Ухвала

від 14.04.2014 по справі 820/4860/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2014 р. м. Київ К/800/7113/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014

у справі № 820/4860/13-а

за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМК-Груп"

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.02.2013 №0000014000 та №0000024000.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за 2011 рік та податку на додану вартість за період червень-серпень, жовтень 2011 року по відносинах з ТОВ "ОМК-Груп", складено акт №56/40.0-14/01056362 від 05.02.2013.

На підставі акта перевірки, відповідачем 21.02.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000014000, яким, за порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 394305,00 грн., з яких за основним платежем - 285 290,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 109 015,00 грн.;

- №0000024000, яким, за порушення пп.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 328 084,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "ОМК-Груп", на виконання умов договорів поставки та угод на придбання металопрокату, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: рахунками-фактур, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, сертифікатами якості товару, платіжними дорученнями.

Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів підтверджують наявність у позивача автомобілів, вказаних у товарно-транспортних накладних та подорожніх листах .

Товар поставлявся на склади позивача за адресою: вул. Леніна, 5, смт. Панютине, м. Лозова, про що свідчить державний акт на право постійного користування земельною ділянкою 40,6 га. серія ЯЯ№316533 та технічний паспорт на нежитлову будівлю.

В подальшому, позивач використовував товар, отриманий від ТОВ "ОМК- ГРУП", у власній господарській діяльності для виготовлення та ремонту (капітального та деповського) вантажних вагонів, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями вимог, накладних на переміщення та лімітних карт.

На момент здійснення господарських операцій, ТОВ "ОМК-ГРУП" було зареєстровано платником податку на додану вартість згідно свідоцтво №100286703 та згідно витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 03.12.2013, відомості про припинення юридичної особи відсутні.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ "ОМК-ГРУП", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасовані податкові повідомлення-рішення від 21.02.2013.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль