Постанова

від 17.11.2014 по справі 2а-9197/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року Справа № 876/13462/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

з участю представників:

від позивача: Чорній Р.О.,

від відповідача: Дорош А.Б.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» та Державної податкової інспекції в Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року по справі № 2а-9197/12/1370 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» до Державної податкової інспекції в Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №0000522300 повністю та податкового повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №00005323 в частині 206120 грн., визначених додатково у зв'язку із зменшенням збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані п.3 підрозділу 4 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України, п.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач вважає, що ні норми ПК України, ні форми попередньої та нової декларації з податку на прибуток підприємств не обмежують права платника податків на відображення збитків попередніх податкових періодів у податкових деклараціях наступних звітних періодів. Зазначив, що Комітет ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики своїм листом роз'яснив, що п.3 підрозділу 4 розділу 20 Перехідних положень ПК України не містить жодних заборон щодо врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. Зазначив, що збитки у сумі 2741987 грн. були відображені підприємством у декларації за 2 квартал 2011 року, їх було зменшено податковим повідомлення - рішенням від 28.10.2011 року №724/15-1/36190394/14394, яке було скасоване в судовому порядку. Щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №00005323 в частині 206120 грн., вважає, що таке винесене додатково у зв'язку із зменшенням збитків попередніх податкових періодів, що підтверджує розрахунком суми збитків, здійснене головним бухгалтером підприємства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року позов ТзОВ «Гефелє України» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача від 25.05.2012р. № 000522300; В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України в користь ТзОВ «Гефелє Україна» 1983,60 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ТзОВ «Гефелє Україна» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав з посиланням на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі №2а-9197/12/1370 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2012р. №00005323 у частині 206120 грн. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі заявлених вимог.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції також її оскаржило ДПІ в Жовківському районі ГУ Міндоходів подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій покликаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову ТзОВ «Гефелє Україна» в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги ТзОВ «Гефелє Україна», просив в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2012р. №00005323 в частині 206120 грн. скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою позов ТзОВ «Гефелє Україна» задовольнити у повному обсязі заявлених вимог.

Представник податкового органу в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги ДПІ в Жовківському районі, просила скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову ТзОВ «Гефелє Україна» в задоволенні позову .

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги апеляційної скарги ТзОВ «Гефелє Україна» підлягають задоволенню, а вимоги ДПІ в Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ в Жовківському районі проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 11.05.2011 року №133/23-0/36190394 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп.134.1 ст.134, пп.138.1, 138.12,138.10 ст.138, п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1845815 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 1845815 грн. та податок на прибуток на суму 257706 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 257706 грн.;

- пп.164.2.11,168.1.2, ст.168 ПК України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 622,1 грн. в тому числі за лютий 2011 року на суму 622,12 грн.;

- п.3.1, 7.39 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 року №637 - відсутність платіжних документів, які підтверджують сплату підприємством готівкових коштів в розмірі 4147,48 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ в Жовківському районі винесено податкові повідомлення - рішення від 25.05.2012 року:

- №0000522300, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1845815 грн. по декларації №53587 від 09.02.2012 року за 4 місяць 2011 року;

- №00005323, яким позивачу збільшено суму грошового зобов»язання по податку на прибуток в розмірі 257706 грн.

Як вбачається з матеріалів справи податкове повідомлення-рішення №0000522300 було прийнято відповідачем на підставі пп. 54.3 ст. 54, пп. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначених норм закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У відповідності до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового Кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим колегія суддів апеляційного суду вважає, що пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу встановлено порядок застосування у 2011 році п.150.1 ст.150 Кодексу, зокрема: "якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення."

З аналізу наведених норм, колегія суддів вважає, що платник податків здійснює розрахунок об'єкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого за 1 квартал 2011 року, при цьому вказаними нормами не встановлено застережень щодо формування від'ємного значення 1 кварталу 2011 року лише за витратами, понесених платником податку тільки у 1 кварталі 2011 році.

Також аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення (не підтвердження) від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року можливо, якщо податковим органом належним чином буде встановлено неправомірність заявленого платником податків від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року.

Разом з тим, ні в акті перевірки, ні будь-яким іншим актом індивідуальної дії ДПІ у Жовківському районі Львівської області не спростовує факт незаконності заявленого ТзОВ "Гефелє Україна" від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові затрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, згідно п.5.2 ст.5 вказаного закону передбачено, що до складу валових витрат їх включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

З врахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що платник податку має право включити до складу валових витрат поточного податкового періоду витрати минулих (попередніх) періодів, у зв'язку з самостійно виявленими помилками за результатами попередніх податкових періодів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року позивачем були задекларовані витрати минулих періодів, наслідком декларування яких є виникнення у ТзОВ "Гефелє Україна" від'ємного значення з податку на прибуток за І квартал 2011 року, і керуючись пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу рядок 11 декларації за 1 квартал 2011 року (від'ємне значення з податку на прибуток) позивач переніс до складу валових витрат по декларації за 2-4 квартал 2011 року та у сумі 2 922695 грн. включив до рядку 06.6 від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року).

Декларування позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року у складі валових витрат 2-4 кварталу 2011 року в подальшому слугувало виникненню у позивача від'ємного значення з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року (рядок 07 декларації).

Таким чином колегія суддів вважає, що позивач правомірно здійснив розрахунок об'єкта оподаткування з урахуванням розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, що сформувалось за рахунок витрат минулих періодів.

Судом встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2-4 кварталі 2011 року. Висновки посадових осіб податкового органу, що викладені у акті перевірки в цій частині, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

З врахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про протиправність та скасування прийнятого ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС податкового повідомлення-рішення №0000522300 від 25.05.2012 року.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №00005323 в частині 206120 грн., то суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні цих вимог вказав наступне.

Як вказано в акті (а.12-13), в ході перевірки встановлено, що 14.01.2010 року між ТзОВ «Гефелє Україна» (замовник) та ТзОВ "Hafele Gmbh & Go KG" (виконавець) укладено договір про надання консультаційних послуг №HDE-003. Відповідно до п.1.2 даного договору: «Предмет виконання робіт за цим договором становить надання комплексних консультаційних послуг з питань удосконалення та організації діяльності замовника в межах предмету консультування персоналом виконавця, зокрема в таких видах торгівлі як оптова торгівля, логістика та дистрибуція мебельної фурнітури, виробів з пластмас, оптова торгівля електропобутовими приладами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, посередництво в торгівлі меблями, побутовими товарами, залізними та іншими металевими виробами. Включаючи, але не обмежуючись наступним: організація структури управління та функціонування замовника, організація відділів та їх роботи виходячи з напрацювань методологічної бази та ділового досвіду виконавця, надання консультацій та допомоги в організації фінансового обліку замовника в аспектах постійної співпраці з закордонними партнерами замовника, враховуючи відмінності у стандартах бухгалтерської роботи замовника та його закордонних партнерів.»

На виконання умов даного договору, виконавцем було надано наступні послуги: відповідно до акта виконаних робіт №11 від 31.12.2011 року надання консультаційних послуг на території ТзОВ «Гефелє Україна» під час яких керівництву компанії надано послуги. Вартість послуг, наданих виконавцем складає 17040 грн. Витрати, понесені виконавцем на роздаткові матеріали для надання консультаційних послуг складають 4740 євроцентів. Загальна сума, що має бути сплачена виконавцеві становить 21780 євроцентів.

Згідно даних податкового обліку, вартість отриманих консультаційних послуг позивачем віднесено до складу валових витрат підприємства за 4-й квартал 2011 року в сумі 224291,59 грн., код рядка декларації 06.2 АВ Декларації з податку на прибуток за 4-й квартал 2011 року. Однак, акт наданих послуг не містить чіткої інформації щодо отриманої послуги, штатним розписом підприємства передбачено достатня кількість спеціалістів, які виконують роботи, вказані у представленому до перевірки акті виконаних робіт, заробітна плата даних працівників відображена у складі валових витрат підприємства. Відтак, відповідач вважає, що позивачем до перевірки надано недостатньо документів, щодо підтвердження факту забезпечення господарської діяльності, і вважає, що на порушення пп.138.10 ст.138 ПК України позивачем завищено валові витрати за 4 квартал 2011 року на суму 224292 грн.

Суд першої інстанції, посилаючись на твердження відповідача, не дав прямої оцінки правомірності цих тверджень, однак навів їх для обґрунтування часткової відмови у задоволенні вимог позивача, погодившись таким чином з їх правильністю. Однак, приймаючи рішення по суті спору, суд першої інстанції не врахував, що позивач не оспорював податкове повідомлення - рішення від 25.05.2012 року №00005323 в частині тої суми, яка припадала на завищення податкових витрат у зв'язку з включенням до їх складу вартості консультаційних послуг нерезидента у розмірі 224291,59 грн.

Так, збільшення оподатковуваного прибутку на суму неправомірних витрат у сумі 224291,59 грн. при застосуванні ставки податку на прибуток у розмірі 23%, яка діяла у IV кварталі 2011р. (п.10 Підрозділу 4 Перехідних положень (Розділ ХХ) ПК України) призводить до збільшення суми податку на прибуток на суму 51587 грн., а не на суму 257706 грн., яка вказана у податковому повідомленні-рішенні від 25.05.2012 року №00005323. Таким чином, сума грошових зобов'язань, визначених вказаним рішенням лише частково зумовлюється порушенням, описаним на стор. 12-14 акту перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем це податкове повідомлення - рішення було оспорене не повністю, а лише у частині 206120 грн., що складає різницю між загальною сумою рішення (257706 грн.) та сумою 51587 грн., яка підлягає донарахуванню у зв'язку з завищенням витрат на 224291,59 грн. винагороди за консультаційні послуги нерезиденту.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство відображало у деклараціях з податку на прибуток за 2, 3, 4 квартали 2011р. збитки, що виникли від діяльності попередніх років, в сумі 2 922 695 грн. Відповідач визнав правомірним відображення лише частини цих збитків у сумі 180708 грн. (стор. 11 акту перевірки), а збитки в сумі 2 741 987 грн. (податкове повідомлення - рішення від 28.10. 2011р №724/15-1/36190394/14394) визнавати відмовився. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. по справі №2а-272/12/1370, залишеною без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі №9104/106462/12, які набрали законної сили, визнано правомірність відображення у податковій звітності всієї суми збитків, тобто усіх 2 922 695 грн. (у т.ч. 2 741 987 грн., які не визнавав відповідач).

Податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2012р. №0000522300 відповідач не визнав за позивачем права на відображення у податковому обліку 1 845 815 грн. від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Різниця між 2 741 987 грн. від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (податкове повідомлення - рішення від 28.10. 2011р №724/15-1/36190394/14394, скасоване постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. по справі №2а-272/12/1370, залишене без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі №9104/106462/12) та 1 845 815 грн. від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток ( податкове повідомлення-рішення від 25.05.2012р. №0000522300) складає 896172 грн. Тобто, внаслідок неправомірного на думку відповідача зменшення доходів позивача (п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України) на суму 896172 грн. від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (п.150.1. ст.150 ПК України) суму самого податку ним було занижено на 206120 грн. (896172 х 23%).

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскільки судом визнано неправомірність зменшення відповідачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, як у сумі 1 845 815 грн., так і у раніше визначеній сумі 2 741 987 грн. (ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі №9104/106462/12 та постанова Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. по справі №2а-272/12/1370), то правомірною є і врахована у податковому обліку різниця між цими обчисленими показниками.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ТзОВ «Гефелє Україна» і вважає, що їхня апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Разом з тим, на думку колегії суддів, оскільки суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то доводи апеляційної скарги ДПІ в Жовківському районі є частково суттєвими, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ст.202 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права є підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

З врахуванням наведеного колегія суддів прийшла до переконання, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог ТзОВ «Гефелє Україна».

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України в користь позивача сплачений судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовківському районі ГУ Міндоходів в Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі №2а-9197/12/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Жовківському районі № 0000522300 від 25.05.2012 року та № 00005323 від 25.05.2012 року в частині 206120 грн., визначених додатково у зв'язку із зменшенням збитків.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ТзОВ «Гефелє Україна» 3351 (три тисячі триста п'ятдесят одну) грн. 00 коп. сплаченого судового зору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст постанови складений 21.11. 2014 року.