Постанова

від 14.10.2013 по справі 820/4860/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 жовтня 2013 р. Справа 820/4860/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представників позивача - Рудь О.Г., Мороз Г.О.

представник відповідача - Онищенко А.В.

представник третьої особи - Піскової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного податків у м. Харкові державної податкової служби, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМК-Груп" про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (надалі за текстом - ДП "Укрспецвагон", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю " ОМК-Груп" (надалі за текстом - ТОВ "ОМК-Груп", третя особа) в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2013р. № 0000014000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 394 305 грн. з них за основним платежем 285290 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 109015 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2013р. № 0000024000 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 328 084 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» код ЄДРПОУ 01056362, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за 2011 рік та податку на додану вартість за період червень-серпень, жовтень 2011 року при правових відносинах з ТОВ «ОМК-Груп» (код 37070230), про що складено акт №56/40.0-14/01056362 від 05.02.2013р.

За результатами перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: від 21.02.2013р. №0000014000 в якому зазначено, про встановлення порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання Позивачу за платежем: податок на додану вартість у розмірі 394305,00 грн. з них за основним платежем 285290,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 109015,00 грн. ; від 21.02.2013р. №0000024000 в якому зазначено, про встановлення порушення п.п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем: податок на прибуток у розмірі 328084,00 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем, але рішенням Міністерства доходів і зборів України №3016/6/99-99-10-0115 від 20.05.2013р. залишено без змін податкові повідомлення - рішення відповідача, а скаргу позивача без задоволення.

У зв'язку з чим, позивач просить скасувати податкові повідомлення - рішення, оскільки вважає, що перевірка підприємства проведена за суб'єктивним припущенням перевіряючих, які не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що під час проведення перевірки ДП "УДЦЕСВ" вимоги діючого законодавства були дотримані, посадові особи ДПІ діяли в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" зареєстроване Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківській області, що підтверджується копією Довідки з управління статистики у Лозівському районі, Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові з 2011 року.

Відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» код ЄДРПОУ 01056362, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за 2011 рік та податку на додану вартість за період червень-серпень, жовтень 2011 року при правових відносинах з ТОВ «ОМК-Груп» (код 37070230), про що складено акт №56/40.0-14/01056362 від 05.02.2013р.

За результатами перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 21.02.2013р. №0000014000 в якому зазначено, про встановлення порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання Позивачу за платежем: податок на додану вартість у розмірі 394 305,00 грн. з них за основним платежем 285 290,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 109 015,00 грн.

- від 21.02.2013р. №0000024000 в якому зазначено, про встановлення порушення п.п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання Позивачу за платежем: податок на прибуток у розмірі 328 084,00 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем, але рішенням Міністерства доходів і зборів України №3016/6/99-99-10-0115 від 20.05.2013р. залишено без змін податкові повідомлення - рішення відповідача, а скаргу позивача без задоволення.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

За матеріалами справи судом встановлено, що між Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (за договором - покупець, надалі - ДП "Укрспецвагон") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМК-ГРУП" (за договором - постачальник, надалі -ТОВ "ОМК-ГРУП") були укладені договори поставки №247П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.227)ю від 26.04.2011р., №339П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.328)ю від 07.06.2011р., №340П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.333)ю від 24.06.2011р., №442П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.402)ю від 09.08.2011р., №424П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.401)ю від 09.08.2011р., №448П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.439)ю від 30.08.2011р., №461П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.438)ю від 30.08.2011р., №501П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.483)ю від 23.09.2011р., №549П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.534)ю від 14.10.2011р., №542П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.533)ю від 14.10.2011р., №557П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.542)ю від 20.10.2011р., №384П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.370)ю від 12.07.2011р., та укладено усні угоди на придбання металопрокату на підставі рахунків-фактур.

Також судом встановлено, що договір поставки №247П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.227)ю від 26.04.2011р. укладено позивачем за результатами проведених тендерних процедур, що підтверджується змістом даного договору та копією протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів цінових пропозицій №128 від 30.03.2011р..

Відповідно до умов договорів, постачальник зобов'язується поставити покупцю товари, зазначені у специфікації № 1 (Додаток № 1), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі товари.

Господарські операції з придбання товарів позивачем у ТОВ "ОМК-ГРУП" підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: копіями податкових накладних, копіями видаткових накладних, копіями рахунків-фактур.

Свідоцтво за №100286703 підтверджує, що ТОВ "ОМК-ГРУП" зареєстровано платником податку на додану вартість.

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, та взаєморозрахунки з контрагентами: залишки і обороти по ТОВ "ОМК- ГРУП" за червень, липень, серпень, жовтень 2011р., з яких вбачається, що позивачем перераховано на користь ТОВ "ОМК-ГРУП" суми коштів на виконання зазначених договорів, що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані товарно - матеріальні цінності за договорами з ТОВ "ОМК-ГРУП".

Доставка придбаних товарів від постачальника підтверджується копіями товарно-транспортних накладних від 03.06.2011р. №001/06-11, від 30.06.2011р. №01/06-11, від 11.07.2011р. №01/07-11, від 21.07.2011р. №02/07-11, від 04.08.2011р. №001/08-11, від 16.08.2011р. №01/08-11, від 30.08.2011р. №02/08-11, від 03.10.2011р. №01/10-11, від 14.10.2011р. №02/10-11, від 21.10.2011р. №03/10-11, від 24.10.2011р. №04/10-11, від 25.10.2011р. №05/10-11, та копіями подорожніх листів №260272 від 03.06.2011р., №025340 від 30.06.2011р., №025441 від 11.07.2011р., №052285 від 20.07.2011р., №052431 від 04.08.2011р., №052539 від 15.08.2011р., №054761 від 03.10.2011р., №054918 від 14.10.2011р., №054971 від 21.10.2011р., №055013 від 24.10.2011р., №055024 від 25.10.2011р..

Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів підтверджують наявність у позивача автомобілів вказаних у товарно-транспортних накладних та подорожніх листах.

Також позивачем в підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ОМК- ГРУП" надано копії сертифікатів якості, які отримані від ТОВ "ОМК- ГРУП" в червені, липні, серпні, жовтні 2011 року.

Товар поставлявся на склади позивача за адресою: вул. Леніна, 5, смт. Панютине, м. Лозова, про що свідчить державний акт на право постійного користування земельною ділянкою 40,6 га. серія ЯЯ№316533 та технічний паспорт на нежитлову будівлю.

Також судом встановлено, що отриманий товар позивачем оприбутковано згідно прибуткових ордерів на товари по складу 7 листового металевого прокату (профнастил оцинкований, труба, коло, арматура), по складу 8 сортового металевого прокату (балка, швелер), по складу 9 метизної продукції (лист оцинкований).

В подальшому ДП "Укрспецвагон" використовував товар, отриманий від ТОВ"ОМК- ГРУП" у власній господарській діяльності для виготовлення та ремонту (капітального та деповського) вантажних вагонів, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями вимог, накладних на переміщення та лімітних карт.

Копії карток складського обліку матеріалів та звіти по проводкам підтверджують облік руху металопрокату на складі позивача отриманого від ТОВ "ОМК- ГРУП" та направлення його у комори цехів і виробництво.

При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з ТОВ "ОМК- ГРУП" встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, згідно висновку експертного економічного дослідження від 14.10.2013 року № 2340/2341-13 висновки акту перевірки № 56/40.0-14/01056362 від 05.02.2013р. «Про результати документальної невиїзної перевірки державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», код за ЄДРПОУ 01056362, з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за 2011 рік, та податку на додану вартість за період червень - серпень, жовтень 2011 року при правових відносинах з ТОВ «ОМК - Груп», код за ЄДРПОУ 37070230» документально та нормативно не підтверджуються.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків СДПІ ВПП про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "ОМК- ГРУП".

Відносно донарахування податку на додану вартість у розмірі 394305,00 грн. з них за основним платежем 285290,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 109015,00 грн.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 198.1, ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2, ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1, ст. 201ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.6, ст. 201 Податкова, встановлено, що накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 201.10, ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно Порядку заповнення податкової накладної, затверджено Наказом ДПА України від 21.12.2010 року №969, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696, що був чинний до 22 листопада 2011 року, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку заповнення податкової накладної, відповідно до якого податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Таким чином, згідно до вимог законодавства України, податкові накладні є не дійсними лише у випадку їх складення особою, яка не є платником податку на додану вартість.

Право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 «Порядок реєстрації платників податку» Податкового кодексу України, реєстр яких веде центральний податковий орган, при цьому будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Акт перевірки не містить даних про те, що контрагент ДП «Укрспецвагон» - ТОВ "ОМК ГРУП" не є таким платником податку. Натомість, свідоцтво №100286703 про реєстрацію платника податку на додану вартість підтверджує, що ТОВ "ОМК ГРУП" є таким платником податку.

Крім того, виходячи із змісту акту перевірки, органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, не повідомляли ДП «Укрспецвагон» про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів, як того вимагає п.201.6, ст.. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідно до норм Податкового кодексу України та вимог наказу ДПА України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення від 21.12.2010 року №969, відсутні нормативні підстави вважати податкові накладні, складені ТОВ "ОМК- ГРУП" в перевіряємому періоді такими, що не надають ДП «Укрспецвагон» права на податковий кредит.

Податковий кодекс не ставить право платника податку на податковий кредит за операціями з придбання товарів (послуг) в залежність від повноти декларування постачальником товарів (послуг) або його контрагентами відповідної суми податкових зобов'язань.

Щодо збільшення суми грошового зобов'язання позивачу за платежем податок на прибуток в сумі 328084,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до змісту статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІУ, податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

До первинних документів, які є підставою для оприбуткування або відпуску (списання) товару, належать накладні, акти прийому-передачі тощо. Вони повинні містити кількісно-вартісні відомості про товар, номенклатуру товару та виписуються постачальником.

До первинних документів, що підтверджують здійснення розрахунків з постачальниками за отримані товарно-матеріальні цінності, відносяться відповідні розрахункові та платіжні документи (платіжні доручення, квитанції, касові чеки тощо).

Вимоги щодо оформлення первинних документів, які є підставою для відображення як в бухгалтерському так і в податковому обліках операцій з отримання матеріальних цінностей, наведені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704.

Згідно з вимогами вищевказаних актів первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та його контрагентом - TOB "ОМК- ГРУП", наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту та валових витрат по господарським операціям з отримання товарно-матеріальних цінностей, а також документів, що підтверджують використання вказаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по господарським операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей у TOB "ОМК- ГРУП".

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені чіткі обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів), до яких не включено обов'язок платника податку щодо перевірки документів контрагента, моніторингу його взаємовідносин з контролюючими органами (звітує це підприємство за певними податками, чи ні), наявності або вилучення з реєстру платників податку на додану вартість (анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість) та з бази даних ЄДРПОУ контрагентів.

Чинне загальне і спеціальне податкове законодавство у спірних періодах, не містять норм стосовно відповідальності сторін відносно неправомірних дій однієї із сторін.

Також слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції" ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.06.2006р., Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем (постачальником) та його контрагентами, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Відносно зазначення в Акті перевірки про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ "ОМК -ГРУП", необхідно вказати наступне.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частино 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Також ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договори вказані в Акті перевірки були складені згідно вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та підписано уповноваженими представниками юридичних осіб, первинні документи, що були оформлені сторонами у процесі виконання договорів були оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення Міністерства Фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", заперечення щодо цього у відповідача відсутні.

В акті перевірки відповідача не наводиться жодної обставини, з якою закон пов'язує недійсність правочинів.

За змістом п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 р., відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Натомість, в Акті не наведено жодної обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину внаслідок порушення публічного порядку - спрямованість правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, та, відповідно, вини сторін договору.

Таким чином, правові відносини які виникли між сторонами на підставі договорів відповідають встановленим нормативними актами вимогам щодо договорів поставки, а зміст вказаних договорів не суперечить діючому законодавству України і не порушує публічний порядок та були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 21.02.2013р. №0000014000, від 21.02.2013р. №0000024000 є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного податків у м. Харкові державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 21 лютого 2013 року № 0000014000 та № 0000024000.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (64660, Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Леніна, 5, ідентифікаційний код 01056362) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі дев'яноста чотири) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18.10.2013 року.

Суддя Супрун Ю.О.