Постанова

від 16.10.2013 по справі 2а-9197/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 року Справа № 2а-9197/12/1370

16 год. 59 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю представників сторін:

від позивача - Чорній Р.Ю., Касьян О.В.

від відповідача - Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефелє Україна" до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гефелє Україна" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №0000522300 повністю та податкове повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №00005323 в частині 206120 грн., визначених додатково у зв'язку із зменшенням збитків.

Позовні вимоги мотивовані п.3 підрозділу 4 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України, п.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Вважає, що ні норми ПК України, ні форми попередньої та нової декларації з податку на прибуток підприємств не обмежують права платника податків на відображення збитків попередніх податкових періодів у податкових деклараціях наступних звітних періодів. Зазначає, що Комітет ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики своїм листом роз'яснив, що п.3 підрозділу 4 розділу 20 Перехідних положень ПК України не містить жодних заборон щодо врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. Зазначає, що збитки у сумі 2741987 грн. були відображені підприємством у декларації за 2 квартал 2011 року, їх було зменшено податковим повідомлення - рішенням від 28.10.2011 року №724/15-1/36190394/14394, яке було скасоване в судовому порядку. Щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №00005323 в частині 206120 грн., вважає, що таке винесене додатково у зв'язку із зменшенням збитків попередніх податкових періодів, що підтверджує розрахунком суми збитків, здійснене головним бухгалтером підприємства.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов від 13.11.2012 року та обґрунтовується положеннями п.14.1.188, 46.1, 138.1, ч.3 пр.4 розділу 20 Перехідних положень ПК України. Вважає, що підприємство до складу валових витрат код рядка 06.6 від'ємне значення за 2-3, 2-4 квартали 2011 року мало право відобразити лише суму 180 708 грн., однак відображено суму 2922695 грн., чим порушено вимоги п.138.1 ПК України, розбіжність становить 2741987 грн. Щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №00005323 в частині 206120 грн., вважає, що таке винесене не з підстав неправомірності зазначення суми збитків за попередні податкові періоди, а в наслідок не підтвердження факту забезпечення господарської операції між позивачем та ТзОВ "Hafele Gmbh & Go KG", що підтверджується висновками акта перевірки (аркуш акта 12-13) та розрахунком фінансових санкцій.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 11.05.2011 року №133/23-0/36190394 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп.134.1 ст.134, пп.138.1, 138.12,138.10 ст.138, п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1845815 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 1845815 грн. та податок на прибуток на суму 257706 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 257706 грн.;

- пп.164.2.11,168.1.2, ст.168 ПК України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 622,1 грн. в тому числі за лютий 2011 року на суму 622,12 грн.;

- п.3.1, 7.39 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 року №637 - відсутність платіжних документів, які підтверджують сплату підприємством готівкових коштів в розмірі 4147,48 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 25.05.2012 року:

- №0000522300, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1845815 грн. по декларації №53587 від 09.02.2012 року за 4 місяць 2011 року;

- №00005323, яким позивачу збільшено суму грошового зобов»язання по податку на прибуток в розмірі 257706 грн.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення №0000522300 від 25.05.2012 року слід зазначити наступне.

ТзОВ "Гефелє Україна"17.11.2008 року як юридична особа (код ЄДРПОУ 36190394), що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серії ААА № 362952.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000522300 було прийнято на підставі пп. 54.3 ст. 54, пп. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначених норм закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У відповідності до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового Кодексу визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд вказує, що пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу встановлено порядок застосування у 2011 році п.150.1 ст.150 Кодексу, зокрема: "якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення."

Виходячи з наведених норм, платник податків здійснює розрахунок об'єкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого за 1 квартал 2011 року, при цьому вказаними нормами не встановлено застережень щодо формування від'ємного значення 1 кварталу 2011 року лише за витратами, понесених платником податку тільки у 1 кварталі 2011 році.

Так, суд звертає увагу, що аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення (не підтвердження) від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року можливо, якщо податковим органом належним чином буде встановлено неправомірність заявленого платником податків від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року.

Однак, ні в акті перевірки, ні будь-яким іншим актом індивідуальної дії ДПІ у Жовківському районі Львівської області не спростовує факт незаконності заявленого ТзОВ "Гефелє Україна" від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року.

Суд також вказує, що податковий облік податку на прибуток підприємств - це облік валових доходів, валових витрат та їх коригування, а також визначення сум амортизаційних відрахувань, з метою визначення об'єкту оподаткування (ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями, що діяв до 01.04.2011 року та на момент виникнення спірних правовідносин по декларації за 1 квартал 2011 року).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові затрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, згідно п.5.2 ст.5 вказаного закону передбачено, що до складу валових витрат їх включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що платник податку має право включити до складу валових витрат поточного податкового періоду витрати минулих (попередніх) періодів, у зв'язку з самостійно виявленими помилками за результатами попередніх податкових періодів.

Матеріалами справи підтверджено, що по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року позивачем були задекларовані витрати минулих періодів, наслідком декларування яких є виникнення у ТзОВ "Гефелє Україна" від'ємного значення з податку на прибуток за І квартал 2011 року, і керуючись пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу рядок 11 декларації за 1 квартал 2011 року (від'ємне значення з податку на прибуток) позивач переніс до складу валових витрат по декларації за 2-4 квартал 2011 року та у сумі 2 922695 грн. включив до рядку 06.6 від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року).

В подальшому декларування позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року у складі валових витрат 2-4 кварталу 2011 року слугувало виникненню у позивача від'ємного значення з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року (рядок 07 декларації).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач правомірно здійснив розрахунок об'єкта оподаткування з урахуванням розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, що сформувалось за рахунок витрат минулих періодів.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р."

А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У ході судового розгляду справи встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2-4 кварталі 2011 року. Висновки посадових осіб податкового органу, що викладені у акті перевірки в цій частині, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС податкового повідомлення-рішення №0000522300 від 25.05.2012 року, вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №00005323 в частині 206120 грн., то такі до задовлення не підлягають з огляду на наступне.

Як вказано в акті перевірки (а.12-13), в ході перевірки встановлено, що 14.01.2010 року між ТзОВ «Гефелє Україна» (замовник) та ТзОВ "Hafele Gmbh & Go KG" (виконавець) укладено договір про надання консультаційних послуг №HDE-003. Відповідно до п.1.2 даного договору: «Предмет виконання робіт за цим договором становить надання комплексних консультаційних послуг з питань удосконалення та організації діяльності замовника в межах предмету консультування персоналом виконавця, зокрема в таких видах торгівлі як оптова торгівля, логістика та дистрибуція мебельної фурнітури, виробів з пластмасс, оптова торгівля електропобутовими приладами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, посередництво в торгівлі меблями, побутовими товарами, залізними та іншими металевими виробами. Включаючи, але не обмежуючись наступним: організація структури управління та функціонування замовника, організація відділів та їх роботи виходячи з напрацювань методолічної бази та ділового досвіду виконавця ,надання консультацій та допомоги в організації фінансового обліку замовника в аспектах постійної співпраці з закордонними партнерами замовника, враховуючи відмінності у стандартах бухгалтерської роботи замовника та його закордонних партнерів.» На виконання умов даного договору, виконавцем було надано наступні послуги: відповідно до акта виконаних робіт №11 від 31.12.2011 року надання консультаційних послуг на території ТзОВ «Гефелє Україна» під час яких керівництву компанії надано послуги. Вартість послуг ,наданих виконавцем складає 17040 грн. Витрати, понесені виконавцем на роз даткові матеріали для надання консультаційних послуг складають 4740 євроцентів. Загальна сума, що має бути сплачена виконавцеві становить 21780 євроцентів. Згідно даних податкового обліку, вартість отриманих консультаційних послуг позивачем віднесено до складу валових витрат підприємства за 4-й квартал 2011 року в сумі 224291,59 грн., код рядка декларації 06.2 АВ Декларації з податку на прибуток за 4-й квартал 2011 року. Однак, податковий орган вказує на те, що акт наданих послуг не містить чіткої інформації щодо отриманої послуги, штатним розписом підприємства передбачено достатня кількість спеціалістів, які виконують роботи, вказані у представленому до перевірки акті виконаних робіт, заробітна плата даних працівників відображена у складі валових витрат підприємства. Відтак, відповідач вважає, що позивачем до перевірки надано недостатньо документів, щодо підтвердження факту забезпечення господарської діяльності, відтак вважає, що на порушення пп.138.10 ст.138 ПК України позивачем завищено валові витрати за 4 квартал 2011 року на суму 224292 грн.

Розрахунок фінансових санкцій додано до матеріалів справи, як додаток до акта перевірки. Як вбачається з оскаржуваного рішення, таке винесене за порушення позивачем п.3 д. розд.4 розд.20, пп.134.1, 138.1, 138.12., 138.10 ПК України.

Відповідно до п.134.1 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 138.12. ПК України, до складу інших витрат, у тому числі включаються: витрати, визначені відповідно до статей 144 - 148, 150, 153, 155 - 161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею; інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат; сума коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку в розрахунку за звітний податковий рік; суми коштів у розмірі, що дорівнює щорічному зменшенню банком на 0,5 відсотка від суми основного непогашеного боргу протягом наступних п'яти років, що слідують за трирічним строком повного та своєчасного виконання позичальником реструктуризованих зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п.138.10. ПК України, до складу інших витрат включаються: 138.10.2. адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні містити такі обов'язкові реквізит: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФ України від 24.05.1995 року №88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників; забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечить законодавчим і нормативним актам.

Відповідно до ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наведене обґрунтування позовних вимог не містить спростування вищезазначених висновків податкового органу. Позивачем також не подавались жодні докази у спростування вказаних висновків податкового органу та для підтвердження реальності господарської операції між позивачем та ТзОВ "Hafele Gmbh & Go KG" (виконавець) по отриманню консультаційних послуг.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №00005323 в частині 206120 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №0000522300. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №0000522300.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Держаного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефелє Україна" (адреса: 80362, Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул..Шевченка, 73, код ЄДРПОУ 36190394) 1983 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят три) гривні 60 копійок сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 21.10.2013 року.