ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/282
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
11 жовтня 2013 року 16:36 № 826/15715/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2013 № 0003592230, за участі представників сторін:
представник позивача Данко Ю.М.;
представник позивача Ромасевич Я.В.;
представник відповідача не прибув,
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АКВ Гарант" (далі - позивач, ПрАТ "СК "АКВ Гарант") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2013 № 0003592230 (далі - ППР № 0003592230).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15715/13-а.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/15715/13-а і призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 11.10.2013 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, заперечень на позовну заяву не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
У період з 13.05.2013 по 19.06.2013 ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 27.06.2013 № 452/22-30/22887185 (далі - Акт перевірки).
Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема, пп. 135.5.1 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0003592230, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 3 865 800,00 грн. (за основним платежем - 3 597 615,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 268 185,00 грн.).
Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податку на прибуток від іншої діяльності на суму 3 597 615,38 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2010 року на суму 217 498,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року на суму 357 995,00 грн., за IV квартал 2010 року на суму 497 242,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 2 524 880,00 грн.
Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, тому звернувся до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ПрАТ "СК "АКВ Гарант", виходячи з наступних мотивів.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Стосовно твердження відповідача про порушення позивачем вимог п. 138.1 ст. 138 ПК України, а саме: документально не підтверджено витрати, що формують від'ємний фінансовий результат попереднього звітного періоду, суд зазначає наступне.
В Акті перевірки є посилання на Акт попередньої перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "АКВ Гарант" за період з 01.04.2008 по 31.03.2010 № 47/22-025/22887185 від 23.07.2010 (далі - Акт попередньої перевірки позивача).
У вказаному Акті попередньої перевірки позивача підтверджено від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами за період, охоплений перевіркою, і в додатку до Акту попередньої перевірки позивача в розрахунку фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами ЗАТ "СК "АКВ Гарант" за 2009 рік зазначено в рядку 1 в частині "за даними перевірки" збиток від операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами в сумі 32 779 072,00 грн.
Таким чином, цей результат було правомірно включено до декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року і до наступних декларацій.
При цьому, суд звертає увагу, що вище вказаний період діяльності позивача вже перевірявся відповідачем, підтвердженням чого є акт перевірки № 47/22-025/22887185 від 23.07.2010 (Т. 1, арк. 122 - 172).
Згідно даного акта перевірки № 47/22-025/22887185 від 23.07.2010 в результаті перевірки валових витрат позивача за період з квітня 2008 року по березень 2010 року (Т. 1, арк. 140 - 148) жодних порушень щодо їх формування не встановлено, а валові витрати позивача та від'ємний фінансовий результат були підтверджені належним чином та з ними погодився у 2010 році відповідач.
Крім цього, відповідач, стверджуючи, що від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами за попередній період, тобто за 2009 рік, не підтверджено, не врахував вимоги п. 102.1 ст.102 ПК України, відповідно до змісту якого контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, термін зберігання документів, що утворюють в процесі господарської діяльності підприємства, встановлено відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 578/5.
Так, для первинних документів, які фіксують факт виконання господарських операцій (касові, банківські документи, виписки і повідомлення банків, авансові звіти тощо), та договорів господарських та операційних встановлено строк зберігання 3 (три) роки за умов закінчення перевірки податковими органами за відповідний період та відсутність спірних питань, слідчих і судових справ.
Судом встановлено, що строк зберігання первинних документів за 2009 рік закінчився 01.01.2013, податкова перевірка за цей період закінчилася в 2010 році і за результатами тієї перевірки вирішено всі спірні питання, відсутні слідчі та судові справи.
Таким чином, позивачем правомірно відображено показник від'ємного фінансового результату попереднього звітного року відповідно до показників додатку "К3" декларації з податку на прибуток за II квартал 2010 року в сумі 32 779 072,00 грн.
Відтак, вимоги відповідача щодо надання будь-яких додаткових документів під час перевірки з цього питання протиправні та порушують прямі норми податкового законодавства.
Стосовно твердження відповідача про те, що позивачем у складі задекларованих страховиком витрат від придбання цінних паперів (акцій ПАТ "Лебединська Спеціалізована колона № 11" код ЄДРПОУ 01527436) безпідставно віднесено витрати в розмірі 8 770 000,00 грн., в т.ч. за II квартал 2011 року - 5 000 000,00 грн., за III квартал 2011 року - 2 520 000,00 грн., за IV квартал 2011 року - 1 250 000,00 грн., суд зазначає наступне.
В Акті перевірки відповідач посилається на те, що відповідно до інформаційних баз даних ДПА України стан ПАТ "Лебединська Спеціалізована колона № 11" змінено на "порушено провадження у справі про банкрутство" згідно судової ухвали, що зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, судом встановлено, що за період з II кварталу 2011 року по IV квартал 2011 року позивачем були придбані акції ПАТ "Лебединська Спеціалізована колона № 11" і їх вартість відповідно до вимог абз. 2 п. 153.8 ст. 158 ПК України в редакціях, що діяли на момент здійснення операцій з купівлі зазначених акцій (тобто з 01.01.2011 по 31.12.2011), включалася до складу витрат.
Судом встановлено, що відносно ПАТ "Лебединська Спеціалізована колона № 11" дійсно було порушено справу про банкрутство:
- ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.06.2006 було порушено справу № 8/334-06 про банкрутство ВАТ "Лебединська Спеціалізована колона № 11";
- ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.10.2006 у справі № 8/334-06 була введена процедура санації ВАТ "Лебединська Спеціалізована колона № 11";
- ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.03.2013 було порушено справу № 5021/427/12 про банкрутство ВАТ "Лебединська Спеціалізована колона № 11";
- постановою Господарського суду Сумської області від 03.06.2013 у справі № 5021/427/12 було визнано банкрутом ВАТ "Лебединська Спеціалізована колона № 11".
Отже, у 2011 році ВАТ "Лебединська Спеціалізована колона № 11" не знаходилася в стані "порушено провадження у справі про банкрутство", а перебувало в процедурі санації.
Крім цього, суд звертає увагу, що у ПК України не міститься жодних вимог про не включення до витрат вартості акцій компанії, яка в майбутньому може буди визнана банкрутом.
Згідно пп. 153.8.4 п. 153.8 ст. 153 ПК України якщо платником податку здійснені витрати, пов'язані з придбанням цінних паперів або деривативів емітента, інформація щодо якого містилася на дату вчинення правочину в переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами.
Ознаки фіктивності емітента встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Внесення та виключення емітента з переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, здійснюються на підставі спільного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Порядок визначення емітентів, що мають ознаки фіктивності, та оприлюднення такої інформації визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
При цьому, інформація про стан емітента має значення на момент здійснення правочину.
Тобто ця норма не регулює події, що відбувалися в 2011 році.
Крім цього, суд вважає доцільним зазначити, що органи Міндоходів мають можливість отримати інформацію щодо стану будь-якого підприємства за будь-який період, а не тільки на момент проведення перевірки.
Так, згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.07.2013 № 687519-687521 в розділі "Відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення" зазначено: " 20.06.2013, в стані припинення, за судовим рішенням про банкрутство. Судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, 03.06.2013, 5021/427/12, Господарський суд Сумської області".
Тобто, як вже зазначалося вище, процедура банкрутства розпочалася майже через 2 роки з моменту здійснення операцій та формування витрат ПрАТ "СК "АКВ Гарант".
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно було включено до складу витрат вартість акцій ВАТ "Лебединська Спеціалізована колона № 11" в 2011 році.
Стосовно твердження відповідача про те, що позивачем у складі задекларованих страховиком витрат від придбання векселів віднесено витрати та сформовано від'ємний фінансовий результат від операцій за векселями в розмірі 17 547 780,00 грн., в т.ч. за II квартал 2010 року - 17 547 780,00 грн., суд зазначає наступне.
В Акті перевірки відповідачем було зазначено, що позивачем у складі задекларованих страховиком витрат від придбання векселів у ВАТ "НВО "Композитних матеріалів" (код ЄДРПОУ 33998070) на загальну суму 3 632 780,00 грн. та ТОВ "НВК Укрпектин" (код ЄДРПОУ 32792268) на загальну суму 13 915 000,00 грн. було віднесено витрати та сформовано від'ємний фінансовий результат від операцій за векселями в розмірі 17 547 780,00 грн. за ІІ квартал 2010 року.
Разом з тим, судом встановлено, що зазначені векселі (обох компаній) були придбані позивачем не у II кварталі 2010 року, як це вказано в Акті перевірки, а у 2008-2009 роках.
Облік і оподаткування операцій з векселями (як цінних паперів) в той період регулювався п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР). Відповідно до цієї норми позивачем і здійснювався податковий облік придбаних векселів. Порядок формування витрат, визначений ПК України, на який здійснено посилання в Акті перевірки, ще не був прийнятий Верховною Радою України і не міг регулювати правовідносини по операціям з придбання ПрАТ "СК "АКВ Гарант" векселів у 2008-2009 роках.
Крім цього, суд звертає увагу, що правомірність формування витрат по операціях з векселями зазначених компаній та правильність від'ємного фінансового результату за цими операціями була підтверджена Актом попередньої перевірки позивача.
В додатку до Акту попередньої перевірки позивача в розрахунку фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами ЗАТ "СК "АКВ Гарант" за 2009 рік зазначено в рядку 3 в частині "за даними перевірки" збиток від операцій з векселями (в т.ч. від'ємний фінансовий результат попереднього періоду) в сумі 17 567 791,00 грн., який включає витрати на купівлю векселів ВАТ "НВО "Композитних матеріалів" та ТОВ "НВК Укрпектин".
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що цей результат було правомірно включено до декларації з податку на прибуток за І квартал та II квартал 2010 року і до наступних декларацій як від'ємний результат попереднього звітного року.
Стосовно стану ВАТ "НВО "Композитних матеріалів" судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.09.2011 порушено провадження у справі про банкрутство ("Урядовий кур'єр" № 181 від 01.10.2011). Однак, на момент купівлі позивачем векселів ВАТ "НВО "Композитних матеріалів" не перебувало у стадії процедури банкрутства.
Стосовно стану ТОВ "НВК Укрпектин" судом встановлено, що відповідно до офіційного повідомлення (стор. 23 газети "Голос України" № 181 від 27.09.2012) 02.09.2012 загальними зборами учасників прийнято рішення про припинення (ліквідацію) ТОВ "НВК Укрпектин". Таким чином, рішення про припинення (ліквідацію) ТОВ "НВК Укрпектин" було прийнято значно пізніше, ніж відбувалося придбання позивачем векселів ТОВ "НВК Укрпектин".
При цьому, суд звертає увагу, що ані Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, ані ПК України не містили і не містять норми, які б зобов'язували платника податків коригувати валові витрати по цінних паперах в майбутніх періодах, а саме у зв'язку із банкрутством чи ліквідацією емітента цих цінних паперів.
Таким чином, суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що позивачем було порушено порядок формування витрат по векселях і не визнано від'ємний фінансовий результат попереднього періоду.
Стосовно твердження відповідача про порушення позивачем вимог пп. 14.1.257 п. 14.1 ст.14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, внаслідок чого позивачем не включено до складу доходу умовно нараховані відсотки за користування поворотною фінансовою допомогою, яка була отримана від ЗАТ "Автомобільна група "Віпос" у сумі 423 595,00 грн., в т.ч. за II квартал 2010 року у сумі 191 408,00 грн., за III квартал 2010 року у сумі 228 607,00 грн., за IV квартал 2010 року у сумі 3 580,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідачем вартість акцій додаткового випуску безпідставно визнана поворотною фінансовою допомогою з відповідним нарахуванням умовних процентів.
Відповідно до додатку № 1 до протоколу № 1-2008 від 04.04.2008 чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "СК "АКВ Гарант" було прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу ЗАТ до 110 000 000,00 (сто десять мільйонів) грн. за рахунок збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом додаткового випуску простих іменних цінних акцій загальною номінальною вартістю 10 000 000,00 (десять мільйонів) грн. та затверджено іншого інвестора, який мав прийняти участь в розміщенні акцій додаткового випуску - ЗАТ "Автомобільна група "Віпос".
Порядок збільшення статутного капіталу акціонерних товариств та порядок реєстрації випуску акцій на момент прийняття рішення Компанією регулювався такими нормативними документами в редакції на відповідну дату: Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-ІV; Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 № 448/96-ВР; Законом України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 № 1576-ХІІ; Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 № 3480-IV; Законом України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VІ; Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV; Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.02.2007 № 387, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2007 за № 280/13547; Положенням про порядок реєстрації випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2007 № 942, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2007 за № 619/13886.
Так, відповідно до глави 2 розділу ІІ Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.02.2007 № 387, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2007 за № 280/13547, визначено, що збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок додаткових внесків здійснюється виключно шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості та їх розміщення. Збільшення розміру статутного капіталу закритого акціонерного товариства за рахунок додаткових внесків здійснюється виключно шляхом закритого (приватного) розміщення акцій існуючої номінальної вартості, які випускаються додатково.
Вказане Положення містить порядок збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій існуючої номінальної вартості, який включає таку послідовність дій:
1. Прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішень про:
а) збільшення розміру статутного капіталу товариства шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків;
б) закрите (приватне) розміщення акцій та затвердження протоколу рішення про закрите (приватне) розміщення акцій;
в) затвердження переліку інших інвесторів, серед яких передбачено розміщення акцій, відповідно до яких прийнято рішення про розміщення;
г) визначення уповноваженого органу емітента (загальні збори акціонерів товариства, виконавчий орган, спостережна (наглядова) рада), якщо це не визначено статутом товариства, якому надаються повноваження:
- затвердження результатів реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій, що пропонуються до розміщення;
- прийняття рішення про дострокове закінчення закритого (приватного) розміщення акцій (у разі, якщо запланований обсяг акцій буде розміщено достроково);
- затвердження результатів закритого (приватного) розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.
2. Персональне повідомлення емітентом всіх акціонерів товариства та інших інвесторів, перелік яких затверджено загальними зборами акціонерів товариства, на яких прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та закрите (приватне) розміщення акцій, а також опублікування відповідного повідомлення в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про прийняті загальними зборами акціонерів товариства рішення.
3. Отримання емітентом від акціонерів письмових підтверджень про відмову від використання свого переважного права на придбання акцій, відповідно до яких прийнято рішення про розміщення (у разі, якщо це передбачено умовами розміщення акцій), у строки, передбачені в рішенні про розміщення акцій.
4. Подання до реєструвального органу заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску акцій.
5. Реєстрація в реєструвальному органі випуску акцій та видача товариству тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.
6. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера.
7. Укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії або з реєстратором -договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за акціями веде емітент відповідно до законодавства України та за наявності попередньо укладених договорів.
8. Виготовлення сертифікатів цінних паперів (у разі розміщення акцій у документарній формі) або розміщення глобального сертифіката (у разі розміщення акцій у бездокументарній формі).
9. Затвердження уповноваженим органом емітента результатів закритого (приватного) розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.
10. Затвердження загальними зборами акціонерів товариства змін до статуту, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства, з урахуванням результатів розміщення акцій.
11. Реєстрація змін до статуту товариства, пов'язаних зі збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства, в органах державної реєстрації.
12. Подання до реєструвального органу заяви та всіх необхідних документів для реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.
13. Реєстрація реєструвальним органом звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.
14. Отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.
15. Надання емітентом до депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування емісії акцій і оформлено глобальний сертифікат, або реєстратору, з яким укладено договір про ведення реєстру власників іменних цінних паперів (крім випадків, коли облік прав за акціями веде емітент), копії свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.
Судом встановлено, що позивачем було дотримано вищевказану послідовність дій після прийняття рішення позивачем про збільшення статутного капіталу.
Після затвердження додатку № 1 до протоколу № 1-2008 від 04.04.2008 чергових зборів акціонерів ЗАТ "СК "АКВ Гарант" позивачем було подано до реєструвального органу заяви та всі необхідні документи для реєстрації випуску акцій та було отримано тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій - Тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" від 13.06.2008 № 232/1/08-Т.
Після отримання тимчасового свідоцтва про реєстрацію та випуск акцій та відповідно до додатку № 1 до протоколу № 1-2008 від 04.04.2008 в частині, яка визначає докладний опис порядку розміщення акцій та їх оплати, було укладено договір № 01/08ЦП від 22.07.2008 між ЗАТ "Автомобільна група "Віпос" та ЗАТ "СК "АКВ Гарант", відповідно до якого і було перераховано 10 000 000,00 грн. за акції.
Відповідно до Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.02.2007 № 387, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2007 за № 280/13547, уповноважений орган емітента повинен був затвердити результати закритого (приватного) розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій, після якого можна було затверджувати загальними зборами акціонерів товариства зміни до статуту, пов'язані із збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства, з урахуванням результатів розміщення акцій. Відповідно, після цих процедур мала відбутися реєстрація змін до статуту товариства, пов'язаних зі збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства, в органах державної реєстрації.
Разом з тим, відповідно до листа-звернення ЗАТ "Автомобільна група "Віпос" про скасування рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "СК "АКВ Гарант" від 04.04.2008 про збільшення розміру статутного капіталу Товариства, прохання визнати емісію акцій такою, що не відбулась та прохання повернути кошти за акції, позивачем згідно протоколу № 2-2010 від 11.05.2010 загальних зборів акціонерів ЗАТ "СК "АКВ Гарант" (Т. 2, арк. 4 - 6) було прийнято рішення про скасування рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "СК "АКВ Гарант" від 04.04.2008 про збільшення розміру статутного капіталу Товариства та визнано емісію акцій такою, що не відбулась, а перераховані кошти ЗАТ "Автомобільна група "Віпос" в якості оплати за акції Товариства повернуто на їх рахунок відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що кошти в сумі 10 000 000,00 грн. в повному обсязі було повернено на рахунок ЗАТ "Автомобільна група "Віпос" до закінчення 2010 року.
При цьому, суд звертає увагу, що реєстрація випуску акцій та тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ЗАТ "СК "АКВ Гарант" від 13.06.2008 № 232/1/08-Т було скасовано розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 29-СТ-А від 14.04.2011, тобто після завершення всіх розрахунків (повернення коштів) за цінні папери між учасниками.
З наведеного вбачається, що позивач діяв в межах діючого законодавства, що регулює порядок збільшення статутного капіталу акціонерних товариств, відтак суд критично ставиться до твердження відповідача про договір поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що висновок відповідача про порушення позивачем пп. 135.5.1 п. 135.5 ст. 135 ПК України є протиправним, тому ППР № 0003592230 підлягає скасуванню.
Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ "СК "АКВ Гарант" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11.07.2013 № 0003592230.
3. Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 300,00 грн. (дві тисячі триста грн. 00 коп.).
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Н.В. Клочкова
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2013 |
Оприлюднено | 22.10.2013 |
Номер документу | 34236350 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Клочкова Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні