Ухвала

від 15.10.2013 по справі 2а-10499/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року м. Київ К/800/680/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 р.

у справі № 2а-10499/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ Трейд»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСМ Трейд» (далі - позивач, ТОВ «КСМ Трейд») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2012 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 22.06.2012 р. № 0002242220, №0002252220.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Подільському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «КСМ Трейд», посилаючись на те, що касаційна скарга є безпідставною, просить залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КСМ-Трейд» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «КСМ Групп» за період з 01.06.2011 по 31.07.2011, за результатами якої складено акт перевірки № 47/23-404/37333587 від 31.01.2012 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення р.24 Декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на загальну суму 359 139,00 грн., в т.ч. за липень 2011 р. на суму 359 139,00 грн.; завищення р. 19 Декларації «Від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» в липні 2011р. на суму 250 185,00 грн.

Крім того, в даному акті перевірки зазначено, що перевіркою контрагента позивача (акт №528/23-404/37332295 від 27.12.2011 ДПІ у Подільському районі м.Києва) встановлено, що ТОВ «КСМ Групп» мало взаємовідносини з ТОВ «Дегранд-ЛТД», яке відсутнє за місцем реєстрації, відсутня інформація щодо наявності у даного товариства складських приміщень, наявності автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Тому операції з придбання товарів ТОВ «КСМ Групп» від ТОВ «Дегрант ЛТД» не спричиняють реального настання правових наслідків, а ,отже, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

При цьому відповідач дійшов висновку, що укладений правочин між позивачем та ТОВ «КСМ Групп» не спричинив реального настання юридичних наслідків.

На підставі зазначеного акта перевірки, ДПІ у Поідільському районі м. Києва прийняті податкові повідомлення - рішення форми «П» від 21.02.2012 р.: № 0000252320, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку додану вартість в розмірі 359139,00 грн.; №0000262320, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 250185,00 грн.

Позивач, не погодившись з винесенням вказаних податкових повідомлень - рішень від 21.02.2012 р. № 0000252320, № 0000262320, оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби у місті Києві. За результатом даного оскарження ДПС у м. Києва було прийнято рішення від 28.04.2012р. №2516/10/12-114, яким скасовані податкові повідомлення - рішення ДПІ у Подільському районі м. Києві від 21.02.2012 №0000252320 та №0000262320 за формою «П» та зобов'язано винести податкові повідомлення - рішення за формою «В4» на суму в розмірі 359 139,00 грн. та 250 185,00 грн., скаргу товариства -залишено без задоволення.

ДПІ у Подільському районі м. Києва винесено податкові повідомлення - рішення форми «В4» від 22.06.2012 р. №0002242220 та №000225220 на суму 359 139,00 грн. та 250 185,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПКУ України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до етапі 39 цього Кодексу, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «КСМ Трейд» (Покупець) в особі директора Шверк П.А. та ТОВ «КСМ Групп» (Продавець) в особі директора МарченкоА.М. було укладено договір поставки №120910-2 від 09.12.2010р. За умовами даного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити технічні мастила і масла (товар) на умовах передбачених договором.

На виконання даного договору були оформлені податкові накладні, а саме: від 01.06.2011р. №1, від 07.06.2011р. №2, від 10.06.2011 №3, від 01.07.2011р. №1, від 07.07.2011р. №2, від 11.07.2011р. №3. Суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним включено до складу податкового кредиту за червень та липень 2011р.

Крім того, фактичне надання та використання товару позивачем підтверджено видатковими накладними, договором оренди офісних приміщень, договором оренди складу, договором про надання послуг, актами приймання-передачі давальної сировини в період з 01.06.2011 р. по 30.07.2011 р., актами приймання-передачі готової продукції в період з 01.06.2011 р. по 30.07.2011 р.

Також, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ДПІ у Подільському районі м. Києва щодо нікчемності правочину, з урахуванням всіх обставин справи та вимог законодавства (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов