонду, не мала обмежень та обтяжень.

Апелянт також посилається на те, що протягом більш ніж 5 років ДП «Старокримське лісомисливське господарство» не зверталось з вимогами про порушення їх права користування спірною земельною ділянкою, хоча їм було відомо, або повинно було бути відомо про те, що спірну земельну ділянку передано у приватну власність ОСОБА_6

Апелянт вважає, що суд не перевірив довідку ДП «Кримгеоінформатика», видану у березні 2011 року, про те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах Феодосійського лісництва ДП «Старокримське лісомисливське господарство» і не встановив, чому такої довідки не було у 2005 році.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог заступника прокурора суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 не є членом СТ «Політ» та земельна ділянка, на яку вона отримала державний акт, знаходиться в межах Феодосійського лісництва ДП «Старокримське лісомислівське господарство» та відноситься до земель лісового фонду, отже ділянка надана з порушенням вимог Земельного кодексу України без її вилучення у встановленого законом порядку з відання ДП «Старокримське лісомисливське господарство». Суд вказав, що пункт 24 додатку № 2 до рішення Феодосійської міської ради від 25.11.2005 року, яким передано у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку є недійсним з підстав передбачених ст. 21 ЗК України, оскільки спірна земельна ділянка вибула із користування ДП «Старокримське лісомисливське господарство» незаконно, тобто рішення прийнято з порушенням чинного законодавства, а ОСОБА_6 незаконно набула право власності на неї. На підставі наведеного суд скасував державний акт серія ЯБ № 531761 на право власності на земельну ділянку ,виданий 18 лютого 2006 року на ім'я ОСОБА_6

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 1992 року було зареєстровано ДП «Старокримське лісомисливське господарство». (а.с. 148, том 2)

Рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради народних депутатів № 69 від 26 лютого 1993 року встановлено межу між Радою садівничих товариств масива «Горний» та Феодосійським лісництвом ДП «Старокримське лісомисливське господарство», а у 2000 році було складено схематичний план лісонасаджень Феодосійського лісництва Старокримського ДЛМГ АР Крим. Проте, вказані схеми не містять відповідних точок координат щодо прив.язки до місцевості і населенних пунктів (а.с. 85-90, 110, том 1)

Судом встановлено, що рішенням 43 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради № 2506 від 25.11.05 року було затверджено технічну документацію з землеустрою зі складання документів, що засвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_6 та їй передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка АДРЕСА_1 (а.с. 5,61-70 том 1).

На підставі вказаного рішення ради, 18.02.06 року був виданий державний акт серія ЯБ № 531761 на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку АДРЕСА_1 для ведення садівництва, кадастровий номер 0111600000:01:008:0646 (а.с. 6).

Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010601900133.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що місце розташування земельної ділянки , наданої ОСОБА_6 за рішенням сесії міської ради №2506 від 25.11.2005 року, визначено всупереч рішенню 33 сесії 21 скликання Феодосійської міської ради від 15.03.1995 року, якою встановлена окружна границя земель, зайнятих міською Радою Садівничих товариств масиву «Горний» загальною площею 129,78 га, та затверджено акт виносу окружної границі в натурі . На вказаної території розташовані садівничі товариства, в тому числі і СТ «Політ» ( а.с . 83, том 1)

З матеріалів справи також вбачається, що Громадська організація Садівниче товариство «Політ» у 2011 році набуло статусу юридичної особи.

Рішенням Феодосійської міської ради № 208 від 30.03.2011 року із загальної площі земель масиву «Горний» було вилучено земельну ділянку площею 12,39 га і дозволено СТ «Політ» складання технічної документації по землеустрою по виносу в натурі меж земельної ділянки вказаного товариства. (а.с.84 том 1)

Решення ради про передачу у користування СТ «Політ» відповідних земельних ділянок та їх межі на час розгляду справи судом першої інстанції та судом апеляційної істанції не прийнято, межі встановлені не були, однак проведеною в СТ «Політ» інвентаризацією земель, наданих у користування членам товариства, встановлена загальна площа зайнятих земельних ділянок 10,6015 га, та вільних - 0,407 га.

Із списку членів СТ «Політ» та акту інвентаризації садових земельних ділянок вбачається, що на час розгляду справи в СТ «Політ» було 128 членів товариства, які займають загальну площу земельних ділянок 10,6015 га.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 не міститься в списках членів СТ «Політ», а земельна ділянка

АДРЕСА_1 площею 0,12 га, що передана їй у власність, не розташована на землях Садівничого товариства «Політ». Вказані обставини підтверджені висновком судової земельно-технічної експертизи №1758 від 21.11.2012 року, призначеної ухвалою суду апеляційної інстанції за клопотанням ОСОБА_6 ( а.с.246-252 том 1) та дослідженням, проведеним фахівцем КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру», який був залучений до участі в проведенні повторної комплексної землевпорядної експертизи, призначеної за ухвалою апеляційного суду від 02 квітня 2013 року ( а.с.205,224,225 том 2)

Посилання апелянта на те, що їй, як члену СТ «Політ», була видана членська книжка, не можуть бути безсуперечним підтвердженням того, що вона є членом вказаного товариства, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.6 Закону України «Про кооперацію» садівниче товариство «Політ» за видом діяльності відноситься до обслуговуючого кооперативу. Відповідно до положень ст.15 вказаного закону, вищим органом кооперативу є загальні збори, на яких вирішується прийняття щодо прийняття до членів товариства. Рішення загальних зборів про прийняття ОСОБА_6 до членів СТ «Політ», з наданням відповідної земельної ділянки із земель товариства, матеріали справи не містять.

За такими обставинами, суд першої інстанції правильно встановив, що рішення 43 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради № 2506 від 25 листопада 2005 року «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України», в частині затвердження пункту 24 додатку № 2 , яким передано у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку АДРЕСА_1 , прийнято за межами земель вказаних громадських організацій.

Проте, підстав для визнання вказаного рішення недійсним та його скасування в межах позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах держави, в особі ДП «Старокримське лісомислівське господарство», колегія суддів не вбачає. ( а.с. 1-4 том 1).

З матеріалів справи вбачається, що прокурор та представник ДП «Старокримське лісомислівське господарство» наполягали на тому, що земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_6, знаходиться на землях лісокористування Феодосійського лісництва ДП «Старокримське лісомислівське господарство».

Позивач вказував, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

За змістом ст. 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища АР Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Оскільки, відомостей про вилучення частки земельної ділянки у Феодосійського лісництва ДП «Старокримське лісомислівське господарство», із зміною її цілього призначення і передання у комунальну власність Феодосійської територіальної громади, матеріали справи не містять, а відповідно до акту узгодження площ Феодосійського лісництва Старокримського ЛМГ від 21.07.1998 року , площа лісництва, в межах території району, складає 1364 га, позивач вважав, що Феодосійська міська рада не мала правових підстав для розпорядження спірною земельною ділянкою (а.с. 85-89 том 1).

З метою виключення розбіжностей в технічної документації ДП «Старокримське лісомислівське господарство» та технічної документації про відведення земельної ділянки ОСОБА_6, судом апеляційної інстанції двічи була призначена комплексна землевпорядна експертиза.

Під час проведення земельно-технічної експертизи №1758 від 21.11.2012 року , участь в проведенні якої не приймав фахивець в галузі геодезії Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», поряд з землевпорядними документами щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6, було досліджено викопировки планшету №2 Феодосійського лісництва ДП «Старокримське лісомислівське господарство» ( лісовпорядкування 1999 року), акт узгодження площ по Старокримському ДЛМГ від 21.07.1998 року, план лісонадсаджень Феодосійського лісництва Старокримського ДЛМГ за матеріалами лісовпорядкування 1999 року ( а.с. 5-7,61-70, 83-90,246-252 том 1).

Під час дослідження вказаних документів експерт прийшов до висновку, що :

-межі Феодосійського лісництва Старокримського ДЛМГ його якісні та кількісні характеристики, нанесені на графічну частину планшету матеріалів лісовпорядкування, відображені без відповідної прив.язки до пунктів державної геодезічної мережі;

-надана на дослідження документація матеріалів лісоустрою , а саме її графічна частина матеріалів базового рівня лісоустрою не відповідає нормативно-правовим та нормативно-технічним документам України в області геодезії та картографії, а саме - графічна частина матеріалів лісоустрою не має прив.язки з державною системою координат; каталогі координат на окружну межу об.єкту відсутні; каталоги промірів (довжини ліній та румбів) не надані. Матеріали лісовпорядкування також не містять межі населенних пунктів , та не мають до них прив.язки. ( а.с.250 том 1)

Оскільки експертний висновок №1758 від 21.11.2012 року не мав чіткої відповіді на питання щодо знаходження повністю або частково земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_6, на землях Феодосійського лісництва Старокримського лісомислівського господарства, апеляційним судом була повторно призначена комплексна землевпорядна експертиза, яку необхідно було провесті із залученням фахівців в галузі державного земельного кадастру.

Фахівцем Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України з земельних ресурсів, залученим до проведенням повторної експертизи по справі, було визначено місце розташування земельних ділянок ОСОБА_6 та Феодосійського лісництва ДП «Старокримське лісомислівське господарство».

Відповідно до вказаного висновку , не має місце накладення межі земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,1200 га,кадастровий номер 0111600000:01:008:0646, яка належить ОСОБА_6, із земельною ділянкою Феодосійського лісництва Старокримського лісомислівського господарства АРК ( а.с. 225 том 2).

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об.єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Виходячи з фактичних обставин справи і наданих сторонами доказів, колегія суддів вважає, що висновки судової земле-технічної експертизи є належним та допустимим доказом по справі, яким встановлено, шо надана на дослідження документація щодо лісоустрою не підтверджує межі Феодосійського лісництва Старокримського ДЛМГ, його якісні та кількісні характеристики, оскільки планшет матеріалів лісовпорядкування, відображений без відповідної прив.язки до пунктів державної геодезічної мережі.

Проте, відповідно до ст.46 Лісового кодексу України, лісовпорядкування передбачає:

-відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрішньогосподарської організації;

-виконання відповідних топографо-геодезічних робіт і спеціального картографування лісів;

-ландшафтні,грунтові,лісотипологічні,лісобіологічні та інші обстеження і дослідження лісових природних комплексів;

-забезпечення державного обліку лісів і державного лісового кадастру та інші лісовпорядні дії.

Згідно з положеннями ст.48 Лісового кодексу України, в матеріалах лісовпорядкування дається якісна та кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідно об.єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обгрунтоване ведення лісового господарства.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства АР Крим, териториальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища АР Крим.

Колегія суддів вважає, що матеріали щодо лісовпорядкування, надані ДП «Старокримське лісомислівське господарство», не відповідають вимогам ст.46-48 Лісового кодексу України, оскільки не мають прив.язки до населенних пунктів і прив.язки до пунктів державної геодезічної мережі, в зв.язку з чим не можуть бути визнані належним та допустимим доказом , який підтверджує порушення інтересів держави земельною ділянкою, наданою у власність ОСОБА_6, і накладення її на землі Феодосійського лісництва ДП «Старокримське лісомислівське господарство»..

За такими обставинами не можна погодитись з доводами прокурора про те, що рішенням 43 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради № 2506 від 25 листопада 2005 року були порушені вимоги ст. 57 Лісового кодексу України і здійснена зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства.

Доводи прокурора і представника ДП «Старокримське лісомислівське господарство» про те, що висновки фахівця Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України з земельних ресурсів зроблені лише на підставі проекту відведення земельної ділянки ДП «Старокримське лісомислівське господарство», який не узгоджений і не затверджений в установленому законом порядку, не можуть бути прийняти до уваги. оскільки надані суду планово-картографічні матеріали лісовпорядкування за період до 2010 року, не відповідають вимогам ст.46-48 Лісового кодексу України, тобто не є документами, що підтверджують право ДП «Старокримське лісомислівське господарство» на користування спірною земельною ділянкою.

Проте, технічна документація для ведення лісового господарства в межах м.Феодосія АРК ДП «Старокримське лісомислівське господарство», яка досліджувалась поряд з іншими документами фахівцем в галузі державного земельного кадастру, була виготовлена у 2010 році Приватним підприємством «Земсправа» м.Кривий Ріг на підставі рішення 78 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 30.09.2010 року №3268 « Про надання дозвілу на складання технічної документації з землеустрою по складанню документів, що посвідчують право на земельну ділянку і проектів землеустрою по відводу земельних ділянок».

Вказаним рішенням Феодосійської міської ради була визначена загальна площа земельної ділянки , в межах якої мала складатись технічна докуменитація з землеустрою Феодосійського лісництва. Розроблений проект землеустрою передбачає відведення Феодосійському лісництву ДП «Старокримське лісомислівське господарство» для ведення лісового господарства земельних ділянок в межах того, що було визначено місцевою радою. ( а.с.66-159 том 2)

Доказів того, що рішення 78 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 30.09.2010 року №3268 оскаржувалось матеріали справи не містять.

На протязі тривалого розгляду справи ані прокурором, ані ДП «Старокримське лісомислівське господарство» не було надано доказів про те, що вказаний проект землеустрою переробляється і що місцевою радою прийняте рішення щодо зміни площі та місця розташування земель, які мають бути передані Феодосійському лісництву ДП «Старокримське лісомислівське господарство».

З матеріалів справи також вбачається, що прокурор, який звернувся з позовом, та представник ДП «Старокримське лісомислівське господарство» участі в проведенні експертизи та визначенні на місцевості меж лісонасаджень Феодосійського лісництва не приймали, належних та допустимих доказів, які підтверджують інші межи Феодосійського лісництва, ніж встановлені фахівцем Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», суду не надали.

Клопотання про проведення додаткової чи повторної експертизи по справі прокурором чи ДП «Старокримське лісомислівське господарство» не заявлялось.

Посилання прокурора на лист №88\1-11 від 30.03.2011 року, складений геодезистом ФВ ДП «Кримгеоінформатика» не можуть бути прийняти до уваги, оскільки вказаний лист складений на підставі візуального огляду спірних земельних ділянок, які були надані у власніть громадян, в тому числі ОСОБА_6, а межи Феодосійського лісництва були визначені геодезістом на місцевості за вказівкою представника ДП «Старокримське лісомислівське господарство», а не на підставі порівняльного аналізу землеустрою Феодосійського лісництва, межі якого збільшувались та зменшувались неодноразово рішеннями Феодосійської міської ради , та проектів відведення земельних ділянок громадянам, права власності яких на вказані земельні ділянки оскаржуються. ( а.с.8 том 1)

Згідно з положенням ст. 21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсним угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Оскільки призначеною судом апеляційної інстанції експертизою спростовується інформація ДП «Кримгеоінформатика» № 88/1-11від 30.03.2011 року відносно того, що при порівнянні меж земельної ділянки, виділеної ОСОБА_6, та матеріалів Плану лісонасаджень Феодосійського лісництва Старокримського ЛМГ АР Крим (лісовпорядкування 1999, інв. 13431009\04) було встановлено ті обставини, що земельна ділянка ОСОБА_6 знаходиться в межах земель Феодосійського лісництва Старокримського ЛМГ ,колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції грунтується на обставинах, які не відповідають фактичним обставинам справи, в зв.язку з чим підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора.

Доводи апелянта про те, що вказаний спір є публічно-правовим і повинен розгладатись в порядку адміністративного судочинства не є обгрунтованими, оскільки судом вирішувалось питання про визнання недійсним рішення ради, яким була затверджена технічна документація з відводу земельної ділянки, з передачею її у власність іншої особи, тобто радою було вирішено питання про розпорядження землею, що є компетенцією власника, а не суб.єкта владних повноважень. Крім того, судом вирішувалось питання про визнання недійсним державного акту про право власності на землю. Тобто, предметом судового розгляду було право власності на землю та право її відчуження, що не відноситься до адміністративно-правових відносин, а є цивільно-правовим спором, що передбачеено ч.1 ст.15 ЦПК України.

Доводи апелянта про те, що ДП «Старокримське лісомислівське господарство» протягом 5 років не зверталось з позовом про захист порушенного права на користування спірною земельною ділянкою, в зв.язку з чим пропущений строк звернення з вказаним позовом, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки позовні вимоги заявлені прокурором м.Феодосії, якому про вказані порушення стало відомо після проведеної перевірки у березні 2011 року. Разом з тим, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконними правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, у т.ч. право постійного користування .

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд , змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою апеляційного суду АРК від 02.04.2013 року по справі була призначена повторна землевпорядна експертиза, проведення якої було доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз із залучення до участі в проведенні експертизи фахівців в галузі державного земельного кадастру.

Справа з ухвалою суду про проведення експертизи, була надіслана на адресу експертної установи, якою для проведення експертизи був залучений фахівець в галузі геодезії. Експертне дослідження фахівцем КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» було виконане і направлено в КНДІСЕ для подальшого дослідження. Проте, ОСОБА_6, на яку було покладено обов.язок щодо оплати судової експертизи, експертизу не оплатила, в зв.язку з чим справа без експертного висновку була повернена до апеляційного суду ( а.с.194,196,224,225 том 2)

Відповідно до калькуляції, повна вартість вказаної експертизи складала 1762,56 грв. (а.с.226 том 2).

Виходячи з вартості аналогічних досліджень в галузі геодозії, які проводились за іншими судовими справами, в розмірі 500 грв. колегія суддів вважає за можливе стягнути саме вказану суму вартості експертних робіт на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, п. 2,3 частини 1 статті 309, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 -задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 березня 2012 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі ДП «Старокримське лісомисливське господарство» до Феодосійської міської ради АР Крим, ОСОБА_6, Відділу Держкомзему в м. Феодосія, треті особи - Об'єднання громадян Міська Рада Садівничих товариств масиву «Горний», Садівниче товариство «Політ», про визнання частково недійсним та скасування рішення 43 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради № 2506 від 25.11.05 року ( п.24 додатку №2), визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 531761 площею 0,1200 га, розташовану у АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111600000:01:008:0646, виданого 18 лютого 2006 року на ім'я ОСОБА_6, повернення вказаної земельної ділянки у державну власність, в особі ДП «Старокримське лісомисливське господарство», - відмовити.

В решті рішення Феодосійського міського суду АРК від 27.03.2012 року залишити без змін.

Стягнути з ДП «Старокримське лісомислівське господарство» ( р\р 26006531484201 в КРФ АКБ УСБ м.Сімферополь, ЄДРПОУ 00992289 МФО 324010) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз ( р\р 31252272210502, ЄДРПОУ 26225794, МФО824026 в ГУ ГКУ в АРК м.Сімферополь, одержувая КримНДІСЕ) судові витрати в розмірі 500 ( п.ятьсот грв.)

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді

Т.І. Моісеєнко Л.В.Романова Г.В.Редько